Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 13-05-2004
Мінор: Спроба контент-аналізу статті Марини Остапенко на УП
Вільний Форум

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1084403907.html

Коли Марина йшла працювати в СБУ, вона була здібною телеведучою. Але теперішня стаття на УП свідчить, що вона досягла майстерності за своїм новим фахом "прес-секретар СБУ", досить вміло провокуючи на її думку певно неминуче обурення і резонанс. Погляньте за допомогою яких прийомів вона намагається викликати майбутню дискусію...

>Кілька слів на захист Ганни Стеців

>Марина Остапенко, для УП , 12.05.2004, 19:39


>Ті, хто працював коли-небудь в українській редакції радіо "Свобода", добре знають, що клімат там специфічний. Навіть більшою мірою специфічний, ніж в яких-небудь інших редакціях вітчизняних або зарубіжних ЗМІ.



Неприпустимий у нормальній журналістиці прийом. Інформація про специфічність (навіщо якщо так воно і є) має подаватись з посиланням на джерело, адже то оцінка.
Що ж початок у кращих традиціях свого відомства...

>Сьогодні на "Свободі" дійсно професійних співробітників можна перелічити на пальцях. Більшість талановитих українських журналістів там не затримуються. Можна довго розмірковувати на тему, що є цьому причиною, але думаю, сюди цілком підходить визначення - "риба гниє з голови".



Друге безпідставне оцінкове тверження Марини. Його не потрібно спростовувати хоча б тому, що воно бездоказове. І все ж варто згадати талановитого Сергія Набоку, який працював на "Свободі" з 1989 року і до самої смерті. Ціль такої провокації викликати спростування і заяви у відповідь.

>Безглуздо сперечатися з тим, що "Свобода" є одним із джерел альтернативної інформації, яке дає можливість почути точку зору, відмінну від тієї, що пропонують провладні ЗМІ.



Кожна навіть дуже тенденційна стаття має містити нібито похвалу опоненту, якого критикують. Це створює враження об"єктивності автора. Але, як видно з попередніх абзаців, те враження хибне.

>Однак у нас часто плутають об'єктивну інформацію з відвертим непрофесіоналізмом. Під непрофесіоналізмом я маю на увазі однобоку подачу події, використання неперевіреної інформації, а також зайву емоційність, яку чомусь називають "журналістською майстерністю".



Як і прийнято в такому жанрі більш конкретні звинувачення мають йти на адресу третіх осіб, яких не називають. "У нас плутають" , а у нас, таких за кілометр бачать.

>Всім цим грішать, як правило, саме регіональні кореспонденти, які, до того ж, часто намагаються вирішувати і свої особисті питання взаємовідносин з регіональним керівництвом за допомогою радіостанції.



Класична споба зіграти на протиріччях киян і регіоналів. І знову жодного прізвища.

>Тому бажання Ганни Стеців як директора київського бюро "Свободи" "обновити" регіональних "дописувачів" виглядає цілком логічним.



Нічого про суть дій Герман, з незалежних джерел. Натомість, Марина своїм твердження намагається створити міф, про діяльність Стеців (Герман)

>Не маю честі бути особисто знайомою з полтавчанкою Людмилою Кучеренко (з якою, судячи із заяви, "Свобода" також припинила співпрацю) але після її прес-конференції, присвяченої загибелі в автокатастрофі Георгія Чечика виникають сумніви щодо адекватності цієї журналістки.



Зауважу, що сумніви в "адекватності" виникають не у лікаря-спеціаліста, а у повного профана в психіатрічній справі - журналіста Марини Остапенко. Розрахунок на емоційну неврівноважену реакцію Чечик у відповідь на це твердження і мабуть на те, що Марину похвалить начальство

>Нагадаю, що в березні цього року Кучеренко заявила про те, що аварію, в якій загинув директор полтавської ТРК "Юта", було "спровоковано" спецслужбами.


>З усією серйозністю вона стверджувала, що Чечик не міг заснути за кермом, оскільки він "першокласний водій", і найголовніше, що стосовно Чечика нібито було застосоване "електромагнітне випромінювання, здатне відключати свідомість, а також електронне обладнання автомобіля".



Жодного посилання на жоден ЗМІ.

>Причому одночасно. Ну не маразм? При цьому і Кучеренко, і бага інших журналістів та організацій, що вирішили "нагрітися" на чужій трагедії, чомусь повідомляли, що Чечик загинув, коли прямував на переговори з представниками радіо "Свобода" з приводу трансляції її програм на місцевому радіо.


>Однак Чечик загинув по дорозі з Києва (де він провів близько тижня) в Полтаву. Отже, вже після переговорів з керівництвом "Свободи". І, судячи з тону нинішньої заяви полтавських журналістів, ці переговори не були успішними…



Звичайно ж, в цьому ключовому моменті, Марина також "забуває" подати посилання і докази. Пізніше нові журналісти від СБУ, будуть посилатись на це інтерв"ю і казати словами Марини про те, що Чечик їхав з Києва із зустрічей зі Свободою, але ключовим є повідомлення:
>судячи з тону нинішньої заяви полтавських журналістів, ці переговори не були успішними…


Дуже скоро це припущення перетворять на інформацію. Ставка в грі - імідж Кучми перед світовою спільнотою. Доречі Ганна Стеців (Герман) своїм вчинком не тільки продала свою журналістику, але й дала аргументи піарити Януковича закордоном, як демократичного лідера, адже до нього пішла керівник самої "Свободи"

>Повна нісенітниця і припущення, які поспішили висловити деякі інтернет-видання, щодо Ганни як "агента США". Нібито Янукович домовився про його підтримку на президентських виборах з Штатами і ті, як знак своєї доброї волі, "призначили" в його команду директора "оплоту американської демократії" - радіо "Свобода".



У цьому абзаці якрах добре видно, як Марина працює на цей міф. Вона прекрасно знає, що заперечення з її вуст, для значної кількості громадян прозвучить як доказ того, що вона заперечує.

>Про те, що для свободівців учинок Стеців був такою ж несподіванкою, як і для всіх інших, свідчить коментар директора української служби Олександра Народецького.


>Не зумівши приховати своїх справжніх почуттів з цього приводу, з властивим йому злостивим цинізмом режисера, який не відбувся, він заявив, що Стеців, змінивши місце роботи, вирішила "поправити таким чином своє фінансове становище". Вже не ганьбив би ні себе, ні редакцію…



"Злостивий цинізм режисера, який не відбувся", - ще один пассаж в розрахунку на реакцію у відповідь. Браво Марино.

>Посмію припустити, що істинна причина того, що Ганна прийняла пропозицію працювати прес-секретарем прем'єра, полягає в наступному - на "Свободі" їй стало НЕ ЦІКАВО.



Атож. Мало платять. Ін віно верітас - вся справа в тому, щоб продатись за більші гроші.

>Ці ж мотиви стали причиною і мого залишення радіо "Свобода" ще в 1996 році (спочатку в "Інтерфакс", а після на телеканал "Інтер"), і багатьох журналістів, що покинули станцію за своїм бажанням.



Ці ж мотиви спонукали Марину залишити ІНТЕР? Зауважте, я лише запитую

>Будь-який політичний журналіст зі здоровими амбіціями хоче відчувати результати своєї роботи, бачити, що те, що він робить, має вплив на ухвалення рішень (бажано державних), щоб його статті цитували, а до його думки прислухалися. А "Свобода", як би їй не хотілося цього помічати, впливовим ЗМІ вже давно не є…



Подобаєься Марині, чи ні, а "Свобода" залишається популярним радіо. Може тому, що в неї мало конкурентів серед станцій, які можуть не зазирати прем"єрові в ... очі. А щодо іншого, то в нашій країні "впливовість" - категорія аж надто дивна, щоб оперувати нею. У нас адміністратори впливовіші від президентів, а радники впливовіші від заступників.

Марині, Ганні і ще одній пані, яка тут не фігурує, напевне так і не зрозуміти, що не всі журналісти хочуть працювати прес-секретарями у такої влади.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1084403907.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua