Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 03-07-2004
Jane's Intelligence Digest: Чи вбитий журналіст примусить Кучму йти на вибори на третій термін?
Jane's Intelligence Digest

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1088878008.html

JANE’S INTELIGENCE DIGEST (2 July 2004) ON KUCHMA AND HEORHIY GONGADZE

Чи вбитий журналіст примусить Кучму йти на вибори на третій термін ?


Нова хмара затемнила успіх президента Леоніда Кучми добитися першої зустрічі з президентом Джордж В. Бушом в понеділок на саміті НАТО в Стамбулі. В тижні перед самітом НАТО, виявлено поверх 200 сторінок конфіденціальних документів про офіційну причетність у вбивстві журналіста Георгія Ґонгадзе в осені 2000-го року.

Виявлені документи творять труднощі Кучмі прийняти рішення про свої дальші кроки. Минулого грудня, Конституційний суд, який є під його контролем, ухвалив рішення, що Кучма може йти на вибори на третій термін. Суд рішив, що його перший термін (1994-1999) не рахується тому, що він почався перед тим, як прийнято конституцію в 1996. Конституція забороняє більше ніж два терміни підряд.

Виборча кампанія України офіційно починається 3-го липня і кандидатам треба здати реєстраційні документи до 1-го серпня. Виявлені документи примушують Кучму застановитися над тим, чи він повинен йти на вибори на третій термін.

Це рішення буде прийнято протягом липня на основі оцінки того, чи його кандидат, прем’єр-міністр Віктор Янукович, має реальну можливість перемоги над Віктором Ющенком який займає перще місце в опитуваннях виборців.
Шансам Януковича перешкоджають кримінальні протоколи його юності за якими він був два рази засуджений. 69 відсотків українців вже сказали, що не будуть голосувати за кандидата із кримінальним минулим. В додатку, велика непопулярність Кучми буде мати негативний вплив на рейтінґ Януковича і багато людей, навіть у пропрезидентському таборі, бояться бачити Януковича на пості президента через те, що він очолює сильний донбаський клан.

Через такий негативний багаж, не диво, що уряд США не вірить, що Янукович може виграти вибори якщо вони будуть проведені відкрито і справедливо. Це спонукає владу до нечесних виборів. Але навіть такий крок буде можна зробити тільки в обмеженій мірі через велику скількість внутрішніх і міжнародніх спостерігачів.

Західні уряди і міжнародні організації остерігають Кучму допильнувати, щоб вибори були проведені відкрито і справедливо. Американські Демократи домагаються більш жорстоких погроз – відмовлення віз українським посадовцям і розсліджування їхніх іноземних банкових рахунків.

Такі погрози сприймаються дуже серйозно. Місяць після їх висловлення, Віктор Пінчук, зять Кучми і один з найбагатших олігархів України, взявся за пі-ар контра-наступ. Пінчук запросив бувшого президента Буша-старшого і бувшого головного командира НАТО Велеслі Кларка до Києва і зворотньо був запрошений на ранчо Буша в Тексасі.

В місяці липні Кучма буде застановлятися над своїм вибором. Тільки перемога Януковича забезпечила б Кучмі імунітет від порушення судової справи за вбивство Ґонґадзе та за інші злочини. Якщо Кучма рішить, що забезпечення перемоги Януковича буде вимагати шахрайства у виборах такого масштабу, якого не можна буде приховати, він не буде мати іншої алтернативи хіба піти на вибори.

Якщо Кучма піде на вибори, це спричинить міжнародню ізоляцію України. Бувший американський посол Стівен Пайпер заявив, що тоді Кучма зможе їздити тільки до Москви і до Мінську. Рада Європи візьметься за здійснення своєї погрози завішати членство України.

Перемога Кучми буде потребувати великого шахрайства. Але таку ціну Кучма буде готовий заплатити, щоб отримати імунітет.

Таке рішення може довести до небезпечного результату повторення сербської і грузинської революцій 2000 і 2003 років, які вибухли у наслідок виборчого шахрайства. Виявлення документів офіцерами міліції в справі Ґонґадзе вказують, що Кучма не зможе бути впевненим, що його правоохоронні органи не розколяться на питанню його підтримки. Міністерство внутрішіх справ не має досить персоналу, щоб подолати революцію сербсько-грузинського типу. Під час насильницьких заворушень в Києві в березні 2001, правоохоронні органи Міністерства внутрішніх справ майже собі не дали ради з опозицією.

Збройними силами керує Міністр оборони Євген Марчук, якого вже давно підозрівають, що він знав про підслухування в кабінеті Кучми в 1999-2000. Міністерство оборони, як і Служба безпеки, можуть бути ненадійними союзниками в якій-небудь репресійній акції нечесно переобраного Кучми.

Чого боїться Кучма?

Виявлені документи подають повний образ про те, що сталося з Ґонґадзе і роль Кучми в його смерті. В липні 2000, дві бригади нараховуючи 25 персоналу Міністерства внутрішніх справ, почали 24-годинне стеження за Ґонґадзе через його опозиційну журналістичну роботу. В цьому самому місяці Кучма доручив продаж Колчуг Іракові. Ґонґадзе вніс офіційну скаргу, що за ним стежать машини яких номерні знаки свідчать про те, що вони належать Міністерству внутрішніх справ.

Стеженням провадив генерал Олексій Пукач, керівник Київського управління кримінального розшуку Міністерства внутрішніх справ. Пукач був коротко затриманий в жовтні 2003 але після заміни прокурора, його наступного місяця звільнено.

5-го вересня 2000 “Українська Правда”, інтернет-газета, яку видавав Ґонґадзе, опублікувала детальний експозе про Олександра Волкова, високопоставленого дорадника Кучми якого в Белгії звинувачують у вимиванні грошей. Стаття докладно описала роль Волкова як посередника між організованою злочинністю і Кучмою. Стаття в “Українській Правді” користувалася виявленими конфіденційними документами.

14 вересня Волков публічно висловив незадоволення цими матеріалами. День пізніше, Кучма наказав своєму Міністру внутрішних справ, Юрію Кравченку, попіклуватися про Ґонґадзе. При цій розмові були присутні голова Президентської адміністрації Володимир Литвин (спікер парламенту від 2002) і голова Служби безпеки Леонід Деркач.

Два дні після скарги Волкова і день після наказу Кучми, Ґонґадзе схопили люди із спецпідрозділу “Сокіл” при Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю в Києві. Викрадення відбулося під наглядом ґенерал-майора Миколи Астіона.

Після викрадення, Пукач сказав зупинити стеження. Він також нелегально наказав знищити документи пов’язані із трьо-місячною операцією.
Міліція передала Ґонґадзе членам кримінального угрупування, банді “Кисіля”, давнього знайомого Волкова. Ґонґадзе завезли до товарного складу в московському районі Києва де його замучили повільним задушенням. Допитувачі вимагали знати, хто виявив документи для статті 5-го вересня 2000 в “Українській Правді”. Під час допитів, Ґонґадзе відбивався і під час бійки його вбито пострілом в голову. Куля залишилася в голові і тому, що її можна було б прослідити, його голову відрізано і його безголовне тіло закопано.

Тіло, якого не мали знайти, знайшов фермер 2-го листопада. Друга бригада офіцерів правоохороних органів, вірна Марчуку і ворожа Кучмі, слідила за офіцерами міліції. Члени бригади перепоховали тіло в виборчій окрузі голови Соціалістичної партії Олександра Мороза, недалеко Києва.

Кучми наказ з 15 вересня 2000 попіклуватися про Ґонґадзе було записано на плівку охоронцем президента Миколою Мельниченком. В середині листопада, після оприлюднення вбивства Ґонґадзе, Мельниченко втік до Чеської Республіки. 28-го листопада, плівку на якій записано Кучми наказ відносно Ґонґадзе, Мороз заграв у парламенті, що довело до кризи “Кучмаґейт”.
Шукаючи Мельниченка, члени кримінального угрупування його нарешті знайшли в Празі. Їм не вдалося його вбити бо 21 квітня 2001 Мельниченко подався на притулок в США. Служба безпеки України боялася, що її звинувачать в будь-якому вбивстві Мельниченка і також попередила кримінальне угрупування, щоб того не робили.

В літі 2002 арештовано Ігора Гончарова, члена київського спецрозділу МВС “Сокіл”, за його зв’язки із організованою злочинністю. Він виявив численні документи які підтвердили хронологію вищезгаданих подій. Нові документи виявлені в червні ц.р. підтвердили автентичність документів Гончарова.

Гончаров загинув 1-го серпня 2003, під вартою, від пошкоджень, яких він зазнав під час допитів. Але дійсна причина смерті була ін’єкція тіопенталю. Хоч українська влада це заперечила, один із нововиявлених документів це таємний протокол розтину тіла Гончарова який перевело Міністерство здоров’я перед його швидким спаленням.

До тепер, тільки два нові виявлені документи опубліковано. Дальші відкриття будуть додавати до тиску на Кучму в липні прийняти рішення чи він буде йти на вибори чи рискувати все на надії, що Янукович переможе Ющенка. Міжнароднє становище України буде залежати від рішення Кучми.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1088878008.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua