Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 02-08-2004
Юлія Кисельова: "Одеса-Броди" напередодні виборів як індикатор зовнішньополітичних орієнтацій України

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1091450027.html

"Одеса-Броди" напередодні виборів як індикатор зовнішньополітичних орієнтацій України

Юлія Кисельова, аналітик УНЦПД

Жоден економічний проект сучасної України не викликав такої кількості дискусій, відвертих політичних емоцій, кулуарних домовленостей та відкритого протистояння між українськими політичними елітами. Він унаочнює практичну дискусію між умовним політичним російським та європейським лобі в українській політиці та державному управлінні щодо подальшої української перспективи. Відповідний проект ілюструє всі складнощі та утруднення в реалізації політики української багатовекторності. Його назва - нафтопровід "Одеса-Броди". Втім, вже з 1 серпня 2004-го скоріше за все буде коректним називати цей амбітний український енергетичний проект - "Броди-Одеса".

Вітчизняним політикам на нинішньому політичному етапі поки так і не вдалося "прорубати" енергетичне вікно в Європу та розвинути той напрямок співпраці з країнами ЄС, який би став стратегічним евроінтеграційним кроком України, на противагу популярній катастрофічній риториці щодо необгрунтованих планів та нереалізованих очікувань українців в контексті євроатлантичної інтеграції. На нинішньому етапі Україна поки не змогла скористатися своїм геополітичним шансом, який сама ж конституювала. В ситуації, що склалася навколо "Одеса-Броди" чи "Броди-Одеса" в концентрованому вигляді можна побачити розуміння українськими чиновниками економічної вигоди, яка в основному базується на "турботі про день нинішній", але не стратегічним розумінням ситуації, що складається, унаочнену проблему недиверсифікованої української енергетики та реальні важелі тиску, які з легкістю застосовуються на українських урядовців в процесі ухвалення тих чи інших рішень в сфері економіки та політики.

Рішення "...на користь економік двох наших країн..."

Нещодавно було оприлюднено інформацію, що ВАТ "Укртранснафта" і російсько-британська компанія "ТНК-ВР" підписали контракт на прокачування нафтопроводом "Одеса-Броди" 9 млн. тонн нафти на рік у напрямку нафтотерміналу "Південний" (Одеса). Контрактом передбачається вже з 1 серпня 2004 р. транспортування російської нафти Urals за маршрутом "Мозир-Броди-нафтотермінал "Південний". Контракт підписано на 3 роки. Також було поставлено підписи під чотирма супроводжувальними угодами, що дозволяють компанії "Укртранснафта" залучити кредит у розмірі до 108 млн. дол. США на закупівлю 245 тис. тонн технологічної нафти і забезпечити гарантії фінансових ризиків. До речі, кредитує "Укртранснафту" офшорна кіпрська кампанія "Skilton Ltd.", яка входить до "ТНК-ВР".

В нашому випадку в фінансових взаєминах застосовується схема позики грошей в офшорної компанії, також кіпрської – "Skilton Ltd." (статутний капітал дорівнює $20 тис.). "Skilton Ltd." фактично кредитуватиме український уряд у вигляді технологічної нафти українцям на три роки під 8% річних. Перший рік після оформлення кредиту "Укртранснафта" виплачуватиме тільки відсотки, а гасити кредит, згідно з контрактом, компанія буде за рахунок коштів, отриманих від транспортування російської нафти. Але все не настільки просто, як хотілося б. ВАТ "Укртранснафта зобов’язана відкрити спецрахунок у лондонському "ING Bank", на який повинні надходити доходи компанії за транспортування нафти, й одразу поступитися правом користування цим рахунком "Skilton Ltd." до цілковитого повернення позики з відсотками та компенсації всіх виниклих у договірний період витрат, збитків, штрафних санкцій, пені тощо й оформити технологічну нафту в заставу "Skilton Ltd.". Офшорна компанія має право в будь-який момент передати повністю або частково свої права та зобов’язання третім особам. Отже, складно сказати, який сценарій було заготовлено з огляду на угоду і як це спрацює в майбутньому.

Загалом технологічний процес заміни концентрату на технологічну нафту в середньому становитиме приблизно два місяці. Глава НАК "Нафтогаз України" Юрій Бойко розраховує, що з початку жовтня 2004-го нафтопровід заповнить російська технічна нафта, тобто за задумами технологічний процес має завершитися до 31 жовтня 2004 року, тобто до дати президентських виборів. Отже, "з 1 серпня нафтопровід розпочне заповнюватися і буде працювати на користь економік двох наших країн", - цитує Ю. Бойка прес-служба Кабміну. Водночас, фактично нічого не було сказано як мінімум про "економіку третьої країни", тобто Польщу.

Хронологія суперечливих рішень

Ще 14 січня 2004 р. Кабмін України затвердив угоду з урядом Польщі про використання потужностей нафтопроводу "Одеса-Броди" і його інтеграції з польськими потужностями, що передбачає добудову нафтопроводу "Одеса-Броди" до польського міста Плоцька. Цю міжурядову угоду Україна і Польща підписали в листопаді 2003-го в Брюсселі. До речі, ще наприкінці травня 2003 р. Україна, Польща і Європейський Союз підписали Декларацію про підтримку проекту транзиту каспійської нафти по нафтопроводу "Одеса-Броди" і добудову нафтопроводу до польського міста Плоцьк. Сьогодні на публічному рівні майже не згадується, що український нафтовий проект було підтримано ЄС і визнано одним із пріоритетів Євросоюзу, що засвідчило і виділення Єврокомісії на технічну реалізацію проекту гранту в сумі 2 млн. євро. В ЄС не так просто змінювати економічні й енергетичні пріоритети. Водночас, в коло відповідних положень включено й альтернативні нафтомагістральні проекти, тому в нашому випадку час є надзвичайно важливим. Пряме використання нафтопроводу підтримували й підтримують США, ЄС, Польща, яка на той час вже практично була членом ЄС і низка країн Прикаспійського регіону.

По мірі опосередкованих успіхів у справі наповнення нафтопроводу нафтою, посилився тиск з боку російських нафтових компаній, виникла ідея реверсного використання "Одеса-Броди". (http://www.ucipr.kiev.ua/print.php?sid=3353)

На урядовому рівні процес ухвалення рішення щодо "Одеса-Броди" чи "Броди-Одеса" ілюстрував малоефективну спроможність уряду протистояти різноманітним зовнішнім впливам в процесі ухвалення рішень. Весь процес можна охарактеризувати як хронологію суперечливих рішень.

Наприкінці року спостерігалася спадковість рішень, що корелювалася з ухваленими стратегічними документами у Брюсселі. 4 лютого 2004 р. Кабінет міністрів України ухвалив урядову постанову №114 про використання нафтопроводу Одеса-Броди у прямому напрямі, рішення було ухвалено практично одноголосно. Тодішній міністр палива і енергетики Сергій Єрмілов вказував, що вже у цьому році очікується транспортування по нафтопроводу 4-5-млн. тонн каспійської нафти. Тодішній спеціальний уповноважений України зі створення Євро-Азійського нафтотранспортного коридору Олександр Тодійчук, заявляв, що поставки до Європи каспійської нафти українським нафтопроводом "Одеса-Броди" з використанням трубопроводу "Дружба" і, частково, залізничного транспорту розпочнуться орієнтовно в квітні 2004 року: "Дійсно, є обсяги нафти і бажаючі її придбати", - сказав він. Тоді ж українською стороною висловлювалася пропозиція до російсько-британської компанії "ТНК-ВР", що пропонувала реверс "Одеса-Броди", відносно постачання нафти Придніпровськими нафтомагістралями. Тобто потенційно Україна могла б транспортувати і каспійську, і російську нафту. Але "ТНК-ВР" не пристала на подібні пропозиції.

Поступово прихильників прямого використання нафтопроводу "Одеса-Броди" було витіснено з уряду. Віце-прем'єр Віталій Гайдук був звільнений з посади наприкінці 2003 року, а тодішній міністр палива та енергетики Сергій Єрмілов був звільнений буквально після рішення уряду про пряме використання. Також було усунено з посади активного лобіста європейського напряму "Одеса-Броди" О. Тодійчука. В даному випадку рішення приймалося на рівні АП, і експерти вказували, що це відбулося не без участі керівництва НАК "Нафтогаз України". 18 травня 2004 р. Президент України Леонід Кучма підписав указ, яким скасував інститут спеціального уповноваженого України з питань Євро-Азійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), визнавши неефективною роботу Олександра Тодійчука на цій посаді. Аргументацією цього рішення стало те, що "як засвідчила практика, існування інституту, заснованого в липні 2001 року, не привело до підвищення ефективності роботи міждержавної нафтотранспортної системи", - вказувалося у коментарях прес-служби глави держави. Отже, "з метою підвищення ефективності функціонування вітчизняної нафтотранспортної системи, створення в ній єдиної управлінської вертикалі, посилення відповідальності міністерств і відомств за здійснення державної політики в цій сфері, подальша координація реалізації проекту ЄАНТК буде покладатися безпосередньо на Кабінет Міністрів".

Вже 5 липня 2004 р. було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України №831 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 р. №114", яка актуалізувала реверс не використання нафтопроводу. Відповідне рішення трактувалося в урядових виданнях як таке, що відкриває "можливості для суттєвого збільшення транзиту нафти територією України", а необхідність його ухвалення обгрунтовувалася тим, що упродовж найближчих 3 років експлуатація нафтопроводу Одеса-Броди в напрямку на Броди у комерційно доцільних обсягах є неможливою з огляду на відсутність продовження нафтопроводу для виходу до північноєвропейських ринків, недостатність існуючої ресурсної бази у Каспійському регіоні. Вказувалося, що усі обсяги нафти, які заплановано видобути протягом найближчих 3 років, є розподілені по головних експортних напрямах, серед яких відсутній напрям Одеса-Броди.

Після рішення уряду побачила світ низка заяв, зокрема Єврокомісії, яка висловила стурбованість з цього проводу. Водночас, у заяві представництва Єврокомісії в Україні визначалося, що рішення про експлуатацію нафтопроводу "Одеса-Броди" повністю перебуває у компетенції української влади. З жорсткою критикою українського рішення виступила Польща, розцінивши його як відмову України від європейської інтеграції. На питаннях екологічної небезпеки у заявах наголошувала Туреччина, адже реверсний режим використання нафтопроводу різко збільшує навантаження на протоку Босфор.

Між іншим...

Паралельно із запровадженням реверсу, українському уряду вдалося ухвалити й специфічне рішення, яке можна порівняти із бажанням сидіння на двох стільцях, або буквальним слідуванням за українською класикою: погонею за двома зайцями. Зокрема, ще 25 червня 2004 р. у присутності президентів України та Польщі на VII Економічному форумі "Україна-Польща" сторони підтвердили готовність створити спільне підприємство з метою будівництва нафтопроводу "Броди-Плоцьк". Тобто було ухвалено рішення про створення спільного україно-польського підприємства "Сарматіа", яке мало б забезпечити реалізацію проекту будівництва нафтопровідної ділянки "Броди-Плоцьк" (490 км), в т. ч. підготовку проектно-кошторисної документації, залучення необхідних інвестиційних ресурсів, а також забезпечення виконання будівельних робіт. 8 липня 2004 р. Спостережна Рада ВАТ "Укртранснафта" дала дозвіл на підписання Установчого договору про створення Міжнародного трубопровідного підприємства "Сарматія".

Компанія, як планується, буде створена в формі товариства з обмеженою відповідальністю, і належатиме на рівних умовах "Укртранснафті" і польській PERN "Przyjazn". В українській компанії додали, що ТОВ "Міжнародне трубопровідне підприємство "Сарматія" буде зареєстроване в Польщі. В той же час, після ухвалення українських рішень щодо реверсу, у Польщі вже немає впевненості, що добудова нафтопроводу з боку Польщі буде рентабельною. Також потрібно детально говорити про гарантії відносно того, що Україна через три роки припинить реверсне використання нафтопроводу, а сам "Одеса-Броди" буде комусь потрібний, тобто за цей час каспійська нафта не знайде альтернативні шляхи потрапити на європейські ринки.

Ще під час дискусій про можливий реверс нафтопроводу з боку польських дипломатів робилися недвозначні заяви з цього приводу. Зокрема, 28 січня 2004 р. Посол Польщі в Україні Марек Зюлковські заявляв, що з реверсом нафтопровід "Одеса-Броди" Польщі не потрібен. Він підкреслював, що реалізація проекту "Одеса-Броди" в напрямі Плоцька може принести додаткові контракти й інвестиції як для України, так і для Польщі: "У цьому випадку товарообіг між двома країнами може збільшитися навіть на декілька десятків відсотків".

Реверс: причини та наслідки

Можна виокремити низку причин, які спричинили ухвалене рішення уряду про реверсне використання нафтопроводу. Серед них - причини геополітичного характеру (інтеграція в ЄС, російський вплив), економічні причини, й ті, що пов’язані з внутрішньополітичними українськими контекстами, тобто з передвиборною кампанією в широкому розумінні цього поняття та його впливі на формування української політики. Існують чинники, пов'язані з реальними наслідками впливу російської політики на процес ухвалення політичних рішень в Україні. Безумовно, реверс є не стільки економічним, скільки політичним рішенням. Й не тільки з огляду на тривалі політичні дискусії, які точилися навколо подальшого майбутнього цього енергетичного проекту. За словами експерта Михайла Гончара, нафтопровід "Одеса-Броди" можна вважати індикатором зовнішньополітичних пріоритетів української влади, зокрема це демонструє реальні напрями інтеграції України - в бік ЄС або в сторону євразійського простору.

Доволі символічним також є те, що рішення про запровадження реверсу було з певною помпою оприлюдненим фактично напередодні зустрічі українського та російського президентів з провідними бізнесменами в Криму, й трактувалося як таке, що працює на розвиток економік двох країн. У даному випадку "Броди-Одеса" перетворився з євроінтеграційного проекту на черговий чинник евразійської інтеграції.

За великим рахунком реверсне рішення було ухвалено урядом і з огляду на президентські вибори. Йдеться не просто про підтримку В. Януковича з боку російського керівництва, це є лише одним смисловим шаром. Напередодні виборів В. Януковичу було б вкрай небажано отримати, наприклад, чергову паливно-енергетичну кризу. Це катастрофічним чином відбилося б на електоральній підтримці. А на тлі жнив, відповідна ситуація взагалі б була катастрофою. Російські нафтотрейдери, які є фактично монополістами на українському ринку нещодавно продемонстрували свої можливості у контексті підвищення цін на пальне. Відповідна ситуація носила показовий характер і демонструвала, хто справжній господар ситуації. В ситуації реверсу російські нафтові компанії можуть утриматися від чергового цінового підвищення до виборів. До речі, в разі перемоги кандидата, якій є невигідним для Росії та російського бізнесу, одним із сценаріїв "виправлення" ситуації може бути різке підвищення цін на нафту з усіма політичними й економічними наслідками, які з цього випливають.

Ситуація навколо ухвалення рішення про реверс з боку уряду продемонструвала також наскільки В. Янукович та А. Клюєв реально контролюють ситуацію в ПЕК, впливають на процес ухвалення рішень. Адже в нинішній ситуації В. Янукович виглядає не кращим чином як політик та урядовець, якій не здатен дотримуватися зобов'язань, зокрема перед ЄС, Польщею. В цьому випадку черговим питанням може бути приватизаційний тур українського ІСД щодо металургійного комбінату "Гута Ченстохова". Реверсне рішення продемонструвало партнерам, хто реально ухвалює рішення в Україні і яким чином.

До речі, ще на етапі перманентної невизначеності передбачалося, що у випадку неминучості прийняття рішення про реверс, українська сторона обумовить можливі "запобіжники" у тексті угод, які б гарантували їй самостійність під час ухвалення рішень і більшу свободу для дій. Зокрема, реверс "Одеса-Броди" мав відбуватися за умови транспортування додаткових 9 млн. тонн по системі Придніпровських магістральних нафтопроводів; реверсивна нафта має бути додатковою до існуючих обсягів, а не перерозподіленою з інших напрямків; укладення тристоронньої російсько-білорусько-української угоди з гарантіями білоруської сторони щодо забезпечення додаткових обсягів транзиту по системі "Дружба", яка на білоруській ділянці перевантажена; в контрактах на реверс має бути відображений принцип "ship or pay" (транспортуй або плати), себто, незалежно від того, скільки нафти буде реально прокачано, оплата має відбутись усього законтрактованого обсягу; українська сторона може в будь-який час припинити реверсивне використання нафтопроводу; технологічна нафта надається у вигляді бонусу (безкоштовно); частина тарифу від транспортування російської нафти з Бродів на Одесу має перераховуватись на спеціальний рахунок українсько-польського СП по реалізації проекту "Броди-Плоцьк". Але, під час підписання угод про реверс з українського боку офіційно відповідних вимог так ніхто й не виказав.

Також складно сказати, що буде з "Одеса-Броди" чи "Броди-Одеса" через три роки і чи буде український енергетичний проект вартістю мінімум 884 млн. грн., інвестованих державними підприємствами на будівництво нафтопроводу "Одеса-Броди" та Морського нафтового терміналу "Південний", комусь потрібним. Віктор Янукович, коментуючи рішення про реверсне використання нафтопроводу заявив, що "Одеса-Броди" використовуватимуть в економічно вигідному для України режимі, в різних ситуаціях "це буде по-різному". Але в яких і коли...

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1091450027.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua