Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 16-09-2004
Г. Омельченко: Заява у зв'язку з четвертою річницею викрадення й убивства

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1095338160.html

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ТИМЧАСОВА СЛІДЧА КОМІСІЯ
з розслідування обставин вбивств журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова,
посягання на життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича
та фактів порушень державними діячами Конституції і законів України


16 вересня 2004 року

З А Я В А

у зв'язку з четвертою річницею викрадення й убивства
журналіста Георгія Гонгадзе

Тимчасова слідча комісія обурена службовою недбалістю керівників Генеральної прокуратури України, які впродовж чотирьох років не лише не спромоглися, а й не бажають встановити та притягнути до кримінальної відповідальності осіб, винних у викраденні та вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе.

У зв'язку з цим я змушений заявити таке.

Генеральною прокуратурою та Слідчою комісією зібрано достатньо доказів (покази свідків, потерпілих, висновки експертів, речові докази, аудіозаписи, документи та інші фактичні дані), які дають підстави зробити такі висновки.

Правоохоронні органи України незаконно переслідували опозиційних журналістів Г. Гонгадзе, О. Єльцова, О. Ляшка, Т. Коробову, Ю. Мостову, Т. Просяник, І. Сподаренка та інших. Це переслідування було організоване тодішніми міністром внутрішніх справ Ю. Кравченком та Головою Служби безпеки Л. Деркачем за особистим наказом президента України Л. Кучми. Підбурювачем вчинення незаконних дій, зокрема, проти Г. Гонгадзе був глава Адміністрації Президента, нині Голова Верховної Ради України В. Литвин.

Керівники правоохоронних органів (Ю. Кравченко та Л. Деркач) особисто віддавали таємні незаконні накази стежити за опозиційними журналістами та контролювали хід їх виконання. Коли про це стало відомо, за вказівкою керівництва МВС були підроблені (що встановлено експертизою) та, в порушення вимог відомчих наказів, знищені службові документи, в яких були зафіксовані обставини незаконного стеження та проведення оперативно-технічних заходів щодо Г. Гонгадзе, інших опозиційних журналістів та редакцій ЗМІ (газети “Сільські вісті”, “Вечерние вести”, “Дзеркало тижня”, “Свобода”, “Грані”, “Товариш”, “Інформаційний бюлетень”, радіо “Свобода”, “Континент”, інтернет-видання “Українська правда” та інші), громадських і політичних діячів та народних депутатів.
Це, зокрема, частково підтвердив 14 вересня 2004 р. перший заступник міністра внутрішніх справ М. Корнієнко, який заявив журналістам, що документи про стеження працівниками міліції за Г. Гонгадзе були знищені “гамузом” з іншими документами, тому й відсутні докази про стеження за ним, посадові ж особи, які їх незаконно знищили - притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

Тодішній Генеральний прокурор М. Потебенько неналежно виконав свої службові обов'язки, не вжив належних заходів прокурорського реагування для припинення незаконних дій міліції щодо Г. Гонгадзе, незважаючи на його публічне звернення до М. Потебенька. У зверненні були вказані обставини стеження, яке здійснювали за журналістом працівники міліції.
Керівники правоохоронних органів, які неодноразово звітували у Верховній Раді України про результати розслідування справи, навмисно надавали народним депутатам та громадськості завідомо неправдиву інформацію про свою непричетність до стеження, викрадення й убивства журналіста Г. Гонгадзе (чим вчинили злочин, передбачений ст. 351 КК України – надання завідомо неправдивої інформації народним депутатам України).
Впродовж чотирьох років керівники держави постійно здійснюють тиск на досудове слідство і вводять в оману громадськість, заявляючи, що представники правоохоронних органів ніяким чином не пов'язані з цим злочином і не володіють інформацією про незаконне стеження за Г. Гонгадзе.
Наголошую: керівники Генеральної прокуратури навмисно приховували й продовжують приховувати дійсні результати досудового слідства від парламенту й громадськості. Окрім того, вони вживають заходів для “відбілення” Л. Кучми, Ю. Кравченка, В. Литвина, Л. Деркача та інших співучасників злочину проти Г. Гонгадзе. Доказами цього є, зокрема, заява прес-служби Генеральної прокуратури (зроблена після оприлюднення протоколів допитів працівників міліції, які дали покази, що за вказівкою свого керівництва вони стежили за Г. Гонгадзе) про затримання прокуратурою громадянина К., який зізнався в тому, що він убив Г. Гонгадзе, а, згодом, - спростування нею ж інформації про причетність цього громадянина до цього злочину. Генеральна прокуратура необґрунтовано призначила експертизу неякісних копій аудіозаписів М. Мельниченка (а не їх оригіналів чи “перших копій”, як цього вимагає закон). При цьому не досліджувалися технічні пристрої, за допомогою яких здійснювалися ці аудіозаписи. Це завідомо унеможливило отримання об'єктивного висновку про автентичність цих аудіозаписів та ідентифікацію осіб, голоси яких є на цих записах.

Генеральна прокуратура України навмисно проігнорувала домовленість Слідчої комісії з Департаментом юстиції США про проведення цієї експертизи за участі українських та іноземних експертів у США (де зберігаються оригінали аудіозаписів та технічні пристрої їх запису, які обов'язково були б надані Слідчою комісією та її колишнім головою О. Жиром міжнародним експертам для проведення комісійної експертизи). Нагадаю, що у подібний спосіб була проведена у Швейцарії незалежна міжнародна судово-медична експертиза рештків тіла Г. Гонгадзе за участі іноземних та українських експертів у присутності представників Генеральної прокуратури України.

І результати цієї експертизи Генеральна прокуратура України визнала доказом у кримінальній справі про вбивство журналіста Г. Гонгадзе. Це ще одне свідчення того, що у своїй діяльності керівники Генпрокуратури керуються не нормами закону, а подвійними стандартами.

Понад два роки Голова Верховної Ради України В. Литвин та президентсько-урядово-депутатська “більшість” навмисно й систематично блокують заслуховування у парламенті звіту очолюваної мною Слідчої комісії та Генерального прокурора. Всупереч вимогам регламенту та моїм неодноразовим зверненням В. Литвин не поставив окремо на голосування питання про включення до порядку денного цієї сесії заслуховування зазначених звітів. Це робиться з метою не допустити оприлюднення офіційних висновків Слідчої комісії, а саме:

1) Президент України Л. Кучма, колишній глава Адміністрації Президента, нині Голова Верховної Ради В. Литвин, колишній міністр внутрішніх справ Ю. Кравченко, колишній голова Служби безпеки, нині народний депутат України, Л. Деркач є співучасниками злочину, передбаченого ст. 27, ч. 3 ст. 146 КК України, тобто організаторами викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою, що спричинило тяжкі наслідки.
2) Л. Кучма та Л. Деркач є співучасниками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ст. 112, ч. 2 ст. 346 КК України, тобто організаторами посягання на життя державного діяча, народного депутата України О. Єльяшкевича та умисного заподіяння йому тілесних ушкоджень у зв’язку з його державною діяльністю, вчиненого організованою групою осіб за попередньою змовою.
3) Л. Кучма та Л. Деркач, зловживаючи владою і службовим становищем, перевищуючи владу і свої службові повноваження, порушуючи Конституцію й закони України, організували незаконне прослуховування телефонних розмов і використання спеціальних технічних засобів та агентури для негласного отримання й поширення конфіденційної інформації про державних діячів, лідерів політичних партій, громадських організацій, керівників засобів масової інформації, журналістів. Такими діями Л. Кучма та Л. Деркач вчинили злочини, передбачені ч. 3 ст. 27, ст. 359, ст. 364, ст. 365 КК України (незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації; зловживання владою або службовим становищем; перевищення влади або службових повноважень, вчинені організованою групою осіб за попередньою змовою).
4) Л. Кучма одержував хабарі в особливо великих розмірах (тобто вчинив злочин, передбачений ст. 368 КК України).
5) Л. Кучма, будучи прем’єр-міністром України, разом із міністром Кабінету Міністрів А. Лобовим та іншими посадовими особами викрали з Державного валютного фонду 12 млн. марок ФРН, тобто вчинили злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення державних валютних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем).
6) Л. Кучма сприяв (у виді пособництва) колишньому прем'єр-міністру П. Лазаренку та іншим державним діячам у привласненні й розтраті державних валютних коштів в особливо великих розмірах (ст. 26, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК); у відмиванні за кордоном грошових коштів, здобутих злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209 КК); у незаконному відкритті й використанні за межами України валютних рахунків (ч. 2 ст. 208 КК України).

На підставі зібраних доказів Тимчасова слідча комісія ухвалила:
1) вимагати від Генерального прокурора Г. Васильєва порушити кримінальну справу проти Л. Кучми, В. Литвина, Ю. Кравченка, Л. Деркача за ознаками вищезазначених злочинів (зібрані докази та ухвалу Слідча комісія направила до Генеральної прокуратури);
2)внести на розгляд Верховної Ради проект Постанови “Про ініціювання процедури усунення Л. Кучми з поста Президента України в порядку імпічменту та утворення Спеціальної тимчасової слідчої комісії” (проект зазначеної постанови зареєстрований у Верховній Раді) та вимагати від парламенту прийняття рішення про усунення В. Литвина з посади Голови Верховної Ради України.

Як голова Слідчої комісії я вимагаю від Генерального прокурора Г. Васильєва негайно дати правову оцінку діянням Л. Кучми, В. Литвина, Ю. Кравченка, Л. Деркача та інших співучасників злочину проти Г. Гонгадзе, а також діям колишніх керівників Генеральної прокуратури М. Потебенька, О. Баганця та інших посадових осіб правоохоронних органів, які неодноразово навмисно надавали на сесіях Верховної Ради України завідомо неправдиву інформацію у справі про вбивство Г. Гонгадзе.

В черговий раз змушений звернутися через ЗМІ до народних депутатів України з проханням і вимогою заслухати на сесії парламенту в другій половині вересня цього року звіти Генерального Прокурора Г. Васильєва та мене, як голови Тимчасової слідчої комісії, про результати розслідування обставин убивства журналіста Г. Гонгадзе та інших резонансних справ.

Переконаний: суд над усіма співучасниками (організаторами, підбурювачами, пособниками, виконавцями) викрадення та вбивства журналіста Георгія Гонгадзе буде. І обов'язково. І не тільки земний… За скоєні злочини проти власного народу рано чи пізно, але доведеться відповідати. І відповідати сповна. Ким би ти не був. Світова історія знає приклади, в тому числі й недавні, коли на лаву підсудних саджали та засуджували до суворого покарання не лише прем’єр-міністрів, генеральних прокурорів, міністрів, а й президентів. Це чекає й Президента України Л. Кучму та інших посадових осіб, які вчинили ці злочини.

Народний депутат України,
голова Тимчасової слідчої комісії
Г. Омельченко

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1095338160.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua