Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 08-10-2004
О.О.Омельченко: Що я бачив на складі №56 ВДНГ
Вільний форум Майдану

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1097221286.html

Події на складі №56 Експоцентру України очима Олександра ОМЕЛЬЧЕНКА


Під час зустрічі з журналістами в редакції «Робітничої газети» Київський міський голова Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО розповів про події на складі №56 Національного Експоцентру України, де минулого вівторка було знайдено сотні тон агітації проти кандидата у президенти Віктора ЮЩЕНКА, і свідком яких Олександр ОМЕЛЬЧЕНКО був особисто. Ми пропонуємо його розповідь про ці події без коментарів.


Я сидів у кабінеті і хотів поїхати додому раніше, о пів на дев’яту. Я вже сам спланував, що одну з чотирьох папок я залишу на завтра, було 20 хвилин на дев’яту. Мені пресу приносять, Василь Григорович (МЕТЕРЧУК, прес-секретар Олександра ОМЕЛЬЧЕНКА – ред.) робить примітки, що стосується Києва, я читаю. Вже хотів уходити. Тут дзвінок – МІЛЕНІН (заступник міністра внутрішніх справ, керівник ГУ МВС у місті Києві – ред.). Як я не візьму трубку, це ж мій генерал, всяке трапляється. Зранку о сьомій від чергових міліції, пожежників – я вже знаю хто загинув, яка причина, це нормально. Він мені:
- Александр Александрович, у нас крупное ЧП (він же ж по-російськи розмовляє).
- Яке?
- Вот я нахожусь на ВДНХ, на складах якобы принадлежащих Государственному управлению делами Администрации Президента (Дуся, як її у народі називають). Найдено около 200 тон агитации, бумаг зарубежных, направленных против «Нашей Украины» и ЮЩЕНКО. Тут собралось больше 50 народных депутатов, было две-три попытки драки, требуют вызвать ОМОН, как мне быть?
Я його питаю:
- Ти доповів міністру як заступник міністра? – він же ж начальник Главку – заступник міністра МВС. Він мені доповів як начальник Главку, а я його питаю, чи він своєму міністру, БІЛОКОНЮ, доповів, чи ні. Він каже:
- Да.
- І що він відповів?
- Рапорт принял.
Це у офіцерів так прийнято – ти доповів, той каже: «Рапорт прийняв» - і все, він взяв на себе відповідальність, ти вже нічого не робиш. А коли він мені подзвонив, я ж не скажу, що я рапорт прийняв. Я взяв машину і поїхав. Приїхав туди, дійсно – там було дуже багато депутатів, представників опозиції, представників владних фракцій, різних. АНДРЕСЮК Борис Павлович, зам був, голови комітетів, СТРЕТОВИЧ був, голова комітету. Кандидатів два було – КОЗАК і БАЗИЛЮК. ЗІНЧЕНКА я першого послухав, все ж таки заступник голови. Звісно, я зразу оцінку дав – зарубіжна література, вощений папір, ну як кольоровий журнал. Першого я покликав завідуючого складом. Він прийшов, я привітався, він каже:
- Я знаю вас, Сан Санич. Мене теж звуть Сан Санич.
Я його питаю:
- Документи на агітацію є?
- Немає.
- Орендний договір?
- Немає.
Але ж він стрілочник. А вони на нього… І набити хотіли, кричали. Кого? Ну гарний чоловік такий, років 50, хіба ж це він? Він правду сказав. Питаю, скільки вагонів – каже: «Сім вагонів». Говорю, чим возили? Каже: «Рефрижераторами. З вагонів залізничних грузили і прямо зі Львова сюди». Ну чисту правду людина каже, спокійно так. Я говорю депутатам:
- Давайте ми домовимося так. Виставляємо охорону міліцейську. Але ж, напевно, ви не вірите. Тому давайте з кожної сторони по два-три депутати, з опозиції та з більшості, виходимо всі, закриваємо на замки, і хай воно до ранку залишається під охороною. Згодні?
Кажуть – ні. Нехай він ключі передасть нейтральній стороні і опечатаємо. Домовилися? Домовилися! Розходимося? Розходимося. Я подивився на годинник, було вже 10 хвилин на першу. Я виходжу, а вони не йдуть. Ми ж домовилися, що виходимо, а вони не йдуть! Я виходжу, ми з Борисом Павловичем (АНДРЕСЮКОМ) куримо, там в складі ж не курили, вийшов на вулицю, витяг сигарету, АНДРЕСЮК же ж не курить. Я вертаюсь. Кажу, чого ви не виходите. Кричать: «От ми кличемо КІВАЛОВА вже три години, КІВАЛОВ не приходить». Це ж причина принципова, тому що це ЦВК. Я даю команду черговому по місту, знайшли КІВАЛОВА вдома, домовилися, що приїде ДАВИДОВИЧ. Ну, нормально, секретар, це друга людина. Почекали вже ж, куди ж я поїду. Приїжджає ДАВИДОВИЧ і два виконавці ЦВК. Подивилися все. Нормально? Нормально. Уходимо, закриваємо склад? Уходимо, закриваємо. Я виходжу, ДАВИДОВИЧ виходить, а вони не виходять! Я дав команду викликати охорону, приїхало два-три «бобіка». Я питаю:
- Бачили ЦВК?
- Бачили.
- Охорону виставили?
- Виставили.
- До мене питання є?
- Немає. А хто у вас куратор правоохоронних органів?
Кажу:
- ІЛЬГОВ, мій заступник.
- О, добре, СБУшнік, генерал! Нехай він приїде.
Я подзвонив йому додому, розбудив людину пів першої, послав за ним машину, він приїхав, ми сказали: «Все!». А вони там до ранку і залишалися. Я зранку, о сьомій годині вислухав ІЛЬГОВА, що там було вночі, кажу «Їдь додому, відпочинь, виспись, і після обіду приїдеш на роботу». Все, і більше я туди не ліз. І жалію, що поїхав – ну як жалію, якби ж там результат був.

- А агітація на кримінал тягне?

Ну, бачте, якщо слідство встановить, що немає накладних, як проходило митницю, якщо немає накладних, хто друкував. Це ж серйозно. Але там політично дуже погано. Ви знаєте, що там на одному плакаті БУШ з ЮЩЕНКОМ закликають до громадянської війни. Був посол вранці на другий день, взяв плакат, вже повідомили туди. Це дуже погано. Я думаю, що це рішення, яке Конгрес США прийняв по Білорусії, не дай Боже, через місяць-два може бути повторене і до України, і ми опинимося в ізоляції.

Ну, а що зробив БАЗИЛЮК і КОЗАК. Їх, звісно, прислали владні структури, і вони взяли вину на себе. А що зробиш? Кажуть, це наша продукція. КОЗАК каже: «Це моя». Питають депутати, ти пальцем покажи, це твоє, чи це твоє. Той каже – все моє! Приїхав БАЗИЛЮК, теж каже – все моє! Тобто, вони взяли на себе відповідальність за те, що робиться.



Київ-Прес-Інформ

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1097221286.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua