Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 16-10-2004
Леонід Ковальчук: Розтоптані карликами

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1097953890.html

Коротенький відтинок офіційної виборчої кампанії, що залишився до 31 жовтня, як не парадоксально, стає дедалі статичнішим зі сторони опозиції, хоча за логікою політичних перегонів мав би ставати дедалі динамічнішим.

Не йдеться про впевнений спокій динаміки впевненої у перемозі власного лідера “Сили народу”. Йдеться про кволе очікування перемоги, яка впаде з неба під ноги Віктора Ющенка. І лише тоді розпочнеться динамічний, жвавий, барвистий танок перерозподілу влади. Якщо розпочнеться.

Попередній відтинок виборчих перегонів лідера “Нашої України” та “Сили народу” в переважній більшості складався з чисельних дублів двох епізодів, органічно запозичених політменеджерами зі “Слова о полку Ігоревім” та ще давніших надбань української культури. Йдеться про масове дійство танцю “Подоляночки” та не менш масове дійство “Плачу Ярославни”. Такі речі набагато легше організовувати, аніж проводити важкий та кропіткий процес забезпечення реальних результатів дійсного волевиявлення виборців-аборигенів витолоченого сільсько-міського українського політичного лісостепу. Про які виборчі технології можна говорити, коли “отєчество в опасності”? Краще потанцювати, поплакати, потанцювати, поплакати...

До таких невеселих висновків мене спонукав елементарний аналіз таких буденних в виборчих процесах тактичних об'єктів політфронту як дільничні та окружні виборчі комісії.

Ошелешені небаченим досі сонмом пошукачів лаврів Цезаря (кашкетів де Голя, кепок Леніна тощо) виборці-аборигени поволі розгледілися. І не побачили в цьому списку більше чотирьох-п'яти претендентів на вищу посаду.

Решта підозріло скидається на відомого Бонавентуру зі славетного твору Карпенка-Карого, який достеменно знав дорогу на Боковеньку, де мають бути закопані скарби. Щоправда, всі вони дуже невеликого політичного зросту. Але їх дуже багато. Аж під два десятки.

А далі, скільки зору сягає, множаться ще дрібніші їхні копії у вигляді їхніх представників в окружних та дільничних комісіях. Десятки, сотні тисяч людей раптово перейнялися таємною (бо не відображеною в соціологічних даних) прихильністю до лідерів екзотичних політичних орієнтацій. Але чомусь не понаписували заяв про вступ до екзотично орієнтованих політичних угрупувань, а понаписували заяви значно вагомішого політичного змісту - про представництво інтересів таких лідерів у виборчих комісіях. Навіщо ті партії, коли “отєчество в опасності”?. Гайда займати тактичні об'єкти. Гайда створювати гарнізони для охорони Боковеньок.

Для чого? Невже хтось в Україні збирається штурмувати Боковеньки, чи викрадати відомі лише Бонавентурам знаки-копили?

Як на мене, то роля новонавернених прихильників братсько-капеересівсько-слов'янсько-псевдооунівсько-єднорухівсько-невідьякого замісу значно прозаїчніша. Адже вони пішли в комісії з легальною метою представляти (і відстоювати) виборчі інтереси своїх провідників. А в чому полягають інтереси кандидатів, чиї рейтинги значно менші за соціологічну похибку, чиї електоральні завоювання аж ніяк не зможуть перевищити закономірного нуля? Очевидно, зафіксувати такий нуль. А якщо це нуль, то чи варто його взагалі фіксувати, засвідчувати власними підписами в протоколах? З підписом, чи без підпису, нулі залишаться нулями. Це якщо гратися в шкільну арифметику. Скільки нулів не складай, то, нібито, має виходити нуль.

Але політична арифметика - справа дуже відмінна від шкільної. Не підписується один-другий-енний представник, а в результаті з'являється можливість здати в окружні комісії, а то й до Центральної виборчої комісії порожні протоколи. Тобто перекреслити багатовідсоткові результати отих чотирьох-п'ятьох реальних претендентів на вищу посаду. А чому б і ні? Адже не передбачено жодної відповідальності за те, що новонавернені послідовники володарів нульових результатів раптово, після закінчення голосувань, розчаруються в своїх доручителях, або захворіють на тяжку кількахвилинну недугу. Або самі володарі нульових результатів раптово розчаруються в своїх неофітах і позбавлять їх права засвідчувати нулі. Жодних порушень немає. Так само. як немає результатів голосувань.

Тоді жоден багатомільйонний мітинг під вікнами ЦВК не зможе перетворити нульовий результат політичної арифметики на якісь значимі цифри. Залишиться лише привітати теперішнього президента з законним продовженням його президентських повноважень на якусь там третю чи четверту каденцію. Бо “отєчество в опасності” не може залишатися без Цезаря (де Голя, Леніна-Сталіна).

Політикам нормального політичного зросту, розтоптаним міріадами політичних карликів, останеться благородна роля “плачу Ярославни”. А “Подоляночку” танцюватимуть лише на одній київській вулиці. За зачиненими дверима.

Леонід Ковальчук, голова Васильківської (Київська область) районної організації УНП.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1097953890.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua