Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 22-10-2004
Вiталiй Реус: Янукович проти молоді, яка «за розбудову демократичної держави»

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1098458882.html

Вже два роки неможливо добитися правди у донецьких судах.

Наприкінці 2001 року молоддю Донеччини була створена опозиційна організація „Молодь за Батьківщину». На установчу конференцію молодіжної організації більш ніж 300 молодих людей зі всіх куточків Донецької області з’їхались 26 грудня 2001. Там у встановленому порядку було затверджено статут, обрані керівні органи організації. У встановленому Законом України „Про молодіжні та дитячі молодіжні громадські організації» порядку були оформлені та подані документи на реєстрацію у Донецьке обласне управління юстиції. На початку 2002 року, тобто, через якийсь місяць після створення організації, вона вже налічувала близько 1000 активних прибічників у більшості регіонів Донецької області. Під час останніх парламентських перегонів не тільки словами, а й справами було доведено, що організація є опозиційною силою, яка протистоїть кримінальному режиму очолюваному клікою Кучми-Януковича. Важливою на той час подією була серія політичних акцій проведених в Слов’янську та Донецьку проти спроби влади сфальсифікувати розслідування вбивства журналіста Александрова. Очевидно, у зв’язку з цим влада 14 березня 2002 року безпідставно відмовила у реєстрації молодіжної організації. Тим самим поставивши членів організації поза законом. Так і привід знайшли цікавий. В рішенні про відмову в реєстрації Донецького обласного управління юстиції від 13 березня 2002 року зазначимо дивні речі, а саме організація не може бути зареєстрована тому що одна із головних цілей – „залучення молоді до розбудови демократичної держави» не відповідає ст. 2 Закону України „Про молодіжні та дитячі молодіжні громадські організації». А саме в ст. 2 зазначено, що метою молодіжних громадських організацій є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів. Як розуміють чиновники януковичського управління юстиції, що залучення молоді до розбудови демократичної держави не може бути спільним інтересом молоді. Вони впевнені, що у молоді яка буде жити при Януковичі не може бути інтересів до розбудови демократичної держави? Тому організація, яка ставить собі за мету задовольняти такі інтереси не потрібні владі, і членів такої організації треба задавити, що робилось і робиться.

Рішення Донецького управління юстиції було оскаржено співголовою „Молоді за Батьківщину» Дмитром Реусом у місцевому судді Ворошиловського району міста Донецька у березні місяці. Звісно розглядати справу ніхто не поспішав. Розгляд справи влада доручила старанному судді Мусієнко А.П. Ворошиловського місцевого суду Донецька, який неодноразово доказував свою відданість кримінальному режиму, забороняв проводити у Донецьку опозиційні акції такі як «Україна без Кучми» та інші.

Вже з самого початку березня влада розгорнула справжній терор проти прихильників опозиції. Не оминула ця участь і членів молодіжної організації. Удень приїзду 22 березня 2002 року у Донецьк президента України Л. Кучми була проведена молодіжними організаціями: «Молодь за Батьківщину» та «Молодіжним Рухом Патріотів» спільна політична акція проти фальсифікації справи Александрова. Акцію було проведено біля Донецького Апеляційного суду, було встановлено намет з карикатурами на Кучму. Це нахабство, мабуть, засмутило президента, та зіпсувало свято приїзду «пахана» тодішньому місцевому хазяїну регіону – Януковичу. Тому не дивно що репресії були жорсткими. Вдарили зразу по штабу організації «Молодь за Батьківщину». Головними мішенями переслідувань були організатори політичних акцій, керівники молодіжних організацій. В штабі було вчинено погром та побиті Реус Д. – співголова організації та Кумалагов С. – президент Молодіжного Руху Патріотів. Вилучені важливі документи, що відносились до діяльності організації щодо громадського розслідування справі Александрова, списки членів організації. Потім за справу взялась міліція Ворошиловського райвідділку, змусили потерпілих у нападу написати заяви про відмову від будь-яких претензій до нападників.

Разом з тим на досудових зустрічах з суддею Ворошиловського місцевого суду Донецька Мусієнко, лексика судді зразу дала зрозуміти яке рішення він винесе. Складається враження, що російський мат, так званий Кучмою «директорський лексикон» став нормативним у судовій владі. Засідання відбулося 5.07.2002 і цього дня суддею було винесено рішення: «відмовити у задоволені скарги». Це рішення було зовсім не мотивовано, не зазначено не одної статті закону по суті справи. А мотивував Мусієнко своє рішення на основі того, що народ України доручив судді вершити правосуддя. Він його і вирішує як йому каже влада, зовсім забувши, що в Україні існують закони, якими повинні керуватися судді.

Це особливо не здивувало, надія була на Апеляційний суд. Але як виявилося пізніше надіятися було марно, в Донецькому Апеляційному суді влада вже навчила суддів бути слухняними. І приклад вже був з суддею, що розглядав справу Александрова Іваном Корчистим. Всі розуміли: виправдувальний вирок влада Корчистому не простить, так воно й сталось. Порядного судді в Донецькому Апеляційному суді вже нема. І ніхто не хотів повторювати його помилки. У встановлений законом строк була подана апеляція. Апеляційну скаргу почали розглядати, Управління юстиції написало заперечення на апеляційну скаргу, навіть вдалося їх отримати та ознайомитись. А потім очікування та ходіння до Апеляційного суду.

Багатьом хто був у списках організації, що вилучені при нападі на штаб, отримали повістки з викликом за «особливим дорученням» генпрокурора у Донецьку прокуратуру під час підготовки акції «Повстань Україно» у вересні 2002. Члени забороненої організації «Молодь за Батьківщину» та «Молодіжного руху патріотів» вирішили прийняти участь у всеукраїнській акції протесту 16 вересня 2002 року в Києві. Тих кого викликали до прокуратури, погрожували кримінальними справами проти них, якщо приймуть участь у акції протесту. Коли на виклик не з’явились Реус Д.О, та Кумалагов С.Г. проти них була порушена кримінальна справа, яка не закрита по цей час. Постійно приходять повістки їх батькам. Ось так влада працює з опозиціонерами: прокуратура порушує кримінальні справи проти шукачів правди, міліція та СБУ б’є, у судах посилають російським матом та ігнорують. Захисту не має

І ось вже протягом двох років не було нічого чути, що вирішив Апеляційний суд. Тільки після двох років у вересні, вдалося нарешті отримати копію рішення суду . Те що воно здивувало, це м’яко кажучи. Як виявилося 25.11.2002 Апеляційний суд затребував оригінал квитанції про сплату держмита і встановив граничний строк: надати до 10.12.2002. А оскільки, на думку суду, цього не було виконано, то він 16.12.2002 виніс ухвалу про те, що вважати апеляційну скаргу не поданою.

Звісно держмито було сплачено, оригінал квитанції був прикладений при подачі апеляційної скарги. При періодичних відвідуваннях суду ні про які запроси ніхто не заїкався. Було тільки конторське: «Чего вы тут ходите, делать вам больше нечего, ждите по почте».

Така таємнича поведінка суду вже не дивна, якщо пригадати які фальсифікації майстерно проводяться у Донецьких судах. На цьому фоні маніпуляції з квитанціями держмита виглядають дитячою іграшкою.

За період з тих подій влада ще більше знахабніла і вже нічим не прикриває свої протиправні дії. Янукович, створивши всі умови для панування беззаконня у Донецьку, успішно переносить цій «досвід» на всю Україну.

Влада як відомо має свій «чорний список» опозиціонерів. Більшість же членів організації з викрадених списків можуть знайти свої ім’я там. І їм вже цього не простить кримінальний режим. При всіх більш менш потужних політичних акціях опозиції вже не дивують виклики у прокуратури з вимогами не участі та профілактики. Влада продовжує розбудовувати кримінально корупційну державу і звісно вона продовжуватиме практику застосування тортур, іншого нелюдського поводження, виключення з ВУЗів, викрадень, що доводять останні події з активістами молодіжної організації «Студентська хвиля» у Донецьку, та інших відкриття кримінальних справ проти молоді, яка за демократичну країну з Європейським майбутнім. Тому теперішня передвиборча кампанія можливо є останнім шансом врятувати Україну від остаточного перетворення у звичайну диктаторську країну третього світу.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1098458882.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua