Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 22-10-2004
Editorial: Як поводитися під час затримання? (частина 1)
активісти Майдану

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1098466316.html



Затримання – це круто!

По-перше, не переживайте через можливість втрапити у міліцію. Аксіома “В міліцію попав – отже, злочинець” вже давно втратила глузд. Якраз навпаки – справжні злочинці зараз в міліцію не попадають. Пора усвідомити, що за умов нинішнього режиму привід в міліцію – тим більше з політичних мотивів – робить вам честь. Ви не втрапили в міліцію як злочинець, ви втрапили туди як борець зі злочинцями при владі.

Спробуйте зазделегідь пояснити цю нехитру істину вашим батькам. Скажіть їм, що ви не маєте з собою наркотиків і не граєтеся з вибухівкою, щоб вони не вірили можливим увєщєваніям слідчих і дільничих.

Затримання – це дуже корисний досвід для кожного чоловіка, який може згодитися вам у майбутньому (пам’ятаєте приказку «від суми й тюрми не зарікайся»?). Це знайомство з цікавими людьми :) і перевірка себе самого на мужність. Це адреналін – справжній, а не комерційний типу сноуборда. Це пригода, розповіддю про яку можна прикрасити світську бесіду або похвалитися перед дівчатами. Але спершу треба вийти з міліції фізично і психічно неушкодженим.

Нижче – кілька порад, як цього досягти.


До чого варто бути готовим?

Процес затримання і перебування в міліції є доволі неприємним – якщо вас обшукуватимуть, закують у наручники, привезуть у райвідділ, братимуть свідчення і саджатимуть у камеру, це вже спричинить чималий психологічний тиск. Тому до цього треба бути готовим зазделегідь.

Зазвичай, коли вас затримують, то зрештою відвозять у місцеве РВВС (які б силові структури це не робили) – воно й не дивно, так вимагає закон. Затримування можуть здійснювати і люди в цивільному, якщо вони перед цим покажуть посвідчення. Якщо невідомі в цивільному намагаються без пред’явлення посвідчень затримати вас, вживаючи до того ж силові методи, КРИЧІТЬ, КЛИЧТЕ НА ДОПОМОГУ, вимагайте від перехожих викликати міліцію, записати номера машини тощо.

У РВВС, найімовірніше, вас якийсь час помаринують у «обізяннику» - це такий собі ізолятор для затриманих, кімнатка за гратами чи склом з нарами і самотнім віконечком. Контингент у «обізяннику» зазвичай мрачний і ущєрбний – бомжі, п’яні і люди неслов’янської зовнішності. Трапляються також поодинокі дрібні злочинці, яких (скажімо, хлопчину, який забрав у перехожого куртку або в якого знайшли косяк марихуани) періодично виводять для «фізичних процедур» або домовленності про отримання хабаря. Ніяких особливих правил поведінки в «обізяннику» не існує. Якщо до вас чіпляється хтось п’яний, міліціонер сам вирішить це питання – їм не потрібні лишні проблеми при свідках. В туалет або покурити зазвичай виводять в обов’язковому порядку. Якщо не буянити і вести себе гідно і ввічливо, з доступом до туалету/курива не буде особливих проблем.

Жіночий «обізянник» - ще менш привабливий, щоправда, міліція активісток саджає туди надзвичайно рідко. Але й з нього виходять без проблем.

Оскільки активісти громадянського спротиву діють тільки ненасильницькими методами, для них є два виходи з «обізянника» – 1) в суд і адмінштраф (зазвичай за «нецензурну лайку») у вигляді доби покарання (яку ви вже відбули під час перебування в РВВС) чи 51 гривні; 2) вас просто відпускають, іноді взявши якесь пояснення.

Іноді випускають через кілька годин після затримання – поговорять ні про що і до побачення.


Чи правда, що в міліції служать тільки ланцюгові пси режиму?

Ні. 90 відсотків «блакитної братії» - це люди, які прийшли в міліцію, бо інакше заробити не можуть. Звичайно, певна професійна деформація має місце, але зовсім не потрібно вбачати в них наглядачів у концтаборі.

Зараз ми поговоримо про випадок, коли за вами не слідкують і ви не є «у розробці». Вас затримали «випадково» - на акції, пікетуванні, роздачі/розклейці листівок, нанесенні гасел балончиком та інших НЕНАСИЛЬНИЦЬКИХ акціях.

Можлива нелюбов міліціонерів до таких затриманих пояснюється наступними причинами:

А) ПОКАРАННЯ З БОКУ ПРЕДСТАВНИКІВ РЕЖИМУ. За кожну непопереджену політичну акцію всі менти – від помічника чергового до начвідділу – отримають по шапці від вищого керівництва. Причому чим менше звання міліціонера, тим більше йому по барабану ваша політична діяльність;

Б) ВИКЛИЧНА ПОВЕДІНКА АКТИВІСТА ДО, ПІД ЧАС І ПІСЛЯ ЗАТРИМАННЯ. Mент, який має хоч якийсь рівень IQ, не стане одразу ж застосовувати фізичний вплив на затриманого, якщо він не бомж або алкаш. Ти вдариш його – а в нього дядько депутат, журналіст, впливовий комерсант, а то й узагалі міліцейський начальник чи прокурор. “Ненависть до опонентів режиму” – це перебільшення з книги “Піонери-герої” , а в більшості випадків менти починають звіріти від наїздів типу “Шо, мєнтяра, думаєш, погони одів, так уже тут самий главний?” або “Після виборів, бля, розпрощаєшся зі службою і підеш бутилки собирать!”

А от коли затриманий – особливо “цей умний студент” (варто пам’ятати, що в патрулі йдуть переважно ті, хто не зміг поступити у вуз) – ставиться до людини у формі як до рівного, намагається підтримати конструктивну розмову, жартує і відповідає на жарти, то є всі шанси провести переговори і розійтися мирно. Вас навіть у «бобік» не посадять, ще й листівки і балончик із фарбою віддадуть.

Як поводитися під час затримання?

Однак припустимо, що “по-людськи” (до речі, цей термін є словом-паразитом у лексиці ментів і самого Кучми, тож не соромтеся його вживати у розмові з ними) розійтися не вийшло – і от вас везуть у РВВС, забирають балончик ще й дають прізвисько “Художник” :).

Варто якомога швидше повідомити того, кого ви вважаєте за потрібне, про ваше місцезнаходження – “затримали такі-то на такій-то машині там-то, везуть туди-то/сиджу там-то”. Це можна зробити або одразу ж (дзвінком по мобільному), або пізніше (через сусіда з “обізянника”, якого випускають на свободу або через міліціонера, з яким ви залишилися один на один).

Найкраще – мати спостерігача, який не бере участь у акції, а просто перебуває поряд. Він запам’ятовує номер машини, кількість силовиків і їхнє звання, дізнається про РВВС, куди вас повезли. Він розміщує інфу про затримання в доступних ЗМІ (скажімо, на “Майдані” чи сайтах “ПОРИ”), дзвонить у РВВС і питає в чергового про таких-то затриманих. Навіть якщо черговий збреше, що немає, він обов’язково повідомить про дзвінок начальству. Міліція дуже боїться публічності – той факт, що хтось знає про те, що затримані перебувають на такій-то дільниці, убезпечить активістів від побоїв, знущань і незаконного утримування під вартою.

Як дзвонити “з волі” з приводу затриманих? (алгоритм розмови із черговим)

(почути, як черговий представляється, і впевненим голосом) Добрий день, це вас турбує такий-то. Чи є у вас такі-то серед затриманих?

ЯКЩО КАЖУТЬ, ЩО НЕМАЄ
А газета "Майдан" повідомляє, що вони саме у вас... Ну, "Майдан", інтернет-видання. А чи не підкажете, до кого мені звернутися з цього приводу? Може, до вашого начальника? Хто він?

ЯКЩО КАЖУТЬ, ЩО Є
За що їх затримали? А хіба це протизаконно? Хто їх затримав і тд

ЯКЩО ПИТАЮТЬ, "НАВІЩО ЦЕ ВАМ ТРЕБА?"
Я родич/близький знайомий/кум, дуже переживаю, вони такі класні тощо.
Я журналіст (того ж "Майдану") - ми готуємо статтю.
Ми (загадочні ми! :) ) збираємо інформацію про передвиборчі порушення і хочемо дізнатися, чи не є їхнє затримання порушенням.


Як поводитися в райвідділі?

Але повернемося до затриманих.

ТРИ ЗАКОНИ ПОВЕДІНКИ, які допоможуть вам під час перебування у міліції: 1) Нічого не боятись, 2) Нікому не вірити, 3) Діяти ВІДПОВІДНО до ситуації, яка склалась навколо вас.

Політичною діяльністю міліція в нас не займається. Її завдання – звітувати про кількість розкритих кримінальних злочинів, а “політика” – це тільки непотрібне навантаження, важливість якого для режиму розуміє хіба що конкретний залежний від режиму начальник/слідчий. За політично активними людьми стежить СБУ, для розправи з ними іноді залучають УБОЗ чи окремих офіцерів міліції, а от черговому чи патрульному в РВВС абсолютно наплювати на небезпеку ваших дій для режиму. Навіть більше, він може розділяти ваші погляди. Або йому просто буде цікаво, навіщо ти це зробив (насправді кожен “політичний” – це розвага і подія в РВВС).

Тому одразу ж після того, як ті, хто вас привезли, передали вас у райвідділ, починається операція “на свободу – з чистою совістю”.

Варто пам’ятати про те, що люди, затримані за злочини або за адмінпорушення, які будуть знаходитись поруч з вами в віділах міліції – не завжди принципові люди, і тому можуть співпрацювати з органами. Радимо бути обережнішими у спілкуванні з цими людьми. Але, якщо когось із цих затриманих відпускають, до нього можна звернутись з проханням повідомити ваших рідних або друзів про ваше затримання – написати записку і змусити запам’ятати номер телефону, по якому цю записку продиктувати. Якщо немає можливості записати, попросити подзвонити за таким-то номером і сказати, що такий-то в такому-то відділку міліції.

Міліціонери пропонуватимуть вам поговорити “по-людськи”, типу “без протоколу” – “де батьки працюють?”, “на кого вчишся?”, “Нашо воно тобі нада?”. Такі розмови треба підтримувати, але уважно, щоб в процесі бесіди не наговорити лишнього. У свою чергу, розмови “по-людськи” теж можна використовувати на свою користь: “а вам самим подобається так жити?”, “у мене дід воював з фашистами не за те”, “все дорожчає, ви що, не бачите” тощо. Головне – не лізти в пузир, говорити спокійно і впевнено. Дуже добре, якщо згадаєте про вашу/ваших родичів службу в армії, знайомих в міліції чи прокуратурі (“а, та я знаю, мій хрещений в прокуратурі Лєнінській робе, він розказував про це” тощо). Головне – не забрехатися! :)

Нічого не підписуйте, крім протоколу про затримання, в якому слід дописати про всі порушення, які були вчинені проти вас. Не забудьте взяти копію протоколу – це потрібно для оскарження вашого затримання. Дуже часто (особливо, коли ви затримані “випадково”), вас можуть відпустити просто так або підписати “пояснення” типу “Випив дві пляшки пива, від чого сп’янів. Додому дійду сам». Вирішуйте самі, підписувати чи ні.

Найближчим часом чекайте матеріалу про іншу ситуацію – коли ви затримані НЕ випадково, а в результаті “розробки” силовиків (це те, що зараз відбувається із кампанією “ПОРА!” та деякими іншими активістами). Протистояти потужності державного бюрократичного маховика нелегко, але - через його неповороткість і наші ненасильницькі методи – можливо. Наразі запам'ятайте головне правило - НІКОЛИ не ходіть самі і постійно перебувайте в контакті з ГОТОВИМИ до подібного розвитку подій товаришами. Вчасне повідомлення колег, депутатів і ЗМІ про те, що з вами відбувається - гарантія вашого безпечного майбутнього.

Далі буде...

ЗА ВАШУ І НАШУ СВОБОДУ!

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1098466316.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua