Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 30-10-2004
Editorial: Як поводитися при затриманні? (частина 2)
теоретики і практики Майдану

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1099129189.html

Вибачте за дещо запізнілу появу другої частини – автори були дещо зайняті, але краще пізно, ніж ніколи. Отже,

як поводитися, коли на вас “нависли”?

В першій частині ми говорили про ситуацію, коли ви затримані “випадково” – на демонстрації, акції прямої дії тощо.

А тепер поговоримо про іншу ситуацію – коли ви затримані НЕ випадково, а в результаті “розробки” силовиків (це те, що зараз відбувається із кампанією “ПОРА!” та деякими іншими активістами громадянського спротиву). Протистояти потужності державного бюрократичного маховика нелегко, але – через його неповороткість і наші ненасильницькі методи – можливо.


Як з цим боротися?

Існує думка, що найкраще... НЕ боротися взагалі, тобто просто продовжувати свою роботу. У злочинців (ідеться про прислужників режиму) своя робота, у інших міліціонерів – своя, у активістів громадянського спротиву – своя.

Ви можете сміятися, але все одно нагадаємо - нинішня українська міліція надзвичайно не любить ПУБЛІЧНОСТІ. Якщо хтось знає, що міліція затримала людину, то застосовувати звичні методи тиску (тортури, незаконне утримання під вартою) набагато важче. Іноді цим хто сем може бути мама сільського хлопці, який підвернувся під руку патрулю – вона покірно підписуватиме те, що їй підсунув слідчий, а потім покірно носитиме передачі. Але іноді бувають мами чи бойові подруги, які здіймають страшну бучу у відділку і задіюють таку купу людей для визволення затриманого, що того відпускають за пару годин.

А тепер уявіть собі, що людей, які знають про затримання – багато. І вони дзвонять черговому, ці всі правозащітніки, журналісти ото, друзі, подруги, родичі, чергують під РВВС, бобіки перевіряють, у всіх ментів перепитують “Ну, високий такий, гарний, у футболці “ПОРА!” :), і черговий уже змучився брехати, що “такого нема у списках, подзвоніть у територіальне відділення”, і в територіальному теж змучилися, і до слідчого вже тричі бігали і казали, що дзвонять і питають, а той голову в руки взяв – і визнав зрештою вас затриманим, і сказав, що так, є такий. Ну а далі вже легше – адвокати, журналісти тощо.

Велику роль у цьому всьому відіграє наша ЧЕСНІСТЬ. Ми працюємо чесно і щиро – сказали “ненасильництво”, отже ненасильництво – ніякого тротилу у газових плитах і гранат на антресолях. Максимум, що можна спробувати “пришити” – малювання на стінах і оборону при нападі невідомих у цивільному. А що б там не підкидали, буде, як із нападом на офіс “ПОРИ!” на Почайнинській, коли двічі обшукували кімнату, нічого не знайшли (“собака втомилася :) ), а на третій раз вивели всіх активістів із кімнати і беркутівець у рукавицях заніс і покла гранату. А “пальчиків” на ній нема! І навіть журналюги продажні цьому не вірять, і новини в них непереконливі виходять, не кажучи вже про ментів.

Дуже важливо також весь час тримати контакт один з одним. Знаєте, що ви під ковпаком – пересувайтеся двома, трьома групами, щоб контролювати один одного. За будь-якої можливості давайте знати “на волю” про своє місцеперебування. Викликають на допит/бесіду – скажіть про це всім, ще й журналістів повідомте. Періодично зідзвонюйтеся, піклуйтеся про затриманих і постраждалих – ваша СОЛІДАРНІСТЬ може стати початком чудової дружби, а то й одруження. :)

ПУБЛІЧНІСТЬ, ЧЕСНІСТЬ І СОЛІДАРНІСТЬ – осьосьо наші методи, товаріщі! Ну та шо я вам розказую, та тєма, шо в книзі у Шарпа написана. :)


Зауваження, дописані до попереднього розділу бувалими :) ЇХ ТЕЖ ВАРТО ПОЧИТАТИ

Ще один цікавий кривоохоронний метод – затримувати на дозволені законом три години, а потім (зірвавши таким чином акцію) випускати. Якщо треба затримати довше, то який-небудь тричі незалежний імені Медведчука райсуд може видати санкцію на ваше затримання на три доби (хоча б у справі тої ж таки “вибухівки” на Почайнинській). Якщо ви відчуваєте, що вам загрожує щось подібне (скажімо, оголошено про важливу акцію), просто випадково ЗНИКНІТЬ з поля зору кривоохоронців, перенесіть акцію в інше місце, повідомте про це (особистим спілкуванням) журналістів, які напишуть про вас і не здадуть інфу ментам. Можна залишити когось із найбільш прімєлькавшихся : ) вести звичний спосіб життя (з його згоди, причому згода має розповсюджуватися і на те, що людина не володітиме новими планами) – треба ж і активісту відпочити, і силовикам якось прозвітувати о продєланной работє. :)

Якщо ви боїтеся, що вам щось підкинули у приміщення, де ви якийсь час не були – сідайте і пишіть про це заяву в міліцію. Якщо ви знайшли підозрілий пакет – не чіпайте його, а знову ж таки – дзвоніть у міліцію. Для виявлення підозрілих пакетів слід періодично оглядати все приміщення.

Варто пам’ятати, що найбільш вірогідними днями затримання є п’ятниця і субота. Це теж пов’язано з публічністю – у вихідні не працюють журналісти і колеги по роботі затриманого, про його долю мало хто турбуватиметься і за цей час можна елементарно вибити з людини потрібні показання.

НІКОЛИ не беріть те, що вам пропонують міліціонери. НІКОЛИ! Потренуйтеся, щоб простягнута рука людини у формі і слово “НА!” не змусили вас машинально взяти чек героїну, патрон, фальшиву купюру чи подібну гидоту.

Також хочемо застерегти вас від обману з боку міліції. Ніколи не вірте людям із органів, вони завжди намагатимуться – не тому що погані, просто робота така – змусити вас підписати якісь папери або отримати від вас якусь інформацію шляхом обману. Тому ніколи не вірте фразам типу “Коля підписав і вже вдома”, “підпиши, і ми тебе відпустим”, “який сенс мовчати, Коля (його подруга, брат, мама) вже все розповів”.


Як поводитися на допиті?

Ходіть на всі допити й бесіди, куди вас запрошують.

Збираючись на допит, попередьте про це своїх знайомих. Хай періодично дзвонять вам на мобільний. Перед допитом перепишіть дані з посвідчення того, хто вас допитує. На протязі допиту кілька разів натякніть, що виконання злочинного наказу (до того ж відданого усно) теж є посадовим злочином. Не забувайте нагадувати, що ви розумієте – слідчі діють з примусу. Поспівчувайте їм. І спробуйте ПОДРУЖИТИСЯ! :)

Важливо те, про що йшлося у першій частині – ПІДТРИМУЙТЕ РОЗМОВУ! Всі приколи типу “гарний слідчий-поганий слідчий” мають сенс лишень тоді, коли ви понуро/героїчно мовчите. Розкажіть слідчому якусь байку, самі задавайте питання, ведіть бесіду ввічливо і дотепно. Грайте такого собі “простачка” (тільки не переграйте), який стоїть...е-е-е... на одному розумовому рівні зі слідчими. Це дозволить не зрозуміти питання чи просто проганяти пургу (типу “І скільки людей з факультету ходить на ваші збори?” – “Та коли як, оце ми таку-от акцію влаштовували, ну ви ж, певно знаєте, так туди чоловік 100 прийшло, Свистовича я там бачив, потім цього, з довгими патлами, із філфака він чи філософського десь в КПІ чи шо, ну ви ж знаєте, я бачив там ваших людей, шо там скривать, з відеокамерами, так шо, така жизнь, щас час такий, шо треба якось жить, а якшо ше й сімейний, то робота є робота...”) :)

Не приховуйте інформацію, яку слідчий вже знає чи яка була в пресі/вашому релізі. Зазвичай слідчих цікавлять відповіді на три питання “Що ви хочете?”, “Хто ваш лідер?” і “Хто вас фінансує?”. Маючи певний ораторський талант, з цього можна витворити чудовий діалог, який слідчий змучиться переносити на папір.

Тільки НЕ треба МОВЧАТИ і кривити презирливо губи – менту треба хоч щось написати для відмазки, і таку вашу поведінку він просто не зрозуміє. Звичайно, приємно потім читати новину на “Майдані”, як ви героїчно трималися під час побоїв, але користі для спільної справи від цього буде небагато.


Як поводитися, якщо б’ють?

Припустімо, ви все таки розгнівали слідчого вашою нахабною поведінкою або він просто садюга (бува й таке). Якщо б’ють – згрупуватися, підборіддя притиснути до грудей, захистити ліктями печінку, по можливості захистити нирки (притиснутися до спинки стільця чи стіни).

Дуже допомагає молитва.

Якщо пішла кров, непомітно залиште сліди в кабінеті (не на видному місці - під кришкою стола, на стіні) – це стане потім речовим доказом у кримінальній справі проти садистів у формі.

Ударів, якщо вони будуть, буде небагато – на задавані після них питання відповідайте монотонно, як робот, замикайтеся в собі. Говорять “по-людськи”, без рукоприкладства – відповідайте по-людські і ви. Б’ють – замикайтеся у собі.

Зберігайте гідність – не прибирайте за собою, не згоджуйтеся мити підлогу тощо.


Як поводитися під час обшуку?

Обшук – річ не менш неприємна й гидка, як перебування в РВВС. Про те, як поводитися під час обшуку чи допиту, гарно написав такий собі М.Свистович : ) . Головне, не розгублюватися і бути впевненим. Пам’ятайте – обшук і виїмка речей проводяться в присутності двох понятих і вас. Перед проведенням обшуку вам покажуть постанову суду. Одразу ж подзвоніть людині, яка б могла поширити цю інформацію далі і прислати до вас когось на підтримку – журналістів, депутатів тощо. Хай вам постійно дзвонять, а ви розповідайте в присутності слідчих “А, для телеканалу “Інтер”... Звичайно, можу прокоментувати!” :)

Зазвичай слідчі приводять із собою “своїх” понятих. Змініть їх на ваших знайомих, сусідів, а ще краще – колег по боротьбі. Люди, які проводять обшук, мають постійно перебувати під наглядом понятих – не соромтеся нагадувати їм (і слідчим, і понятим) про це. Відкривають вони шухлядку – понятий має дивитися.

Речі, які демонструються понятим після вилучення з кишені, шафи тощо – це порушення, тому що понятий не бачив, як їх виймали. Якщо річ була знайдена не в присутності понятого, обов’язково відзначте це в протоколі обшуку. Будь-які дії, які ставлять під сумнів об’єктивність слідчих відзначайте в цьому ж таки протоколі! Поняті хай теж підпишуть ваші зауваження.

Якщо у вас у газовій плиті “знайшли” вибухівку тощо, у проколі слід обов’язково зазначити, що ці речі вам не належать.

Якщо хочуть обшукати вас самого, коли ви йдете вулицею (особистий обшук), вимагайте понятих (друзів, які поруч із вами).

Ще раз нагадуємо – не торкайтесь знайдених речей.


Що робити, якщо намагаються завербувати?

“Та яким «позаштатним аналітиком», товаришу майор? Ви ж і так усе знаєте, я ж нічого не приховую, ми не підпільна організація, це ж у нас і принцип такий є – ненасильство, і вчора говорили про це. Заходим, там, корочє, в одного знайомого день народження був, ну все уже порізано, накрито, ну ви знаєте, як це бува, і от точно оце про таку ситуацію і говорили” і пішло-поїхало...

Буває, що слідчому вдається залякати людину (тиском на близьких, компроматом, рідше тортурами) і вона згоджується на співпрацю, від чого мучиться. Найкращий вихід для людини з цієї ситуації – все розповісти товаришам. Потім можна влаштувати “випадкове” побачення активістів із завербованим під час його зустрічі з “органами”, можна навіть зі скандалом :) – і все, есбешники залишать цю людину у спокої.


Тримайтеся, брати і сестри!

Для успішної боротьби потрібні не закатовані в застінках режиму герої, а звичайні люди, які з цих затінків виходять і режим перемагають. Сподіваємося, що ці поради допоможуть вам здобути перемогу.

І наостанок. Режим настільки є непрофесійним, що навіть гнобити своїх громадян він по-чєловєчєскі не вміє. Рівень спецслужб, які в нинішній Україні ганяються за активістами спротиву замість ловити шпигунів, знижується. Всіх не переловлять.

ЗА ВАШУ І НАШУ СВОБОДУ!

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1099129189.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua