Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 04-11-2004
Максим’як: Що змусило штаб Ющенка змінити стратегію перед самими виборами?
Вільний Форум

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1099599147.html

Офіційна інформація прозвучала десь у п"ятницю від пана Томенка, що режим готує провокації на масових заходах громадян і, щоб уникнути пролиття крові, "Сила народу" відміняє такі заходи на період виборів.

Думаю, що після цієї заяви Томенка, в АП з полегшенням зітхнули. Одне діяти режиму у спокійній обстановці, а зовсім інше - у паніці та страху. У цей момент, коли б у Києві вийшло кілька сот тисяч на вулиці, у Києві не було б ні Медведчука, ні Кучми - вони не будуть ризикувати своїми задками. Як ми знаємо, втік у невідомом напрямку і Білокінь.

Але вернемося до головного питання: "Що таке провокації режиму?" Провокація режиму - це подія, коли режим діє із порушенням законів і основного закону - Конституції. Тому, перш, ніж вдатися до такого заходу, режим, як правило рахує наслідки.

Ми знаємо, що режим навчився боротися із всіма проявами громадянської позиції, якщо вона проявляється конкретними громадянами, бо цей досвід спирається на багаторічний досвід попереднього тоталітарного комуністичного режиму. Багато десятиліть у суспільстві не було масових народних протестів, якщо не вважати повстання у лагерах, і нинішній режим не має жодних методологій дій у таких умовах. Тому, його основна діяльність зводиться до захисту стратегічних для режиму об"єктів, які потенційно могли би бути атаковані демострантами.

Сама форма захисту є досить проблемною для режиму, бо в умовах масовості і стихійності виникають дуже несподівані ідеї, на які не під силу вплинути жодним задіяним провокаторам. Наприклад, у Белграді натовп йшов до якоїсь резиденції Мілошевича чи колись у Львові народ чомусь вирішив іти викидати меблі із партбюро заводу "Кінескоп".

Щоб режим міг справді захиститися від народу, то просто змушений був би ввести військовий стан у державі. Що автоматично ставить режим не просто поза законом у власні й державі а і у цілому світі.

Я пригадую 1989 і 1990-х у Львові. Режим дуже впевнено нагнітав ситуацію і газети кишіли повідомленнями про провокації. У містечку Хирові знаходилася десантна дивізія, вона перекидувалася до Львова, з усієї України завозили міліціонерів, ну, а кагебістами, аж кишіло на кожному кроці, які погрожували і чіплялися на вулицях до людей, як нині донецькі бандити. Деякі мітинги закінчувалися конкретними побоїщами із десантниками та міліціонерами, одного разу мітинг розганяли з вічарками.

Можна сказати, що перелік погроз і "провокацій" нинішнього режиму повністю нагадує такий самий, який був поданий у Львові. Але нікого ніхто не залякав і люди йшли постійно на мітинги і вони ставали все чисельнішими і чисельнішими. Славко Чорновіл часто не міг вже говорити, просто пищав зірваним голосом. Треба згадати, що озвучувальної техніки годі було мати, бо вона знищувалася агентами, а через ручний мегафон можнабуло тільки живим голосом докричатися до багатотисячних зібрань.

І ось, Томенко за два дні до виборів, оголошує нову стратегію штабу Ющенка - жодних демонстрацій.

Коли впевнено я говорив, що Ющенко переможе у першому турі, то я ніколи не вірив у чудо, я вірив, тому, що говорилося місяцями: "Ми дамо останній бій режиму". І все технічно було просто, бо напередодні Ющенко збирав легко сотню тисяч у Києві. Ми бачили, як напудив Шуфрич, потрапивши у руки натовпу.І все було реально, бо Ющенко справді мав не нинішні витеснені режимом 40%, а якраз ті, що я говорив - на рівні 60%.

Заяву Томенка, я назва пораженством і відмові від перемоги у першому турі та підготовку до другого. На жаль, воно так виглядає.

Прикро, але політтехнологи штабу Ющенка не врахували жодного недавнього досвіду - унікальний досвід перемоги сумських студентів, та інші отримані перемоги над режимом у Верховній Раді і забули зовсім той шлях, як це вдалося досягти - концентрацією волі і енергії.

Коли у понеділок до Верховної Ради підійшло 5 тисяч студентів, то Зінченко не спромігся нічого конкретного сказати, а це такий потенціал, що на нього у будь-якій країні би молилася опозиція.

Я не маю відповідей на багато питань і тому написав, що позиція "Сили народу" стає зовсім непрозорою.

Вже хтось згадував із журналістів, мабуть Погорєлова, що повторюється сценарій післявиборів 2002. У мене таке саме відчуття. І ми знаємо наслідки - скільки тисяч і тисяч прихильників і активістів потім стали один на один самі з режимом, скільки було брутально знищено підприємств і скільки активістів змушені були втікати в еміграцію, бо більше ніде було сховатися від переслідувань і злиднів.

Питання залишається відкритим:
"Що змусило змінити стратегію штабу Ющенка перед самими виборами?"

Здається хтось чогось не розуміє - або я, або Ющенко.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1099599147.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua