Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 17-11-2004
Василь Рубан: Кучма та його оточення згодні на перемогу Віктора Ющенка

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1100696831.html

На виборчу дільницю №51 я йшов як на війну. Хоча мені в житті бувало всяко: і на вечорницях, і в тюрмі, і на спецу, однак треба було знову вживатись в небезпечну ситуацію. Кучма і його менеджери нагнали перед виборами багато страху. І боялись ми не якихось міфічних хуліганів, а перевдягнених міліціонерів чи спецназівців.

Напередодні, на останніх зборах виборчої комісії, представник „від Ющенка” сказав, що з бюлетнями поїдуть Голова, заступник і секретар, всім іншим в „Ладі” нема місця. До речі, на предмет партійного кар’єризму в мене нема ніяких амбіцій, просто, коли починається чергова виборча компанія, в невідомих мені партійних штабах згадують, що є в нашому селі такий дисидент, чи, як каже місцеве начальство, бандерівець, який сидів. Дитинство моє до армії пройшло на Житомирщині, до ОУН я ніколи ніякого відношення не мав, ото хіба що після виходу в світ моєї поетичної книги 1989 року, я 1990 року їздив до Львова і купив біля церкви портрет Степана Бандери. З того часу він стоїть в мене на книжковій полиці і дивиться на інте”єр їдальні.

З районного штабу В. Ющенка мені переказали: чи не згодився б я бути заступником Голови виборчої комісії, і я написав заяву, проте перед самим затвердженням складу Комісії з району дали свого заступника, пана „Н”, який є нашим односельцем. До політики він був геть байдужим, проте його жінка вчителька є депутатом райради від нашого села і, як нам було відомо, має добрі ділові стосунки з головою райдержадмністрації. Порекомендувала вона також ще одного товариша в нашу команду, якого записали „від Грабара”. На другий день після виборів односельці мені скаржилися, що цей товариш, виходячи з клубу на перекур, агітував за Януковича просто стоячи на розі клубу, серед виборців, які ішли голосувати і ледве не побився з якимось симпатиком Ющенка. Голова й секретар нашої Комісії по виборах були від технічних кандидатів Януковича. Тобто в керівництві комісії Янукович ніби і не був представлений.

Вибори у нас пішли як по маслу. Кабінок вистачало, бюлетень був лише один, молоді жінки з Комісії, головно з родичів Голови сільради, а також декілька вчительок, чітко керували процесом. Нас від Ющенка було: двоє від Бродського, двоє від Грабара, двоє від власне Ющенка .

Міліціонер, призначений для охорони дільниці, виявився просто хорошою доброзичливою людиною. Власне, кожен міліціонер має право на чесно зароблений шматок хліба і змушувати його замість захищати правопорядок, порушувати його, навіть бити чесних обивателів під Центрвиборчкомом – це ґвалтування душі.

Ми спостерігали за ідилією виборів у селі за 6 км. від Києва. За Ющенка у нас проголосувало 530 чоловік, а за Януковича - 112, тобто „за Ющенка” в п’ять раз більше, хоча в сусідньому селі Ходосівці ”за Ющенка” вдесятеро більше.

Один з членів Комісії, який видавав бюлетені, зумисне не ставив свого підпису, видаючи бюлетень виборцю. Таких бюлетенів виявилось тридцять, з них – два „за Януковича”, а 28 „за Ющенка”. Таким чином невідомий нам технолог зі штабу Януковича, у місцях де за Ющенка голосували масово, забирав у нього голоси. Бюлетені, у яких позначка стояла біля прізвища, ми одностайним голосуванням повернули тим кандидатам, яким вони призначались волею виборця і там теж було в загальній сумі бюлетенів з 30. За відкріпними талонами проголосувало 17. Це, як на загальну суму у 530 голосів „за Ющенка”, був чималий відсоток. До речі, з чиєїсь волі перед цими виборами по телевізору не було показано де ставити „галочку”.

В процесі виборів я домовився з членом Комісії від комуністів, який теж хотів проконтролювати доставку бюлетенів на місце, аби він взяв свою машину, і ця машина з шофером, його родичем, чергувала біля клубу до третьої години ночі. Хоча секретарка сільради, вникнувши в те, що ми маємо другу машину і що я домовився з секретарем виборчої Комісії, що вона поїде в другій машині , аби мені було місце в першій, пообіцяла нам, що сільрада дасть мікроавтобус, щоб могли поїхати всі бажаючі, керівництво ж Комісії разом з документами буде їхати в „Ладі”, бо її номери для цього діла зафіксовані в ДАІ. Я сказав, що дорогою нас може розлучити світлофор і пішов з сільради на вибочу дільницю. Сільрада знову подумала і в особі секретаря повідомила, що в мікроавтобусі будуть їхати всі члени Комісії разом з документами, а раніше для цього призначена машина їхатиме попереду, аби міліція нас пропускала.

Тут я повинен подякувати нашому начальству з сільради, яке вело себе підкреслено коректно: облаштували дільницю, налагодили триразове добротне харчування на 70 чоловік, нарешті пішли назустріч у справі транспортування бюлетенів.

Отже ми сіли в мікроавтобус „Мерседес”, Голова сільради, побачивши що „від Ющенка” їде четверо, додав ще від себе двох молодих чоловіків і набралась команда з 10 чоловік. Занесли мішок з бюлетенями і загурчав двигун. Тут я роззирнувся і запитав: „ А де ж це пан „Н”, в якого протоколи і печатка?” Мені сказали, що він буде їхати в „Ладі”. З досвіду попередніх виборів я знав, що в окружній Комісії ніхто бюлетенів не перевіряє, якщо протоколи здані у мирі та злагоді між тими, хто їх привіз. Тому я резонно запитав: „ Чому Голова, секретар і мішок з бюлетенями їде тут, а заступник Голови з протоколами і печаткою їде там”? Згадавши що колись у армії дослужився до сержанта, я скомандував: “Глуши двигун”. Тут і секретар (вчителька) мені допомогла, додавши: „ Давайте його сюди разом із протоколами”. Він прийшов дещо ніби спантеличений і ми нарешті поїхали.

ВИСНОВКИ. Особу, яка псувала зумисне бюлетені, не ставлячи на них підпис, вчительки швидко вичислили і в другому турі ми її замінимо. У пам’ятці для члена виборчої Комісії записано, що бюлетені супроводжує міліціонер, Голова Комісії або його заступник ( а не все керівництво Комісії, яке може бути залякане, або підкуплене ) з довільною кількістю членів Комісії. В тисняві безсонної виборчої ночі дуже легко підмінити протокол при здачі і наздогнати його вже практично неможливо. Тобто за Ющенка народ вже достатньо розагітований і головним завданням активістів за чесні вибори є здати справжній протокол в окружну Комісію і щоб там сиділи всі бажаючі представники від обох кандидатів. Знову ж таки, ми могли не чекати в черзі три години, змучені безсонною ніччю, а поїхати додому і не почути що там здала в Комісію довірена особа чи то від Януковича, а чи від псевдоющенка. Принагідно я хотів би запитати, чи мають юридичну силу протоколи, які виборча комісія дає на руки зацікавленим особам, адже, якщо вони мають пряму юридичну силу, то виправити фальшування дуже просто.

Я переконаний що на Луганщині та в інших південних і східних областях України де переміг Янукович, за Ющенка проголосувало більше 25%, але ці голоси були анульовані саме підміною протоколів через повну злагоду в Комісії між представниками Януковича і псевдоющенка, а голоси „за Ющенка” залишились зав’язаними у мішках з бюлетенями. Це практикувалося ще тоді, коли Кучма боровся із Симоненком і члени виборчих дільниць настроєні масовою пропагандою проти комуністів, робили „шляхетну справу” не тільки рахуючи голоси „за Симоненка” в процесі підрахунку ”За Кучму”, але в пориві „краще Кучма ніж Симонеко” підмінювали протоколи. Про це я чув розповіді від виконавців після минулих президентськх виборів.

Тобто влада знає що в першому турі Ющенко „став Президентом”, але їй вдалося на офіційному рівні спотворити результат і вона знову заговорила про політреформу, боячись, що в другому турі цього їй в такому обсязі не вдасться зробити. Це знає влада і опозиція, і з цим Кучма може боротись, сфальшувавши результат в другому турі, але про це знають і американці. І тут Кучмі, а особливо Пінчуку буде важко підтримати Януковича з огляду на те, що вибіркові санкції США і Європи проти „сім’ї” Кучми можуть бути дуже фатальними. Навчені кривавою боротьбою у власних країнах за демократичні цінності, яких не розуміють люди типу Януковича, уряди і громадяни США і ФРН вважають ці демократичні цінності сакральними і не розуміють жартів із зони, які насаджують у нашому суспільстві колишні зеки Медведчук і Янукович. Тобто окрім того що їхні капітали будуть заарештовані в США і Європі, буде обмежено через невидання віз пересування по земній кулі їх сімей. Відпочивати прийдеться в Архангельську, Магадані, чи на озері Байкал. Навіть в Сочі буде небезпечно, щоб не викрали чеченці, грузини чи ФБР, після справ Мельниченка та Лазаренка у правосуддя США вже досить документів щоб оголосити Л .Кучму злочинцем. Єдине правильне рішення, яке сьогодні може зробити Л. Кучма - це викликати до себе посла США пана Гербста і поговорити з ним про життя, після чого, віддавши наказ панові Білоконю про забезпечення прозорих і чесних виборів, спокійно ставати екс-Президентом і йти на відпочинок.

Бо, коли Л. Кучма дозволить Медведчуку дотиснути електорат і Центрвиборчком до „перемоги Януковича” і той почне виконувати замовлення Росії на предмет подвійного громадянства і подвійної мови, то в Україні почнеться вибірковий терор з загрозою перейти в Громадянську війну. В Європі стане холодно без російських енергоносіїв, а в Росії голодно від нестачі нафтодоларів, Татарстан оголосить про свій повний суверенітет, а Путін прийме іслам...

Коли ж переможе Ющенко, а воно вже так і є, лише треба Л. Кучмі відмовитись від послуг політтехнологів з Росії, то Захід зробить вигляд що в нас все нормально, а Росія нормально співпрацюватиме з урядом Віктора Ющенка.

Отже повернемось до нашого заголовку. Л. Кучма і його” сім’я” згодні на чесні і прозорі вибори. Не бійтесь. Наш вождь Віктор Андрійович Ющенко, почувши отруту біля серця і ледве видряпавшись з обіймів смерті, не відмовився від боротьби. Хто слухав його на Європейській площі на стотисячному мітингу, відразу після повернення з австрійської клініки, ніколи не забуде ту муку і досаду яка звучала в його голосі, коли він нас закликав до подальшої боротьби. Після цієї трагічної події, він став двічі народженим і здобув ознаки харизматичного вождя. Він зрозумів, що народ покладає на нього великі надії і не відступив, він ризикує власним життям і безпекою своєї сім’ї. Наше діло солдатське, кожен повинен виконати свій обов’язок на своєму місці. Народ, який не захищає свого вождя власним тілом, стає предметом визиску для чужих.

Слава Україні !

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1100696831.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua