Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 29-11-2004
Посол України в Австралії Олександр Міщенко: Відкритий лист-відповідь

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1101695238.html

Відкритий лист-відповідь Посла України в Австралії
Олександра Міщенка
на звернення до українських дипломатів та державних службовців Посла України в Лівії Олексія Рибака

Шановний Олексію Миколайовичу!
Абсолютно поважаючи Вашу думку, хотів би все-таки висловити свою позицію і міркування з приводу Вашого заклику до дипломатів та державних службовців бути осторонь політичних подій, що на даний час відбуваються в Україні. На мій погляд, в цьому зверненні міститься певна підміна понять “сумлінного виконання службових обов’язків”, “присяги держслужбовця” тощо. В країні мого перебування крок українських дипломатів ЗМІ визнають, як екстраординарний вчинок з огляду на практику країн сталої демократії. Проте в ситуації, коли окремі корумповані представники чинної влади України зробили все можливе для фальсифікації виборів, тобто унеможливили здійснення громадянами своїх конституційних прав, цей крок називається мужнім проявом своєї громадянської позиції.
Ви закликаєте нас бути осторонь і сумлінно виконувати свої обов’язки. Хотів би запитати: яким чином і які обов’язки? Ми всі були свідками ганебного нехтування демократією і законом під час виборів в Мукачево, проте державні службовці, які були задіяні у цих протизаконних діях, не тільки не були покарані, але деякі з них, зокрема, ті, що були задіяні в процесі фальсифікації виборів, були навіть підвищені по посаді і в званні до генерала. Сьогодні Парламент вже дав політичну оцінку президентським виборам в Україні. Конституційна більшість вважає, що вони були сфальсифіковані і відбувалися з протиправним застосуванням адміністративного ресурсу. Після першого і другого турів голосування, численні міжнародні оглядачі неодноразово звертали увагу на існуючу систему масової фальсифікації та підтасовки результатів голосування. Організаторів цього антиконституційного процесу, безперечно, має визначити суд, але ці махінації не мали б місця, якби тисячі державних службовців, що були задіяні в них, відмовилися б виконувати злочинні накази. Невже Ви думаєте, що жоден з них не розумів, що вони порушують закон. Напевно розуміли і все рівно порушували. Чому? Тому що саме порушення законодавства, виконання вказівок корумпованої влади з метою забезпечення політичних уподобань певних осіб стало за останнє десятиріччя в державі означати “сумлінне виконання службових обов’язків”. Як відомо, безпокараність веде до поглиблення нехтування законом, чому ми зараз є свідками. Саме таким чином підштовхують нас робити кар’єру в Україні “по понятіям”. Але народ сказав своє слово. Настав момент істини, момент духовного очищення, саме тому, що народ піднявся, і бути сьогодні на стороні зла – означає виступити проти свого батька, проти свого брата, проти своїх дітей, проти свого колеги, з яким довгі роки пліч-о-пліч працював, проти совісті, і,в решті-решт, проти демократичного світу, який відмовився сприймати таку форму “демократії”, запропоновану нам відомими силами.
В мене виникає запитання: Чому, незважаючи на багаторічні зусилля всієї зовнішньополітичної служби України, Міністерства економіки, яке відповідальне за євроінтеграцію, європейський вибір не наблизився до України ні на крок? Чому попри переможні реляції Уряду про надзвичайне підвищення економічного розвитку держави життя українців не покращилося? Чому після мукачевських виборів, першого і другого туру голосування по виборах Президента України, жодна демократична країна світу не поспішала запозичти у нас досвід такого “демократичного прозорого волевиявлення”? І тільки в той момент, коли сотні тисяч людей (яких дехто намагається охарактеризувати як “неконтрольована юрба фашистсько налаштованих молодиків”) щиро вийшли захистити права людини всі країни Євросоюзу, країни сталої демократії, в тому числі далека від нас по відстані, але близька по духу демократії Австралія, підтримали прагнення українців бути вільними і жити в демократичній країні, де панує закон, а не те, що ввійшло в нашу нормативну лексику замість дефініції закону - “життя по понятіям”. Влада останні роки безуспішно запевняла наших стратегічних партнерів про існування в державі європейських цінностей, але саме народ переконав ЄС і світ в цілому, що Україна не тільки географічно є європейською країною, але і в часи смертельної небезпеки продемонструвала існування глибинних європейських цінностей в генах цілої нації. Влада повинна дякувати народу, а не залякувати його. Прийняття 27 листопада ц.р. історичної Постанови Верховної Ради, яка дає сподівання на демократичне розв’язання політичної кризи в Україні, було б неможливо без того, що відбувається на площах і вулицях Києва та інших міст України, без того процесу духовного очищення, який за короткий час змінив світогляд багатьох українців, в тому числі і народних депутатів України, більшість з яких сьогодні довела, що вони не виступатимуть проти власного народу. Я глибоко переконаний, що в цьому є частка заслуги і тієї групи дипломатів, яких Ви закликаєте бути осторонь. І в цьому контексті вважаю неприйнятною Вашу іронію про те, що ми, нібито, “керувалися особистими уподобаннями, псевдопатріотизмом, намагаючись упіймати будь-який момент заради кар’єрного росту”. Ми всі чітко усвідомлюємо, що засвідчивши свою позицію, ми абсолютно перекреслили своє майбутнє в системі координат зовнішньополітичного відомства під керівництвом Президента, який був би обраний шляхом фальсифікацій. Ми і зараз усвідомлюємо, що дехто підштовхує керівництво Держави і Міністерства до вжиття проти нас, або до окремих із нас упереджуючих санкцій “з виховальною метою” для припинення росту громадянської свідомості у з боку решти представників дипломатичного корпусу. Вам, напевно, буде важко зрозуміти, але мене, і я переконаний, моїх колег сьогодні хвилює не питання кар’єрного росту, а питання майбутнього України, в якій житимуть наші діти.
Шановний опоненте, Ви вважаєте, “що чесніше було б нам піти у відставку, бодай тимчасово у разі принципової незгоди з рішенням державного органу чи посадової особи, і лише після цього доводити свої думки та погляди за межами місця служби”. Я хотів би запитати Вас, пане Олексію, чому Ви не знайшли в собі сміливості звернутися до провладного кандидата в президенти піти у відставку, бодай тимчасово, і лише після цього доводити свої думки і погляди щодо непогодження з Конституцією і законодавством України щодо єдиного громадянства та єдиної державної мови. Чому у Вас не викликає обурення кампанія, що фактично очолюється чинними Прем’єр-міністром по зрощенню сепаратистського руху в Україні та розпалюванню національної ворожнечі. Чи може це вже не вважається злочином?! Чому, дорогий Колего, Ви не закликаєте піти у відставку Міністра внутрішніх справ України, який ще за декілька місяців до президентських виборів обіцяв правоохоронцям оголосити три дні пияцтва з нагоди обрання В.Ф.Януковича Президентом України. До цього переліку варто також додатки було б ректора Податкової Академії, який не просто переконував слухачів, а здійснював тиск на підлеглих в силу своїх особистих політичних уподобань, що як всім нам відомо, не вітається чинним законодавством України. Попри всі ці відомі факти свавілля і беззаконня вищих державних службовців, Ви чомусь закликаєте до відставки саме тих, хто сьогодні дійсно сумлінно виконує свої службові обов’язки. За Вашою логікою треба було б також закликати до “сумлінного виконання обов’язків” також і 300 правоохоронців закарпатської міліції, які виступили проти керівництва УВС області, яке фактично перейшло на бік криміналу. Але саме це керівництво було нагороджено за результатами “успішно” проведеної операції зриву виборів в Мукачево. Чому ж такі подвійні стандарти і така подвійна мораль, Колего! І, напевно, шановний Друже, неварто вішати ярлики на своїх колег, що ми всі 463 дипломати виконуємо “окремі політичні замовлення”. Невже Ви не бачите, що Україна змінилася, що народ не хоче бути електоратом, що він є нацією, що дипломати не хотять бути обслуговуючим персоналом на зовнішній арені окремих корумпованих можновладців, що ми є ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА СЛУЖБА ДЕМОКРАТИЧНОЇ УКРАЇНИ !
І на закінчення хотів би ще коротко зупинитися на наступному. Працюючи над кандидатською дисертацією на тему політико-правової системи Туреччини (яку я писав сам особисто, і тому добре пам’ятаю її текст), в 2000 р. я опублікував монографію під назвою “Туреччина. Від імперії до Республіки. 1914-1945 рр.”, в якій робиться детальний правовий і політичний аналіз подій, пов’язаних з утворенням Турецької Республіки на уламках Османської Імперії. В цей час турецький народ на чолі з Мустафою Кемалем в час смертельної небезпеки для майбутнього країни постав проти багатовічної влади династії Султанів. Підсумовуючи переможну боротьбу турецьких республіканців, я навів відому китайську мудрість, яка, на мій погляд, не втрачає актуальності і для ситуації в сучасній Україні “ЯКЩО ТВОЯ ВЛАДА НЕ ВИКЛИКАЄ ПОВАГИ У НАРОДУ, ЦЕ ОЗНАЧАЄ,ЩО НА ПОРОЗІ СТОЇТЬ ІНША ВЛАДА”.
Шановний Олексію Миколайовичу! Моє непогодження з Вашими думками ні в якій мірі не означає, що я змінив свою думку про Вас. Ми залишаємося друзями, нам всім необхідна єдність, особливо зараз. Сподіваюся, що викладене вище дасть змогу всім державним службовцям більш чітко визначитися до реального, а не фіктивного, значення виконання своїх службових обовязків і зробити свій вибір на користь правди, демократії, добробуту нації.
З щирою повагою,

Олександр Міщенко

P.S. На відміну від опонента я спеціально не акцентую увагу на своїх двох десятках років державної служби, оскільки, на мій погляд, кількість років має більше значення при нарахуванні пенсії, а зараз, коли український народ відновлює демократію в країні, більш важливим є довести кожному державному службовцю, що ми всі гідні свого народу, присягу на вірність якому ми всі давали.


29 листопада 2004р.
м.Канберра (Австралія )

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1101695238.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua