Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 03-12-2004
Ольга Хаперська: Думай глобально, дій локально!

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1102039499.html

Думай глобально, дій локально!

Дозвольте нагадати вам як героїня фільму "Випуск
новин", молода жінка, редактор служби новин відомого
телеканалу розпочинала майже кожен свій робочий день.
Вона заходила в офіс, сідала за стіл і ридала впродовж
2 хвилин. Потім, так само раптово як починала, вона
спинялась і тверезо, сміливо, енергійно приступала до
своїх тяжких обов*язків редактора.
Читаючи деякі листи до Майдану, я побоююсь, що я не
одинока у своєму бажанні розридатися у цій атмосфері
"політичної та переговорної" невпевненності,
розуміючи, що, як вже не один раз зазначалося, ми
можемо програти "не боротьбу, але без боротьби". Тому
після доволі мокрого "випуску пари" я для себе
вирішила не концентруватися на тому, що не лежить у
межах моєї компетенції (прийняття законів, судових
рішень, складання нового складу ЦВК і т.ін.) а діяти
згідно власних можливостей.
І я закликаю кожного з вас замислитися саме над цим –
як Я можу боротися? Як не випустити з рук найважливішу
перемогу – над власним страхом, нерішучістю, відчуттям
приреченності? Як перестати нервувати через те, що
якісь чергові "вони" можуть не виправдати наших надій?
Як не втратити відчуття єдності не тільки на Майдані,
але і й на роботі, в інституті, у трамваї нарешті! Як
наступного разу не чекати доки ситуація стане
нестерпною, щоб почати діяти? Як, не припиняючи
боротьби, власне почати користуватися вже здобутими
плодами революції?
Це вже не про "них", це про нас. Кожного окремо і усіх
разом.

Мене безмежно надихає приклад тих 6000 студентів
Івано-Франківська, які вибороли свою свободу на своєму
рівні – відправили у відставку провладного ректора
Прикарпатського Національного Університету В.І.
Кононенка. Після того як 6-тисячний мітінг зібрався
під стінами університету, скандуючи "Геть провладного
ректора!", він звільнився за власним бажанням, тому що
"не виправдав сподівань студентів". Коли ви такє чули
в останнє? Я – ніколи.

Це те, що кожен з нас може робити – думати глобально,
діяти локально.

Я сподіваюсь, що мільйони і мільйони моїх
співвітчизників, які сьогодні незалежно від
національності відчули свою "українськість" у новому
розумінні цього слова, збережуть це відчуття
важливості саме ВЛАСНИХ дій. Сьогодні, завтра, через
рік - завжди.

НАС БАГАТО І НАС НЕ ПОДОЛАТИ!!!

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1102039499.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua