Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 04-12-2004
Franko: 26.12.2004?

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1102197576.html

Отже, переголосування. Невеликі, як на Київ, салюти, відчуття важливої перемоги, яку ніхто не сприймає як остаточну, в тому числі ведучі "перманентного" мітингу на Майдані, що закликають приходити сюди знову. Влите в Хрещатик, мов висічене з каменю живе наметове містечко, мешканці якого і надалі запевняють у своєму бойовому настрої.

Революція закінчилася? Потрібно всього лиш дочекатися 26-го грудня, прийти й проголосувати. Благородну мету -- побороти офіційні наслідки фальсифікації -- досягнуто. Нібито все.

Та, проте, сьогоднішні події у Верховній Раді (але не біля неї) показують, що насправді не все. Є багато питань, які породжує "фінальний", як сказав Ющенко, етап революції.

Верховна Рада не проголосувала зміни до Закону про Вибори. Звідкись знову взялася політреформа, кудись поділася принципова позиція Литвина. Тріумфальна парламентська хода перервалася, так по-людськи і не розпочавшись.

Після раптового закриття засідання молоде, проте сильне і організоване громадянське суспільство біля Верховної Ради на двадцять секунд завмерло в напруженій тиші. Колективний розум невпевнено, проте дедалі переконаніше постановляв: це якась лажа і народні депутати повинні зробити те, чого чекає від них народ. Кожна бабця із найглухішого села добре знала, що саме відбувається, і що НЕ відбувається у Верховній Раді. Несміливі вигуки, миттєва самоорганізація, і всі зовнішні виходи через паркан, що оточував приміщення ВР, було заблоковано. "Дармоїди", "на роботу", "рішення" -- скандував натовп, вимагаючи від депутатів представляти себе на найвищому законодавчому рівні. В повітрі запахло близьким штурмом. Журналістів перестали пускати через огорожу. Виникає сильна тиснява. Помаранчеві депутати виходять з ВР до демонстрантів, привітно помахуючи рукою, прагнуть вийти за межі "квадрату" -- і чують те саме: "На роботу! Рішення!" Відходять з подивом. На території України діє старий Закон про вибори Президента України.

Волання "Майдан на допомогу!", виголошене до людей на Майдані Незалежності, здається наївним. Адже уже, очевидно, пішли телефонні дзвінки на Майдан, до якого не докричатися. Людей небагато -- якихось тисяч п"ять або десять, більшість змерзла і потребує підтримки.

А пізніше, коли ми вже далеко від Верховної Ради, знайомі зустрічають нас запитаннями: "То що відбувалося під ВР?" Допомоги так і не було.

Ситуацію, звичайно ж, повинен прояснити виступ Віктора Андрійовича. Сьогодні ввечері особливо багато людей. Ледве протискаємося через натовп, шукаючи місце, де видно і чути не тільки Ющенка, але й більшість мітингуючих. Ми прагнемо інформації: що буде із сьогоднішнім парламентським "порожняком". Адже відкріпні талони і надалі в силі, на дому і надалі можна голосувати, нового складу ЦВК і надалі немає. Є обурлива, та неодноразово розказана історія про те, як Ющенка в Донецьку одягли у форму SS; є розлогі пояснення, чому ми всі так погано живемо. Та немає дороговказу майбутнім членам виборчих комісій, які не знають, в якому правовому полі їм працювати -- зі старим чи новим законом, і чи зможуть вони оперативно переналаштуватися, якщо Парламент усе-таки прийме зміни до виборчого законодавства 14 грудня, коли це питання, можливо, розглядатиметься черговим засіданням Верховної Ради. І найважливіше -- як реагувати на те, що у Верховній Раді знову поклали на народ, знову звідкись взялася політична реформа, десятки разів вустами Ющенка розвінчана, і -- головне -- що з нею тепер робити, чому опозиційні депутати не дали собі ради з тим всім одразу на місці. Потрібно терміново скликати позачергове засідання ВР, потрібно вирішувани питання, потрібно говорити зі сцени: "Ми знаємо, що робити далі! Ми будемо це робити!"

А попереду, як сказано, "трьохтижневий марафон".

"Двигун революції", Юлія Тимошенко, чомусь не виступає. А Віктор Ющенко говорить тихо. Очевидно, бути лідером нації у такий критичний час і постійно вибухати емоціями -- неможливо. Віконце відеокамери вихоплює у натовпі стомлені, байдужі обличчя, яких уже не потрібно агітувати, яких просто потрібно повести за собою, розповісти усе, що їм потрібно знати.

Та ось Ющенко закінчує свій виступ, і Майдан знову вибухає. Байдужі обличчя наповнюються енергією і щиро скандують прізвище свого лідера. Всім радісно.

Друзі кажуть, що люди перестали помічати мокре взуття, холод і плин часу; вони абсолютно точно прийдуть сюди 27-го числа, якщо будуть якісь проблеми. Усе, що змивають години, дні і тижні, заповнюються не пусткою, а великою довірою і великою певністю. Віктор Ющенко має величезний кредит довіри своїх громадян.

Тим часом бандитська Україна, скоріш від усього, готується до нової фальсифікації.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1102197576.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua