Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 17-12-2004
Як це було:: Два роки тому зняли Стельмаха і призначили Тигіпка
Галицькі Контракти і УП

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1103295115.html

...Два роки тому парламент розколовся. Після парламентських виборів ми не бачили такого - бійок і сутичок, блокування трибуни, неприхованої ворожості, абияк сфальсифікованого голосування тощо. В майбутьому, щоправда, ми побачили речі і покручє, але саме в ті дні фактично розпочалася президентська передвиборча компанія. Розміщуємо два матеріали з того часу ("Галицькі контракти", грудень 2002 року) - згадайте, як це було.

STELMAKH WARS
«Битва за Стельмаха» довела, що компромісів між «більшістю» й «меншістю» бути не може. Ми входимо в новий рік, як у туман

http://www.kontrakty.com.ua/ukr/gc/nomer/2002/51/8.html

Український політикум щороку наближався до західноєвропейського, де протилежні сторони воюють лише перед телекамерами, а в побуті зазвичай підтримують більш-менш нормальні стосунки. Це можна було побачити і в буфеті Верховної Ради, і в коридорах Кабміну. Навіть такі непримиренні опоненти, як Кучма й Мороз, зустрічалися «в дружній атмосфері» 31 грудня 2000 року. 12 грудня 2002 року показало, що суспільство — чи хоча б верхівка, що його представляє, — розкололося.

Це вже не театр, це справжня ненависть. І, схоже, компромісів не буде: «меншовики» мають намір битися за свої крісла до останнього, при цьому вирішили додавити остаточно. Громадянської війни, звичайно, не буде, а ось економіка опиняється в прямій залежності від політичних воєн. Ще класик сказав: «Політика — це концентрована економіка». Однак у нашій дійсності економічна і політична доцільності — поняття чи не протилежні.

Позицію опозиції можна зрозуміти — за них проголосувало більше половини виборців, а вони в парламенті — ніхто. Точніше, майже ніхто. Ще сидить у кріслі головного банку країни останній з могікан Ющенка (Володимир Стельмах), і, доки він там сидить, комітети залишаються в «меншовиків». «Контракти» володіють інформацією, що «Наша Україна» у разі втрати комітетів позбудеться від 15 до 30 депутатських карток для голосування. Про решту опозиції годі й казати — один з її лідерів Олександр Турчинов, коментуючи нам сутичку між Юлією Володимирівною і Григорієм Михайловичем, не вживав хіба що нецензурних слів.

Після оголошення результатів парламентських виборів «Контракти» (див. № 14, 2002) попереджали зраділих прихильників «реформаторів», що «реакціонери» зароблене за десять років без бою не віддадуть. Однак лідери «більшовиків», перейшовши від оборони до нападу і знущально відібравши в опозиціонерів зо два десятки нардепів, налаштовані ще рішучіше і збираються відібрати все.

У колишніх переможців відбирають навіть те, що в так званих цивілізованих країнах зазвичай залишають меншості для контролю над більшістю — Комітет з питань бюджетної політики, Комітет з питань свободи слова, Комітет з питань боротьби зі злочинністю. Тепер більшості один шлях — на вулицю. Туди виганяють навіть того, хто так довго шукав компроміс. Цей шукач досі зберігає великий рейтинг, водночас розуміючи, що наразі у вуличних акціях готові брати участь не більш як 10% українців. І Віктор Ющенко має час до виборів, щоб спонукати вийти перед владні стіни решту. Вже зараз у штабі «НУ» налаштовані триматися до останнього.

Що тепер? Вочевидь, більшість після ще кількох провальних голосувань стосовно Стельмаха, вдасться до вже перевіреного способу «оксамитової революції» — переїде в Український дім, де все й оформить. Після чого, не спонукувана керівником, розвалиться. Вже зараз невдоволення окремих фракцій і груп, змушених віддати свої квоти головним ковалям перемоги-2004 — «донецьким», «об’єднаним» і «дніпропетровським», — вихлюпується назовні. А тим часом у наступний голосувальний четвер — 19 грудня — має голосуватися бюджет.

Павло СОЛОДЬКО

...Однак сталося не зовсім так. "Більшість" не розвалилася, але більше й не розросталася. ПУКівці не пішли в Український дім, а придумали інший хід - сумнівним голосуванням бюлетенями (яких ніхто так і не побачив) вони - повну хроніку подій читайте тут http://www.pravda.com.ua/archive/?21217-2-new - 17 грудня 2002 року призначили Тигіпка головою НБУ, і це була їхня остання перемога. Вони ще намагалися забрати комітети і ввести в парламенті поліцейських, які б мали право вгамовувати депутатів...


ПОВНИЙ ПЕРЕДІЛ
Після призначення Тігіпка на пост голови НБУ українська економіка остаточно відступила перед українською політикою

http://www.kontrakty.com.ua/rus/gc/nomer/2002/52/6.html

Призначення Сергія Тігіпка на пост голови Нацбанку, зроблене — на відміну від попередньої «оксамитової революції» — доволі сумнівним чином, може мати безліч наслідків. Нарешті розблоковано процес переділу парламентських комітетів.

Створено небезпечний прецедент, коли кожен уряд ставитиме «свого» голову НБУ для впливу на політику головної скарбниці держави. Більшість отримала можливість задовольнити свої потреби в додаткових коштах, а близькі до парламенту експортери — таки дочекатися бажаної інфляції.

Бюджет може перекроюватися на догоду «потрібним» регіонам і «правильним» потребам. Можна говорити і про початок президентської кампанії. Проте найголовніше — економічна доцільність відійшла на задній план, доки не закінчаться вибори. Голосування 17 грудня поглибило розкол між більшістю і меншістю настільки, що 2004 рік буде для української економіки роком не розвитку, а виживання. Дай Боже, щоб ми помилялися.

Новий головний банкір навряд чи буде самостійним

Банкіри сприйняли затвердження Сергія Тігіпка більш ніж спокійно. «Я знаю трьох фінансистів, які мають досвід роботи в комерційному банку і на високих державних посадах. До їхнього числа належить і Сергій Тігіпко», — сказав «Контрактам» голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін. У банківських кулуарах акцентують не так на валютно-фінансових наслідках голосування щодо керівника Нацбанку (наступного дня курс гривні на міжбанку завагався дуже несуттєво), як на небезпеці створення прецеденту кадрових змін під певну людину, нехай і висококваліфікованого фахівця.

Ситуація погіршиться через можливе виникнення необхідності для нового голови НБУ, що називається, розплатитися за «коаліційними рахунками». «Сергієві Леонідовичу не позаздриш, оскільки якщо ти когось просив, щоб за тебе проголосували, отже, ти комусь цим зобов’язаний. У підсумку воля прийняття його рішень може бути обмежена», — каже Тимонькін.

А ось причетність Тігіпка до відомих банківських структур фінансисти по затвердженні його кандидатури схильні розглядати радше як мінус для нього. Адже тепер (навіть після відмови Тігіпка від прав власності) до спроб голови НБУ надати їм які-небудь преференції на фінансовому ринку придивлятимуться більш ніж уважно. З іншого боку, може виникнути ситуація, коли підлеглі нового головного банкіра (скажімо, у департаменті банківського нагляду) країни намагатимуться догодити шефові, заплющуючи очі на можливі порушення банками, які асоціюються з його ім’ям, нормативної бази НБУ. Справедливості заради слід зазначити, що на посаду віце-прем’єра з економіки Тігіпко прийшов з бізнес-структур, але в очевидному лобіюванні їхніх інтересів помічений не був.

Банкіри вважають, що Тігіпко додержить слово, яке він дав напередодні голосування, і в Нацбанку не відбудеться кадрової революції. На першому етапі варто очікувати заповнення наявної вакансії першого заступника голови правління Нацбанку. Серед найімовірніших претендентів на цю посаду в банківських кулуарах називали колишнього міністра економіки і європейської інтеграції Олександра Шлапака й екс-міністра фінансів Ігоря Юшка. Останній, кажуть, дуже пильно придивляється до посади першого заступника голови правління НБУ і навіть, як свідчать добре поінформовані джерела, відмовився від пропозиції повернутися на посаду держсекретаря Мінфіну.

Бюджетний комітет теж хоче контролювати «людина Президента»

Отже, Тігіпка призначено. Ця новина відкривала для топ-менеджерів акції «Мета-2004» можливість перерозподілу комітетів, більшість з яких досі належала меншості, і скасування результатів бюджету в другому читанні (тобто коли вже було прописано цифри щодо кожного з регіонів). Вони поспішали, і ця квапливість послужилася їм не найкращим чином. Журналісти, на очах у яких під час визначеного для голосування часу бюлетні взяли лишень кількадесят представників більшості — включно із самим Тігіпком — не побачили ані урн для голосування, ані проголошених 232 заповнених іменних бюлетенів.

Зате вони побачили, як голова тимчасової лічильної комісії Володимир Заєць не підписав протоколу про відсутність у нього відомості для голосування, а Валерій Пустовойтенко подавав знаки одному з лідерів більшості Миколі Гапочці, коли той обмовився на прес-конференцiї, що дехто з його колег віддавав замість фіолетових бюлетенів «фіолетові папірці, а за це брали гроші». (!)

Опозиція не визнає результатів такого голосування, внаслідок чого ми маємо в деяких комітетах (приміром, з питань підприємництва) по двоє голів, кожен з яких заявляє про свою легітимність. Показово, що більшість комітетів, як і міністерських портфелів, отримали касири («донецькі» та СДПУ(О)) прийдешньої президентської кампанії і контролери над ними («дніпропетровська» група).

Як і прогнозували «Контракти» (№ 49, 2002), крісло голови бюджетного комітету, на яке претендували п’ять із дев’яти фракцій і груп більшості, теж дісталося «дніпропетровцям» — представникові депутатської групи «Народовладдя» Миколі Солошенку. Нехай вас не вводить в оману те, що новий відповідальний за бюджетні цифри є вихідцем з групи, близької до СДПУ(О) — до виборів пан Солошенко був головою правління ВАТ «Новомосковський трубний завод». (Докладніше про те, кому дісталися найпривабливіші комітети — на стор. 16).

Тож тепер більшовики мають можливість повністю переписати бюджет, спрямувавши фінансові потоки туди, куди потрібно. (Екс?)-голова бюджетного комітету Петро Порошенко застеріг про небезпечність затягування бюджетного процесу і зміну базової цифри бюджету. Однак перший віце-прем’єр Микола Азаров уже назвав базовою цифрою бюджету-2003 не пропоновані комітетом Порошенка 55 млрд грн, а 47,9 млрд, з яких 4 млрд забезпечить «прийняття необхідних законопроектів».

Він не поточнив, про що йдеться: про скасування пільг чи про оподаткування деяких товарних груп на кшталт ліків. Однак зрозуміло, що через політичне протистояння новий бюджет не буде прийнято до кінця року, як пропонував Азаров (позиції більшості й меншості з цього питання подано на стор. 17).

Дотягти до виборів

Однак після 17 грудня економіка остаточно спасувала перед політикою. «Щось там десь приймається і рахується, а в житті країни відбувається регрес, — сказала 19 грудня Юлія Тимошенко. — І невчасне прийняття бюджету нічого не означає».

Точніше, означає те, про що недавно писали «Контракти» — почалася президентська кампанія. Одні вже не можуть поступатися, інші, може, і хотіли б — наприклад, Сергій Леонідович — але над ними нависає Президент, який поступатися не звик. І всі намагання Ющенка знайти компроміси залишаться без відповіді. Це зрозуміло кожному, хто бачив, як Петро Порошенко розмовляв із Леонідом Кравчуком у кулуарах Верховної Ради одразу після «погоджувальної» наради, на якій відомий своїм дипломатичним ставленням до опонентів парламентський лідер «есдеків» пропонував усі питання голосувати так, як призначення Тігіпка.

А щоб уникнути проблем з «меншовиками», лідер «донецької» фракції Раїса Богатирьова озвучила на попередній нараді ідею запровадити спеціальну ПАРЛАМЕНТСЬКУ ПОЛІЦІЮ. Тобто Ющенко таки залишиться без комітетів. І шлях йому буде один — на вулицю.

І це є найголовнішим наслідком обрання Тігіпка — віднині будь-яке економічне питання, будь-який законопроект, та навіть будь-яку проблему взагалі, розглядатимуть у контексті його не/законного призначення, через призму протистояння більшість—опозиція. Найсвіжіший приклад: пропонований минулого четверга додаток (серед багатьох інших) до ст. 4 закону про запобігання відмиванню брудних коштів — він стосується умов, згідно з якими операція виглядає підозрілою i звучить як «або при інших підозрілих для моніторингового комітету умовах» — називали придуманим спеціально, щоб душити опозицію.

Що найсмішніше — це може відповідати дійсності.Тож і далі все крутитиметься до такої нелюбої для більшості більшовиків «політики». Про економічні інтереси України та її народу можна забути до нових президентських або дострокових парламентських виборів.

Павло ЗАВГОРОДНІЙ, Наталія ШЕВЧЕНКО

...Фактично так і сталося. Обидві сторони вже більше не примирилися, перейшовши до публічного протистояння і всі події в державі розглядаючи в передвиборчому ракурсі. Але призначення Тигіпка - це була остання знакова перемога більшовиків. Комітети відібрати їм так зрештою і не вдалося, а далі опозиція нарощувала спротив, який логічно закінчився нещодавньою відставкою Тигіпка і призначенням Стельмаха. Кажуть, що команда Ющенка повертається у владу, але насправді це стане зрозуміло тільки після 26 грудня...

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1103295115.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua