Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 21-12-2004
Іванка Білич: Чим закінчилось моє спілкування зі штабом Віктора Януковича
Ексклюзів Майдану

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1103657199.html

Після детального перегляду не зовсім свіжих новин на електронній сторінці кандидата в Президенти України В. Януковича та ще раз переконавшись, що програми кандидата мені вкотре не пощастить там знайти і остання спроба мого пошуку закічується появою вікна, в якому говориться, що “За критерієм «програма» знайдено документів: 0”.

Не хотілось цю відсутність аргументувати черговою параноєю, якими і без того достатньо переповнені українські засоби масової інформації, пропонуючі такі сюжети, яким позаздрили б найталановитіші письменники фантасти, тому вирішила написати пару рядків до штабу кандидата від влади, щоб отримати цю напрочуд трудно-доступно інформіцію. Крім того, хотілось довідатись про остаточну позицію їхнього шефа, остання навіть для мене, людини, яка звикла до складної юридичної літератури, стала дуже заплутаною та алогічною, неговорячи вже про незрозумілу непослідовність.

Стисло виклавши свої думки з даного приводу в коротеньке повідомлення, бо чомусь відразу згадала, як під час перших дебатів, Віктор Федорович якось зовсім не по-мужськи жалівся на велику кількість листів, які начебто надходять від виборців, вирішила бути якомога лаконічною, а то не те, що не відповідатимуть, взагалі не прочитають.

Отож, здавалося б готовий лист можна і відправити, натиснувши на зображення “Відправити повідомлення”, майже на мить я була готова повірити в те, що мій голос буде почутим, бо надії на відповідь майже чомусь не було. Повідомлення яке відразу з’явилось на мому екрані великими відповідно блакитними буквами гласило “ПОМИЛКА 404” і вже внизу набагато меншим шрифтом на мене чекало ще більш розпачливі слова про те, що сторінка, запит якої було зроблено, відсутня на сервері взагалі; після чого наступне речення прохаючи, вказувало перейти, на головну сторінку сайту для продовження перегляду матеріалів.

Оскільки, перегляд матеріалів мене більше не цікавив ні з інформаційних, ні з інтелектуально-освітніх міркувань, я не могла і не хотіла погодитись на такий розвиток подій. Вчасно згадавши про біблійних козлів, яких як виявилось, насправді мав на увазі Віктор Федорович, а не те що ми всі такі-сякі “релігійно неосвітчені” подумали, я згадала про інший вираз з біблії, на яку так часто посилається провладний кандидат: “Стукайте і відчинеться вам”! Мені навіть здалось, що я майже розв’язала цей складний ребус придуманий для звичайного користувача комп’ютером , який виявився ніким іншим як звичайним патріотом з чіткою громадянською позицією, чому електронна сторінка все-таки глаголила про помилку.

Невимовно зрадівши, бо здалось, що як ніколи близька до розгадки, бо тільки цей афоризм могли втілювали в життя та мали на увазі в штабі кандидата від влади, коли робили цю електоронну сторінку. Саме тому, курсор мишки разом з новою надією перемістилися на вікно “віртуальної приймальні”, я майже не розчарувалась, коли на мому, як це не саркастично, але також голубому екрані, з’явилось аналогічне повідомлення про “Помилку 404”, навпаки я була заінтригована...

Швидко перейшовши на російський варіант сторінки, вкотре переконавшись, що мовних питань у нас в країні все таки не існує, просто декому політично вигідно щоб люди думали цілком протилежне та відволікали власну увагу від болючих реалій сьогодення країни: непрофесіоналізму чиновників, недотримання ними законодавства та економічних проблем. Крім того, з’явилась цілком не рельна думка про те, що Віктора Федоровича можливо більше турбує російськомовний електорат, або вирішив все таки один раз як мужчина ділом довести свою вдосконалену красномовність, яка з граматичного боку все таки далеко не досягає належного рівня, і почати зі свого штабу втілювати обіцянку про державний статус російської мови.

Але коли у мене з’явилось ще одне повідомлення про “Помилку 404” тільки російською мовою, я зрозуміла, що В.Ф. Янукович ніколи не читав Крилова, російського байкаря, який у моралі власної байки “Ларчик” говорить, що насправді “ларчик просто открывался”. Саме до цього висновку я прийшла після четвертої невдалої спроби відправити свої коротеньке, повідомлення людині яка в один день могла стати президентом цієї великої держави.

Як не гірко, правда була дуже простою і лежала на поверхні, а реальність видавалась особливо страшною. Справді, якщо розібратись, то Віктору Федоровичу не потрібні листи від громадян України, йому однакова доля як російсько- так і українськомовного електорату, йому всеодно чи пересічний українець зможе прочитати його передвиборчу програму чи ні.

А я так як українські засоби масової інформіції все таки майже придумала свій сюжет про особливий інтелект кандидата, та його особливі знання найвідоміших витягів з біблії, щоб хоть якось пояснити цю байдужість та необізнаність з власною елетронною сторінкою, людини, яка балатується на найвищу посаду в державі. Людину яку не цікавить як до нього можуть звернутись виборці, за яких він так гаряче вболіває, коли це йому зручно. Не знаю як Вам, а мені стало дуже гидко і неприємно на душі.

Саме так якщо розібратись, то українці надзвичайно інтелегентна нація, ми завжди знаходимо розумне пояснення ненормальній та алогічній повідінці чиновників, віримо в їх так зване щире “розкаяння” і сподіваємося, що вони більше нічого подібного не робитимуть, але гірка правда полягає в тому, що люди не міняються, а власна еліта, яку так багато років фізічно знищували не виростає за одну добу.

Хоча наша земля час від часу плодоносить геніями, бо земля ця багата на добро і ми заслуговуємо на добрих інтелентних лідерів, які сім раз подумають перед тим як приностит в жертву життя своїх співвітчизників, чи можливо є реальна можливість добром добиватись добра, і яким по-шевченківськи зовсім неоднаково “Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять…” але про це вже говоритимуть історики та наші нащадки, які або гордитимуться своїми прадідами, або інтелегентно виправдовуватимуть нас сьогоднішніх...

Я спробувала в останній раз натиснути п’яте зображення з написом “контакт”, і в мене накінець з’явилось вікно з загальною електронною адресою штабу, але бажання писати ні Віктору Федоровичу, ні його підлеглим зовсім не було, і я вирішила не дати більше шансу цим людям отримати від мене листа, бо вони ніколи не хотіли його отримати до цього, а бути черговою статистикою мені не дозволила моя українська інтелегентність, в дусі якої мене, звісно, виховали батьки.

І я не хочу і не буду давати шансу людині та команді, які не поважають свого народу, виборця, які сімнадцять днів не хотіли чути його гордого та відчайдушного голосу з головної площі країни, які не поважають ні законодавчої, ні судової гілок влади, а замість державницьких інтересів дбають про особисті, які не розуміють основ політології та державотворення, яких в залежності від вітру носить по степах України як перекотиполе.

Я на відміну від них так само як і решта 47 міліонів українців маю і горжусь своїм корінням, не хочу і не буду почувати себе жертвою чи рабом у власній державі, чекаючи на милість державного чиновника, який достатньо амбітний, щоб бачити себе в кріслі Президента України, але зовсім не розуміє основ державної служби. Не розуміє, що його прямим функціональним обовязком є служба народу, а можливість звернення і бути почутим є однією з форм цієї почесної місії.

Не схожа ця людина, яка не зрозуміло чому приховує свою передвиборчу програму і не хоче відкритого спілкування з громадянами, ні на мудрих князів, ні на славних гетьманів, ні на інших гордих та шляхетних мужів цієї землі.

Шосте відчуття і логіка подій підказували, що не біблійських козлів-зрадників мав на увазі Віктор Федорович, а все таки тих про яких ми подумали! І дуже захотілось особисто йому сказати, що це він і є зрадником свого народу, образ якого в біблії, начебто, асоціюється з козлом.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1103657199.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua