Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 23-12-2004
Регіональна аналітика: Голосування на виборах президента 2004 року в Рівненській області

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1103801959.html

Регіональна аналітика. Огляд № 66, грудень 2004 року

Голосування на виборах президента 2004 року в Рівненській області

Микола Грищенко, голова правління Рівненської обласної громадської організації "Комітет виборців України"
Сергій Штурхецький, журналіст

Тривалий характер революційних змін, які відбуваються зараз у суспільно-політичному житті Рівненщини, цілком відповідає консервативності владних еліт області, які ніби завмерли в очікуванні змін. У той же час безпрецедентна активність громадян області під час відстоювання свого права на чесні вибори вкотре засвідчила значний протестний та високий моральний потенціал виборців. І, напевне, не вина мешканців регіону, що ні влада, ні опозиція виявилася не готовими до радикальних змін.

Підсумки першого туру виборів президента України на Рівненщині

Незважаючи на невтішні прогнози, президентські вибори на Рівненщини вкотре засвідчили традиційно високу для мешканців області виборчу активність, їх розважливість та поміркованість. Не мали місце провокації, не було нападів на дільниці, не було потерпілих. До особливостей цьогорічних президентських виборів слід віднести посилену увагу до них з боку міжнародних спостерігачів від СНД, ОБСЄ та ЕНЕМО.

Побоювання перед виборами викликала професійна підготовленість та спроможність членів виборчих комісій та спостерігачів від кандидатів провести процедуру голосування та підрахунок голосів на належному рівні. Але роботу виборчих комісій, за деякими прикрими винятками, загалом слід оцінити задовільно.

Слід відзначити і високу обізнаність громадян з виборчим законодавством, їх наполегливість у відстоюванні своїх конституційних прав на голосування.

У той же час недбало складені списки, не завжди адекватна реакція судів на звернення громадян та об’єктивні труднощі із відстоюванням свого права вибору зробили неможливим волевиявлення багатьох виборців, не внесених до виборчих списків (особливо у сільській місцевості).

Вперше на теренах Рівненщини настільки широкомасштабно проводилося опитування виборців на виході з виборчих дільниць (екзит-пол). Рівняни загалом нормально сприймали соціологів, однак середній відсоток відмов надати інформацію для соціолога (навіть за умови збереження таємності цієї інформації) становив 20 відсотків. Особливо вразили соціологів рекордні відсотки відмов у Володимирецькому і Зарічненському районах, що може свідчити про певні побоювання виборців. Загалом основні кандидати у першому турі набрали: В. Ющенко 69,3% голосів, В. Янукович - 15,4 %, О. Мороз - 5,65 %, П. Симоненко - 2,15%.

Порушення, відзначені спостерігачами КВУ, які працювали на виборчих дільницях як кореспонденти газети комітету "Точка зору", засвідчили наявність втручання адмінресурсу (який виявив себе здебільшого у надмірній присутності на виборчих дільницях представників органів влади), виявили факти невчасного відкриття виборчих дільниць, недостатнього рівня організації роботи судів у день голосування, окремі порушення під час голосування, факти агітації за певних кандидатів у день виборів. Великою проблемою (прогнозованою, але, на жаль, не виправленою) стали неточності у списках виборців.

"Другі" вибори

Щодо результатів другого туру виборів на теренах області, то ніхто особливих несподіванок не очікував. Жителі Рівненщини, які вже давно визначилися у своїх політичних симпатіях на користь Віктора Ющенка, підтвердили свій вибір (від 67% у північних районах області до 84% у південних). Інтрига полягала лише в тому, чи виборці знову так активно прийдуть на голосування і скільки відсотків додасть до свого активу інший кандидат - Віктор Янукович. Спокою не давала доволі суперечлива і тривожна інформація з виборчих штабів: була помітною активність чиновництва усіх мастей, які на власних авто їздили районами з агітками. Ледь не з серцевими нападами поверталися після численних нарад службовці, котрих примушували брати відкріпні посвідчення на себе та на всю свою родину. З агітаційною метою почали навіть залучати церкву, цинічно спекулюючи на почуттях вірних Церкви. Подекуди траплялися навіть сутички із застосуванням сили - протистояння набуло безкомпромісного характеру.

Сам день голосування і виборці, і члени виборчих комісій зустріли звичайно. Було навіть відчуття, що все відбувається спокійніше, ніж у першому турі - комісії навчилися працювати, члени комісій здружилися, незважаючи на різні кольори їх кандидатів. Навіть спостерігачі із Запоріжжя, яких вдруге "виписав" обласний штаб Януковича для недопущення фальсифікацій, не викликали побоювань з боку місцевих жителів. І запоріжани, і рівняни спокійно робили свою справу - одні голосували, другі за цим спостерігали. Списки виборців були наче трохи кращими, хоча і в неділю 21 листопада біля територіальних комісій та судів стояли люди, яких "забулися" внести до тих списків. День виборів на Рівненщині завершився відносно спокійно і дільничні комісії приступили до підрахунку голосів. Вже наступного дня результати виборів по всіх п’яти виборчих округах Рівненщини надійшли до Центральної виборчої комісії.

І все ж другий тур відрізнявся від голосування 31 жовтня деякими моментами.

Соціологи в розпачі

Дивне і незвичне англійське слово "екзит-пол" останнім часом стало популярним і відомим в тому числі і на Рівненщині. Це такий вид соціологічного дослідження, який дозволяє вже відразу після закриття виборчих дільниць оголосити попередні результати голосування. З певною, звісно, похибкою. Соціологи за певною методикою опитують виборців, які щойно проголосували, і таким чином дізнаються, хто із кандидатів є фаворитом народних уподобань. "Якщо у першому турі дані екзит-полів, які проводили на Рівненщині соціологи різних інститутів, дали дані, дуже близькі до офіційних результатів, то у другому турі такого не сталося", - відзначив Аркадій Сльоза, який координував роботу інтерв’юерів в області.

Дані екзит-полу свідчать, що на підтримку Віктора Ющенка висловилося на десять відсотків краян більше, ніж про це йдеться в офіційних результатах. Відповідно, і підтримка Віктора Януковича була скромнішою на ці ж десять відсотків. Навіть якщо зважити на соціологічну похибку, розбіжності суттєві. Вони можуть означати, що вибори було сфальсифіковано. Можливо, значну, роль у такій розбіжності між даними соціологів та ЦВК зіграло явище, яке у рівненському Комітеті виборців називають "виборчим туризмом".

Голоси, яких не повинно було бути

Мова йде про виборців, які голосували за відкріпними посвідченнями. Ще за день до голосування кожен виборець, котрий мав намір проголосувати за межами виборчої дільниці, де він був внесений до списків, міг взяти відкріпне посвідчення. Недосконалість законодавства про "відкріпні", потрібно визнати, відкривала шлях зловживанням і різноманітним маніпуляціям. Відкріпні посвідчення продавалися, збиралися, а на деяких дільницях і не видавалися. "У результаті Рівненщину наводнили представники нового виду спорту - "виборчого туризму", - розповідали представники рівненського КВУ. - У день голосування відразу навіть неможливо було оцінити масштаби цього "туризму" і те, на підтримку якого саме кандидата він спрямовувався. Лише детальний аналіз, якого, на жаль, не зробили достатньою мірою виборчі штаби кандидатів, дає підстави говорити про велику кількість таких випадків".

Звісно, саме по собі голосування за відкріпними посвідченнями - явище цілком демократичне і законне. Але, як з’ясувалося, деякі виборці голосували декілька разів, причому за "липовими" посвідченнями. Один лише факт. Тільки на одній дільниці - №1 у 156 виборчому окрузі (с. Біла Криниця Рівненського району) протягом години проголосувало більше десяти виборців, які зареєстровані за адресою м. Рівне, вул. Чорновола, 52 та 53 (155 в. о., виборча дільниця № 55) за відкріпними посвідченнями. Як показав аналіз номерів відкріпних посвідчень, вони не видавались на дільницях, які були на них вказані.

Кримінальний відтінок

Шкода, але другий тур голосування на Рівненщині увійде в історію як вибір з деяким кримінальним відтінком. На щастя, обійшлося без кровопролиття та суттєвого впливу на хід голосування, однак деякі прикрі факти мали місце.

Виборча дільниця № 101 Рівного, що знаходиться в приміщенні ЖКП "Промислове" по вул. Будівельників, 1. Двоє молодиків з Харкова, які приїхали до нашого міста, щоб проголосувати за відкріпними посвідченнями, разом із бюлетенями вкинули до скриньки легкозаймистий порошок. Вже за декілька секунд скринька наповнилася димом, а зловмисники кинулися втікати.

Тільки сім бюлетенів, що повністю згоріли, врятувати не вдалося. На решті результати волевиявлення громадян було видно, тому їх, незважаючи на незначні пошкодження, врахували до загальної кількості.

"Гостей" з Харкова після кількахвилинної погоні затримали співробітники міліції. Оприлюднювати з цього приводу якусь інформацію правоохоронці поки що не беруться, зараз з’ясовують усі деталі цього випадку. Відомо тільки те, що в одного із затриманих був знайдений спеціальний легкозаймистий порошок, який разом із одним бюлетенем-"погорільцем" міліція відібрала на експертизу.

Виборча дільниця № 39 виборчого округу № 157, село Кам’яниця Дубенського району. У день повторного голосування близько 20-ої години до територіальної виборчої комісії 157-го виборчого округу зателефонували члени дільничної виборчої комісії з Кам’яниці, які повідомили, що перед закриттям дільниці для проведення підрахунку голосів у їх село приїхали троє невідомих (коротко підстрижені, міцної статури чоловіки) та стали вимагати, щоб члени ДВК віддали їм усі наявні протоколи комісії, затверджені підписами і печаткою. Коли члени ДВК відмовилися це зробити, прибулі розпочали стрілянину з газової зброї. Такий же бандитський напад цією групою було скоєно і на виборчу дільницю на околиці Дубно. Правоохоронці з’ясовують обставини та перевіряють події.

Революційний тиждень

Тиждень після 21 листопада на Рівненщині був відзначений як активним "вуличним життям" політичних пристрастей, так і сесійною активністю. На вимогу опозиційних депутатів за підтримки багатотисячних маніфестацій (іноді, як наприклад, в Острозі - лише на вимогу маніфестантів, серед яких було чимало студентів Острозької Академії) терміново скликалися позачергові сесії місцевих рад. Так, наприклад, міська рада Дубно в числі перших представницьких органів області 23 листопада зранку заявила про свою підтримку Віктора Ющенка, визнала його президентом і майже в повному складі на чолі з міським головою Віталієм Никитюком автобусом рушила на київський Майдан Незалежності.

Тоді ж далися взнаки перешкоди, що їх чинила ДАІ транспорту, що рухався на Київ. На постах ДАІ на київській трасі КамАЗи з піском заблокували шлях, а міліціонери прискіпливо вивчали документи. За деякий час призначений у жовтні начальником обласного управління УМВСУ у Рівненській області полковник Микола Мельниченко заявив, що він бере цю проблему під особистий контроль. Вже до вечора заслін зникає, автобуси і автомобілі безперешкодно рухаються до столиці, везучи людей на акції протесту.

Вуличні акції у Рівному розпочалися з 18-ої години 22-го листопада і з того моменту вже не припинялися впродовж тижня. Позачергова сесія Рівнеради 23-го листопада увечері під акомпанемент скандування багатотисячної маніфестації прийняла рішення про визнання Ющенка президентом України. Щоправда, консервативність поміркованої більшості ради не дозволила того ж дня прийняти рішення про виконання цим органом місцевого самоврядування указів Ющенка. Міський голова Рівного Віктор Чайка, який неодноразово до виборів говорив про свою підтримку Віктора Януковича, та секретар Рівнеради Андрій Грещук "утрималися" під час визнання Ющенка президентом. Також пан Чайка, який напередодні сесії досить скептично оцінив можливість "натовпу приймати конструктивні рішення", вийшов до людей і зачитав рішення Рівнеради.

Цього дня практично паралізованою виявилася робота університетів і навіть шкіл Рівного - учні та студенти масово полишали заняття. Тому було прийнято рішення про призупинення навчального процесу. На рівненському Майдані Незалежності, як і в столиці, розбито наметове містечко.

Студентська революція в Острозі

Особливо виразної і дієвої форми студентський протест набув в Острозі, де розташовується Національний університет "Острозька академія". Ці яскраві події заслуговують на окрему увагу. Студентів підтримав навіть ректор університету Ігор Пасічник, який був довіреною особою Віктора Януковича у 156-ому виборчому окрузі. Більше того, викладачі теж утворили страйковий комітет, який очолив проректор Василь Жуковський. Пропонуємо хроніку тих подій.

22.11.2004

О 21.00 ініціативною групою розпочато підготовку до страйку в Національному університеті "Острозька академія". З цього приводу проведено переговори з ректором університету.

23.11.2004

9.00 - офіційно розпочато страйк у м. Острог. Було проголошено створення страйкового комітету Національного університету "Острозька академія".

9.00 - на підтримку акції протесту, що вже на той час розпочалась у Києві, розпочато мітинг, що тривав до 11.00. На ньому було прийнято рішення провести ще один мітинг о 12.00 біля приміщення Острозької міської ради.

В період між 11.00 та 12.00 колишні студенти НаУ - представники благодійного фонду "Правничі ініціативи" Ігор Воляник та Артем Філіп’єв підготували звернення до Острозької міської ради з вимогою скликати позачергову сесію ради для оцінки подій довкола виборів та фактів масової фальсифікації, які були вчинені командою провладного кандидата. Дане звернення підтримав страйковий комітет Національного університету "Острозька академія".

12.00 - розпочався мітинг, колона мітингувальників пройшла від НаУ "Острозька академія" до міської ради, де було вручено вимоги страйкового комітету міському голові Тарасу Пустовіту. Далі колона пройшла до Острозької районної державної адміністрації, біля якої представники страйкового комітету зустрілись з керівництвом районної ради і районної адміністрації та повторили свої вимоги.

13.00 - надійшло повідомлення, що міський голова Тарас Пустовіт скликав позачергову 27 сесію Острозької міської ради на 16.00 23 листопада 2004 року. Як стало відомо, до кожного депутата телефонував голова райдержадміністрації з вимогою бойкотувати рішення сесії (не з’являтись на сесію, або не голосувати). Страйковий комітет прийняв рішення з метою створення тиску на депутатів міської ради провести ще один мітинг о 16.00 перед приміщенням міськради. На засіданні сесії виступили представники страйкового комітету НаУ "Острозька академія" Воляник Ігор та Жуковський Василь, депутати ради.

17.00 - рішення було ухвалено і оголошено всім присутнім на мітингу. Ще годину тривало юридичне оформлення тексту відповідно до вимог документообігу ради.

18.00 - представник страйкового комітету НаУ "Острозька академія" Воляник Ігор відбув до міста Нетішин, де проходив стихійний мітинг в підтримку акції протесту у Києві. На цьому мітингу Ігор Воляник зачитав прийняте Острозькою міською радою рішення. Через півгодини Нетішинська міська рада провела позачергову сесію і ухвалила аналогічне рішення.

Злука есдеків і "нашоукраїнців" в облраді

Учасники постійних багатотисячних акцій поблизу споруд обласної адміністрації та обласної ради вимагали, щоб своє слово сказала і обласна рада. Голова обласної ради Роман Василишин у той час (24 листопада) проводив консультації у Києві з Володимиром Литвином, але зі столиці доручив скликати сесію, оскільки вже після обіду середи зібралося необхідних 20 підписів депутатів (склад депутатів облради - 60 чоловік). Цього ж дня керівник обласного штабу Віктора Януковича Юрій Кічатий заявив, що його штаб згортає роботу, оскільки потрібного результату було досягнуто, і акцій "у відповідь" штаб не проводитиме.

Вже наявність необхідної для скликання позачергової сесії кількості депутатських голосів свідчило про те, що депутати-"нашоукраїнці" знайшли собі неочікуваних спільників з-поміж членів фракції СДПУ(о) в обласній раді. Зрозуміло, що секретар обласної організації СДПУ(о), голова обласної ради Роман Василишин не вдавався до незаперечної підтримки Віктора Ющенка, як це зробив, для прикладу, його волинський колега по партійному квитку (вже колишній) - міський голова Луцька Антон Кривицький. Однак, відкриваючи сесію, яка транслювалася на вулицю (у цей час під стінами облради відбувався десятитисячний мітинг) Роман Василишин відзначив, що ховатися сьогодні обласна рада не має права і повинна прийняти рішення, адекватно зреагувавши на ситуацію в країні. На цей момент, вірогідно, вже існувала домовленість між фракціями "НУ"-СДПУ(о) та фракцією більшості "Злагода", адже попередньо готувалися до розгляду два зовсім різних документи - один зі сторони "НУ"-СДПУ(о), другий - зі сторони "Злагоди".

Проте процес обговорення завів депутатів у тупик - ні спільне, узгоджене рішення, ні окремі рішення з різних сторін не були підтримані більшістю депутатів. Зазвичай в такому випадку обласна рада оголошує про закриття сесії. Однак за стінами вирував багатолюдний мітинг, люди скандували: "Рішення! Рішення!".

Після почергових і спільних консультацій голови обласної ради Романа Василишина з керівниками фракцій, на трибуні обласної ради депутат-"нашоукраїнець" Віктор Матчук проголосив текст рішення: висловити недовіру ЦВК, скасувати результати виборів на всіх дільницях, де були допущені порушення і на яких не було представників опозиційного кандидата. Третій пункт - вивести іноземні війська та військовослужбовців, які незаконно перебувають на території України. Рішення приймалося поіменно. 37 із 38 присутніх депутатів проголосували за те, щоб прийняти таке рішення за основу. Втручання в хід сесії депутатів із фракції "Наша Україна" та народного депутата Василя Червонія, які вимагали включити до рішення облради пункт про визнання Віктора Ющенка президентом, знову призвело до кризи. "Злагода" і "есдеки" не підтримують пункту про визнання. Розпочинається новий раунд консультацій. Депутати знаходять компроміс - зафіксувати такий пункт у рішенні: "підтримати волевиявлення виборців Рівненщини". Рішення приймається в цілому тими ж самими 37-мома депутатами. Роман Василишин оголошує про закінчення сесії і рушає до людей на мітинг, де хоче зачитати рішення обласної ради.

Після слів про "підтримку волевиявлення..." люди збурюються. Лунають лозунги "Ганьба! Ганьба!", незабаром - "Визнати! Визнати!". Від мітингувальників відділяється декілька сотень людей, які блокують виїзд автомобілів депутатів обласної ради. Рівняни скандують: "На сесію! На сесію!" Пожвавлення спостерігається серед офіцерів міліції, які охороняють вхід до приміщення Будинку політпросвіти, де проходить сесія.

Роман Василишин і депутати (в основному - "нашоукраїнці") повертаються до приміщення, у фойє якого вибудовується живий кордон зі ЗМОПівців у повній амуніції - зі щитами та шоломами. За кордоном у присутності преси відбуваються консультації голови обласної ради та депутатів. До депутатів приєднуються їх колеги із "Злагоди", які не змогли виїхати на автомобілях. Знову дискусія. Есдеки та представники більшості не хочуть вказувати у рішенні слова про визнання Віктора Ющенка президентом України. Приймається рішення внести редакційну правку: "підтримати волевиявлення виборців Рівненщини, які визнають президентом Віктора Ющенка". Це перший, змінений, пункт рішення, подальші пункти - про недовіру ЦВК та вивід іноземних військ залишаються в старій редакції.

Таке рішення люди на мітингу сприйняли із захопленням. Організатори мітингу говорять про перемогу.

Від революції - у лікарню

Це основні штрихи тих подій, які власне засвідчили, що Рівненщина теж переживає революційні часи. Картина була б неповною, якби ще хоча би рядком не згадати про студентське наметове містечко у Рівному, яке і до сьогодні мужньо тримається наперекір всім вітрам та приморозкам.

"Кузнею" революційних кадрів в майбутньому може слугувати і Національний комітет порятунку у Рівненській області, який очолив народний депутат Василь Червоній. Однак вже перші спроби висунути членів Комітету у Рівненський міськвиконком завершився невдачею.

А про розпал пристрастей у сесійній залі та у кулуарних приміщеннях, яка панує і донині, свідчить і той факт, що після засідання позачергової сесії Рівнеради 14 грудня, на якій вдруге (і безуспішно) розглядалося питання про відставку секретаря ради Андрія Грещука, той потрапив у лікарню, попередньо написавши заяву на звільнення. Натомість "нашоукраїнці" пообіцяли не домагатися більше відставки міськвиконкому та міського голови. Загалом, революція негативно позначилася на здоров’ї обласних зверхників, починаючи з голови облдержадміністрації Миколи Сороки. У лікарняних закладах перебувають або перебували низка чиновників та відповідальних працівників "державних" профспілок, акціонерних компаній, трестів, навчальних закладів тощо.

Деякі чиновники, політичним амбіціям яким слід віддати належне, подали у відставку - явище непересічне не те що для Рівненщини, але і загалом для України. Відразу ж після першого туру виборів, 3 листопада, голова Дубенської райдержадміністрації Валерій Богуцький подав у відставку. "Реальні результати голосування по Дубенському району є негативними для влади, - відзначив Богуцький. - Отримавши такі результати, я як представник влади подав у відставку. Нічого дивного, на мою думку, у цьому немає. Це нормальна практика". На запитання про те, чи інші його колеги з райдержадміністрації чи з інших адміністрацій вчинять за його прикладом (69% виборців Рівненщини віддали голоси за опозиційного Віктора Ющенка), пан Богуцький зазначив, що у нього немає інформації про це. "Свій крок я робив особисто, за інших не скажу, - відзначив пан Богуцький. - У майбутньому планую зосередитися на виконанні обов’язків депутата обласної ради, планую продовжити бізнес, яким колись не без успіху займався".

Дещо іншою виглядала відставка ще одного чиновника - голови Костопільської райдержадміністрації і депутата обласної ради Михайла Кривка. Пан Кривко вдався до написання заяви про своє звільнення з посади вже після результатів другого туру (по Костопільському району 85% виборців за Віктора Ющенка) і після того, як Костопільська районна рада необхідними для ухвалення такого рішення двома третинами голосів висловила недовіру голові райдержадміністрації.

Те, що зробили вищезгадані екс-керівники двох районів (мається на увазі відставка за власним бажанням), гідне поваги. Хоча подавати у відставку мали б в першу чергу керівники не цих районів. В деяких інших районах втручання керівництва райдержадміністрацій у виборчий процес було настільки відвертим і нахабним, що саме їх перші особи мали б подавати у відставку. Хоча б для того, щоб це врахували під час притягнення їх до відповідальності як обставину, що може пом’якшити їх відповідальність.

ЗМІ: постелекторальний синдром

Основною проблемою рівненських ЗМІ стало те, що на шпальтах газет чи на телебаченні не знайшов свого відображення громадський дискурс стосовно програм та особистостей двох кандидатів. Газети надавали місце для замовних матеріалів, якими щедро постачали редакції прихильники Януковича. Державні ЗМІ "тримали лінію" влади, а влада, як відомо, принаймні тоді, була на боці чинного прем’єр-міністра. Опоненти Януковича на місцевому рівні не змогли забезпечити належний медіа-супровід кампанії, не надавали відповідних інформаційних приводів, при цьому практично зневаживши можливістю публікувати такі ж замовні матеріали. У результаті тиждень до виборів був "чорним" для рівненської журналістики, оскільки іноді за замовними матеріалами не було видно власних журналістських матеріалів.

Також із наближенням дня голосування другого туру загострилася ситуація з дотриманням професійних прав журналістів. Журналісти завжди знаходяться на вістрі подій, у зоні конфліктів, намагаючись подати інформацію для суспільства про важливі політичні процеси. Тому журналістам нерідко доводиться наражатися на небезпеку, відстоюючи своє право на професію, просто виконуючи свої прямі і безпосередні професійні обов’язки.

Так, як повідомила кореспондент "Провінційної газети" Вікторія Левчук, 12 листопада голова Зарічненської районної державної адміністрації Сергій Цермолонський заявив кореспондентам вказаного видання, що він цю газету не поважає і спілкуватися з ними не буде. Побачивши, що оператор тримає в руках відеокамеру, пан Сергій кинувся на нього з кулаками і почав виштовхувати за двері.

А вже 17-го листопада у дворі кількох багатоповерхівок в районі вулиці Мирогощанської міста Дубно розташувався мікроавтобус марки "Фольксваген" із номерними знаками "000-68РА". За словами оператора Дубенської телестанції Василя Дикси, під час відеозйомки, яку він здійснював на відстані від автобуса, невідомі особи із цього авто, тримаючи в руках пакети, стали вимагати припинити відео зйомку і погрожувати йому, не зважаючи на пред’явлення ним службового посвідчення оператора Дубенської телестанції. Після відмови оператора виконати ці вимоги, невідомий чоловік з мікроавтобуса вирвав відеокамеру з його рук та взявся її ламати. Пізніше розбиту камеру та касету оператору передали люди з автобуса.

В обох випадках журналісти подали відповідні звернення до правоохоронних органів із вимогою провести розслідування та притягнути винних у скоєнні злочину, передбаченого ст.171 Кримінального кодексу України стосовно перешкоджання професійній діяльності журналістів.

Відразу ж після 21 листопада відбувся своєрідний злам для рівненських ЗМІ. Державна телерадіокомпанія започаткувала щоденний цикл передач, в яких брали участь представники як влади, так і створеного Комітету національного порятунку у Рівненській області, куди увійшли представники "Нашої України" та соціалістів. Незалежні газети, що позбулися тягаря замовних матеріалів, присвятили вивільнені таким чином площі для висвітлення подій на Майданах Незалежності у Рівному та Києві. Сторінки газет були буквально залиті помаранчевим кольором. Розгублені державні ЗМІ стримано присвячували політичним проблемам площу, меншу за звичайну. Муніципальний тижневик "Сім днів" на виконання рішення суду спростував свою публікацію під назвою "Політичні цілі Ющенка" і назвав замовника цього матеріалу - обласну організацію Партії Регіонів. Рівнерада, як і сама редакція, відмежувалася від публікації, в якій містилися відверто фальсифіковані тези нібито виборчої програми Віктора Ющенка. Зрештою, під тиском революційно налаштованих депутатів Рівнеради за підтримки "важкої артилерії" у вигляді народного депутата Василя Червонія, редактор тижневика "Сім днів" Василь Герус подав заяву на звільнення, попередньо взявши відпустку за станом здоров’я. Відставка головного редактора муніципального тижневика, слід відзначити, пройшла в обстановці, далекій від стандартів політичної культури і плюралізму.

Показовим є також приклад "Сарненських новин" - однієї з типових районок Рівненщини. На сесії Сарненської районної ради з вуст одного з депутатів прозвучала нищівна характеристика видання: "У нашій газеті правдива тільки одна рубрика - "Пом’янімо". Власне, сесія райради окремим рішенням зобов’язала газету, співзасновницею якої вона є, опублікувати виступи депутатів райради. Таким чином, "Сарненські новини" від 3-го грудня вийшли з матеріалами, де гостро критикувалася діяльність голови районної ради та органів влади, їх втручання у виборчий процес.

У той же час Комітет національного порятунку однією зі своїх перших ухвал закликав журналістів області "об’єктивно висвітлювати події" та "утриматись від публікації замовних матеріалів". Самі журналісти, які на заклик представників Комітету зібралися в Народному домі у Рівному 7 грудня, відмовилися підписувати запропоноване їм депутатом облради Мирославом Семанівим звернення до Верховної Ради з вимогою відставки уряду тощо, вказуючи на недоцільність та безрезультатність подібних заяв. Щоправда, вперше за відсутності будь-якої реакції з боку обласної організації НСЖУ, представники журналістської медіа-профспілки та журналістських колективів заявили про необхідність об’єднання на основі стандартів журналістської етики незалежно від того, яке видання представляють журналісти.

Наступні за 21 листопада тижні давали інформаційні приводи майже виключно зі сторони опозиції, а тому в рівненських ЗМІ панувала "помаранчева" тематика. Щоправда, у середині грудня обласний штаб кандидата Януковича заявив про те, що буде акцентувати агітаційну пропаганду саме на ЗМІ. Тому можемо очікувати чергової хвилі замовних матеріалів. У той же час і до виборів 31 жовтня та 21 листопада штаб Ющенка не надто опікувався тим, щоб витрачати кошти на розміщення замовних матеріалів на підтримку свого кандидата. Напевне, така відсутність буде спостерігатися і до 26 грудня. Отож, не станеться нічого дивного, якщо знову до виборів рівненські ЗМІ будуть переповненими аргументами "в одну сторону".

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1103801959.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua