Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 24-12-2004
Регіональна аналітика: Два тури президентських виборів-2004 на Вінниччині
Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД)

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1103889222.html

Регіональна аналітика. Огляд № 70, грудень 2004 року

Два тури президентських виборів-2004 на Вінниччині - Андрій Татарин, голова правління Клубу міської громади

"Червона" Вінниччина стала "помаранчевою"

Політична напруга, що тривала останні два місяці, дійшла в неділю, 31 жовтня, свого апогею - 1-й тур виборів відбувся, і відбувся за високої активності. Вінниччина, як і очікувалося, надала досить вагому підтримку лідеру опозиції, представнику "Нашої України" В.Ющенку - 59,53%, в той час, коли В.Янукович набрав 16,5%, замість очікуваних 20%. За О.Мороза, третього у всеукраїнському рейтингу, проголосувало близько 12,95%, за П.Симоненка - 3,06%. Решту кандидатів підтримали менше відсотка виборців-подолян. Всього ж у Вінницькій області у виборах президента України взяли участь близько 75% громадян, хоча помітна певна строкатість між округами: у 15-му окрузі активність виборців сягала й 80-ти відсотків, а в 11-му - на рівні 70%.

Головною причиною того, що обласний штаб В. Януковича не зміг досягти очікуваних 20%, заступник голови Вінницької ОДА С. Татусяк вважає те, що агітаційним командам не вдалося донести до виборців на рівні територіальних громад інформацію про ефективність діяльності уряду та виконавчої гілки влади. Найбільше симпатиків у В.Януковича у Ямпільському, Мурованокуриловецькому, Крижопільському районах, де за нього віддали відповідно 27,2, 26,2, 24,6%% голосів. Серед міст обласного значення цей кандидат користується найбільшою довірою у Могилеві-Подільському.

Голова виборчого штабу В. Ющенка у Вінницькій області народний депутат України В. Скомаровський зазначив, що загалом даний результат практично співпав із даними ЦВК, але по всій Україні Ющенко впевнено мав перемогти свого конкурента на 5-7%. Найбільшу прихильність В.Ющенко здобув серед виборців міст Козятина, Хмільника, Ладижина, у Калинівському, Липовецькому, Вінницькому, Тиврівському, Шаргородському районах.

Лідер вінницьких соціалістів І. Бондарчук визнав в цілому результат голосування невтішним. 131,6 тисяч голосів подолян не дали змоги зайняти бодай 2-е місце лідеру соціалістів. Лише на ТВО № 15 в Іллінцях Олександр Мороз став другим після Ющенка.

Комуністи просто шоковані таким низьким результатом виборів і вважають, що їхнього лідера обікрали, адже в 1999 році на Вінниччині П. Симоненко набрав 59%, а зараз лише 3,06%. У Петра Симоненка сильні позиції у Мурованокуриловецькому, Піщанському, Могилів-Подільському та Теплицькому районах.

"Незважаючи на певні складнощі і недоречності та особливості нового закону про вибори президента України, наголосив голова обласної робочої групи зі сприяння процесу підготовки та проведення виборів президента України Степан Нешик, вибори у нашій області розпочалися і пройшли на відповідному рівні. ...У ході підготовки та проведення виникали чисто технічні проблеми. І ті недоліки, що були організаційного характеру, треба всім проаналізувати та детально вивчити, щоб у другому турі вони не повторилися. В цілому ж голосування на Вінниччині відбулося у спокійній обстановці" ("Вінниччина", 2 листопада 2004 р.).

Хоча, як місцеві, так і офіційні спостерігачі з міжнародних місій, котрі того дня працювали в області, не пред’явили серйозних зауважень, що могли б вплинути на результати виборів, але були зафіксовані певні порушення виборчого законодавства. За інформацією, яка надходила до центрального виборчого штабу кандидата на пост президента України Віктора Януковича ("Панорама", 6 листопада 2004 р. - "За кількістю "технічних" порушень лідирують Вінницька та Тернопільська області"), спостерігачі фіксували випадки порушень ч. 3, 4, 5 статті 74 Закону України "Про вибори Президента України", себто, частина виборчих дільниць не була належним чином підготовлена до проведення виборів.

Перший гучний скандал стався на 40-вій виборчій дільниці м. Вінниці. Виникли непорозуміння та сварка між спостерігачами і членами дільничної комісії через розміщення скриньок та місця спостереження для представників від кандидатів, в результаті чого процес голосування був заблокований на кілька годин. Декому із членів комісії та представникам кандидатів стало зле. Довелося викликати "швидку", яка зафіксувала випадки серцевих нападів.

Це був лише початок "гарячої пори". Майже на кожній дільниці громадяни не знаходили себе у списках виборців (незважаючи на те, що вони проживають безвиїзно на одному місці десятки років), або помилки в прізвищах, що не давало можливості багатьом взяти участь у виборах. Не стала винятком і Вінниця. Прикладом може бути 62-га виборча дільниця, яка розмістилася у стінах фізико-математичної гімназії № 17. Один із виборців повідомив, що у списках не виявилося не тільки його та його сім’ї, а й майже трьох десятків сусідів. Виборець написав заяву до суду. Через кілька годин він та його сусіди вже були внесені до списків. Між іншим, люди, які побачили, що порушуються їхні права, за цих кілька годин змінювали свою думку про кандидатів, і охоче повідомляли іншим, що проголосували не за того кандидата, якому віддавали перевагу під час агітації, а за його головного опонента. Ще кілька виборців (дільниця № 60) повідомили, що зі списку кудись поділися окремі квартири з їхнього будинку. Залишається зауважити, що обидві дільниці розташовані в центрі Вінниці. Обурені порушенням виборці висловлювали припущення, що на околицях можна чекати ще й не того. Зате районні суди мали у вихідний день роботу. Чотири судді райцентру Бар розглянули 269 цивільних справ громадян.

За найскромнішими прогнозами, у всій області не менше 5% виборців, тобто 65 тисяч, не знайшли себе у списках, і більшість таки не змогла проголосувати. Зараз вже відомо, що на кожну тисячу "загублених" - 600 симпатизували Ющенку, 130 - Януковичу, до сотні - Морозу... Видно, хто і скільки втратив, а хто виграв. Адже у Вінниці у мікрорайоні Вишенька до територіально-виборчого округу №11 у кімнату 306 (приміщення Ленінської районної у місті ради) вже зранку почали йти "загублені" люди, 2-3 години втрачали в чергах на боротьбу за свій голос і рішенням комісій округу здобували його. За словами голови ТВО № 11 А. Яременка, 31 жовтня не знайшли себе і заявили про своє бажання голосувати до 1000 мешканців Вишеньки (33-й канал, 3 листопада 2004 року). А згідно з "Де тая вулиця і де той дім" ("Вінниччина", 2 листопада 2004 року), "лише протягом першої половини дня сюди (ТВО № 11) звернулося понад вісімсот осіб...". Багато виборців, подавши свої заяви і не дочекавшись дозволу, йшли. В результаті, сотні дозволів на внесення до списку на 20 годину 31 листопада залишились на столах у приміщенні ТВО № 11. Ще більше виборців, не знайшовши себе в списках на дільницях, поверталися додому, не проголосувавши.

У районі педуніверситету на одній з дільниць за кілька годин до закінчення голосування зникло світло. Таких випадків по області було кілька. Порушення, які фіксували спостерігачі, у більшості типові - по кілька людей у кабінці, відсутність підписів на контрольних талонах. На 38-мій дільниці 11-го округу, за інформацією представників від штабу Мороза, охочим проголосувати не вистачило майже 250 бюлетенів.

За повідомленням прес-центру, спецпрокуратура розпочала перевірку оприлюдненої в Інтернеті інформації про те, що у Стрижавській колонії голосували декілька разів. Спочатку чомусь більшість проголосувала за Яковенка. Потім "виборці" зразу написали заяви, що вони "помилились". Їм були видані нові бюлетені. Як зазначає Комітет виборців України, бюлетені на дільницю № 59 були видані з великим запасом. У в'язниці цього разу результати майже не змінились: як і на минулих виборах за Кучму, тут безальтернативно майже всі проголосували за Януковича (з 1630 виборців: понад 1500 віддали свої голоси за кандидата від влади, і лише 25 голосів отримав опозиційний кандидат).

О 18.25 31 жовтня автору даного матеріалу стало відомо, що в актовій залі Ленінської райради (2-ий поверх, а на 3-му розміщується ТВО № 11) під виглядом "дружинників" перебуває група з 50-60 підозрілих молодих людей, про що після перевірки факту було поставлено до відома обласний виборчий штаб В. Ющенка. "До ТВО № 11 ДАІ не пускає автомобілі, а в сквері навпроти актової зали райради (проспект Космонавтів) вже десятки підозрілих коротко стрижених "типів", є навіть дружинники спортсмени "від Василя Васильовича" із незрозумілими пов’язками, які розбіглися, як миші в темряву при появі ліхтаря відеокамери. В холі кричить закривавлена жінка: "...подивіться, що це міліціонер зробив із моєю рукою. Ми не терористи, нас п’ятеро, ціла сім’я, яка добивалася права проголосувати, за кого хочемо! Чи можемо ми так далі жити?". На "розборки" із підозрілими особами приїхав народний депутат Володимир Скомаровський: "Все це дуже схоже на сценарій, який був розіграний у Мукачеві, - сказав народний депутат. - Але міліція попереджена, заступник начальника УМВС Василь Поліщук запевнив, що ніхто не дасть громити будь-яку дільницю на Вінниччині, незалежно від того, за кого голосували люди". Масовка навколо виборчого округу тривала до ранку, а в середині було дійсно гаряче - рахували голоси - натовп, міліція, спостерігачі, преса. Запаковані мішки із нашими голосами носили на руках як немовлят, як свій найдорожчий скарб" (33-ий канал, 3 листопада 2004 р.).

Другий тур. Вінниччина кольорів не міняє

21 листопада, як і в першому турі голосування, вінничани були серед тих регіонів України, в яких віддали перевагу Віктору Ющенку - 75,87% (840 849 виборців), Віктор Янукович отримав 234 290 голосів (21,14%); у місті Вінниця відповідно: 77,53 і 18,77 відсотків. На цей раз подоляни ще активніше проявили свою волю. По області в цей день була досить високою активність виборців - у межах 80 відсотків, ще вищою вона була в окремих районах - Жмеринському, Іллінецькому, Латинському, Немирівському, Оратівському, Теплицькому та Хмільницькому. Тут на дільниці з’явилися 89,5-84,3 відсотків від уточненої кількості виборців. Власне, кількість наших земляків-виборців зросла за рахунок тих, хто 31 жовтня не зміг виконати свій громадський обов’язок через численні "збої" у списках виборців. До речі, після процедури уточнення списків кількість виборців на Вінниччині збільшилася на 12 тисяч чоловік.

Найбільшу кількість голосів В. Ющенко набрав у Калиновському, Липовецькому, Немирівському та Шаргородському районах: від 82,8 до 82,1 відсотка.

В.Янукович лідирував у Мурованокуриловецькому районі (41,2%), містах Могилеві-Подільському - 31,1%, Жмеринці - 30,1%. Найменше прихильників кандидат від влади набрав у Шаргородському (14,8%), Немирівському, Калиновському, Липовецькому - 15,2%.

В цілому вибори пройшли організовано. Проте цього разу ми "здивували" Україну іншим - 21 листопада в області було зафіксовано 27 анонімних телефонних попереджень про встановлення вибухових пристроїв на виборчих дільницях, з них 10 - у Вінниці, три - у Липовецькому, по два - в Немирівському та Іллінецькому районах. Проаналізувавши ці події та співставивши факти, газета "33-й канал" 24 листопада 2004 року дійшла наступного висновку: "У нас є підстави міркувати, що це робилось планово, із однією метою - залякати виборця. І когось із них готові були навіть принести в жертву. ... Беззаконня в Україні під час виборів чинилось чи під керівництвом влади, чи за її допомоги".

Комунальні ЗМІ та вибори

Протягом виборчої кампанії недержавні ЗМІ подавали збалансовану, різносторонню інформацію.

Цього не можна сказати про комунальні, особливо обласні, засновниками яких є Вінницька обласна державна адміністрація, Вінницька обласна рада ("Подолія"), "Сільські вісті Вінниччини", "Подолія-п'ятниця" (засновник - редакція газети "Подолія"), Вінницька обласна молодіжна газета "Панорама" - Вінницька обласна рада, засновник Вінницька обласна державна адміністрація. На сторінках цих друкованих органів, їх спецвипусків однобічно представлялась інформація про кандидатів. З однієї сторони: "До дня Перемоги кожному ветерану - автомобіль", "Майже половина українців отримають безвідсоткові кредити на житло і автомобіль", "Борги по зарплаті будуть погашені до кінця року" і тут же "Цей загадковий Віктор Андрійович", "США підготували Росії новий Афганістан", "Суд заарештував рахунки Порошенка" ("Подолія-п’ятниця", 22 жовтня 2004 року).

На першій сторінці "Подолії" від 5 жовтня 2004 року замітка "1 жовтня розпочато погашення облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року випуску", "Майбутній Президент має укласти контракт з народом" та 9 фотографій з В. Януковичем.

Прикладом висвітлення політичних цілей кандидатів у Президенти може служити публікація на 3-ій сторінці "Панорами" від 19 листопада 2004 року. На одній сторінці праворуч розміщено "Політичні цілі Президента (виділено нами. - Авт.) Януковича", у колонці поруч - "Політичні цілі Ющенка", де зокрема (тільки заголовки розділів) - "Збереження застарілої політичної системи влади; прискорена українізація країни; формування олігархічних кланів, відданих особисто Ющенкові-Тимошенко, Жванії-Мартиненку, Порошенку; прискорений вступ країни до НАТО; закриття кордонів з Росією; дискримінація російської мови та російської культури; реалізація проекту кримськотатарської автономії на Кримському півострові; перетворення українського населення на дешеву європейську робочу силу; надання території України для розміщення шкідливих виробництв та відходів; розміщення на території України таборів для біженців з Кавказу; втягування України в "кільце" нестабільності навколо Росії". І це, як зрозуміло, за кошти з наших податків.

Чому так, а не інакше

На виборах президента вінничани сказали своє слово: 75% - за Ющенка. Але після проголошення ЦВК попередніх результатів виборів, вінничани сказали "Ні фальсифікаціям". 23 листопада вже багатотисячний натовп на площі біля міськвиконкому скандував "Ми разом, нас багато! Нас не подолати!", а потім ця ріка із народу розлилась у поході до обласної ради. Потім міська рада оголосила Вінницю "територією Ющенка", відбувся виступ міського голови Вінниці Олександра Домбровського, депутатів міської ради, громадських активістів перед вінничанами, звернення міськради до президента України Л. Кучми з проханням звільнити голову ОДА ("Вінницька газета" від 10 грудня 2004 року).

Вінницька область вже вкотре продемонструвала свою опозиційність до центральної влади, ніхто не хотів і навіть не намагався вникнути, чому на кожних виборах більшість подолян дружно підтримує опозицію. І це тоді, коли лідер опозиції не був на Вінниччині більше року. Зауважу, що краяни підтримують опозицію некомуністичного спрямування. Це дає підстави стверджувати, що наші земляки тяжіють до ліберальної економіки і не заперечують проти вкраплень соціалізму з "людським обличчям". 75% громадян області, які виступили проти існуючої влади, це тривожний симптом для неї, а електорату вкотре не зрозуміло, чому до їх стабільної позиції "проти", ніхто не прислуховується.

Не дав очікуваного ефекту й тотальний прес, зрештою, він і не може його дати, бо громадяни України, хоч і поступово, але починають жити власним розумом. Вивчати феномен "помаранчевої революції", робити глибокий аналіз, висновки - це ще необхідно буде зробити фахівцям.

джерело - Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД)


Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1103889222.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua