Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 29-01-2005
Святослав Караванський: З ким ви, панове Загнибєдови? (До одеситів)

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1106992096.html

З ким ви, панове Загнибєдови?

Коли я вчився в Одеському індустріяльному Інституті (1937-1940 рр.) в одній групі зі мною вчився студент на прізвище Загнибєдов. Імени вже не пам'ятаю. Серед студентів він виділявся хіба що своїм прізвищем. Українське походженням прізвище, карикатурно перероблене на імперський лад, потрапляло на язики студентів, і то навіть не українців (нашого брата там можна було порахува-ти на пальцях), як об'єкт для жартів. Бідолаха Загнибєдов на ці жарти ніяк не реагував: прізвище йому дісталося від батьків, дідів і прадідів, які думали...
Щоб пояснити, що вони думали, треба зробити екскурс в історію. Фюрер Третього Райху Адольф Гітлер для зміцнення у третій імперії імперських стосунків поділив усіх підданих на ряд кате-орій, давши найбільш привілейованій категорії назву Reichsdeutsch-ів (райхсдойчів). Те, що Гітлер офіційно прогоосив у своїй імперії, неофіційно практикувалося в Російській імперії вже кілька століть. Reichsdeutsch-ами у московських царів були великороси, яких протиставляли нижчій категорії – іно-родцям. Такий, ніде не проголошений, але на практиці неухильно дотримуваний поділ на вищих і нижчих, змушував «інородців» всіма правдами й неправдами пробиватися у число Reichsdeutsch-ів. Першим кроком для цього була підробка імени й прізвища на імперський лад.
Тому Загнибіди ще десь у ХІХ ст. або й раніше ставали Загнибєдовими. Цей процес охопив усю імперію: вірменин Арутюнянц ставав Арутюновим, таджик Турсун-заде – Турсуновим, киргиз
Анаят-ули – Анаятовим. Навіть гебреї вихрещуючись діставали ‘благородні’ прізвища: Успенський, Троїцький, Воскресенський тощо. Імперія не перешкоджала інородцям перероджуватись,
Отже, переробкою прізвища предки Загнибєдова думали перейти з категорії поштурхуваних інородців у число привилейованих Reichsdeutsch-ів. Правда, Загнибіди обрали найпримітивніший спосіб такої переробки. А наприклад, одесит Корнійчук зробив це винахідливіше: він став Корнєєм Чуковським. Стопроцентний Reichsdeutsch!, мало не дворянин. Спробуй підкопайся!
Дехто спитає, а нащо імперії оці всі переродження? Яка їй від того користь?
Користь була, ще й велика. Підстрижені під один гребінець переродженці автоматично приймали запроваджені в імперії правила гри. Які саме, спитаєте? Тут знову потрібен відступ. Серед політичних в’язнів у Володимирській тюрмі (1967-1969 рр.) сидів солдат Радянської ар-
мії, прізвища, на жаль, не пам’ятаю. Він служив в окупаційних військах у Німеччині і дезертував з ар-мії, втікши у Західню Німеччину. Тоді ще Берлінської (правильніше Московської) стіни не було. Захід
таких втікачів приймав. Прийняли і цього солдата. Прожив він на Заході кілька років, а тоді звернувся до Совєтського посольства з проханням вернутися на батьківщину. Написав відповідну заяву, офор-мив документи і вернувся. Ясна річ, його на кордоні одразу заарештували і за зраду батьківщини засудили на десять років. Отож він і сидів у Володимирі.
Якось на тюремній прогульці я спитав у цього солдата, що змусило його вернутись. Він довго не міг відповісти – шукав підходящого слова, а тоді випалив: «Там нема кого на х... послать!».
Солдат - особа, що перебуває на найнижчому щаблі суспільної драбини. І їй, бачте, треба ко-гось посилати на три букви. Тобто , хоч і на найнижчому щаблі, але мати під собою ще нижчих, що з них йому вільно збиткуватися. Такі правила гри прищеплювала імперія. Пам’ятяєте Шевченкове?: Дивлюсь, цар підходить
До найстаршого... та в пику
Його як затопить!...
Облизався неборака;
Та меншого в пузо –
Аж загуло!... а той собі
Ще меншого туза
Межи плечі; той меншого,
А менший малого,
А той дрібних, а дрібнота
Уже за порогом
Як кинеться по вулицях.
Та й давай місити
Недобитків православних,
А ті голосити;
Та верещать; та як ревнуть:
«Гуля наш батюшка, гуля!
Ура!... Ура!...Ура! а, а, а...»
Цей уривок якраз і описує ті правила гри, які прищеплювала імперія своїм підданим, в тому числі й інородцям, що ставали Reichsdeutsch-ами. Тому вихований на цих правилах гри Володимир-ський солдат не зміг знайти собі місця на Заході, де правила гри були інші – не дикунські, а людяні.
Два світи розділяла Берлінська стіна: один світ, сповнений поваги до Людини, і другий світ –
світ на ділі варварський, сповнений неповаги до ближнього.
За дикунськими правилами на керівні пости в державі пробиваються злочинці. Необмежений владика імперії зла Леонід Брежнєв, бувши секретарем міському партії, зґвалтував дочку сталевара. Та кинулася в піч з розтопленим металом. Батько дівчини помер від розриву серця. А їхній вбивця керував імперією щось із 20 років.
Минули роки, помер Брежнєв, упала Берлінська стіна, зате для розділу людства на два світи знайшлися інші стіни. В Україні такою стіною стала стіна президентської адміністрації у Києві. По один бік стіни - президент і його команда: руками й ногами боронять імперські правила гри, а по дру-гий бік стіни – український нарід, який прагне людяних стосунків.
Ці дві сили стялися на виборах нового президернта, і нарід переміг.
Але не скрізь.
В Одесі, наприклад, 67% голосувало за імперські правила гри і тільки 33% - за людяні. Я розу-мію, що наставлені згори чинодрали голосували за імперію. Це становить 10% від усіх виборців. Ще 10% - це мафіозні структури. Ще 10% - це злочинні елементи. Ще 10% - це зациклені проімперці. Разом 40%. Лишається 27%. Хто належить до цих 27% відсотків?
Цих 27% склали Загнибєдови, Алєксєєнки, Єфіменки, Забєги. Заремби, Рябоконі, Тонкольони, Вернидуби. Веселицькі, Кульчицькі, Гарбузи, Гайдамаки, Васюренки – корінні одесити.
Саме до цих одеситів, я і звертаюсь із моїм питанням.
Я знаю, що багато з Вас проти своєї волі голосували за злочинні правила гри. Когось заляка-ли, комусь щось пообіцяли, когось обдурили брехливою пропагандою.
Але ж нам ще жити й жити - попереду ще не одні вибори. Тому хочеться спитати у Вас: з ким Ви будете надалі?
Чи Ви з убивцями, з ґвалтівниками, з тими, хто підсила найманих убивць, щоб на вулицях Одеси стріляли журналістів (Дерев’янко), хто наймає головорізів, які відрізають голови (Ґонґадзе), з тими, хто залякує журналістів, забороняє їм писати правду, хто украдені мільйони доларів кладе в іноземні банки, як прем’єр Лазаренко, хто допускає розгул злочинних елементів, хто вчить Ваших дітей бути брехунами і злодіями, хто посила їх під кулі муджагедів в Афганістані та повстанців у Іраці?
Чи Ви з чесними людьми, хто не заплямував себе брехнею і фальсифікаціями, ґвалтування-ми, убивствами, спілкуванням із злочинним світом,?
З ким Ви, хто глибоко не думавши, голосував цей рік за імперські правила гри, будете завтра?

Святослав Караванський

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1106992096.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua