Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 31-01-2005
Олексій Бондаренко: Щодо Пропозицій «Блакитної стрічки» «Нова Хвиля Реформ». Коментар бізнесмена з громадською позицією

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107122889.html

Щодо Пропозицій «Блакитної стрічки» «Нова Хвиля Реформ». Коментар бізнесмена з громадською позицією

По-перше, документ справляє враження проміжного звіту про діяльність групи експертів. На момент видання цього документу найбільш опрацьованою опинився саме опис проблем, які постають перед українським суспільством.
По-друге, якщо порівнювати інформацію про проблеми країни з діагнозом лікаря та запропонованим лікуванням, то це - діагноз поганого лікаря з поліклініки радянських часів. В більшості випадків описуваних у «Пропозиціях» логіка така: «у Вас нежить – застосуйте Нафтізін». І майже нічого про те, що нежить починається з аденоїдів, які в свою чергу відображують стан імунітету. Хворому треба було б пояснити, що причиною його нежиті є спосіб життя пацієнта, манера харчування. І саме на це треба впливати. Тобто впливати треба на причини, а не на наслідки.
По-третє, в багатьох розділах відсутні логічні переходи між описаною проблематикою та запропонованими діями.
Тепер конструктивно. Почнемо з МЕТИ «Пропозицій». Ця мета визначена так: «Українці бажають мати демократичну державу, рухому народом. Вони вірять у необхідність верховенства права та ринкової економіки, що базується на приватній власності. У той же час вони хочуть мати ринкову економіку з потужною соціальною орієнтацією, яка б забезпечувала кожному громадянину якісну освіту та рівень охорони здоров’я, а також зменшувала бідність».
Одразу ж про «Європейський вибір»: «Це не означає, що українці бажають, щоб у них усе було точно таким, як у країнах Європейського Союзу, але вказує на те, що країна прагне до більшості основних цінностей та принципів життя, які обрала Європа. Європа – це амбітна мета, з якою Україна порівнює свої досягнення, при чому не лише в економічній сфері, а ще важливіше, - у сферах демократії та верховенства права. (хоча існування будь-яких бажань щодо економічного устрою у більшості населення відсутнє взагалі, а небажання українців мати все «точно таким» як в Європі є спірним твердженням, та нехай…)
Далі авторами зроблений висновок, про те що «найкращими засобами для досягнення швидкого економічного зростання є розвиток достатньо вільної ринкової економіки, що базується на приватній власності та верховенстві права.»
І в решті решт пропозиція: «Ми пропонуємо п’ять приоритетних блоків необхідних реформ. …
(1) Машина державної влади має стати ефективною за умов реального контролю з боку суспільства та верховенства права,
(2) Громадянам має бути забезпечений гідний рівень життя, соціальна безпека,
(3) Поліпшити систему оподаткування та законодавчу базу фінансової системи задля стимулювання економічного розвитку,
(4) Відносини між підприємцями та державою мають бути чітко визначені в законодавстві та підтримані незалежною та компетентною судовою системою,
(5) інтеграція України в світову економіку має бути забезпечене на шляхом найшвидшого приєднання до СОТ (WTO).» Тут заперечень немає. Начебто все?
Та ні, мабуть таки не все, панове. ВІДСУТНЯ ГОЛОВНА ІДЕЯ, на якій мав би базуватись економічний розвиток країни і всі інші громадські перетворення. А саме за рахунок яких факторів (крім грошового капіталу та бізнес-середовища, які в документі добре описані) Україна має будувати власну КОНКУРЕНТОЗДАТНІСТЬ на глобальному ринку, в який вона все більше інтегруватиметься.
Що саме є факторами КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ в сучасній світовій економіці? Основні два – це інтелектуальний капітал та ресурси. Найбільша ДОДАНА ВАРТІСЬ у світі створюється саме за рахунок використання інтелектуального капіталу, в той же час наявність ресурсів забезпечує міцну основу для втілення інтелектуальної складової в кінцеві продукти.
Яка собівартість металу в автомобілі? А яка частка вартості наукових та прикладних розробок автомобільних концернів? Яка частка доданої вартості в маркетингу? Яка частка в сервісі та запчастинах? На сьогодні Україна має тільки ресурсний капітал у вигляді металу (та й той не працює на добробут громади). Майже в жодній галузі ми не створюємо додану вартість через реалізацію інтелектуального капіталу. Чому? Тому що наші ВУЗи готують фахівців здебільшого на експорт або в нікуди. В країні відсутня система зв’язку науки та виробництва. Відсутній менеджмент, який спрямовую інтелектуальний капітал та поєднує його в єдиний виробничий процес з ресурсним та фінансовим капіталом.
В «Пропозиціях», на жаль, відсутній логічний зв'язок ринок - освіта – наука - виробництво. А саме такий, і тільки такий, ланцюг здатний створити стратегічні конкурентні переваги для країни.
Відповідно, саме держава має відігравати роль в створенні конкурентноздатності країни в проектах, довгостроковість яких є несприйнятливою для приватного бізнесу. Для того, щоб досягти мети щодо добробуту громадян, держава має розробити і втілювати програми, які може й не є найприбутковішими (а інколи навіть збитковими), але створюють підґрунтя для подальших конкурентних переваг, працевлаштування населення та якості робочої сили, розвитку науки і створенню інтелектуальної доданої вартості. Приміром, такі програми могли б називатись:
«на 50% український автомобіль»,
«на 50% українське енергетичне обладнання» тощо. І далі цей відсоток збільшувати. 50% означає не те, що половина одиниць має бути українською. Це також не означає, що треба обов’язково вживати протекціонізм щодо імпорту певних товарів. Але це означає, що половина собівартості має бути українського походження. А для цього треба зробити конкурентноздатні комплектуючі та вузли, і зробити це саме через поєднання науки та виробництва. Чи здатне не це приватний бізнес, чи зробить це сам по собі вільний ринок? Навряд чи приватний бізнес має достатні ресурси для фінансування подолання десятиріч технологічного відставання країни. Тому найефективнішим здається саме фінансування державою освіти менеджерів, науковців, робітників, а також керівництво такими стратегічними проектами саме з боку держави.
Отже, панове, коли ви пишете рекомендації для України, не треба це робити в такому контексті, що Україна має залишатись «банановою республікою», стаючи при цьому демократичною та ринково вільною. Інтеграція в світову економіку зараз означає ще кращий доступ для іноземних країн до природних та людських ресурсів України, доступ на наш ринок – тобто це робить користь для тих країн, які вже зараз мають конкурентні переваги на світовому ринку. А ви ще запропонуйте будь ласка шляхи для створення конкурентних переваг на світовому ринку для нашої економіки, нашої країни.

Олексій Бондаренко,
Директор ТОВ «Національний Інвестиційний Альянс»

Див. також:
«Пропозиції Президенту «Нова Хвиля Реформ» від Комісії «Блакитної стрічки» http://www.un.kiev.ua/brc/report_u/brcreport121204ukr.pdf
"Блакитна стрічка" для "помаранчевого" уряду http://www.pravda.com.ua/archive/2005/january/13/3.shtml
Пане Ющенку! Не вірте ринковим фундаменталістам http://www.pravda.com.ua/archive/2005/january/21/3.shtml
Якою має бути економіка України? http://www.pravda.com.ua/archive/2005/january/25/2.shtml
Виклики Давосу http://www.pravda.com.ua/archive/2005/january/28/1.shtml

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107122889.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua