Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 02-02-2005
Іванна Філоненко: Помаранчева революція в Доманівці (епілог)

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107361802.html

Серія наших публікацій про те. як проходили вибори на Миколаївщині, викликає непідробний інтерес, і нам приємно, що “Майдан” читають і в сільській місцевості. Ця стаття містить критичні зауваження щодо дописів деяких майданівців, разом з тим в ній є багато раціональних пропозицій, на відміну від зливи анонімних та крикливих статей на захист миколаївського штабу, що надходять до нас без фактів, а лише зі звинуваченнями у змові проти людей, до яких ми до виборів не мали жодного стосунку. Керуючись принципом об’єктивності, ми, як і обіцяли, друкуватимемо будь-які (позитивні чи негативні) відгуки на наші матеріали щодо “миколаївського проекту”, якщо вони підписані власними прізвищами.

Звершилось... І час подумати. Що ж все таки звершилося?

Якщо це революція, то в ідеалі після неї держава повинна зажити зовсім по-новому, звичайно, не повторивши помилки , коли “весь мир до основания мы разрушим”. Зміна законів, які неприйнятні для суспільства, влади, яка себе вижила, прихід нових людей - ідейних, професіональних, розумних, зі світлим обличчям, із іскрою в очах, одним словом – патріотів своєї держави та народу.

Ці представники нової влади розуміють, що одних ідей для розбудови держави мало, потрібні розум, знання, професійні якості, кошти і багато іншого. Тому будувати свою майбутню діяльність тільки на ідейних переконаннях не можна. Адже не всі в попередні роки тільки те й робили, що крали - інакше де б взялись 12% валового приросту. На мою думку, такі повинні бути післяреволюційні (якщо це революція справді) реалії.

Що ж маємо насправді? Приклад - Доманівка.

У майбутньої нової влади досить знайомі обличчя, “товар з душком” , при тому, здається, що боротьба за владні портфелі між прихильниками помаранчевих не закінчуються, а тільки починаються, причому на вершину виносяться неначе б ідейні переконання, але в кого вони є в Доманівці?

Та й не потрібно так дискредитувати нового президента. За період виборчої агітації жодних масових, запланованих зібрань на підтримку В.А.Ющенка не було, не було плакатної агітації, листівок, окрім одної поспіхом організованої поїздки по району Клоса Р.В. з телебаченням. Але це я вважаю практично нічого, не було і в районній газеті “Трибуна хлібороба” висловлення підтримки В.А.Ющенку, окрім однієї великої статті Філоненко Іванни Тарасівни, яка називалась “Чому я голосую за В.А.Ющенка?”. Після цієї статті мені було задано багато запитань: “Чого тобі ще в цьому житті потрібно?”.

А, читаючи статті Ю.Ненько та Т.Монтян, роблю для себе відкриття. Якщо вірити авторам цих статей, то в Доманівці діяв потужний революційний центр, на кшталт “Молодої гвардії” чи “Партизанської іскри”.

А де ж була я, що цього всього не бачила? Адже кав’ярня “Відос” розташована практично недалеко від мого супермаркету “Володимирський Портал”. Чому я ні не бачила, ні не чула про ці партійні з’їзди та підпільні зібрання. Бридко це все слухати і читати. А ті віртуальні 2 млн.грн. які були кимсь у когось вкрадені. Якщо формування нової влади почнеться з такого, то ми прийшли туди звідки вийшли.

Далеко заїхали? Хто ж ці патріоти, що сьогодні б’ються за владу? Може це нові люди, з новими ідеями, широкими можливостями, які до виборів потужно працювали, думали за людей, за державу, жили надією приходу В.А.Ющенка до влади?. Але ж ні.

В одного не склалось господарювати в ринкових умовах, кредит довіри в селян вичерпався, господарство збанкрутувало. Сама тільки згадка про Клоса Р. в багатьох викликає скептичну посмішку.

Другий вже засвітився головою райради ,таким собі кишеньковим головою на побігеньках у голови райдержадміністрації, який жив для себе - Поплавський.

Третя взагалі колоритна особа - декілька років в боротьбі за ключ від дверей Маринівської сільради, яку мало хто знає, - Л. Янківська.

А часу на роздуми дано дуже мало, здається до вересня. Чи встигне населення Доманівщини за цей час переконатись, що В.А.Ющенко кращий за Януковича. Тому я вважаю, що особливу увагу потрібно приділити підбору кадрів. А журналістам порадила б більш ретельніше вивчати матеріали для майбутніх статей, не тільки на основі думки однієї-двох зацікавлених людей, знову ж, щоб ці публікації не викликали кривої посмішки людей. На мій погляд, майбутній керівник району чи області повинен бути визначений не згідно квоти, яку десь зверху визначать, а хоча б поверхневого опитування жителів того чи іншого регіону, при тому різних верств населення - представників бізнесу, пенсіонерів, вчителів, держслужбовців. Народ не збреше, він історично справедливий, політично не заангажований, особливо в сільській місцевості, тому він безпомилково вкаже на тих, хто навіть у важкі для держави часи думав про нього , створював робочі місця, платив податки , а хто крав, кого до влади не можна допускати на гарматний постріл. Тільки тоді, з такою владою, якій вірить народ , яка працює для народу , можна думати про перемогу “помаранчевих” на парламентських виборах 2006 року.

Якщо цього не буде, нічого святкувати перемогу Помаранчевої революції. Через рік може все повернутись у своє старе русло. І буде дуже прикро, що народ хотів чогось кращого, а одержав як завжди.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107361802.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua