Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 03-02-2005
Gunslinger: Білорусь прямує до тоталітаризму.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107428988.html

Поки Україна починає розбудовувати демократію, а Росія намагається придушити перший помаранч на своїй території, Олександр Лукашенко почав будувати залізну завісу і зміцнює власні “демократичні” порядки.

Welcome to Soviet Union?

Не пізніше 1-го березня 2005 року буде введено в дію розроблений за особистою вказівкою Президента новий Закон “О некоторых мерах по противодействию торговле людьми”, який буде регулювати виїзд громадян з країни. Теоретично він повинен зупинити работоргівлю білоруськими красунями, яких “в стране пруд пруди, и работы для них хватает”. Справа корисна і гідна наслідування. Але що це означає для громадян Білорусі?

(Нагадаємо, що протягом 2004 року, за інформацією МВС Білорусі, зафіксовано 13 фактів торгівлі людьми та 68 випадків вербування жінок для роботи в секс-індустрії, і всі вони – за згодою красунь.)

Незважаючи на те, що договір між роботодавцем і працівником повинен укладатись без посередників, від початку дії нового Закону кожен громадянин буде зобов’язаний реєструвати його в територіальних відділах МВС. Також усі відомості про громадян, які не повернулися з-за кордону, повинні негайно передаватися до МВС.

Щоб навчатися в іншій країні, студент повинен буде отримати офіційний письмовий дозвіл від Міністерства освіти. Усі модельні агентства з моменту введення Закону в дію повинні будуть отримувати ліценцію від цього відомства.

Також для того, “чтобы дети не проникались потребительскими настроениями, чуждыми белорусскому менталитету”, буде обмежений виїзд дітей за кордон, в тому числі і з метою оздоровлення. А для того, щоб відправити дитину в іншу країну для лікування, буде потрібен особистий дозвіл міністра охорони здоров’я.

Новий Закон прокоментувала правозахисниця Любов Лунева:
“Многие уезжают из Белоруссии по экономическим и политическим мотивам. Например, из Национальной академии наук в поисках достойной оплаты труда за последние годы уехали все лучшие специалисты. После прихода к власти Лукашенко началась массовая политэмиграция. Есть и большая вероятность того, что в ближайшее время начнется мощная волна студенческой эмиграции из страны, поскольку образование сегодня идеологизируется по советскому образцу и многие студенты не видят для себя перспективы. Лукашенко это прекрасно понимает и пытается предотвратить утечку мозгов административными мерами”.


В Багдаде все спокойно?

Бацька боїться революції, яку вже встигли назвати “волошковою”.
З цього тижня в Білорусі вводяться в дію норми закону «О Внутренних войсках МВД Республики Беларусь”, які зазвичай застосовуються тільки під час військового чи надзвичайного стану. Відповідно до нових норм військовослужбовці тепер мають право застосовувати спецзасоби, військову техніку і зброю за наказом Президента. Це практично анулює поняття “злочинного наказу”, і силовики не зможуть не виконати наказ стріляти по мирним демонстраціям.

Колишня редакція закону чітко регулювала застосування військової техніки і зброї та перераховувала випадки, коли це допустимо. Так, наприклад, зброю військовослужбовці могли застосовувати тільки у 8 випадках, спецзасоби – в семи, військову техніку – в п’яти. Тепер у кожному пункті з’явилась приписка “и в иных случаях, определяемых Президентом Республики Беларусь”. Тобто зараз О.Лукашенко може одноосібно вирішувати коли, в кого і чим стріляти. І військовослужбовці не мають права не виконати його наказ.



Економічні мотиви або “полювання на відьом”?
Бути урядовцем чи приватним підприємцем в Білорусі стає небезпечним.

В Білорусі планують запровадити кримінальну відповідальність за незабезпечення запланованих показників, встановлених при наданні державної підтримки організаціям чи приватним підприємцям, а також за погіршення економічних показників державних структур. Відповідний законопроект надійшов від імені Президентадо Палати представників Національних Зборів Білорусі.
Зміни також плануються до Кримінального і Кримінально-процесуального Кодексів.

Законопроект передбачає, що "систематические действия или бездействие руководителей республиканских органов госуправления (их заместителей), руководителей госорганизаций, подчиненных правительству, руководителей местных исполнительных органов, руководителей юридических лиц, ведущие к ухудшению финансового положения этих юридических лиц и повлекшие причинение ущерба в особо крупном размере или существенный вред государственным и общественным интересам, при отсутствии признаков более тяжкого преступления наказываются штрафом, или лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью, или ограничением свободы на срок до одного года, или лишением свободы на срок до двух лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью или без лишения".
Таке покарання передбачене за "систематические действия или бездействие руководителей республиканских органов госуправления (их заместителей), руководителей госорганизаций, подчиненных правительству, руководителей местных исполнительных органов, руководителей юридических лиц, ведущие к ухудшению финансового положения этих юридических лиц и повлекшие причинение ущерба в особо крупном размере или существенный вред государственным и общественным интересам, при отсутствии признаков более тяжкого преступления наказываются штрафом, или лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью, или ограничением свободы на срок до одного года, или лишением свободы на срок до двух лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью или без лишения".

На думку білоруських парламентарів, подібний закон викличе великий кадровий дефіцит, оскільки громадяни будуть уникати працювати на урядових посадах. Враховуючи досвід попередніх років, неважко передбачити, що цей закон переслідуватиме виключно нижчих посадовців і ніхто з оточення самого Лукашенка не постраждає внаслідок своїх “дій чи бездіяльності”, оскільки законопроект не передбачає кримінальну відповідальність найвищих посадовців, включаючи главу уряду та віце-прем’єрів.


Правда – опіум для народу?

Ще у грудні 2004 року Лукашенко, за словами голови Національної телерадіокомпанії Білорусі Є.Рибакова, був “крайне не удовлетворен состоянием идеологии в стране”. "Сегодня и в мой адрес была высказана серьезная критика в работе Белтелерадиокомпании. Президент также крайне не удовлетворен работой соответствующих министерств, в том числе Министерства информации, в плане работы с идеологией в стране, ведь идеология сегодня в нашей стране и вообще в мире является важнейшим инструментом в обществе. То есть благополучие в обществе во многом зависит от состояния идеологии в стране". (детально).

Незважаючи на численні акції протестів, за гратами все ще лишаються білоруські політв'язні – Михайло Маринич (детально , деякі подробиці), Валерій Левонєвський та Олександр Васильєв (детально) . На їх підтримку виступили десятки відомих на весь світ політичних і культурних діячів. А “Васька слушает, да ест”. Очевидно, що Лукашенко, керуючись особистим баченням ситуації, не дуже переймається думкою світової громадськості.

Навіть неповна хроніка переслідувань журналістів і ЗМІ в Білорусі вражає своєю цинічністю. Із року в рік повторюються імена і назви, проте навіть не всі громадяни Білорусі знають про те, що відбувається в країні.


”Нет человека – нет проблемы”

Цей вислів давно взяли на озброєння президенти “братніх держав”. Але якщо в Україні сховати шило у мішку важко, то в Білорусії це зробити набагато простіше.

11 липня 2001 року працівник слідчої групи прокуратури Республіки Білорусь Дмитро Петрушкевич оприлюднив інформацію стосовно розслідування зникнень відомих людей. Зі слів Петрушкевича і колишнього працівника прокуратури Олега Случека стало відомо, що в Білорусії створена спеціальна група, яка займається знищенням людей, які заважають владі, і що саме ця група причетна до зникнення журналіста Дмитра Завадського (подробиці).

17 липня 2001 року кандидат в Президенти Білорусі Володимир Гончарик передав для публікації в ЗМІ ксерокопії документів, що доводили зв’язок політичних вбивств і зникнень з секретним Указом Олександра Лукашенка №19 від 12 січня 1998 року. Фактично ці документи підтвердили існування “ескадронів смерті”, які розправлялися з політичними противниками Бацьки (подробиці).

Довге розслідування та сумнозвісна справа №414100 були безболісно забуті, і закінчились тільки заміною верхівки спецслужб.
Хроніка діяльності спецслужб Білорусі




Найбільший подив викликає те, що українські ЗМІ уперто замовчують події в Білорусі. Так, наприклад, більшість каналів зараз десятками тиражують заяви і прогнози маловагомих політиків, детально освітлюють “портфельну війну” в Україні, але жоден не прокоментував останні антинародні законопроекти Лукашенка, які остаточно розв’язують йому руки.

Чим пояснити таку байдужість?


За матеріалами:
www.charter97.org
news.date.by
www.tut.by
www.agentura.ru
www.cjes.ru
www.lenta.ru
www.gzt.ru

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107428988.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua