Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 04-02-2005
Ростислав Паранько: Львівський мер будує собі замок. Високий.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107520576.html

Львівський мер будує собі замок. Високий.


В 2002 році львів’яни обрали міським головою Любомира Констянтиновича Буняка. Вирішальне значення для їх вибору, очевидно, мав імідж Буняка як людини прагматичної й господарної - мовляв, досить нам романтиків, оберімо, нарешті господаря, який зробить порядок в місті! (На полях: "крепкий хозяйственник" - нічого не нагадує?) Зокрема, серед передвиборчих обіцянок було й розв’язання вічної та пекучої проблеми Львова - цілодобового водопостачання. Не останню роль у схилянні львів’ян на бік Буняка (принаймні, чоловічої частини) була ударна агітка: "Юлія Тимошенко - за Любомира Буняка!"

Що ж відбулося за час каденції мера? Перелічу тільки речі, "видимі" пересічному львів’янину.

Спочатку, як і годиться, позитив:
- відремонтовано деякі ділянки центральних вулиць і на них прокладено "безшумну" трамвайну колію;
- відреставровано кілька споруд в історичному центрі (великою мірою за гроші приватних фірм).

Але ось список "мінусів":
- під час згаданого ремонту вулиць археологам не дали досить часу для повноцінних досліджень, а швиденько залили перспективну для науковців ділянку бетоном;
- в жахливому стані перебуває багато будівель в самому історичному центрі міста (внесеному до списку світової спадщини ЮНЕСКО!); таке враження, що просто чекають, поки архітектурні пам’ятки XVII-XVIII ст. розваляться, а тоді за безцінь продають ділянки будівельним фірмам, які споруджують там антиестетичні одоробла (один із яскравих прикладів - будинок "Укрсоцбанку" на пл. Міцкевича);
- на багатьох старовинних будинках, що ще стоять, "з метою безпеки громадян" за вказівкою мера повідбивано прикраси піддаш та карнизів;
- відбувається "підкилимна" приватизація ділянок і в інших частинах міста, часто всупереч рішенням суду (!): дійшло до того, що один зі скривджених львів’ян, викладач ЛНУ ім. Франка, сам себе спалив на знак протесту;
- постійні проблеми з комунальним забезпеченням (сміттєвивіз, опалення тощо): зовсім недавно обурені львів’яни "штурмували" з цього приводу будинок міськради (Ратушу);
- і, last but not least - проблему водопостачання, звичайно ж, не розв’язано, і, якщо не станеться чуда, до кінця каденції Буняка розв’язано не буде.

Не кажу вже про те, що сама особистість Буняка дуже зле вписується в дух міста Львова. Ну не досить тут бути тільки "крепким хозяйственником". Хто бував у Львові - зрозуміє.

Певна річ, що з таким "балансом" Л. К. Буняк швидко позбувся кредиту передвиборчої довіри і зажив собі репутації найодіознішого мера за весь час незалежності України. Немає сумніву, що на другий термін його не оберуть - хоч під час Помаранчевої революції п. Буняк підгрібав собі "очки" руками й ногами: вивісив на Ратуші оранжевий прапор, "світився" на Майдані й на "5 каналі", завзято "мочив" мерів-сепаратистів під час зустрічі в Литвина... Народ, зокрема львів’яни, як тепер усім відомо, "не козли".

Отож, вочевидь, відчуваючи, що "короткий час має", п. Буняк раптом розродився "блискучою" ідеєю: відбудувати Високий Замок!

Довідка: За часів галицько-волинської держави на пагорбі, що тепер у центрі міста і називається Високий Замок, стояв давньоруська дерев’яна фортеця. Від неї, зрозуміло, не залишилося й сліду. В середині XIV ст., після того, як Львів окупував польський король Казимир Великий, в іншому місці пагорба було збудовано кам’яний замок, що був опорним пунктом королівської адміністрації. Від кінця XVII ст. замок починає занепадати, а до середини XVIII вже лежить у повній руїні. Нині від замку залишився невеличкий шматок муру, що, за підрахунками істориків, становить близько 1% первісних укріплень.

Вперше геніальна ідея Буняка "засвітилася" в пресі у серпні минулого року. Міський голова наполягав, що його ініціатива супер-пупер патріотична й корисна для міста, однак у відповідь кілька львівських істориків біля голови (своєї) покрутили пальцями: http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=28567&raz=1. На цьому тоді й затихло.

Однак дуже раптово й несподівано ідея "виплила" кілька тижнів тому, і з усього видно, що це вже не просто балачки. А все тому, що в держбюджеті України передбачено кошти на "проведення святкування 750-річчя заснування Львова". Частину цих грошей рішенням міськради (зрозуміло, з чиєї ініціативи) було виділено на "археологічне дослідження й упорядкування" комплексу "Високий Замок". Отут і починається найцікавіше.

Ще раніше з бюджету міста на ту саму мету було виділено 1, 4 млн. грн. Археологи на питання, хто з них конкретно отримає ці гроші, у відповідь засміялися: "Та нам щоб 10 тис. отримати - це вже фантастика!". До того ж, як стверджує корифей української історіографії Ярослав Романович Дашкевич, археологічні дослідження на пагорбі Високий Замок практично безперспективні, бо ще в XIX ст. під час закладення парку й насипання польськими ура-патріотами кіпця (кургану) на честь 300-річчя Люблінської унії весь "культурний шар" (який і є основним об’єктом дослідження археологів) було геть перекопано й перемішано. Відповідно, знайти там, скажімо, фундамент замку - абсолютно нереально. Інтриги додає ще й те, що за це "виділення" міськрада голосувала не окремо, а у вигляді улюбленого в наших політиків "пакету" - разом з рештою статтей витрат. Зокрема, в пакеті з двома мільйонами гривень на "реставрацію" міськради - австрійської будівлі, що перебуває в цілком доброму стані, але де для користування депутатів на четвертому (!) поверсі мають влаштувати басейни (!). Інтриги додає ще й те, що, за словами джерела з інституту "Укрзахідпроектреставрація", частка з держбюджетних "святкувальних" грошей, виділена на те ж таки "дослідження і упорядкування Високого Замку" становить... 18 млн. грн.!

Паралельно з цим запускається піар епохальної ідеї Любомира Кнстянтиновича. Стурбовані перспективою будови псевдоісторичного Високого Замку в одному з найкрасивіших парків Львова (столітні дерева там, звичайно ж, доведеться позрізати), а також випадками згубної для історичного середовища Львова будівельної діяльності (див. вище), науковці, архітектори та представники громадськості організували "круглий стіл", де, між іншим, прозвучала й критика ініціативи львівського мера. Цікаво, що сам Буняк не соізволив туди з’явитися, а в жодній з нібито "прогресивних" львівських газет про круглий стіл не згадано й словом - такий собі випадок темників локального масштабу. Зате Буняк з’явився в ефірі львівського "12 каналу" з "відкритою" розмовою, де, в кращих традиціях дореволюційних "теледискусій", всі диспутанти змагалися в підтвердженні "правильної" точки погляду. А коли один з них таки насмілився натякнути, що все ж таки буде якесь громадське обговорення проекту, пан мер твердо відрізав: "Не можна зволікати з реалізацією, можливо, найкращої ідеї у Львові за останні 50 років" (!!!).

А ось що кажуть про відбудову науковці й взагалі люди, справді небайдужі до історії та неповторної архітектури Львова:

http://lviv.proua.com/news/2005/01/11/122242.html
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=36560

Детальніше розтлумачує професор Дашкевич: "Я не уявляю собі, як можна історично достовірно відбудувати Високий Замок. Адже його укріплення видовженої форми мали щонайменше 240 метрів у довжину, тож аби їх помістити, доведеться зносити копець (згаданий курган Люблінської унії, звідки львів’яни й гості міста зазвичай милуються краєвидами - прим. авт.), а щоб вони вмістилися ще й в ширину - зносити телецентр і телевежу. Таким чином, можливою є тільки якась зменшена чи й геть історично недостовірна реконструкція; відповідно, й цінність її буде нульовою. Але навіть якби й вдалося відбудувати "по-справжньому", то все одно, наприклад, ЮНЕСКО дуже несхвально ставиться до відбудов "з нуля", натомість наполягаючи на збереженні пам’яток, що ще існують. А саме цього не робиться: за ті гроші, що вкладуть у Високий Замок, можна було б відремонтувати стільки безцінних пам’яток в історичному центрі! До того ж, невідомо, що буде в тому "замку": кажуть, що музей, але який? Найпевніше віддадуть під ресторани та інші "увеселительные заведения"".

Власне, це підводить нас до питання: cui prodest? Пан Буняк розглагольствує про ріки туристів, що потечуть до нової дивовижі, та про "підвищення патріотизму" львів’ян. Перша теза сумнівна, друга, м’яко кажучи, неправдива: мер лукавить, ведучи мову про "руський" замок, бо, якщо бути історично точним, був це замок польських (а якийсь час ще й угорських) окупантів. Натомість, мабуть, незле залежить на "стройке века" самому Любомирові Констянтиновичу: раптове й абсолютно непрозоре будівництво "з нуля" + 18 млн. київських гривень... Зауважмо, що син нашого мера тісно пов’язаний з будівельним бізнесом. Ану, хто вгадає, яка фірма буде підрядником робіт? :)

Що сказати на завершення? Львівські науковці у відчаї пишуть телеграму Президентові Віктору Ющенкові. Але я гадаю, що й нам ПОРА сказати своє вагоме слово. Хтозна, може саме цим розпочнеться хоч і запізніла, але потрібна акція "Львів без Буняка". Перемогли БАНДЮКА - переможемо й БУНЯКА!

Ростислав Паранько

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107520576.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua