Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 07-02-2005
Бегемот Замбезький: Причини негативного ставлення Франції до євронамагань України
Вільний Форум

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107778407.html

Загалом є 4 фактори, 2 загальноєвропейські і 2 специфічно французькі.

Фактор 1. Щойно кількість країн-членів ЄС збільшилась 3 15 до 25, населення з 300 до 400 міліонів. Загальна думка, як громадян ЄС так і політиків полягає в тому, що (враховуючи вже вирішене прийняття Болгарії і Румунії) найближчим часом розширення ЄС недоцільне. Тим більше, що на порозі стоїть така небажана Туреччина (виглядає так, що без Туреччини Україну не візьмеш, більше того перша поки що йде по переду другої).

Фактор 2. Внутрішнє становище в самій Україні. Ніхто не має ніяких ілюзій про рівень корупції, правового нігілізму та нестабільності в нашій країні. Мало, що там проголошує нова влада. Ще треба подивитися чи вона буде здатна щось дійсно покращити. Приклад Грузіїї не надихає.

Фактор 3 (європолітичний і суто французький). Вага країни-члена ЄС у внутрішньоєвропейських відносинах визначається насамперед її економічною могутністю та чисельністю населення (остання визначає кількість депутатських місць у Європарламенті, 1млн.= 1 депутат). Причому фактор чисельності населення важливіший за екномічну могутність. Із самого заснування ЄС Франція (60 млн.= 15% з 400млн.) разом із Німеччиною (80 млн.=20%) тримають карт-бланш практично по всім рішнням Страсбурга. Те, що погоджено цима двома гравцями, рано чи пізно (частіше рано) приймається і іншими. Вхід до ЄС Польші (35 млн = 9% насел. + близька до Польщі Литва), хоча і не змінив цього статус-скво, але дещо його розхитує.

Ситуація кардинально зміниться при входженні в ЄС України (50 млн.= 11% з 450 млн), що є дуже близькою у всіх можливих відношеннях до Польші. Вісь Україна-Польша неминуче стане противагою осі Франція-Німеччина. Крім того до цієї вісі будуть тяжіти Словаччина, Литва і в майбутньому Румунія, Болгарія. І ще невідомо, як поведеться в такій ситуації Німеччина, можливо їй буде вигідніше очолити вісь Німеччина-Польща-Україна і таким каскадним чином грати фактично першу скрипку в Європі.

Вся зовнішньополітична історія Франції від Людовіка XIV до катастрофи 1940 року свідчить про небажанність даного сценарію.

Фактор 4 (геополітичний і теж суто французький). Франція вже давно дуже болісно сприймає світову гегемонію США. Її дуже влаштовував біполярний світ США - СРСР. Де Голь то виходив з НАТО, то повертався назад на "особливих умовах". Створені ядерні сили Франції у тому числі і ядерні підлодки класу "Трайдент" - предмет гордощів рядових французів і в наш час. Стосунки з Імператорською Росією, потім з СРСР і знову вже з "демократичною" Росією майже завжди були вельми дружніми у противагу до інших Європейським потуг, а потім і США. Розвал СРСР призвів до дисбалансу і нестабільності, що вже вилилась у кілька военних конфліктів, які б за умови існування колишнього СРСР скоріше за все просто не трапились.

Подальше послаблення Росії - єдиної, гоч і гіпотетичної, але все ще потенційної противаги воєнній могутності США ще більше погіршить це становище. А вхід України до ЄС і, отже, вихід з орбіти Росії призведе до геополітичного і воєнного послаблення останньої.

Що робити?

Україна ніяк не може впливати на Фактори 1,3,4 і вони так і будуть стояти на прешкоді до Євроінтеграційних потуг України в близькій та середній перспективі. Фактор 2 в руках нової влади.

Потрібно створити інші, дуже вагомі фактори, що переважать перераховані вище.

ПЕРШЕ. Економічна інтеграція. Франко-Бельгійський капітал історично мав значні інтереси в малоросійських губерніях Російської Імперії. Потрібно відновити ці інтереси. Реприватизація оголошена Тимошенко дає для цього унікальну можливість. До сих пір ще стоять заводи закладені ними в Юзівці (Донецьк) і т.і. Під приводом "повернення" націоналізованого радянською владою можна (звичайно ж не повернути задаром) надати певні преференції.

ДРУГЕ. Воєнна співпраця. Франція і Україна - єдині країни Європи (крім Росії), що мають значну власну воєнну промисловість: радіолокаційну, танкову, протиповітряну, авіаційну (потеційно). Взаємовигідна співпраця в цих областях призведе до зближення економічних, військових і політичних інтересів.

Потрібно створювати й інші і використовувати вже існуючі (Лафарж - миколаївський цементний) зв'язки.

ТРЕТЄ. Вкрай необхідно навести культурні мости, яких просто немає. Можна зробити символічну дотацію тому абатцтву, яке заснувала Жана Ярославна (збереглася підписана нею грамота і саме абацтво ще стоїть) і нагадати всій Франції про те, що дружина Генріха І і мати його сина майбутнього короля Франції була українська принцеса (княжна по нашому). Пилип Орлик отримав "політичний притулок" у Франції, а він творець першої шашої конституції, ну і таке інше, треба працювати. Поляки допоможуть, у них чудові історичні і культурні традиції з Францією.

ЧЕТВЕРТЕ. Наукові зв'язки. Немало наших вчених працює у Французьких університетах (деякі з них все ще утримують за собою місця в Україні). Потрібно не пожаліти трохи грошей і профінансувати спільні проекти (не просити у Французів, а на паритетних засадах).

При правильній і наполегливій політиці у цьому напрямку, використовуючи економічні-історичні тертя Польші і Франції з Німеччиною (і історично приязні стосунки Польщі з Францією) можна привести до створеняня осі Франція-Польша-Україна (осі економічно розвинених країн в противагу супер-потузі - Німеччині) в якому Франція з необхідністю гратиме таку милу їй провідну роль і тим самим відчуватиме себе у звично комфортному антуражі, що їм так важливо. Німеччина поки що не має надмірних амбіцій і при правильному підході не сприйме це так трагічно, як сприймає такі речі Франція.

Євроінтеграційні перспективи України, а отже і її майбутнє, буде вирішуватися у трикутнику Франція-Німеччина-Польша і від дипломатичного мистецтва нової влади (а також і від реальних внутрішньополітичних та економічних успіхів звичайно ж) буде залежати наше майбутнє.

Бегемот Замбезький
http://krainachudes.com

Обговорити статтю у Вільному Форумі

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107778407.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua