Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 09-02-2005
Остап Відей: Якщо в крані нема води, винною може виявитися "Наша Україна"

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107903980.html

Мало кому в останні дні перед кінцевим визнанням перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах було неясно, що відтягування часу представниками колишньої влади має метою витягування з України останніх соків, які ще можна було витиснути. Але і тепер, коли Кабмін сформовано і почався процес очищення авгієвих стаєн, можливостей у колишньої влади забезпечити собі засоби до вельми приємного існування, а заодно попсувати нерви та імідж новій владі залишилося предостатньо.

Зокрема, зараз у нової влади повні руки і більше завдань, які потребують негайного вирішення. Але є межа тому, за скільки справ можна взятися одночасно. А кучмізм вразив своїми метастазами кожний куток нашого спільного українського дому, і найприкріше те, що найглибше він в'ївся саме в тих регіонах, в яких критично необхідно швидко збудувати довіру до нової влади.

Наразі мова йде про перлину півдня України - Одесу, куди на початку третього тисячоліття можуть повернутися прикмети феодальних часів, коли брали податі за кількість вікон і димарів. Одна-єдина бізнесова структура може отримати монопольну владу над водопостачанням цілого міста. Всім відомий не дуже політкоректний анекдот про те, серед кого слід шукати винуватців, якщо в крані не виявиться води. І з огляду на відому до- і післявиборчу ситуацію в Одесі, якщо нова влада дуже швидко не втрутиться, одеський фольклор може збагатитися новими варіаціями на тему випитої води, адже нібито владу взяли ющенківці, і вони ж тепер відповідатимуть і за успіхи, і за негаразди, включно з випитою кимось водою. Насправді ж до краника досить міцно приклалися представники "політичної сили, з якою воює вся країна", - об'єднаних соціал-демократів. Країна воювала і перемогла, але дехто ще тримає окремі висоти і бункери.

До кола уваги ЗМІ вже потрапляла передача всього Одеського міськводоканалу в довгострокову оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Інфокс". На виборах до парламенту 2002 року представники цієї фірми Микола Лісін і Микола Злочевський опинилися в списку СДПУ(о) відповідно на 20-му і 21-му місцях, але внаслідок радикальної переоцінки есдеками своїх електоральних перспектив видача депутатських мандатів припинилася перед самим носом пана Лісіна. Конфуз швидко виправили припиненням повноважень декількох депутатів-есдеків, не в останню чергу першого номера - Віктора Медведчука, який змінив депутатське крісло на крісло Глави Адміністрації Президента.

Таким чином ТОВ "Інфокс" опинилося серед кліки тих, хто спільними зусиллями вже давно не без користі для себе експлуатував ТОВ "Україна", відоме також під назвою Кучмостан. З часом позиції доблесної нафтотрейдерської фірми тільки зміцнилися. У 2003 році в тодішнього Міністерства екології та природних ресурсів невідомим документом Кабінету Міністрів було забрано право оформлення ліцензії на розробку природних ресурсів, а у вересні того ж року це Міністерство було реорганізовано у Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, а от природні ресурси стали предметом відання спеціально створеного Державного комітету, який очолив 21-й номер списку СДПУ(о), колишній віце-президент ТОВ "Інфокс" Микола Злочевський.

Однією з ліцензій на право геологічного вивчення та дослідно-промислову розробку підземних вод володів Одеський морський транспортний порт - одне з найуспішніших та найприбутковіших підприємств, що знаходиться у власності держави. Ще у часи Другої світової війни порт почав буріння артезіанських скважин, які у післявоєнний час стали у великій нагоді не тільки самому порту, а й відбудовуваному місту, водопостачання в якому знаходилося на дуже низькому рівні.

З часом кількість артезіанських скважин в порту, а також в усій Одесі, зростала. За радянських часів воду не сприймали як надто важливий ресурс, тому буріння скважин не потребувало отримання дозволів і ліцензій. Зі створенням ТОВ "Україна" бізнес, природньо, почали робити на всьому, а найкращим інструментом для роблення грошей на рівному місці, як добре відомо, є ліцензування. Прийняті незалежною Україною законодавчі та інші нормативні акти, що регулюють використання надр, водопостачання та інші пов'язані питання, на думку експертів, є взаємосуперечливими. Сіра правова зона, як відомо, ніколи ще не закінчувалася добре для народу, багатство якого за ліцензією віддавали "своїм хлопцям".

Отже, із формуванням нормативної бази Одеський порт почав приводити свою діяльність у відповідність з новими законами. Процес включав у себе отримання ліцензії на геолого-дослідну розробку підземних вод, захист і затвердження запасів вод у Держкомресурсі і участь у тендері на право використання надр. Хоча було подано заявку на трирічну ліцензію (під це була розроблена відповідна програма робіт), порт отримав дозвіл лише на два роки. За півроку до закінчення строку дії ліцензії (червень 2004 р.) порт подав заявку на її подовження з тим, аби в грудні 2004 року захистити Програму робіт, на які вже було витрачено значні кошти, та й сам Держкомресурс погодився з цим терміном.

Однак як раз тоді відбулася ліквідація Міністерства екології та природних ресурсів, а пакет з документами по заявці на подовження ліцензії десь завис. А коли порт розпочав активні дії по з'ясуванню долі своєї заявки, було використано старий як світ метод - перевірку. Їздили, перевіряли, врешті-решт все закінчилося типовою для пострадянської дійсності ситуацією: попередня ліцензія вимагає одного, чиновник тепер на основі неіснуючих нормативних актів вимагає іншого, а поки суть да діло, ліцензія закінчилася. Тим часом "Інфоксводоканал" яко управитель комунальних водомереж Одеси безуспішно намагався знайти докази того, що порт забирає воду в міста, а коли це не вдалося, направив до Держкомресурсів запит стосовно правомочності використання Одеським портом його же скважин. Майже нікого не повинно турбувати те, що дві означені організації займаються перепискою, знаходячись фактично за однією й тією ж адресою - одна у м. Києві, вул. Рилєєва, 10, інша у м. Києві, вул. Рилєєва, 10-а.

Тим часом "Інфоксом" укладено з одним з підрозділів Держкомрезервів (з сусідами, вочевидь, домовитися нескладно) договір про проведення робіт по вивченню водоносних горизонтів міста Одеси та прилеглих районів Одеської області та отримання ліцензії на добування підземних вод.

Отак і будується сучасний феодалізм. Артезіанські скважини, що забезпечували водопостачання величезного державного підприємства, а заодно і всього міста в аварійних ситуаціях, які на міськводоканалі стаються досить часто, за приписом Держкомресурсів простоюють вже четвертий місяць, внаслідок чого почався вихід з ладу обладнання, в яке порт вклав чималенькі гроші. Припинення експлуатації скважин, що неминучо станеться в разі монополізації "Інфоксом" підземних вод усього міста і прилеглих до нього території, може призвести до забруднення водозабірного горизонту в усьому регіоні, не кажучи вже про абсурдність ексклюзивного ленду на воду в масштабах мільйонного міста на початку третього тисячоліття. Така ціна приватизації управління надрами - багатством, що належить народу України, - у відриві від принципів охорони довкілля і на кланово-бізнесових засадах.

Проблема для нової влади полягає у тому, що величезний обсяг роботи потрібно зробити на всіх рівнях. На найвищому, звісно, і швидше, і привабливіше. Однак продовжують поступати тривожні повідомлення про те, як прихильники колишньої влади швидко змінюють кольори і окопуються на місцях. Ціною зволікання з описаною ситуацією, як і з багатьма іншими, буде дуже неприємна річ, - провину за все, що відбуватиметься на місцях, звалюватимуть на Ющенка і його команду. Інформаційна картина в країні, що великою мірою все ще перебуває в руках колишньої влади, вже починає набирати цілком чітких обрисів. Так само, як перед виборами звідусіль крапали натяки на фашизм, так само, як в день переголосування третього туру посипалися нечіткі, але дуже емоційно навантажені повідомлення про смерті на дільницях (що потім виявилося однією з основних тактик команди Януковича на останній стадії боротьби за владу), так і тепер інформаційний простір починає заповнюватися окремими цятками мислєвірусу "Ющенко вже Президент, то чому ж вам ще не добре". З цих цяток вже складаються візерунки на тему "Ющенко президент вже давно, а добре так і не стало".

До парламентських виборів залишився рік, який треба провести так, щоб потім не було боляче. Нова влада може бути впевнена, що опозицію їй влаштують, - опозицію системну і позиційну. До вух автора цих рядків дійшли оцінки, висловлені людьми, не вельми далекими від нового головного опозиціонера країни, - "відмовились від посад, значить жити є на що". Дійсно, є. І під шумок, поки нова команда зайнята розборками наверху, додасться ще на що жити, а відповідальним за випиту з крану воду буде все той же Ющенко. Заграючи з місцевими елітами "задля єдності країни" і придумуючи формальні відмовки для того, щоб не проводити люстрацію, команда нового Президента готує собі дуже неприємне пробудження на 2006 рік.

Зрозуміло, що не можна змінити одразу всіх дрібних начальників на всіх рівнях. Але, по-перше, Державні комітети України - це все-таки не районні комунальні служби в глухій провінції, а тому кадрова активність нового Президента, поки що виглядає, застопорилася дуже швидко. По-друге, якщо і є одна-єдина помилка, яка може стати згубною для президентства Ющенка і прем'єрства Тимошенко, - це відмова чистити стайні до найглибшого закутка, з яких би то не було мотивів.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1107903980.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua