Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 16-02-2005
Анатолій Синицин: Концепція розвитку держави Україна

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1108565082.html

Анатолій Синицин
Керівник департаменту інтелектуальної власності
Української академії наук, академік УАН


Концепция розвитку держави Україна



Президент України Віктор Ющенко:
«Таким чином ми хочемо зробити такий план дій на 2005 рік, який у грудні повинен закінчитися дуже ефективним вашим моніторингом».
«Нам треба схаменутися, нам треба по-іншому подивитися на ті процеси, до яких ми звикли 14 років. Змінити це у нас воля є».
Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко:
«Ми з вами переконалися в тому, коли під час виборів десятки мільйонів людей з усіх політичних таборів вийшли на Майдан захищати своє право впливу на владу, ми бачили, що вони вийшли за своє життя, за свою свободу, за свою гідність. І саме ця віра творила реальні матеріальні зміни».
«І тому, якщо ми кажемо про віру нашого народу в Україну, я хочу поділитися з вами головним, що всі сьогодні сприймають Україну і наш народ, як країну, яка несе унікальну місію в світі дати абсолютно нові стандарти суспільного, політичного, соціального життя, на порядок справедливіші, ніж вони сьогодні існують, навіть в найрозвинутіших країнах».

Із виступів у Верховній Раді
України 4 лютого 2005 р.


Передмова

Саме в Україні утворилось благодатне посівне поле, на якому можуть швидко зійти сходи, закладені даною Концепцією. Перша звістка про неї з’явилась у статті «Життя і влада» газети «Голос України» ще 23 березня 1994 р., згодом був виступ на центральному телебаченні. Сьогодні це може бути заявкою на участь у громадській колегії, про створення яких було оголошено Урядом.

Високі зобов’язання та вимоги Президента України Віктора Ющенка, програма дій уряду, з якою виступила прем’єр-міністр України Юлії Тимошенко, поставили надзвичайно високі планки досягнення результатів. Оскільки виконання наміченого потребує оптимальних методик і практично безпомилкових дій усіх учасників, усіх ланок складного державного механізму, то найкраще це можна зробити, спираючись на теорію, яка сприятиме розвитку держави Україна, що «несе унікальну місію в світі».
Реалізація Концепції означає розробку нової Конституції України.
Можна певною мірою надіятись, що конституційна більшість складу Верховної Ради України прийме рішення щодо кардинального оновлення системи влади і проведення парламентських виборів вже на новій основі. Інший варіант – це розробка основного докумету держави конституційною асамблеєю, про що говрилось раніше, і в залежності від рішення Конституційного суду України проведення голосування на всеукраїнському референдумі разом з виборами до Парламенту або раніше. У передвиборчих перегонах і виборці, і усі політичні сили зможуть висловити у зв’язку з цим свою позицію.
Гостра інтрига політичної ситуації сьогодення – це поява в обмін на подолання пікової політичної кризи законодавчо оформлених змін щодо повноважень Президента України: від достатньо сильних на перший рік (можливо і менше) до слабких з повною залежністю від Парламенту на чотири роки строку обрання.

За таких умов виконання Президентом України Віктором Ющенком зобов’язань перед виборцями надмірно ускладнюється. Це ніяк не задовольняє найвагоміші політичні сили, а саме Народ, який очікує кардинального покращення умов життя, Президента України і прем’єр-міністра України. Як відомо, Юлія Тимошенко послідовно розвінчувала конституційні зміни у варіанті збанкрутілої влади.

Президентсько-парламентська форма правління без сумніву більш динамічна і сильна, ніж парламентсько-президентська із максимально залежним від Парламенту прем’єр-міністром, тому наявність нового лідера з новими світоглядними і просто світлими людськими переконаннями знімає основні причини щодо запланованих змін. З іншого боку, програма дій Віктора Ющенка отримала настільки потужну підтримку по всій Україні і за кордоном, що злочинні порядки вже ніколи не зможуть панувати, а агресивно нестриманим противникам оновленої влади слід зважити, що продовження їх диверсій неодмінно пожне справедливу сувору відповідь, де б вони не були.
Нарешті здійснилася доленосна для держави подія, коли поряд з Народним Президентом на посаді прем’єр-міністра України працює саме жінка, яка безумовно більше, ніж чоловіки, зможе сприяти прекрасній половині нашої країни реалізуватись і як громадянкам, і як берегиням сім’ї. Юлія Тимошенко була часом жорсткою в обставинах, які можна назвати навіть жорстокими, і доброю, надаючи допомогу чи спасаючи зовсім незнайомих їй людей. Як і для мільйонів людей особисте щастя Юлії Тимошенко є на сьогодні тотожним щасливій долі Українського народу, тому у сполученні досвіду, твердості і добра останнє буде і головним інструментом, і головною метою її діяльності.

У підсумку цієї передмови зауважимо, що опозиція вестиме себе традиційно популістськи. Основна загроза ідеям ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, як свідчить досвід інших революцій, може виходити від окремих революціонерів, які надто захопляться безапеляційним адмініструванням або професійно не зможуть організувати цивілізоване змагання людей «за своє життя, за свою свободу, за свою гідність». Проблеми будуть завжди.

Наукові положення у даній статті поєднані з досить об’ємними поясненнями і прикладами для популяного їх оздоблення. Судити про дійсність або вигаданість наведених прикладів залишаємо самим читачам, адже кожен знає чимало подібного.


Нотатки з теорії

Концепція подається у скороченому варіанті, тому визначення наведених термінів наводиться без грунтовних пояснень і їх можна вважати за аксіому. Використовуються переважно відомі терміни, постулати і новизна полягає не стільки в деталях, стільки в оригінальній проекції вибраних базових принципів на процеси державного управління та суспільного життя.
Політика  грецьке – politike  – боротьба за отримання влади у різних її проявах.

Влада по відношенню до кожної людини (повний перелік):
– адміністративна влада;
– влада грошей (за допомогою грошей);
– влада людини над собою;
– влада інтелекту (іззовні);
– влада випадку.

Цивілізована держава – держава, у якій політика гармонізовано відповідає природним інтересам громадян, суспільства в цілому та збереженню навколишнього середовища.

Постулат 1. Жодна ефективна економічна теорія не може бути замкнута в рамках лише економічних законів.

Постулат 2. Техніка автоматично спирається на новий рівень техніки, а дитина із самого дня народження (зачаття) завжди потребує виховання як людина.

Постулат 3. Теорія розвитку суспільства є фундаментальною наукою поряд з фундаментальними природничими науками.

Правило 1. Важливою складовою справедливого життя є динаміка успішного планування і розв’язання конфліктів творення, а також подолання руйнівних конфліктів, останній з яких природою визначено смертельним.

Правило 2. Успішність і держави, і людин залежить від ефективності інтелектуального руху та його трансформації у фізичний рух.

У оновленні України зацікавлений увесь світ
Впевненість, з якою прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко говорила про перспективи України і її «унікальну місію в світі», надихають до дій кожного з нас.

Сьогодні рівень забезпечення життя і навіть життя та смерть кожної людини залежить не тільки від його самого, а й від багатьох зовнішніх факторів, які ніхто і ніколи не зможе подолати поодинці.

Безвинні жертви Чорнобильської катастрофи, природничих катастроф, таких як цунамі, жертви воєнних дій або соціально агресивних режимів, яких набагато більше – це ще не межа.

Обгрунтовані наукові прогнози щодо великих землетрусів, глобального потепління, ураганів із смерчами та затопленнями, зростання іонізуючої дії сонячних променів та можливого падіння комет заставляють значну частину людства замислитись, як ми зустрінемо такі загрози.

Чи є ми такими землянами, що об’єднають свій розум та матеріальні ресурси як пасажири спільного човна, чи будуть продовжуватись змагання в основному за традиціями епохи «темного» середньовіччя. Гонитва за необмеженою владою без урахування долі попередників та прогнозування можливих наслідків призводить до безглуздого кінця.

Наприклад, певними розробниками сьогодні прораховується програма біофізичного з’єднання мозку людини і мікрокомп’ютера з метою багатократного підвищення її розумових здібностей. Широке впровадження програми могло б за рахунок розвитку високих технологій зміцнити владні позиції якоїсь держави, якби не існувало інших розробників, які захотять зміцнити саме свої владні позиції за допомогою радіосигналів, які миттєво позбавлять життя тисячів або мільйонів таких «суперменів». Це може бути і тероризм, і «необачне» хакерство – суть у тому, що виховання «людини з великої букви» катастрофічно відстає від росту можливостей її руйнівного втручання в природне середовище, до якого слід віднести і людство в цілому (див. постулати 1 і 2).

В Україні існував соціально агресивний режим, за яким населення держави без воєнних дії стабільно зменшувалося на мільйони, який більшістю людей був рішуче відкинутий. Але у демократичній Європі, де люди живуть набагато краще, теж є демографічні проблеми. Ми хочемо долучитися до європейських цінностей, проте не можна не бачити недоліки такої демократії, коли хворі люди, які плутають стать людини, на законодавчому рівні набувають прав для насильного прищеплення неприродних звичок через виховання дітей – через рекламу і, навіть, у сім’ї. Це інший приклад занепаду суспільства через прогалини у цивілізації і, як наслідок – стабільного вимирання (див. постулат 2).

Наївно вважати, що цих та багатьох інших проблем ніхто не бачить. Сутність полягає у тому, що владні відносини надзвичайно консервативні, зціплені наче міцна пірамідальна гратка. Владна верхівка так вихована, що не здатна добровільно щось втратити, щоб виправити становище. Вона наче кролик біля удава піддається небезпечній ситуації і скляними очима спостерігає, як нижчі шари гратки, тобто незахищені верстви населення, поглинаються стихією, адже самі вони закріпилися зверху. Це алегорія, а наспрвді більшість недемократичних правителів щиро переконані у правильності свого правління і вважають, дивлячись на собі подібних за кордонами, що вони у складні часи є найкращими і вважають існуючу систему влади як довічною.
Надзвичайно висока зацікавленість ПОМАРАНЧЕВОЮ РЕВОЛЮЦІЄЮ в Україні з боку самих різних країн пояснюється тим, що саме в період зміни влади і відбуваються бажані усіма мікроздобутки цивілізації, яка безумовно розвивається і яка, наприклад, утримала світ від ядерного самознищення та має багато інших здобутків. В світі не знайдеться іншої співмірної за потужністю держави, яка сьогодні реально має можливості побудувати внутрішню структуру і механізми управління переважно на наукових засадах, а не за старою традицією.

Про особливості євроінтеграції України

Мабуть для багатьох стало приємною несподіванкою, що віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції Олег Рибачук з перших днів роботи Уряду запропонував вже раніше опрацьовані проекти і приступив до практичної підготовки вкрай важливих питань щодо налагодження зв’язків з Європою. Водночас він заявив про «прозорість і відкритість» роботи, що дає нам надію щодо врахування окремих наших думок з цього напрямку.
Шлюбний контракт, як образна схема для підготовки спільного життя з Європою, має в цьому випадку певний сенс, бо там попри наявну закоханість йдеться про матеріальні речі.

Перший погляд – на великого західного сусіда. Це надвелика спільнота демократичних країн з славною історією, багатою природою, розвинутою сучасною економікою, які не агресивно і навіть дружньо налаштовані до усього світу.

Саме політичне об’єднання утворено недавно і оптимізація правового поля у різних країнах та в цілому ще далека до завершення. Без сумніву, разом з явними здобутками, у першу чергу це ліквідація перешкод для руху товарів, послуг і багато інше, таке об’єднання не позбавилося супровідного фактору – об’єднання недоліків.

Структури управління багатьох держав залишились традиційними і надто повільно здійснюють законотворчу діяльність. Крупний і малий бізнес призвичаївся до таких умов, а люди для відстоювання порушених прав проводять разом с профспілками акції протесту.

Україна не може копіювати десятиліття європейського повільного плавання, а побудує більш стрімкий державний човен, яким згодом зацікавляться багато інших держав.

Найкраще зосередимось на розширенні бізнесових контактів, бо вони і динамічні, і взаємовигідні, і перспективні.
У європейському бізнесі склалися певні правил виживання у конкурентному середовищі – суворі, але єдино вірні. Якщо розробник нового виробу звертається до впливового конкурента, який має розкручений бренд, але ж застарілу продукцію, щоб налагодити спільну реалізацію, то ця пропозиція після узгодження інтересів скоріше всього приймається.
Таке цивілізоване ставлення сильного до новачка пояснюється тим, що авторитетна фірма не може виробляти морально застарілу продукцію і кидати тінь на свій товарний знак, бо нерідко його вартість перевищує вартість її матеріальних активів. Крім того, немає бажання вдаватися до погроз, тиску тощо, адже усе це в минулому, це ризиковано і для конкретної справи, і для авторитету фірми.

Важливо відмітити, що у Європі присутній величезний суто банківський капітал, який завжди виступить на стороні новачка, надавши йому після ретельної перевірки достатньо грошей, щоб він кінець-кінцем витіснив стару фірму з ринку. Фінансистам потрібен рух капіталу, бо саме на його перетоках вверх-вниз або з місця на місце набігають відсотки їх прибутків.
Проте поза європейським домом усе інакше. Якщо новий літак європейського виробництва отримав сотню замовлень ще до того, як підтвердились його заявлені льотні параметри, то українському літаку, вже випробуваному і кращому у світі за своїм класом, дорога до Європи поки закрита. Маємо певну надію, що економічно безперспективну, на наш погляд, розробку його аналога покладуть під сукно і придбають наші літаки.

Україна багата на унікальні винаходи, а також на цікаві нетехнічних проекти у багатьох галузях, які за часів тоталітарного режиму зазнали інформаційно-фінансової блокади. Їх розробники, як правило, володіють супутніми «ноу-хау» і нізащо не бажають продавати свої надбання за кордон до того, як вони не будуть служити в Україні. Цю особливість українського менталітету звісно треба і враховувати, і поважати.

Певно, що із багатьох інвестиційних пропозицій найбільший попит матимуть фінансові інвестиції і нові умови цього ринку змусять вітчизняні банки різко укрупнитись за рахунок злиття один з одним або шукати кооперацію із західними банками. Можливий також варіант інвестицій з пропозиціями другосортного виробництва, які витіснять вітчизняних розробників і поглинуть робочу силу разом з кваліфікованими інженерами, вченими, представниками творчих професій, запропонувавши європейский рівень заробітної плати за умов виконання примітивної роботи. Усе це можна вивчити із досвіду країн недавнього соціалістичного табору. Вигідними є інвестиції з технологями інтенсивного розвитку, коли впроваджена навіть не найвищого рівня технологія швидко оновлюється – інформаційні технології, генна інженерія і багато, багато інших.

Бізнес не роздає подарунків, а шукає місця примноження капіталу, тому розумно терміново визначитись у стратегії розвитку України для кожного регіону та держви в цілому і відповідно проводити моніторинг економічних та соціальних змін. Влада тепер у нас чесна і оперативна як у цивілізованій державі. Громадські організації та ЗМІ могли б ініціювати потужну кампанію пропаганди початкових знань у бізнесі. Це не зупинить серйозних інвесторів, а лише допоможе нашим громадянам не стати об’єктами обдурення, не дозволить розпочатись новій хвилі «золотої лихоманки» для нових скороспілих олігархів.

Окремим величезним полем для євроінтеграції України є культурні, туристичні та спортивні спільні проекти, або вільні поїздки громадян. Наприклад, з українськими витоками можна ознайомитись по древній Трепільській культурі та іще древнішій Шумерській.

Визначним є і такий факт, що велика кількість неєвропейських країн готові внести в Україну частку своєї підтримки ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ і сприяти нашому поступу до Європи. Звісно, це вселяє ще більшу надію і надихає до праці.

Зв’язок нематеріального і матеріального

Ще недавно увесь світ слухав виступи лідерів ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ на Майдані про боротьбу нашого волелюбного народу за правду, за достойне життя, про віру у перемогу. Згодом з трибуни Парламенту прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заявила, що «саме ця віра творила реальні матеріальні зміни». Нарешті дано авторитетну і переконливу відповідь численним заклинальникам, які і сьогодні ще повторюють примітивний лозунг про те, що головне і «найперше нам треба розвинути економіку», а тоді легко вирішуватимуться усі проблеми (див. постулати 1 і 3). Насправді ж узурпація адміністративної влади та влади грошей колишньою керуючою верхівкою дозволила їй досягти просто вражаючих особистих економічних успіхів за рахунок обдурення народу.

Пошук оптимальних шляхів розвитку заставляє нас критично переглядати будь-які традиційні на сьогодні установки «Заходу» чи «Сходу». Так, необхідно зробити поправку до загальновизнаного права розпорядження власністю, а саме ввести принципові обмеження для власників надто великого капіталу щодо абсолютного права довільно ним розпоряджатись.

Відтепер в Україні скороспілий олігарх, який забажає побудувати для себе декілька палаців або яхт, придбати супердорогі дрібниці тощо зустріне з боку оточуючих замість заздрості або ненависті відверте презирство, коли у той же час працівники його підприємств або жителі найближчого району живуть нижче європейського рівня. Якщо відповідний капітал вкладатиметься у більш якісні робочі місця, бізнесмен заслужить повагу як інтелектуальна людина через владу інтелекту. Спільне формування доброзичливого людського оточення стане складовим елементом побудови комфортних умов життя. Таким чином ніхто не заперечує юридичного права власності, коли мова йдеться про легальний капітал, проте право моралі, яке раніше придушувалось владою, тепер стало публічним.

Поняття «демократія» в контексті ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ можна умовно трансформувати як «правдократія».

Правдою є те, що практичні результати пропаганди та орієнтації громадської свідомості на досягнення абсолютної першості будь-де і за будь-яку ціну в особистому житті не витримує випробувань часом. Це призводить до того, що більш сильні починають пригнічувати оточення, забираючи у інших сили і правові важелі організувати своє жити по-людськи. Багаті, як відомо, теж «плачуть». Немає гармонії ні в суспільстві, ні в особистому житті, бо місця на вершині піраміди замало, а також замало нервів, щоб там утриматись та пережити сором за свою поведіку, відмолити гріхи.

Визначним для України можна вважати день виступу Президента України Віктора Ющенка, коли він заявив про те, що не має наміру використовувати свої повноваження, щоб створити для себе масштабну бізнесову структуру, що поняття щастя включає для нього і піклування про землю, де народився, про її народ, і збереження пам’яті про батьків.

Сухою мовою теорії це означає, що громадяни все більше визнають не тільки адміністративну владу вищих керівників, а й владу їх інтелекту. Це було яскраво видно також на Майдані, коли завзято лунали вигуки «Ющенко – Президент! Юля – прем’єр!».

На жаль «совкова» звичка кулуарно обговорювати, хто буде наступним Першим секретарем ЦК, проявляється у деяких аналітиків на відкритих сьогодні ЗМІ. Насправді ж усім зрозуміло, що успішне виконання надскладних завдань, що стоять перед кожним, незрівнянно важливіше за демонстрацію погонів або обсягу повноважень в історичних та сучасних енциклопедіях. Ця тема пуста для обговорення.

Найскладнішою проблемою є реалізація патріотичних настроїв інших вищих посадових осіб у вигляді конкретних вчинків і дій.
Технічний прогрес у парламенській залі

Уряд вже робить відповідні кроки до оновлення механізму управління, тому погляди надії спрямовані до народних депутатів України. Якщо умови ведення бізнесу змінилися таким чином, що пристойним бізнесменам вже не загрожує переслідування, здирництво та поглинання з боку президентського та прем’єрського оточення, якщо не сьогодні, так завтра депутатський імунітет буде обмежений умовами виконання депутатських функції, якщо повернення до власного бізнесу є більш результативним для реалізації власного потенціалу на користь країни, то які причини не зробити такий крок вже сьогодні, коли Європа починає нам «відкриватись»?

Відкритість засідань Парламету через трансляцію по радіомережі безумовно викликає повагу. Серед постійних слухачів є і досить велика кількість критиків, які в нових умовах зможуть ефективно вимагати правдивих відповідей щодо явки у залі, щодо тимчасового чомусь регламенту, голосування «за двох» і багатьох інших застарілих проблем.

Політична діяльність у Парламенті швидко перетвориться у звичайну роботу професіоналів високого гатунку із високою зарплатою. Виборці вимагатимуть від кандидатів у депутати проходження вищих курсів «депутатської підготовки», наприклад у Києво-Могилянській академії, Міжнародній академії управління персоналом та інших вищих закладах, які будуть до цього готові. Приділятиметься більше уваги вільному володінню іноземними європейськими мовами. Звісно, що чесність і патріотизм будуть і надалі неодмінною умовою.
Технічне оснащення дозволить, як у центрі керування космічними об’єктами, відображати у залі Парламету за необхідністю: карту України або певної області; структуру певного кдексу з позначенням проблемних місць; зріз основних цін на товари по регіонах; розподіл основних грошових коштів по регіонах з висвітленням заборгованості; визначення орієнтовної вартості певного законопроекту для складових бюджету; стан готовності до надзвичайних сітуацій; стан посівної або жнив; стан виконання інвестиційних зобов’язань по галузях; узагальнені баланси торгівлі по товарах, по регіонах тощо. Кожний депутат зможе зі свого робочого місця отримати допоміжну інформацію з відомства, використовуючи програмні продукти систем «клієнт-банк».

Таких вимог до кандидатів у депутати немає навіть у Європі, адже у Парламентах багатьох країн засідають представники різних професій, навіть домогосподарки. Немає і такого оснащення. Справа у тому, що там законодавчі органи мало-мало корегують законодавство, яке працює досить задовільно, працює потужній бізнес, а Україна поставила перед собою завдання вийти на європейський рівень якомога швидше. Реально це можливо виконати лише на основі нових методів управління. Країні просто повезло, що технічні проблеми такого плану прозорі для її керівництва.

Ми повертаємося до життєвих орієнтирів, які закладено в нас, у тому чилі на генетичному рівні, а саме: прагнення бути першими серед достойних; бути сімейними і з того щасливими; завзятими у праці та любити свята і спорт; схильними до вивчення науки, мистецтва, релігії тощо.

Орієнтири на інтелектуальну власність

Використовуючи тулмачення «влади», відмітимо, що громадяни в умовах ринкової конкуренції вестимуть нелегку боротьбу за те, щоб згідно зі своїми можливостями і бажаннями: отримати адміністративну посаду і мати авторитет у своїй сім’ї; заробляти достатньо грошей як найманий робітник або підприємець; мати можливості якнайкраще виховати себе як людину і професіонала; мати можливості читати, чути, спілкуватись з цікавими людьми; долати руйнівні конфлікти та небезпеку (див. правила 1 і 2).
Усе є важливим, але для скорочення зупинемось лише на грошах, бо вони є універсальним і необхідним інструментом організації особистого життя та інструментом ефективної економічної діяльності. І державним діячам, і кожному громадянину корисно хоча б приблизно уявляти, як вони заробляються вибірково за різними професіями, а також відкіля вони з’являються у державі та на що витрачаються.

Експорт сировини або напівфабрикатів, як відомо, не такий вигідний, тому напрями розвитку та аналіз фінансових потоків тут традиційний.
Марні витрати грошей припиняться, наприклад, із впровадженням нових громадських вимог до парламентарів, тому що існування більшості політичних партії втратить сенс для їх лідерів. Якщо партійна каса, як припущення, використовується для прокрутки грошей, то економія буде подвійною.
Про гроші в банках вже згадувалось – банки не дають іншим сферам бізнесу застоюватись, а також беруть гроші на депозитиви, сплачуючи по них відсотки. Якщо об’єднання багатьох банків стане неминучим, то вивільняться кошти на утримання чисельного зайвого адміністративного персоналу, приміщень та транспорту. Але існує межа, наближення до якої спонукатиме державу підтримати саме вітчизняні банки.

Гроші посередників іноді сприймаються як «спекулятивні», а щоб розібратись побудуємо простий логічний ланцюжок. Посередник відшукує найякісніші товари, отримує їх за кошти або на реалізацію і продає там, де може отримати найбільше грошей з об’єму продажу. «Найбільше» – це максимальна сплатоспроможність покупців. За ринкових умов інформація про вигідну оборутку швидко поширюється серед посередників-конкурентів, які діють аналогічно і ціна «збивається» близько до тої, яка ще вигідна посередникам.

Якщо будь-який з посередників перешкоджає іншим працювати, наприклад, через адміністрацію, рекет, через домовленість з виробником товару або з державними покупцями тощо, то ціна утримується високою. За теорією цей посередник-монополіст втручається у саморегулювальні механізми ринкового середовища, що мусить робити за певних обставин лише держава. Якщо з техічних причин, наприклад, існування одної водопроводної або електропроводної магістралі, працює лише посередник-монополіст, то кошторис його робіт за договорами повинен контролюватися Контрольно-ревізійним управліням точно так, як це здійснюється у бюджетних організаціях. Для приватних підприємств кошторис переважно є допоміжним документом для обгрунтування договірної ціни, за необхідністю.
Як посередника можна умовно розглядати будь-якого виробника, який купує товар-сировину, вкладає свою працю тощо і продає вже інший товар. Хоча у цьому разі конкурентам набагато складніше діяти аналогічно, та вони це роблять, ринкові змагання не припиняються.

Щоб захиститись від конкурентів і компесувати затрати виробник-винахідник подає заявку і отримує патент, який перешкоджає діям конкурентів без його дозволу (ліцензійної угоди) і таким чином монопольно до двадцяти і більше років може здійснювати реалізацію свого товару, якщо збережеться відповідний попит.

Отже, найбільше грошей можна заробити з використанням інтелектуальної власності, бо товари, захищені відповідними патентами та свідоцтвами, забезпечують найбільшу перевагу і найменші ризики при формуванні ціни (див. правило 2). Це стосується практично усіх товарів та послуг, тому є самим надійним інструментом захисту вітчизняного виробника та інструментом міжнародного співробітництва з встановленням західних високих цін на нашу продукцію і за рахунок цього – високих зарплат і пенсій.

Глибоке розуміння проблем та висловленні наміри підтримати винахідників міністром науки і освіти Станіславом Миколаєнком вселяють надію, що ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ у винахідництві стане важливою ланкою у реалізації планів Уряду. Можна сподіватись, що численні ініціативи «Укрпатенту» та інших підрозділів Державного департаменту інтелектуальної власності щодо розвитку винахідництва, особливо комерціоналізації об’єктів інтелектуальної власності та створення сприятливої законодавчої бази, знайдуть також підтримку у Парламенті – від цього залежать темпи отримання намічених результатів.

Одної професії замало

За новою філософією громадської свідомості в Україні держава міцнішає за рахунок підсилення інтелектуальної складової управлінських зв’язків та підсилення владної сили усіх структурних елементів суспільства, у тому числі окремого громадянина.

Жорстка боротьба за якість життя продовжується вічно, причому у цивілізованому світі вона не повинна втрачати людського обличчя, щоб ніхто не був обділений своїм променем щастя (див. правило 2). Проте чимало людей після зміни влади ще продовжують займати позицію спостерегачів. А очікування, коли ж покращення або везіння докотяться до того, хто сам не робить кроків назустріч не віповідає сучасним обставинам. Перш за все слід почати із складання переліку варіантів дій, а надалі приступити до багаторазових практичних кроків.

Зміна попиту на професії є великим випробуванням для багатьох людей, кого це зачіпає, але у ринкових умовах такі зміни є одним із елементів вибору оптимального розвитку суспільства.

За попередні роки керування державою було недосконалим щодо ідеологічної консолідації суспільства і менеджементу в цілому. Примітивні споживацькі цілі владної верхівки та її тіньові оборутки набирали все більше гіпертрофованих форм.

На підготовку кадрів для обслуговування такої владної піраміди кидались чималі кошти, але примітивні вимоги зверху призвели до «перевиробництва» кадрів невиробничого профілю та невисокої кваліфікації. Зусилля багатьох економістів, фінансистів та юристів були спрямовані згідно з потребами замовників на перерозподіл коштів від багатьох довірливих людей до кишень кланових сімей, на напівзаконну приватизацію підприємств сировинного профілю. Багато людей набуло професію бухгалтера, яка через спрощення і комп’ютерізацію звітності матиме менший попит.

Сьогодні немає іншого шляху, як поглиблювати свої професійні знання і підвищувати рівень своєї кваліфікації шляхом оволодіння суміжними навиками. Наприклад, кваліфікована робота на комп’ютері стає просто необхідною. Ринок пропонує досить багато послуг такого гатунку, у тому числі безкоштовні консультації. Вимоги часу – оволодіння другою ефективнішою професією. Звісно, що інженер-лоточник потребує оволодіння і третьою професією.

Передбачається відродження наукомістких технологій і для цього будуть створені достойні перспективи для талановитої молоді. Створення, правовий захист та успішне використання об’єктів інтелектуальної власності, все що стосується невідворотньої складної конкурентної боротьби у цій галузі потребує висококваліфікованих кадрів.

Сучасні підходи до організації нвчання, робочих місць, роботии підпрємств і великих компаній полягає у впровадженні Системи управління якістю згідно з ДСТУ та ISO. На черзі, як можна надіятись, може бути розроблено подібний стандарт для ефективної держави.

У кожному відомстві ефективне розв’язання багатьох непередбачених ситуацій на ринку потребує адекватного реагування або керівника, або його заступників і далі. Скільки щиро відданих справі людей намагалися «навести порядок» особистим втручанням, незважаючи на те, що «ситуацій» для втручанням десятки тисяч, а в результаті і нервові розлади, інші непрємності, а головне – у справах повний безлад, причому усі нарікання на людей, які наче б то самі винні, що не слухались «правильних вказівок».
За теорією управлінське рішення може бути ідеальним лише як виняток, а решта – оптимальні віповідно до ситуації. При цьому, наприклад, керівник будь-якого рангу вирішує 60-75% робочих завдань через заступників, 5% – він розв’язує збої на лінії заступник – підлеглий заступника, решта – усе інше.

Про оптимізацію вищої ланки державного управління

Перші роки незалежності вже довели, що «парламентарії не можуть бути водночас і представниками своїх виборців, і їх керівниками при вирішенні переважної більшості питань. Обрані подібно до дректора кампанії, вони реалізують надані їм права згідно з чинним законодавством та загальноприйнятими нормами моралі.

Зіставимо рівень життя в будь-якому виборчому окрузі на момент обрання парламентарія, його обіцянки та стан срав на сьогодні. Якщо все суттєво погіршилось, то чого варті його заслуги перед якоюсь установою чи, скажімо, окремою нужденною людиною» («Голос України» від 23 березня 1994р., також стосується і цитат цього розділу, наведених без посилаь). «Адже виборці, що ледь зводять кінці з кінцями, бачать і стан справ у державі, і свою безправність».

«Односторонній зв’язок управління від керованого елементу, в даному разі парламенту, до керованих ним структур без постійного зворотнього зв’язку ніколи не забезпечить надійного управління. Це ази теорії оптимального управління біологічними та кібернитичними системами». Подібне правило справедливо і для законодавчого управління.

Оптимальна система влади подібно до «класичного тривладдя» реалізує принцип, коли кожний з вищих органів влади виконує свою справу і підконтрольний рівнозначному за рівнем органові влади.
«Одна гілка влади, палата парламенту, зрозуміло, мусить бути законодавчою – Законодавча Рада.

Друга гілка влади, уряд, мусить бути виконавчою – Кабінет Міністрів.
Третя гілка влади, палата парламенту, мусить бути контрольною – Контрольна Рада», ... яка «оцінюватиме дієвість окремих законів, указів тощо і при появі поганих наслідків для населення та держави миттю зупинятиме їх дію в межах визначених для неї повноважень. Вона не матиме права законодавчої ініціативи, тому не перетвориться на самоконтролюючий орган.

Оцінка роботи Законодавчої Ради та Кабінету Міністрів в цілому чи окремо здійснюватиметься за статистичними даними рівня життя в Україні, які будуть опубліковані в пресі і які (наприклад, ціни, зарплата) може перевірити кожен громадянин. Крім того, основні показники розвинутості держави можна буде перевірити по щорічних аналітичних таблицях ООН».
Незалежність судової гілки влади стане підкріплена окремою структурною вертикаллю. Підвищеться оперативність роботи Парламенту. Важливість останнього можна підтвердити реплікою народного депутата України Валентини Семенюк з приводу певної постанови Парламенту: «...постанову треба відмінити, бо гроші втікають.» («5-й канал» ТБ, програма «5 копійок», 12.02.05.).

Робота парламетарів за результатами моніторингу та оцінки її результатів повинна стимулюватись преміями (також і урядових службовців).
Президент України має бути над вказаними гілками влади і мати повноваження близькі до таких, що передбачені діючою Конституцією України, причому дуже важливо надати йому право делегувати значну їх частину відповідним гілкам влади згідно з спільними угодами. Імпічмент Президенту України можливо буде об’явити, якщо виникнуть такі обставини, за результатами голосувнь у трьох вищих органах влади, наприклад, двома третинами голосів у кожній.

Заключення

Побудова нового життя, нової держави великою мірою залежить від наукових організацій, які весь час напрацьовували в скрутних умовах великий і безцінний потенціал розробок. Діяльність Української академії наук охоплює велику кількість напрямків: технічних, природничих, соціальних, мистецьких тощо. Вченими академії створено багато унікальних винаходів, захищених патентами України та інших держав, цікавих розробок та творів мистецтва.

Українська академія наук готова запропонувати кращі роботи для їх ефективного використання в різних галузях, готова приймати дієву участь як у конкурентному змаганні щодо відстоювання високого рівня своїх пропозицій, так і в організації експертизи інших проектів, в експертизі законодавства за багатьма напрямками, а також розробці проектів законів тощо. Важливою складовою у визначенні вартості розробок, проектів з урахуванням міжнародних підходів має бути наявність та оцінка вартості інтелектуальної власності.

Додамо декілька песиместичних міркувань, які ніяк не вплинуть на атмосферу загального оптимізму. Уряд запрацював по-новому, кожен це бачить, але якщо не покращиться механізм проходження законопроектів через Парламент, то мільйони громадян ще не скоро отримають можливість власною напруженою роботою (за пристойну зарплату) підтримати державу на під’йомі. Розгляд стратегічних питань, зокрема кодифікації законів та їх дієвості, губиться у масі поточних проблем, які фізично неможливо усі розглянути, а в результаті рух досить повільний. При цьому, як свідчить попередній досвід, будь-який склад депутатського корпусу за такої організації роботи не встигатиме працювати відповідно до завдань, поставлених Президентом Україні Віктором Ющенком. Можливо, що нові вибори забезпечать одностайну партійну більшість, але історія вже спростувала ефективність такої роботи і жити під керівництвом «Політбюро» кристальних партійців, які обиратимуться по суті за партійним уставом, а формально – на виборчих дільницях, люди вже не захочуть.

Для використання Концепції необхідна її деталізація під конкретне завдання із розробкою значної кількості програмних засобів, формування баз даних, визначення основних критеріїв успішного розвитку та кількісного обчислення прикладів застосування вироблених рекомендацій. Складовими частинами розробка передбачає використання елементів статистичного аналізу, консалтінгу та фінансового менеджменту. Замовниками можуть виступити, зокрема, й іноземні організації, які можливо виявлять зацікавленість у моделюванні на прикладі України суспільства з прогнозованими та організованими неруйнівними конфліктами, без соціальної бази для тероризму, а здорового, заможнього тощо.

На заключення слід відмітити, що прогресивні зміни в України вже нікому і ніколи не зупинити, а порушені питання мають за мету привернути білше уваги до методичного і правового забезпечення прискорених темпів розвитку держави та покращення життя її громадян. Розглянута Концепція є результатом не сторонніх спостережень, а аналізу подій їх учасником протягом багатьох років надій та розчарувань.

14 лютого 2005 року.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1108565082.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua