Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 09-03-2005
Lexx: Податки, економічне зростання та «детінізація» економіки: трохи системності урядові в економічній політиці

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1110393061.html

Узагальнений приклад оподаткування компанії в Україні
Маємо компанію, яка створює додану вартість. Наша компанія перебуває на звичайному режимі оподаткування, тобто є платником ПДВ, податку на прибуток підприємств, і сплачує заробітну платню з нарахуваннями у фонди. Отже, скільки в такій компанії залишиться від доданої нею вартості, тобто від суми наданих послуг? Рахуємо:
Ми реалізували продукції на 500 грн. з ПДВ, при цьому «собівартість з ПДВ» склала 380 грн. (тобто вартість комплектуючих, палива, та ін. елементів собівартості окрім витрат на персонал з урахуванням ПДВ при їх придбанні склала 380 грн.).
Як брутто-результат від економічної діяльності отримали 120 грн, в т.ч. 20 грн. ПДВ.
Як Податок на Додану Вартість (ПДВ) ми сплачуємо в бюджет 20 грн.
Ми нараховуємо заробітну плату, яка складає 50 грн., в результаті чого ми нараховуємо 37.5%, тобто 18,75 грн. фондів і 6,50 грн. (13%) податку на прибуток громадян. В нас лишається 120 грн. валового доходу – 20 грн. ПДВ – 68,75 грн. валових витрат = 31,25 грн. прибутку до оподаткування, від якого після сплати податку в 25% лишається 23,44 грн.
Отже з 120 грн. отриманого доходу ми залишаємо 43,50 грн. (50 грн. ФЗП – 6,50 грн. податку) як дохід працівників та менеджерів і ще 23,44 грн. як прибуток підприємця (який аби бути витрачений на власні потреби знов таки має бути оподаткований на обкладений нарахуваннями на ФЗП). Разом після податків лишається 67 грн. для споживання робітниками ТА інвестицій підприємства.

Результат оподаткування для «пересічного» підприємства
Таким чином ефективний податок на будь-який позитивний результат економічної діяльності (або на створену нову вартість) у нашій країні становить більше 44% (в цьому випадку 53 грн. податків та виплат у фонди на 120 грн. доходу). А ще є різні «дрібні» збори та платежі яких «на круг» набирається купа!... Небагато знайдеться бажаючих добровільно працювати «по-білому» з таким рівнем оподаткування… а ви кажете по «детенізацію» економіки.

Трохи макроекономічних показників
Тоді чому з 44%, які мала б отримувати держава з прогнозованого на 2004 рік 332 млрд. грн. ВВП держава отримувала лише 35.6% доходів? (Див. http://www.imf.org/external/np/sec/pn/2005/pn0507.htm). З одного боку, на щастя, існують підприємства із спрощеною системою оподаткування. Але в основному держава недораховується податків через існування пільговиків - підприємств, якім чомусь дозволено не сплачувати весь «податковий кошик».
Чи відповідає рівень доходів державного бюджету у 35,6% до ВВП цілям економічного зростання? Корея, наприклад, в 1995 році починала з 25% частки доходів держави по відношенню до ВВП. І тільки розвинені країни можуть дозволити собі рівень доходів держави вище 30% ВВП (при чому чим менше тим динамічніше розвивається країна).

Абсурдність ситуації з оподаткуванням виробників
Дякуючи попередній владі в нашій країні створено спрощені системи оподаткування, з яких найпопулярнішими є 10% єдиний податок для юридичних осіб та єдиний податок з фізичних осіб. Тож за іронією долі вищенаведена система оподаткування в розмірі 44% від створеної доданої вартості стосується перш за все виробників промислового сектору та сільського господарства (от де держава «стимулює» виробництво).

Що чекаємо від уряду
Так, соціальні програми треба виконувати як і державні функції. Але, будь ласка, не ціною економічного зростання країни. То ж прохання:
1. Зменшити податковий кошик (ПДВ, податок на прибуток, відрахування в соціальні фонди, податок на доходи громадян тощо) до «здорового» рівня, тобто до 30% від доданої вартості, дати таким чином поштовх для економічного зростання та переходу чорної та сірої економік в білу. Зменшити ПДВ хоча б до 10-12% (цей податок, принаймні, вводився Францією як інструмент боротьби з перевиробництвом… А нам він нащо? Ще й з корумпованістю його відшкодування).
2. Спростити податкову систему аби максимально зменшити суб’єктивний фактор в особі податкового інспектора при визначенні суми кожного виду податку і відповідно збільшити довіру платників податку до держави. Це можна зробити прийнявши якомога лаконічніший податковий кодекс. Також ліквідувати будь-які пільги поза тих, що можуть бути безпосередньо впроваджені законами задля стимулювання або підтримки певних секторів економіки (в Польщі, наприклад це сільське господарство та послуги Інтернет стосовно ПДВ).
3. Зменшити можливості тіньової економіки щодо неконтрольованого грошового обігу. Максимально переводити будь-який торговий обіг в безготівковий формат. Інфраструктура платіжних карток є вже достатньо розвинутою для цього. Решта проблем щодо переведення тіньового обороту в «білий» - це справа МВС та СБУ.
4. Навіть якщо «детінізація» й не компенсую зменшення «податкового кошику» й виникне дефіцит бюджету, фінансувати соціальні програми нехай і за рахунок зовнішніх позик. На період економічного зростання та оздоровлення економіки країни це абсолютно припустимо. Рівень зовнішнього боргу, що сягає навіть 50% ВВП є «нормальним» в загальносвітовій практиці.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1110393061.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua