Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 17-03-2005
Роксоляна Хом’як: Степан Хмара: “Якщо Абдулін буде у нашій фракції, то мені там не місце”

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1111083216.html

Степан Хмара таки вийшов з фракції БЮТ. Це стало одкровенням для багатьох, адже Степан Ількович не просто член фракції, він заступник Юлії Тимошенко по партії, один з найближчих її соратників.

В те, що Хмара піде, до останнього моменту не вірив ніхто з його колег, в тому числі і лідер партії Юлія Тимошенко, про, що свідчить її заява в суботу на прес-конференції в Кабміні, мовляв “треба знати Хмару, нікуди він не піде, а подисциплінувати фракцію завжди на користь”.

Що мала на увазі Юлія Володимирівна? Що Степан Ількович побоїться втратити мандат і тому нікуди не піде? Ну, це однозначно не про Степана Хмару, який ніколи не оглядався на посади чи мандати. Свого часу він покинув ряди УРП, партії, яку сам створював, через те, що вона взяла курс на повну і беззастережну підтримку діяльності Президента Леоніда Кравчука. А Хмара вважав його керівництво шкідливим і ворожим інтересам української держави.

Чи може пані Тимошенко хотіла сказати, що Хмара, як вірний друг і соратник не залишить фракцію в такий відповідальний момент? Про це можна лише здогадуватися. Юлія Володимирівна пояснювати не стала.

Так, дійсно Хмара вважав себе другом і соратником Юлії Тимошенко, він був і далі залишається щирим її прихильником і членом партії “Батьківщина”. Про це він сам наголосив сьогодні, в день виходу з БЮТ і вступу до фракції УНП, в коментарях для преси: “Я лідера партії поважав, поважаю і буду поважати, і буду робити все, щоб допомагати їй в її тяжкій праці на посаді прем’єр-міністра, і не сумніваюся що це буде робити фракція в яку я пішов. Моє відношення до прем’єра яким було таким і залишається. Я є її соратником, але цей крок має бути сигналом, щоб в майбутньому вона не робила таких прикрих помилок”.

Протягом останніх двох тижнів Степан Ількович намагався знайти порозуміння з головою фракції БЮТ Олегом Білорусом щодо прийняття до її лав свіжих депутатів, колишніх “кучмістів” і зокрема членів СДПУ(0), однак безуспішно. До БЮТ таки прийняли лідера аграріїв Михайла Гладія та члена фракції СДПУ(0) Олександра Абдуліна. Абдулін, якого Хмара вважає хресним батьком і найближчим соратником Ігора Бакая, був останньою краплею, що переповнила чашу. Степан Ількович не міг з цим змиритися, і відкрито заявив, “ Якщо Абдулін буде у нашій фракції, то мені там не місце”. Так і сталося.

До того ж, за словами колишнього нардепа і члена фракції “Батьківщина” Ігора Пилипчука саме губернатор Гладій не давав можливості Ю.Тимошенко зустрітися з виборцями у 2002 році, під час парламентських виборів. А начальник УВС В.Ординський, за вказівкою того ж таки Гладія навіть погрожував арештувати лідера Батьківщини, якщо вона спробує пройти в Львівський оперний театр, де 22 січня проходило святкування Злуки і був присутній спікер В.Литвин, що проводив тоді агітацію за партію “Єдина Україна”.

Два тижні Степан Хмара намагався зустрітися з Юлією Володимирівною, щоб з’ясувати принципові для себе питання. Проте, даремно, пані Юлія пояснила своєму найближчому соратнику через пресу, що навіть для рідної дочки у неї часу немає, тому хай уже Степан Ількович вибачить.

Безсумнівно, роботи у Юлії Володимирівни вистачає, і тиск їй доводиться витримувати неймовірний, і справ у неї непочатий край. Але ж, очевидно, що, якби п. Юлія хотіла, вона б знайшла час для свого заступника по партії. Однак, дозволю собі припустити, що хтось з фракції переконав Юлію Володимирівну не говорити з Хмарою на цю тему, мовляв так буде краще, Степан Ількович перебіситься і заспокоїться. І очевидно –– цей хтось, саме нинішній голова фракції БЮТ Олег Білорус, який напередодні мав телефонну розмову з Хмарою, де останній пояснив, що в жодному разі не примириться з прийняттям до фракції Олександра Абдуліна і якщо рішення не зміниться він вийде з її лав. Знаючи це, Олег Білорус заявляє в “Українській правді”, що з’ясував з колегою всі суперечки і Степан Ількович вже нікуди не йде.

Він знав, що робив, адже 11 років червоної дипломатії, навчили його кулуарним методам ведення переговорів. Непримиренний Хмара заважав йому формувати фракцію на свій манер, збагачуючи її колишніми ідейними ворогами. Таким чином лідер фракції підштовхнув Степана Хмару до кроку, який давався йому вкрай важко. Степан Ількович не хотів залишати фракцію, де в переважній більшості його оточували друзі і соратники, люди, які користувалися його повагою і довірою. А до Юлії Тимошенко у Хмари взагалі особливе ставлення і безмежна повага, як до людини, яка пройшла випробування Лук’янівкою, і яку він вважає соратником по духу. Тому, після двох тижнів безплідних спроб зустрітися чи хоча б переговорити по телефону з лідером партії, і пояснити свої аргументи, Хмара зробив висновок, що він уже непотрібен, а тому “Мавр зробив свою справу і мавр повинен піти... “

Степан Ількович хотів переконати Юлію Володимирівну, що прийняття до фракції скомпрометованих людей, в кінцевому результаті призведе як до втрати авторитету БЮТ, так і її власного, тяжкою кров’ю здобутого.

Ось, як він коментує це пресі: ” Набір нових людей у фракцію, які заплямували себе неблагодійними справами, тісною кримінальною співпрацею з старою владою, мене лякає. Наприклад, прийняття Абдуліна. Він же був у фракції СДПУ (о), яка є просто злочинним угрупуванням в межах держави і була основою режиму Кучми. Або прийняття колишнього лідера Аграрної партії пана Гладія, який двічі був губернатором Львівщини і м’яко кажучи нічого корисного для області не зробив. Так само як і на посаді віце-прем'єра по АПК. Такі люди не повинні бути в команді, що завжди була принциповою і в найтяжчі моменти вела надзвичайно важку боротьбу проти кучмівського режиму.

Це ж негативно вплине на авторитет партії Батьківщини і її лідерів. За це я переживав і переживаю. Вважаю, що керівництво партії допустило помилку.

Я хотів би, щоб цей, мій дуже нелегкий крок, був сигналом, особливо для лідера партії і фракції, пересторогою від майбутніх помилок.

Оскільки моя позиція не була сприйнята і керівництво вирішило не рахуватися з моєю думкою, то я був змушений вийти з фракції”.

Правда, пані Юлія таки потелефонувала Степанові Ільковичу ввечері 15 березня, і переконувала, що Хмара потрібен фракції, але було вже запізно, бо рішення було прийнято. До того ж мови про відкликання Олександра Абдуліна з лав БЮТ не було.

Сам Степан Ількович говорить, що він свою функцію у фракції виконав, він був з нею в найтяжчі часи.

Ну що ж , може він і має рацію? Хоча дуже шкода і боляче нам, всім його друзям і соратникам, а найтяжче, мабуть самому Степану Хмарі. Адже Юля –– це його мрія про красиву, сильну, потужну Україну, таку як сама Юлія Володимирівна. Він ніколи не втомлювався про це говорити, і сьогодні, в день виходу з фракції Юлії Тимошенко, коли журналісти запитали Степана Хмару, чи планує він виходити з партії Батьківщина, він сказав: “Я побачу яка складеться атмосфера, чи правильно зрозуміє мою критику лідер партії.

Для мене головне, яку позицію займе Юлія Тимошенко, чи вона правильно зрозуміє мене, чи захоче зрозуміти? Я ще раз підкреслюю, я її дуже поважаю, як надзвичайно талановиту людину взагалі від природи. Я вважаю, що Юлія Тимошенко –– це унікальне явище в українській політиці і я хотів би, щоб вона робила якнайменше помилок, щоб вона змогла весь свій потенціал віддати на користь Україні. А щоб це було можливим, не завадить завжди пам’ятати, що тільки здоровою командою соратників можна досягти максимум позитивного.

Роксоляна Хом’як

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1111083216.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua