Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 01-04-2005
Микола Кульчинський: До справи, панове козаки!

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1112348391.html

Здається, ще вчора ми, громадяни славної Полтави, рішуче і твердо стояли перед облдержадміністрацією, готові до будь-яких дій, щоб захистити свій вибір. Ми його захистили і можемо пишатися собою і пишатися своїм Президентом. А сьогодні те наше піднесення наче вже й забулося, і життєві клопоти беруть своє. У Полтаві нашій прекрасній ТИХО аж до мертвотності. А можливо, так воно й треба. Обрали нову владу і нехай собі працює. Переконаний: всі, хто був на Майдані, всі, хто стояв у Полтаві перед адміністрацією, всі, хто тим чи іншим чином допоміг обрати
В. Ющенка Президентом, ніколи не забудуть ні тих святих почуттів у наших душах, ні того пориву до свободи, справедливості, ні надії на утворення в Україні демократичних цивілізованих відносин між владою і народом, утвердження верховенства права й законності в усіх клітинах суспільного життя.

У дні нашої революції і в дні перемоги усі світові видання писали, що українці відтепер ніколи не потерплять свавілля влади, ніколи не дадуть нікому топтатися по своїх правах і свободах. І це правда. Жодні життєві клопоти не повинні перекреслити у наших душах прагнення жити в свободі, добробуті, за Законом. Інакше все повертатиметься на круги своя. Тільки обопільне прагнення влади й громадян збудувати громадянське суспільство, крок за кроком, не відступаючи ні на йоту від великої мети, зможе привести Україну до успіху. Буде всього на цьому шляху – і розпачу, і втрат, і непорозумінь, але будуть і великі перемоги, якщо не відступимось від великої мети.

Чекати якихось кроків назустріч людям від полтавської міської влади вочевидь не приходиться. На моральну вимогу Президента до тих ректорів університетів, які, порушуючи Закон, всілякими незаконними способами змушували студентів голосувати за Януковича, піти у відставку, не відгукнулися ні ректор Технічного університету В. Онищенко, ні ректор Кооперативного університету О. Нестуля. Не йдуть зі своїх посад ні директори шкіл та дитсадків, ні завміськвно, ні інші чиновники міськвиконкому, які всі вкупі порушували Закон, принижували і залякували своїх підлеглих, щоб вони голосували за В. Януковича. А Янукович можновладцям був потрібен, щоб зберегти своє панування за принципом “бери та дай”, і вони й далі, вже сьогодні живуть так само й вихваляються, що ніякий Ющенко нічого не змінить і з вами ми ще розберемось. Це про тих, хто мав відвагу відстоювати свої переконання.

Полтавський обласний і міський прокурори уперто не хочуть відкривати кримінальні справи і щодо виборчих фальсифікацій, і щодо зловживань у Полтавському міськвиконкомі. Як відмовлено у прокурорському реагуванні і на моє звернення щодо тих працівників правоохоронних органів, які підкидали нашоукраїнським агітаторам фальшиві гроші, ртуть, ніби з метою виготовлення вибухівки, незаконно затримували їх, перевищували службові повноваження під час допитів. Верхом цинічного ставлення Полтавського міськвиконкому до громадян міста є будівництво церкви у парку 40-річчя Перемоги, що в мікрорайоні Алмазний. Святий обов’язок влади -- перед тим, як давати дозвіл на будівництво у таких соціально-значущих місцях, провести якщо не референдум, то, принаймні, опитування громадян у мікрорайоні.

Цього ж домагалася і міська організація НРУ минулого року, провівши і зареєструвавши збори громади. Влада, знаючи настрої людей, запевнила, що цього будівництва не буде і не треба проводити жодних референдумів. Проте цього року будівництво таки почали, бо як же інакше, якщо того хоче довірена особа В.Януковича, народний депутат України А.Кукоба. Якраз під час виборчої кампанії і камінь заклали, на якому вирізьблено прізвище В.Януковича. Можна без кінця-краю перераховувати всі ці неподобства і під час виборів, і вже нові, й свердлить мозок думка — що це і є втрати на нашому шляху до громадянського суспільства. Це наші втрати, і ніхто, крім нас, полтавської громади, не відчуває їх так болісно.

А полтавцям, які люблять своє місто, його парки і сквери – болить. Це свідчення, що ми небайдужі до того, що відбувається у місті, яким воно стане завтра, які відносини мають бути між владою і громадою, котра цю владу обирає й утримує на своїх плечах. Цей біль -- ліки від мертвотності, яка паралізує волю і дух наших громадян, і від цинізму, яким віє від вищого керівництва міськвиконкому та холопського депутатського корпусу. Під зловісною тінню “папи міста” це керівництво вже геть забуло, що таке честь, і людська гідність, і щире доброзичливе співчуття до громадян. Бачимо самовозвеличення одного -- і рабське плазування інших. Шизоїдне прагнення перенести такі відносини на всю громаду. Громаду, сотні представників якої самотужки добиралися до Майдану, а тисячі день у день стояли перед адміністрацією в Полтаві, вимагаючи нових чесних виборів. Мені ніколи не забути полтавських лікарів на Майдані. Вони врятували честь наших медиків, начальство яких за вказівкою міськвиконкому брутально чинило беззаконня під час виборів. На всіх виборчих дільницях, розміщених у лікарнях, у другому турі “переміг” В.Янукович. Бачте, треба було медичному начальству виконувати волю довіреної особи В.Януковича! Господи, то що ж це з Полтавою? То священики --лікарі духу -- разом з владою будують церкву всупереч волі людей, яким вони повинні нести слово Боже. То лікарі, що опікуються не менш святою справою — людським здоров’ям, затялися на одному і тому ж — принизити людину, паралізувати її суверенну волю, суверенне право бути громадянином. „Ні, таки не все гаразд у королівстві Данськім” — тобто нашому полковому місті — Полтаві. А ми ж таки козаки, а отже й лицарі, як нагадав нам Віктор Андрійович під час останнього виборчого візиту до Полтави.

Не може бути правди тільки в Києві, вона має бути скрізь. А це наша з вами проблема, щоб вона була правдою і в Полтаві, бо помаранчева революція вдарила своїми хвилями об стіни міської Ради й схлинула. Депутати міської Ради вже вдруге на своїй сесії прийняли рішення не проводити виборів міського голови у Полтаві. Кричуще порушення і Закону про місцеве самоврядування і Закону про вибори депутатів місцевих, селищних Рад та сільських, міських голів. Реакції прокуратури немає. Тож пропоную нам усім разом відреагувати твердо і рішуче, і якщо не буде скрізь панувати закон, не бачити нам ні поваги до себе, ні добробуту, ні свободи. Саме тому я ініціював створення громадського комітету „За права і свободи полтавської громади”. І комітет вирішив звернутися до полтавців із закликом почати безстрокову акцію спротиву, доки не будуть призначені вибори і міського голови, і міських депутатів. Акція почнеться в неділю, 10 квітня о 14.00 масовим мітингом біля міськвиконкому. Пора помаранчевій революції утвердити свої ідеали і в Полтаві. За справу, панове козаки!


Микола Кульчинський,
народний депутат України,
голова комітету “За права і свободи полтавської громади”

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1112348391.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua