Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 07-04-2005
Олена Голюк: Правозахисники виграли в Європейському Суді

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1112868077.html

Позавчора Європейський суд з прав людини оголосив рішення на користь мешканця Харкова Олексія Афанасьєва. Заявника у Суді представляв Аркадій Бущенко, адвокат Харківської правозахисної групи та Української Гельсінської спілки з прав людини. Український Уряд представляли його уповноважені - пані В. Лутковська та пані З. Бортновська.

Справа була порушена за заявою (№ 38722/02) проти України, поданою до Суду згідно зі статтею 34 Конвенції про захист прав людини та основних свобод („Конвенція”) громадянином України паном Олексієм Володимировичем Афанасьєвим („заявник”) 14 вересня 2002 року.

Заявник (Олексій Володимирович Афанас'єв, що проживає у Харкові) скаржився, що його було піддано катуванню офіцерами міліції на порушення ст.3 Конвенції. Він також скаржився, що не було проведено негайного та ефективного розслідування, яке могло б довести, що заявник був підданий неприйнятному поводженню.

Заявник стверджував, що він не мав ефективних засобів, які могли б дати йому можливість отримати компенсацію за те, що його було піддано катуванню державними посадовими особами на порушення ст.13 Конвенції.

1 березня 2000 р. троє міліціонерів прийшли додому до О. Афанасьєва з вимогою слідувати за ними до відділу міліції. Заявник стверджує, що він не чинив опору і вони гуртом поїхали до Київського районного відділу міліції міста Харків машиною заявника. У відділі міліції йому наділи наручники і вимагали зізнатися у шахрайстві. Після цього Афанасьєв зняв побої в установі судово-медичної експертизи. Він одержав висновок, що дата його побиття збігалася з датою, коли він перебував у відділенні міліції. В Афанасьєва було ушкоджено ліве вухо (пухлина, часткова глухота), а також обличчя, торс, ліва рука й ліва нога.

04.03.2000 р. заявника відпустили відповідно до постанови прокурора Київського району міста Харкова.

У ківтні 2000 р. Афанасьєв звернувся до прокурора Харківської області з проханням порушити проти міліціонерів кримінальну справу по факту застосування до нього тортур на що отримав відмову.

Через рік після численних звернень до місцевих судів, обласної та районної прокуратур кримінальну справу проти обвинувачуваних заявником міліціонерів таки порушили у відповідності до ч.2 ст.166 Кримінального Кодексу України (перевищення влади). Суд встановив, що прокурор не з'ясував причини, що призвела до ушкодження здоров'я заявника, а також, що відмова прокурора порушити кримінальну справу проти міліціонерів, про яких йдеться, була безпідставною.

Згодом справу передали до Жовтневої районної прокуратури, яка 9 липня 2003 винесла постанову про закриття провадження цієї кримінальної справи через відсутність складу злочину в діях офіцерів міліції.

Через декілька місяців Жовтневий районний суд скасував вищезазначену постанову та направив кримінальну справу для додаткового розслідування. Зокрема, суд зазначив, що слідчі органи не вжили необхідних заходів для виявлення і допиту незалежних свідків, тим більше, що заявник і міліціонери, які були при виконанні службових обов'язків, давали суперечливі свідчення.

У своєму рішенні Суд відзначив, що за скаргою заявника, державні органи провели поверхове розслідування і лише допитали можливих порушників. Вони прийняли заперечення працівників міліції за чисту монету та відмовили у порушенні кримінальної справи щодо них попри свідчення заявника та незаперечні тілесні ушкодження в нього. Кримінальне розслідування скарги заявника почалося лише через більш ніж рік після подій, тому Суд згоден із заявником у тому, що недоліки на початковій стадії розгляду його заяви суттєво вплинули на подальший хід розслідування загалом. Багато свідків були допитані лише через значний час (травень-листопад 2001 року) та не могли чітко свідчити щодо подій у березні 2000 року.

Суд також відзначив, що національні суди визначали суттєві недоліки у розслідуванні: більшість свідків були допитані лише після тривалої затримки, у той час як декілька інших свідків не були допитані взагалі. На думку Суду, ці недоліки самі собою дають достатні підстави для висновку, що органи влади не виконали своїх зобов’язань за статтею 13 Конвенції.
Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну сплатити 6,500 євро стосовно немайнової шкоди та 610 євро стосовно витрат.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1112868077.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua