Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 22-04-2005
Майдан-ІНФОРМ-Львів: Міністр культури свідомо покриває негідників!

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1114165347.html

Музиканти Львова звертаються до Міністерства культури і мистецтв, Міністерства освіти і науки та губернатора Львівської області п.Олійника П.М. з проханням переглянути доцільність призначення п.Пилатюка І.М. ректором Львівської державної музичної академії ім.М.Лисенка на повторний термін.

Біографія Ігоря Михайловича рясніє благородними деталями. Наприклад, його блискавична кар’єра є яскравим прикладом злету керівника кучмівської епохи. В 1999р. за диригування чужим оркестром у президентській виборчій кампанії йому було присвоєно почесне звання Народного артиста України, після цього у грудні призначено, без належних на це підстав, на посаду ректора. В 2000р. - став доцентом, у 2001р. – професором, всюди з приміткою як виняток з посади ректора. В 2003р. нагороджений орденом „За заслуги” ІІІ ступеня.

Користуючись вседозволеністю і налагодженим протекціонізмом у верхніх ешелонах влади - в липні 2004р. Пилатюк подав документи на здобуття високого звання члена-кореспондента Академії мистецтв України, маючи в своєму науковому доробку на той час лише дві статті. Очевидно, передчуття змін не дало цьому свавіллю звершитися - Президія проголосувала негативно.

Законодавство України про вищу школу вимагає від керівників ВНЗ наявність наукового ступеня. Таким чином, п.Пилатюк І.М. в травні 2004р. оголошує тему кандидатської дисертації (хоча, як з’ясувалося, в документації хронологія вже відкорегована під нормативи), а вже 3 грудня 2004р., в час „Помаранчевої революції”, захищає її в Одеській консерваторії ім.А.Нежданової. Така оперативність в науці аналогів не має. Як можна самотужки встигнути опанувати музикознавчу літературу, зробити всю аналітичну частину і висвітлити наукову новизну, опублікувати необхідні статті і захистити дисертацію за 6 місяців, не маючи аспірантури? В цей же період він пильно керував ще ходом вступних іспитів, працював довіреною особою у штабі В.Януковича, виїжджав на виступи у Польщу і Швецію, керував ремонтними роботами у приміщенні вузу... При цьому потрібно було ще підготуватися і скласти кандидатські іспити з філософії, іноземної мови та спеціальності, провести апробацію захисту. Крім згаданого, були ще повсякденні обов’язки ректора і заняття зі студентами. Пилатюк І.М. – ще не геній. І це все наводить на сумні роздуми про авторство дисертації, а також про прозорість його наукової діяльності.

На захисті він, подібно до В.Януковича в час теледебатів, відповідав по заздалегідь укладеному сценарію, про що свідчить лист науковців з Одеси до ВАК’у, який мабуть був скерований „під сукно”.

Великий подив також викликає майже раптове затвердження ВАК’ом України присудження йому наукового ступеня, за 2 дні до відомого засідання Кабінету міністрів 12 лютого 2005р., де йшла мова про державні комітети. Ця процедура, включаючи всі необхідні етапи проходження і наукову експертизу, триває від 4 місяців і більше.

З врахуванням політичних перипетій і того, що січень -- новорічно-різдвяний місяць з великою кількістю вільних днів, то це нечувані темпи. Блискавична дієвість і результативність наводять теж на певні роздуми про корупційність і протекціонізм.

Усім відомо, що в адміністративній роботі п.Пилатюка І.М. є ознаки авторитарності, кругової поруки і „таємничості”, роздавання обіцянок. Проте закриваються очі на проблеми з керівниками структурних підрозділів щодо їх наукового та вікового цензу і порушень термінів перебування на цих посадах. Крім цього, вся робота ВНЗ поставлена служінню інтересам його сім’ї: дружина працює на кафедрі спеціального фортепіано і в школі ім.С.Крушельницької, очікує такими ж методами отримання наукового ступеня і вченого звання; дочка – з 2000-2004р.р. закінчила стаціонарно ЛДМА і магістратуру, зараз аспірантка, хоча всі роки постійно навчається в Німеччині; син – студент І курсу, отримує стипендію Президента України.

Кар"єра пана Пилатюка позначена, в тому числі, і фінансовими махінаціями. В 2001-2002 н.р. дочка ректора Анастасія Пилатюк отримала від Фонду „Стипендії ім.М.Яворської” (Канада) 5000 канадських дол., які призначаються для магістрантів, аспірантів, чи докторантів, але на той час - не для студентки лише тільки 2 курсу. Тут мала місце службова фальсифікація.

(Адреса фонду: Graduate Awards Office, University of Ottawa 115 Sraphin-Marion, Ottawa, Ontario KIN 6N5 Canada. E-mail: grdaward@uottawa.ca. Інформація на сайті http://www.infoukes.com/newpathway/Page404.htm)

Слід звернути увагу ще на те, що пан Пилатюк І.М. зводить котедж в природоохоронній зоні „Шацькі озера” на Волині. Сприяння і нагляд за цим будівництвом веде батько студентки ІІ курсу фортепіанного факультету Наталії Коваль.
А широку музичну громадськість турбує те, що учні Львівської музичної школи ім.С.Крушельницької на випускних іспитах отримують відповідні оцінки, які через два тижні на вступних іспитах в ЛДМА ім.М.Лисенка відрізняються в сторону заниження, хоча очолює іспитові комісії за дорученням ректора одна і та ж особа. Це найбільше стосується фортепіанного факультету.

Пилатюк І.М. і голова ПК п.Остафійчук З.Г. розробили сценарій проведення конференції колективу по виборах ректора і список делегатів, в який не увійшли провідні спеціалісти з солідним стажем роботи (бо від них можна було очікувати критичних зауважень), а залучалися особи, які працюють у вузі лише один семестр. Коли професор Павлій Г.І. попросив слова, йому не надали можливості висловитися і виставили з приміщення приміщення, де відбувалася процедура голосування по перевиборах ректора.

Бачачи всі недоліки в роботі, педагоги вузу бояться висловлюватися публічно, або підписувати звернення, бо це грозить непідписанням контракту, чи не переобранням.

Політична позиція п.Пилатюка також цілком характерна для неокучміста. Як ми вже вказали, він був довіреною особою В.Януковича у Франківському ТВО під час виборчої кампанії, брав активну участь у агітації та всіх заходах пов’язаних з цим на теренах Львівщини в І і ІІ турах. Під час Помаранчевої революції Пилатюк принишк і тихо сидів в своєму кабінеті. Але тепер, коли стало ясно, що в царині науки і культури новий міністр нічого не збирається міняти, ректор знову гордо розправив плечі.

Як виявилося, „Помаранчева революція”, в якій ми брали активну участь і вірили в неї, в результаті позбавляє нас надій на суттєві і якісні зміни. Хто був на стороні старої влади, знову при кермі. За допомогою і завдяки порадам першого заступника Міністра культури і мистецтв п.Владислава Корнієнка все вирішується позитивно, особливо після його відвідин Львова і активного проведення часу в товаристві заступника начальника управління культури Львівської ОДА п.Корчинського Ю.В. (СДПУ (о)), директора філармонії п.Бурка С.І. (СДПУ (о), а також ректора п.Пилатюка І.М. (екс-Регіони). Відповідні контакти для вирішення кадрових питань є і з заступницею Міністра п.Ольгою Бенч. Неодноразові звернення до Міністра культури п.Оксани Білозір закінчувалися безрезультатно, а лише були відомі імена осіб, які підписувалися, що дає можливість зведення порахунків керівників з підлеглими. Якщо і після цього нашого звернення запуститься паперова карусель у зворотньому напрямі (від Мінкультури і до згаданих установ), то марні сподівання на вирішення проблем та на покращання стану справ у музичній академії, у філармонії etc.

Підписання наказу № 153-К від 23.03.05 і укладення контракту Мінкультури з п.Пилатюком І.М. до 2010р. дискредитує нову владу в очах широкого загалу мистців Львівщини і сіє недовіру до неї напередодні парламентських виборів 2006р.

Майдан-ІНФОРМ уже публікував інформацію на дану тему. За нашою інформацією, публікація мала резонанс у музичних колах Львівщини, а сам фігурант погрожував позиватися до Майдану в судовому порядку. Хочемо нагадати шановному Ігорю Михайловичу, що це просто неможливо, оскільки ми не є юридичною особою і не маємо "головного редактора", а є спільнотою волонтерів з усього світу, які за мету мають боротьбу з реліктами кучмівської епохи.

В світлі сказаного, особливе роздратування викликає "політика" Міністерства культури України. Масштабні протести через господарювання пані Білозір проводили також співробітники Національного музею. Нескладно спрогнозувати, яка доля чекає міністра, коли два потужних мистецьких середовища Львівщини об"єднають свої зусилля у боротьбі з неокучмізмом.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1114165347.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua