Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 24-04-2005
Богдан Червак: Російський реванш?

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1114329973.html

Українсько-російські взаємини невпинно наближаються до стану холодної війни. Сьогодні можна констатувати: Москва не спроможна належно сприйняти Українську революцію, яка стала кінцем для так званої політики “багатовекторності”, а фактично проросійської орієнтації нашої країни.

Росія не оригінальна у своїх діях щодо України. На європейські ініціативи Президента України Віктора Ющенка Москва відреагувала традиційно: економічним і політичним шантажем. При цьому впадає в око агресивність Росії. Складається враження, що Москва свідомо загострює взаємини між двома державами, тобто вивчає міру терпіння нової української влади.
Яскравою ілюстрацією сказаному стало рішення Державної думи Росії дати доручення профільному комітету звернутися до міністерства юстиції РФ з вимогою надати інформацію про передачу Севастополя до складу України.

Зокрема, російські депутати хочуть знати про те, яким рішенням і коли місто Севастополь зі складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки було передано до складу України. Ініціатором доручення став віце-спікер Держдуми Сергій Бабурін, який виступаючи на засіданні парламенту, заявив про те, що Севастополь не передався до складу України.

На цьому Державна дума не зупинилася. Депутати також доручили комітету у справах СНД і зв’язках із співвітчизниками з’ясувати, скільки громадян проживало в Кримській області на 1 січня 1954 року, яким чином громадяни РРФСР, що проживали в цей час на території Кримської області, були позбавлені російського громадянства, і чи є оголошення їх громадянами України достатньою підставою для втрати ними громадянства Росії.
Іншими словами, державна влада Росії недвозначно дала зрозуміти Києву, що вона не погоджується з українським статусом Криму і Севастополя зокрема. Можна по-різному трактувати такий випад Москви. Однак справедливим буде лише один висновок: Росія вкотре зазіхає на територіальну цілісність України.

На відміну від попередніх років, коли “удари” по Україні, в основному, завдавалися з території Росії, як це було з островом Коса Тузла, цього разу Москва особливий акцент робить на дестабілізації ситуації в самій Україні.

Справжнім антиукраїнським шабашем можна назвати відзначення у Севастополі 222-гої річниці проголошення російською імператрицею Катериною II маніфесту “Про включення острова Тамань і півострова Крим до складу Російської імперії”. На мітингу, що проходив виключно під російськими державними прапорами з уст російських політиків та доморощених хохлів лунали заклики до відділення Криму й передачі його під протекторат Росії. Так, відомий російський шовініст, депутат Держдуми, член пропутінської фракції “Родіна” Віктор Алксніс прямо заявив, оскільки Україна, на його думку, “дрейфує у ворожий для Росії табір, Росія буде змушена думати, як бути зі статусом Криму, з метою його повернення до складу Росії”.

На замітку новому керівництву Служби безпеки України: в антиукраїнському, а значить антидержавному мітингу, взяли участь активісти “Російської громади Криму”, партій “Російський блок”, “Союз”, “Держава” та прогресивних соціалістів. Особливою ненавистю до всього українського відзначалися виступи лідера ПСПУ Наталії Вітренко та голови партії “Держава”, екс-генпрокурора України Геннадія Васильєва.

Про нахабність Москви свідчить інцидент, що стався на кордоні у зоні Луганського прикордонного загону, коли кілька російських бензовозів намагалися нелегально в’їхати на територію України. На вимогу українських прикордонників зупинитися, російські водії не лише не відреагували, а й здійснили наїзд на прикордонників. Правда, цього разу прикордонники діяли більш адекватніше аніж у випадку, коли російський корабель “Ніколай Фільченков” висадив десант поблизу Феодосії: вони обстріляли російську автоколону й заблокували її на території однієї з нафтобаз.

Це далеко не єдиний інцидент, що свідчить про агресивні наміри росіян. Як виклик Україні можна трактувати недопущення першого заступника Міністра закордонних справ України Володимира Огризка на об’єкти Чорноморського флоту Росії, що розташовані у Севастополі. У цьому зв’язку міністр закордонних справ України Борис Тарасюк слушно зауважив, що “необхідно нагадати, що мова йде про українську територію, де сувереном є Україна в особі її державних органів”. Тут варто зауважити, що недопущення Огризка на територію російської військової бази, пов’язане із намаганням Києва повернути собі у власність навігаційне обладнання, що незаконно було захоплене російським матросами та наміром отримати відповідь на питання, чому російський ЧФ без будь-яких дозволів і ліцензій використовує українські радіочастоти у комерційних цілях.

Ескалація напруженості між Україною і Росією відбувається виключно з ініціативи останньої, що свідчить про намір Кремля взяти реванш за поразку на президентських виборах проросійського кандидата Віктора Януковича. Такий висновок важко спростувати. А нещодавні події, пов’язані із відкладенням візиту прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко до Москви та намагання російських нафтових магнатів підняти ціни на український бензин лише підтверджують думку – Росія прагне реваншу.

На відміну від попередніх років Україна не мовчить. Вперше за роки незалежності офіційна влада порушила питання про виведення російських військ із території України. Зокрема, міністр закордонних справ Борис Тарасюк заявив, що наполягає на тому, що Чорноморський флот Росії повинен залишити Україну в 2017 році, коли спливає термін договору про оренду.
Реагуючи на випади Москви, Київ посилив курс на євроінтеграцію. Перебуваючи нещодавно у Вільнюсі, Б. Тарасюк висловив припущення, що Україна могла б вступити в НАТО вже у 2008 році. Міністр також розповів, що розроблено програму інформування населення про НАТО та Євросоюз. ”Ми розуміємо, що саме колишня влада і саме олігархи, які її обслуговували, мали контроль над засобами масової інформації і нічого не робили, аби надати об'єктивну інформацію щодо НАТО. Зараз вироблено програму інформування населення про НАТО та Євросоюз, і я переконаний, що ми зможемо змінити ставлення населення до НАТО та ЄС, головне - надати українцям якомога більше інформації”, - зазначив Тарасюк.

А поки що Росія продовжує випробовувати наше терпіння. Це помилкова тактика Москви. Терпець українців, рано чи пізно, увірветься. Яким буде результат? Цього ніхто не може передбачити.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1114329973.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua