Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 17-05-2005
Юрій Гнаткевич: Омельченко веде до Європи українську столицю з тоталітарним обличчям

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1116326112.html

Щойно Київ гучно відзначив День Європи. Наша столиця зустрічає гостей Євробачення. Після Помаранчевої Революції Україна нарешті повернулася обличчям до Європи. Але яким є її обличчя?

Облишмо Донецьк, Херсон, Запоріжжя, в якому аж дев’ять об’єктів, включно з центральним проспектом, названі на честь вождя перевороту у Петрограді. Придивімося до обличчя столиці. Після проголошення Незалежності України Київрада за ініціативою та наполяганням створеної нею комісії з перейменувань змінила назви низки столичних вулиць і площ, завдяки чому з мапи Києва зникла значна частина топоніміки тоталітарних часів. Великою була радість українських патріотів, коли Київраду очолив О. Омельченко. Ми вірили, що він завершить цю добру справу і покаже приклад керівникам інших міст і сіл.

Здивування, розчарування, біль і гнів охоплює людей, яких турбує неукраїнське обличчя Києва. Неукраїнським його роблять не лише київські українці, які соромляться розмовляти українською мовою, завдяки чому Київ нагадує окуповане місто, чому дуже дивуються гості столиці. Мапа Києва переповнена назвами, що прославляють катів, убивць, організаторів голодомору, російських і європейських комуністичних діячів, царських полководців-завойовників. Молоде покоління киян продовжує виховуватися на іменах тоталітарних діячів і садистів вроді Полупанова і Криленка.

Київрада не лише припинила практику перейменувань. Була згорнута робота комісії, яка готувала пропозиції. Після приходу до влади О. Омельченка було скасовано раніше прийняте рішення Київради про перейменування вулиць Січневого Повстання, Артема, Червоноармійської, Горького та низки інших. Багато киян помилково вважають, що у Києві є вулиця Мазепи. Правда ж полягає в тому, що вул. Грушевського плавно переходить у вулицю, що прославляє січневий заколот проти очолюваної ним молодої української держави.

Київрада протягом останніх років отримала сотні листів, в яких кияни вимагали ліквідувати топоніміку тоталітарних часів. З подібними вимогами я організував щонайменше три пікетування Київради. Протягом останніх шести років я особисто опублікував біля десятка статей та відкритих листів, направив О.Омельченку велику кількість звернень з означеної проблеми. Натомість я отримував відписки. У останніх двох відписках, отриманих мною десь рік тому і підписаних заступниками О. Омельченка, обіцялося, що вулиці начебто скоро будуть перейменовані, що виявилося брехнею. На дерибан землі Київрада час знаходила. Якби Київрада часів Салія і Косаківського не перейменувала деякі вулиці і площі, О. Омельченко і наш Президент ще досі їздили б на покладання вінків жертвам голодомору і на святкування Дня Незалежності вулицями Леніна, Маркса, Енгельса, Кірова, Жданова, Орджонікідзе. Коли кавалеру Ордена Ярослава Мудрого московському меру Лужкову заманулося мати в Києві Московський проспект, то рішення про перейменування вулиці Червоних Козаків було прийнято миттєво і без згоди комісії з перейменувань, хоча в Києві вже є вулиця Московська і Московська площа.

Ми переконалися, що питання національного відродження і українського обличчя української столиці Київраду і О.Омельченка не цікавлять. У Київраді нинішнього скликання немає депутатів, яких би боліла душа за український Київ. Голова комісії Київради з питань гуманітарної політики Ганна Матіко-Бубнова саботує внесення означеного питання до порядку денного сесій.

Оскільки на останній сесії Київради не було враховано передане фракції „Наша Україна” в Київраді моє прохання домогтися включення до порядку денного питання про перейменування вулиць, рішення про зміну назв яких було прийнято ще перед приходом О.Омельченка до влади, я з 23 травня ц.р. розпочну з колегами по партії безстрокове щоденне пікетування перед будівлею Київради, а з 1 червня – Дня захисту дітей - розпочну публічне голодування, яке триватиме до прийняття рішення Київради про включення до порядку денного сесії питання про перейменування Ленінградської площі, Чапаєвського шосе, проспекту 40-річчя Жовтня та вулиць Січневого Повстання, Іванова, Полупанова, Криленка, Комінтерну, Артема, Урицького, Фрунзе, Єрмака, Бабушкіна, Землячки (Рози Залкінд), Ілліча, Майорова (Бібермана), Красікова, Вільгельма Піка, Сулеймана Стальського, Калінінської, Косіора, Котовського, Якіра, Щорса, Боженка, Юрія Коцюбинського, Крупської, Крейсера Аврора. Основними гаслами наших акцій будуть: „Українській столиці – українське обличчя!”, „Українським дітям – український Київ!”, „Геть вулицю Бубнова і геть Матіко-Бубнову!” Наші вимоги: включення питання про перейменування бодай частини з названих вище вулиць до порядку денного сесії, що відбудеться 26 травня, та усунення від керівництва комісією Ганни Матіко-Бубнової. Ми будемо боротися за українське обличчя Києва до перемоги.

Додаток

Вулиці Києва, що прославляють убивць, катів, садистів, організаторів голодомору та активних борців проти української незалежності


1. Анищенка – активного учасника січневого заколоту.

2. Полупанова – командира загону матросів, що розстрілювали Героїв Крут. Він дав наказ з метою економії патронів колоти крутян багнетами.

3. Січневого повстання – заколоту проти молодої української держави.

4. Косіора – одного з організаторів голодомору.

5. Котовського – бандита, загін якого вбив та розстріляв тисячі українців. Це він дав наказ розстріляти сотні українських вояків під Базаром.

6. Юрія Коцюбинського – військового більшовицького командира, що боровся з незалежністю своєї нації.

7. Кравченка – активного учасника січневого заколоту у 1918р.

8. Криленка – голови Верховного Трибуналу, що на замовлення Сталіна відправив на розстріл тисячі українців.

9. Дундича Олеко – більшовицького військового командира – ворога української незалежності.

10. Андрія Іванова - московського резидента, що спровокував і очолив січневий заколот проти молодої української держави.

11. Щорса – військового командира, що активно боровся з українською незалежністю і вбивав українців.

12. Боженка - військового командира, що активно боровся з українською незалежністю і вбивав українців.

Вулиці, що прославляють російських більшовиків, переворот у Петрограді та більшовицьких діячів, які сприяли знищенню української незалежності

1. Аїстова – активного учасника збройного повстання в Києві.
2. Антонова Овсєєнка - активного учасника перевороту у Петрограді.
3. Бабушкіна - більшовицького революціонера.
4. Бауманська – більшовицького революціонера.
5. Бонч-Бруєвича - професійного революціонера.
6. Більшовицька
7. Євгенії Бош – професійної революціонерки.
8. Вєтрова – червоногвардійця, що боровся проти нашої незалежності.
9. Дніпродзержинська – головного чекіста
10. Жовтнева (в Біличах) – (без коментарів).
11. Заломова – слюсаря сормовського заводу, що був прототипом головного героя роману М. Горького „Мать”.
12. Землячки (Рози Залкінд) – більшовицької революціонерки.
13. Ілліча – організатора перевороту у Петербурзі.
14. Калінінської і Калініна – поплічника Сталіна, що давав згоду на знищення українців.
15. Кіровська – поплічника Сталіна і Леніна.
16. Колонтай – поплічниці Леніна.
17. Комінтерну – (без коментарів).
18. Колективізації – більшовицької злочинної акції, що призвела до „розкуркулення” і виселення сотень тисяч українців до Сибіру.
19. Красікова- більшовицького революціонера.
20. Крейсера Аврора – (без коментарів).
21. Крупської – поплічниці Леніна.
22. Курнатовського – більшовицького революціонера.
23. Ленінська – головний більшовик
24. Ластовського – більшовицького революціонера.
25. Мануїльського – більшовицького діяча.
26. Мельникова – революціонера –марксиста.
27. Пітерської – (без коментарів).
28. Плеханова – російського революціонера.
29. Смольна – (без коментарів).
30. Ульянова – тобто Леніна, який послав війська Муравйова на знищення української незалежності.
31. Цулукідзе – революціонера –марксиста.
32. Чудновського – активного учасника більшовицької революції в Петрограді і в Києві.
33. 40-річчя Жовтня – (тобто державного перевороту у Петрограді).
34. Ленінградської площі – вже давно Ленінграда немає.

Вулиці, що прославляють царських та більшовицьких військових діячів і полководців

1. Баговутівська – якогось родича якогось царського генерала.
2. Бакинських комісарів - (без коментарів).
3. Блюхера – більшовицького командарма.
4. Дубового – військового більшовицького діяча.
5. Єрмака – завойовника і покорителя Сибіру для російської імперії.
6. Жукова – російського радянського полководця.
7. Жолудєва – російського військового діяча.
8. Каменєва – більшовицького військового діяча.
9. Кіквідзе - російського військового діяча.
10. Кайсарова – ад’ютанта Кутузова.
11. Лазо – більшовицького військового діяча.
12. Подвойського - більшовицького військового діяча.
13. Потапова - російського військового діяча.
14. Рикова – дивізійного комісара.
15. Суворова – царського генералісимуса часів Катерини ІІ.
16. Тухачевського - більшовицького військового діяча.
17. Уборевича - більшовицького військового діяча.
18. Ушакова – царського адмірала.
19. Урицького – більшовицького військового діяча і чекіста.
20. Фурманова - більшовицького комісара.
21. Федька – військового діяча часів громадянської війни.
22. Фрунзе – більшовицького полководця.
23. Чапаєва – більшовицького полководця.
24. Шаумяна – бакинського комісара.
25. Якіра – більшовицького полководця.
26. Петрівської алеї - (на честь Петра І – ката українців)
27. Чапаєвського шосе – (без коментарів).
28. Героїв Сталінграда – (ім’я параноїка-боягуза Сталіна, що закатував мільйони українців не варто згадки на мапі Києва).
29. Площа Фрунзе – більшовицького полководця

Вулиці Червоні

1. Червона
2. Червоноармійська
3. Червоногвардійська
4. Червонозаводська
5. Червонопартизанська
6. Червоноткацька
7. Червонофлотська
8. Червонозоряна

(була ще Червоних Козаків, але завдяки Лужкову стала Московським проспектом)

Вулиці, названі на честь державних, партійних і комсомольських діячів епохи тоталітаризму

1. Артема (Сергеєва) –(раніше це була вулиця Троцького- Бернштейна).

2. Бойченка – Генерального секретаря ЦК ЛКСМУ.

3. Бубнова - державного і партійного діяча СРСР.

4. Бурмистенко - державного і партійного діяча СРСР.

5. Воровського - професійного революціонера, державного і партійного діяча СРСР.

6. Гамарника - державного і партійного діяча СРСР.

7. Картвелішвілі – секретаря губкому КПУ.

8. Луначарського - державного і партійного діяча СРСР

9. Любченка – Голови Ради Народних Комісарів України.

10. Майорова (Бібермана) - державного і партійного діяча СРСР.

11. Мильчакова – секретаря ЦК ЛКСМУ.

Вулиці, що прославляють Європейських комуністичних діячів

1. Анрі Барбюса - французького комуніста.
2. Лайоша Гавро – угорського комуніста.
3. Енгельса ( у Вигурівщині)– теоретика марксизму.
4. Мате Залки – угорського комуніста.
5. Вільгельма Піка – німецького комуніста.
6. Ежена Потьє – французького комуніста.

Вулиці, названі на честь російських та іноземних митців і фахівців, що до України жодного відношення не мали

1. Аляб’єва – російського композитора.
2. Бажова – російського письменника.
3. Бакуніна – російського анархіста.
4. Балакірєва – російського композитора.
5. Боткіна – російського лікаря.
6. Брюсова – російського поета.
7. Горького - письменника пролетарського.
8. Желябова – російського революціонера – народника.
9. Житкова – російського письменника.
10. Дєжнєва - російського мореплавця.
11. Ріхарда Зорге – російського розвідника.
12. Заслонова – білоруського партизана.
13. Качалова – російського актора.
14. Космодем’янської – російської партизанки.
15. Лєскова - російського письменника.
16. Лумумби – африканського комуніста.
17. Маршака – російського поета.
18. Матросова – рядового, що загинув на фронті.
19. Павлика Морозова – піонера, що видав своїх родичів чекістам.
20. Соловцова – російського актора.
21. Сулеймана Стальського – радянського поета.
22. Чигоріна – російського шахіста.
23. Якуба Коласа – білоруського поета.
24. Яна Василя (Янчевського) – російського письменника.
25. Маяковського – російського радянського поета.

Вулиц, названі на честь російських міст і річок

Амурська, Астраханська, Біломорська, Брянська, Виборзька, Волгодонська, Волховська, Іртишська, Казанська, Кронштадтська, Курська, Магнітогорська, Москворецька, Мурманська, Можайська, Невська, Новгородська, Охотське, П’ятигорська, Орловська, Петрозаводська, Петропавловська, Псковська, Пітерська, Російська, Ростовська, Саратовська, Сормівська, Тагільська, Тверська, Уральська, Уссурійська, Холмогорська, Челябінська, Якутська.

Вулиці, назви яких важко коментувати

Автозаводська, Автопаркова, Аеродромна, Бойова, Військова, Віскозна, Вузівська, Гранична, Громадська, Депутатська, Завальна, Зовнішня, Інженерна, Комбінатна, Кондукторська, Лінійна, Лісозахисна, Лісорубна, Локомотивна, Малоземельна, Машиністівська, Орбітна, Перспективна, Планетна, Ракетна, Репертуарна, Робітнича, Салютна, Санаторна, Санітарна, Селенська, Семафорна, Селоманська, Снайперна, Силікатна, Товарна, Фанерна, Цегельна.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1116326112.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua