Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 19-05-2005
Андрій: Я - підприємець зі стажем

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1116515609.html

Я - підприємець зі стажем, починав з 1992 року, зараз 2005 рік, тобто 13 років досвіду в горе-бізнесі. Спонукала мене вперше в житті написати щось прочитана мною на сторінках "Майдану" стаття Куць "Про "спрощенців"КОНКРЕТНО".

Працюю я в невеличкому містечку. Бізнес починався з торгівлі, потім почалася гуртова торгівля, громадське харчування, обмінні пункти валют, міжнародні перевезення вантажів. Викупляв приміщення під магазини одне за одним, був час коли в мене на фірмі працювало до 80 чоловік, викупляв приміщення під гуртовий склад, землю під склад, автомобілі для міжнародних перевезень, давав хабарі податковим працівникам і їхнім начальникам, податковій міліції і працівникам колишнього ОБХСС, чиновникам міської ради і пожарникам, працівникам санстанції і чиновникам служби захисту споживача, міліціонерам служби ДАІ, МРЕВ і службі по боротьбі з контрабандою (так званий „шостий відділ”), охороні праці і службі по ветеринарному контролі, митникам, які на границі і які сидять в теплих кабінетах управлінь, працівникам Національного Банку і працівникам, які видавали і видають різні ліцензії, давав хабарі готівкою і товарами. За цей час, що я працю, мій бізнес піднімався і опускався в оборотах, змінював напрямок і профілі. Але останні роки його почало лихоманити в сторону зменшення оборотів і доходів. Так на сьогодні в мене працює 36 чоловік. Я закрив гуртівню по алкоголю, бо за керівництва уряду Януковича було піднято плату за ліцензію на право торгівлі алкоголем гуртом з 5 000 гривень до 50 000 гривень. Думаю, що за керівництва Тимошенко закриються ще більше фірм, бо планка плати за ліцензію на право торгівлі алкоголем гуртом піднято до 250 000 гривень. Тобто залишаться кілька фірм, які завтра створять картель або синдикат по алкоголю і тютюну, і ми будемо мати уже алкогольоно-тютюнову кризу, таку як сьогодні кризу по паливу. Так я закрив один за одним три магазини і один кіоск бо вони стали нерентабельними через постійні побори різних чиновників, а також після підняття плати за ліцензію на торгівлю в роздріб алкоголем з 450 гривень до 1 000 гривень, і підняття плати за ліцензію на право торгівлі тютюном з 225 гривень до 500 гривень. Це також було за примєрства Януковича, а за примєрства Тимошенко підняли плату на роздрібну торгівлю ще в два рази - до 2 000 гривень на алкоголь і 1 000 гривень на тютюн ,чим спонукають до закриття ще більше малих магазинів і переходу торгівлі в тінь.

За примєрства Януковича і керівництва Голови Національного Банку Тігіпка було піднято плату патенту на право займатися обміном валют з 320 гривень до 960 гривень, а також було введено касові апарати в обмінках, чим зробили обмінні пункти нерентабельні або загнали їх у тінь. Чиновники Національного Банку при розмові про діяльність обмінних пунктів заявляють, що потрібно їх закривати бо і так є багато банків, які можуть займаються цим видом діяльності, а людей, які працюють, треба звільняти, не дивлячись на те, що вони працюють уже десять років на цьому ринку і ніхто не подумав, що, може, треба перейняти досвіт сусідки Польщі по діяльності обмінних пунктів. Для кого потрібні обмінні пункти або малий бізнес – для людей, чи в нас держава олігархів і кланів.

На ринку міжнародних перевезень вантажів інший наступ на малий бізнес. Щоб стати членом АСМАПУ, треба мати мінімум п”ять автопоїздів (загальною середньою вартістю біля 500 000 євро) і пропрацювати на ринку п”ять років, тоді, я знаю точно, такого нема ні в Німеччині, ні в Польщі . Прийшов новий міністр Червоненко, в якого у власності транс-портна компанія „Орлан-Транс-Груп”. Новий міністр продовжив справи старої влади. Пер-ше, що він зробив, це підтвердив заборону видачі дозволів на в”їзд в Польщу автомобілям Євро-0, що було введено старою владою, і пригрозив, що заборонить видачу дозволів на автомобілі Євро-1. Це означає, що великі компанії-монополісти на ринку автомобільних перевезень, такі як „Орлан-Транс”, можуть працювати, а малі будуть витіснені з ринку. Але тут є ще друга сторона медалі: ринок автомобільних перевезень, який ще рік тому займала Україна на перевезення з Польщі в Україну і назад, займають перевізники Польщі, яким можна в”їзджати в Україну на автомобілях Євро-0 і Євро-1. Тобто, через дурість і жадність наших можновладців, які не дають працювати своїм перевізникам і самі не можуть закрити ринок автоперевезень, відали цей ринок перевізникам Польщі, а ці вже захопили ринку українського так на відсотків тридцять.

Думаю, що не треба наступати керівництву держави на одні і ті граблі. Моя бухгалтер, коли почула що в уряді Пинзеник, то зразу сказала, що нічого кращого не буде, а буде ще більше все заплутаніше. Так і вийшло, бухгалтеру треба виводити результат прибутковості в балансі по кожному виду діяльності, чого ніколи не було і ніде немає. І ще багато нововведень, за які бухгалтерам треба подякувати новому керівництву держави.

При аналізі діяльності фірми, яка за чотири місяці 2005 року стала збиткова, я вирішив скорочувати розходи і одна із статей розходів - це звертати бізнес і звільняти працівників. Неділю назад я звільнив матір трьох дітей, може не найкращу працівницю, але яка пропрацювала на фірмі десять років. Не знаю, чи знають пан Ющенко або пані Тимошенко, що такі як я поїдуть в Польщу до друзів, які і мене давно кличуть, або до кума в Сербію, або до сестри в Італію і раду собі дадуть, а що робити тим працівникам, які завтра не будуть мати роботи, а сьогодні ще працюють на моїй фірмі, і в таких, як моя. І невже буде хтось інвестувати гроші в економіку, в якій податків не зменшується, а збільшується , в якій почали брати хабарів більше, бо кажуть, що вони більше ризикують, в країну, в якій два офіційні обліки податковий і бухгалтерський, де все так заплутано і, замість того, щоб розплутувати, все ще більше заплутують. Де обіцяють бізнес відділити від держави і ніяк не можуть, або не хочуть цього робити.

Мої колишні працівники працюють по всьому світу: Італія, Португалія, Ізраїль, Росія, Чехія, Англія, Канада, Аргентина, Іспанія. Невже вони вже ніколи не повернуться, щоб працювати в Україні? Мій кум живе в Белграді вже десять років і займається бізнесом, торгівлею запасних частин до автомобілів, два рази на рік приїжджає додому, в нього тут і квартири, і збудований новий будинок. Він приїхав на Паску, подивився на наші умови і каже, що почне будувати будинок в Белграді, бо не бачить тут ніяких перспектив. В нього в Сербії міліонні обороти, шість магазинів по продажі запасних частин по всій Сербії Моя сестра в Італії взяла в оренду ресторан, забрала з України дочку, напевно також вже залишиться там. Товариш мій, військовий пенсіонер, вже чотири роки копає скелі в Португалії і висилає мені гроші для "бізнесу", підчас виборів їздив голосувати в посольство України, на кожний тур витрачав 150 євро, а потім кричав по телефону з Португалії: "Володя, робіть щось, бо я не хочу тут більше бути". І я щось робив, їздив на своєму автомобілі за свої кошти спостерігачем на південь і схід України на другий і третій тур виборів президента , хоча ніколи не був членом ніякої партії. Їздив кілька разів по кілька днів у Київ підчас Помаранчевої Революції, стояв біля кабінету міністрів і адміністрацію президента, сам і з своїми працівниками платив гроші і давав продукти на підтримку Майдану.

За останній місяць я давав хабарі слідчому і судді за племінника, працівникам захисту прав споживача, податковій інспекції, працівникам Національного Банку і санстанції. На митниці мої водії платять митникам і всім службам, які є там.

Що змінилося, панове? Або коли ж зміниться?

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1116515609.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua