Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 23-05-2005
А. Якименко, В. Воронюк: Азійський проект європейської партії. Або друге отруєння Ющенка.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1116873897.html

Те що розбудова європейської партії "Народний Союз Наша Україна" розпочалось не зовсім по-європейське стало зрозуміло ще на установчому заїзді партії, який відбувся 5-го березня 2005 року. Вигуки “ганьба” та демонстративні протести делегатів з областей щодо кандидатур до ради партії та членів її президії шляхом блокування трибуни, можна було віднести до ознак демократії, але ж ніяк до ознак справедливості та визнання критеріїв за якими відбувся підбір цих кандидатів. Схоже на те, що самопризначена рада партії вирішила не повторювати помилок установчого з’їзду і, призначивши раду партії Вінницької обласної організації, прийняла рішення провести установчу конференцію 10 квітня без учасників установчого з’їзду партії аби уникнути проявів демократії та незручних запитань з боку членів партії і в такий спосіб провести до керівництва обласної організації потрібних людей без непотрібного галасу.

В цілому протиріччя закладені в тому, що всіх членів партії можна розділити на дві частини. До першої частини належать особи, котрі ще за декілька років до початку президентських перегонів розпочали свою активну протидію пануючому тоді режиму, рухаючись вузькою стежиною правди без права на помилку та без мостів, які б дали змогу здати назад. Багато хто з цих людей позбавились роботи і зазнали різноманітних принижень з боку влади. До другої групи належать особи, що активно співчували всі ці роки постраждалим, співчуваючи - робили собі кар’єру. Під час виборів вони активно підтримували Ющенка, але на відміну від перших рухались по широкій дорозі з великою кількістю лабіринтів для маневру і готові були до будь-яких “розкладів”. Природно, що активістів які належать до другої групи завжди було і буде більше. Якщо когось не влаштовує той факт, що їх привезли лише з чотирьох південних районів області, то на наступний раз їх звезуть з двадцяти семи районів. І знову у залі одні активісти будуть розповідати про свою видатну роль у помаранчевій революції, а інші за дверима будуть обурюватись фактами, як члени комісії від кандидата на пост призидента Ющенка у другому турі голосували за дострокове припинення повноважень у день голосування спостерігачів від того ж таки Ющенка.

Не можна залишити поза увагою той факт, що зелене світло у день проведення конференції світило представникам колишньої “Солідарності”, винятком у списках було лише ім’я Сергія Щетиніна, якого лише після пропозиції із зали було запропоновано до складу президії та члена мандатної комісії. Під час обговорення підсумків роботи мандатної комісії пану Щетиніну було надано слово для репліки як авторові зауважень щодо неможливості достеменно встановити кількості членів партії та легітимності конференції, що проводиться. Свій виступ, який базувався виключно на фактах, Сергій Щетинін закінчив принциповою фразою: “Якщо хтось не згоден з висловленим, нехай мене спростує”. Жоден делегат конференції в цей момент не підвівся зі свого місця і не повідомив, що викладені факти були неправдими. Дехто в президії в цей момент нервово засовався на стільцях та й сам головуючий не зміг приховати свого роздратування, яке було занадто помітно на його обличчі і брутально відмахнувся від викладених фактів, спрямувавши роботу конференції до основного - обрання головою обласної організації, кандидата від президії, який "мерз біля кострів" і "бачив незабутні очі на небосклоні" під час доленосних подій, випускника педагогічного університету - пана Сокирка.

Результат голосування не важко було передбачити, адже факт побудови партії зверху вниз визнають абсолютно всі. Принцип побудови партії зверху вниз із завезенням на конференцію “правильних” делегатів і є азійським. Стає очевидним, що виконати передвиборні обіцянки щодо соціальних виплат все ж легше, аніж гасло: “Кожний буде почутий”. Якщо не був почутий пан Щетинін, людина яка не просто була довіреною особою пана Ющенка, а й була чи не єдиною інстанцією, куди міг звернутись під час виборів будь-який громадянин по факту порушень виборчого законодавства, то сподівання на те, що будуть почуті рядові члени партії є досить примарними. Проте президія ради обласної організації має пам’ятати, що вони очолюють не партію Регіонів або СДПУ(о) і серед рядових членів партії знайдеться чимало людей, котрі не стануть грайливо заглядати в очі керівництву, стоячи на зігнутих ногах. Залишається риторичним запитання: “Яким чином має виконуватися пункт 2.1. Статуту про побудову в Україні вільного, демократичного, справедливого суспільства, коли всередині партії немає ані демократії, ані справедливості?”

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1116873897.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua