Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 25-05-2005
Наталка Ліщинська: Соловейко би повісився...

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1117009797.html

Солов’їна мова...
Тільки наші діти, напевно не збагнуть ніколи, чого це українську мову так поетично називають. Ми, із захватом та щирою вірою у правдивість гасла, кричали у дні Помаранчевої революції: “Схід і Захід - разом!”, маючи на думці, що нас не розділять ні конфесійні відмінності, ні певна різниця менталітету, ні, врешті, мова. Однак, намагаюсь зрозуміти, а як то учневі харківської (луганської, дніпропетровської тощо) школи, розмовляючи переважно російською, вивчити оту державну, рідну, солов’їну, якщо шкільна програма складена так, як зараз. Ось правило, вибране навмання, з підручника української мови (7 клас):

Відсутність дієслова-зв’язки в складеному іменному присудку часто позначається у вимові паузою, а на письмі – розділовим знаком – тире.
В усному мовленні речення з пропущеною зв’язкою характеризується такою інтонацією: спочатку відбувається підвищення голосу на логічно виділеному слові , потім – невелика пауза після нього, спокійне зниження голосу в кінці речення. Наприклад: Скромність – це любов до людей, повага до їхньої праці. (А.Хижняк.)
На письмі між підметом і присудком ставиться тире:
1. Якщо вони виражені іменником, кількісним числівником, неозначеною формою дієслова: З книгою жити – з добром дружити. (Н.творчість.)
2. Якщо підмет виражений особовим займенником і на нього падає логічний наголос: Ми – правда і совість. (Г.Тютюнник.)
3. Коли присудок виражений іменником або числівником (у сполученні з іменником) у називному відмінку: Площа нашої квартири – тридцять два квадратних метри.
4. Коли один з головних членів речення виражений неозначеною формою дієслова, а другий – іменником: Добре вчитися – обов’язок кожного школяра.
5. Коли перед присудком стоять частки це, то, ось: Руки твої роботящі – ось твоє щастя. (О.Підсуха.)

Тире не ставимо:
1. Якщо присудок приєднується словами як, ніби, мов, неначе. Наприклад: Небо наче синє море.
2. Якщо перед присудком є частка не. Наприклад: Це не відповідь. Проте якщо логічний наголос падає на підмет, то тире між підметом і присудком ставиться і в цих випадках.

Правило вибране випадково, зовсім не найважче, їх таких об’ємом на сторінку хоч греблю гати. Можна дивуватись лише недолугості авторів, які для 13-14-річних дітей пишуть отаке. Спробуйте це вивчити і зрозуміти, коли, припустимо, Ви – носій української мови десь у Івано-Франківську. Чи зможе школяр у Луцьку любити ТАКУ мову? А що казати про донецького школяра? Мене переслідує враження, що шкільна програма вивчення української мови так ускладнена, щоб назавжди поховати, знищити любов до неї.

Незабаром наші більш дорослі діти будуть намагатись потрапити у студентську гільдію і ось ще один приклад. Вступні іспити у будь-який ВУЗ України обов’язково включають екзамен з української мови і літератури. І це, без жодного сумніву, закономірно. Але спробуйте за 10 хвилин правильно відповісти на питання тестів, що дають абітурієнтам, скажімо, у Львівському університеті імені Івана Франка.

1. У котрому словосполученні залежне слово поєднане з головним зв’язком керування?
1. Глибоко зрозумівши. 2. Зробити гарно. 3. Вдячний син. 4. Слухати радіо. 5. Цього слова. 6. На синьому морі. 7. Цвіт калини. 8. Дорога вгору. 9. Чутливість до слова. 10. Кава по-закарпатськи. 11. Українські пісні. 12. Видно село. 13. Заїхати в депо. 14. Два столи. 15. Краплина щастя.
Варіанти відповідей:
1) 3,4,6,10,15 2) 2,4,6,12,14 3) 7,9,12,15
4) 1,4,7,8,14,15 5) 4,6,7,9,12,13,14,15 6) 4,7,9,12,13,15
2. У котрому з поданих складнопідрядних речень є підрядне з'ясувальне?
1. Адже матінка нсдурно казали, що світ не без добрих людей (Коцюбинський).
2. Додому я прийшов пізно, коли вже місяць росив на ясени вологе срібло (Стельмах).
3. І мені здалось, що мати торкнулась руками не соняшника, а нахилила до себе мою голову (Стельмах).
Варіанти відповідей:
1)1 2)2 3)3
4)1,2 5)1,3 6) у кожному
3. У котрому рядку є речення з неоднорідною підрядністю?
1. Мова народу – кращий, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починається за межами історії (Ушинський).
2. Серед волинських рідних нив згадалося мені, як тут в дитинстві я ходив, як бігав по стерні (Братунь).
3. Україна – це та земля, на якій ми народилися, і це небо, і сонце, яке світить над нами (Яцків).
Варіанти відповідей:
1)1 2)2 3)1,3
4)1,2 5) у всіх 6) у жодному
4. Кого із українських письменників мав на увазі М.Хвильовий, зазначаючи, що "тільки він один маячить світлою плямою з темного українського минулого. Тільки його можна вважати за справжнього європейця, за ту дюдину, яка наблизилася до типу західного інтелігента"?
Виберіть варіант правильної відповіді.
Варіанти відповідей: 1) П.Куліша. 2) Т.Шевченка. 3) М.Костомарова. 4) І.Франка. 5) М.Драгоманова.
5. Назвіть автора цієї поетичної алегорії:
Гей, брати! В кого серце чистеє,
Руки сильнії, думка чесная, —
Прокидайтеся!
Встаньте, слухайте всемогущого
Поклику весни!
Виберіть варіант правильної відповіді.
Варіанти відповідей:
1) Іван Франко 2) Павло Грабовський. 3) Михайло Старицький 4) Леся Українка 5) Павло Тнчина

6. Вкажіть варіант, у якому названі твори розташовані у хронологічній послідовності за часом їх написання: А) “Слово про закон і благодать”; Б) “Повчання дітям” Володимира Мономаха; В) “Апокрисис” Христофора Філалета; Г) “Палінодія, або Книга оборони” З.Копистенського; Д) “Літопис Самовидця”.
Варіанти відповідей: 1) Б, В, А, Г, Д. 2) А, Б, Г, Д, В. 3) А, Б, В, Г, Д. 4) Б, В, Г, А, Д. 5) В, А, Б, Д, Г.
7.У якому варіанті відповіді названі чотири художні засоби, використані в уривку:
Мовчки серце свій літопис пише,
Розгортає спогади-листи,
І щораз дивлюсь я спокійніше
На мету, якої не дійти. ? (Павло Филипович)
а) тристопний хорей; б) чотиристопний анапест; в) уособлення; г) риторичне питання; д) терцет; е) суміжне римування;
є) кільцеве римування; ж) перехресне римування; з) діалог; и) епітет; і) тристопний анапест; ї) п’ятистопний хорей.
Виберіть варіант правильної відповіді.
Варіанти відповідей: 1) б, г, и, ї; 2) а, в, є, и; 3) в, ж, и, ї; 4) в, д, є, ї; 5) д, є, и, ї.

Ви не знаєте відповіді на жодне запитання? Ви – людина з вищою освітою, досить грамотно пишете, вмієте спілкуватись державною мовою України?

Цікаво йде підготовка до цього іспиту абітурієнтів. У одинадцятому класі діти тричі на тиждень відвідують репетитора (як правило, викладача того ВУЗу, до якого планує вступати учень) та й завчають напам’ять гігабайти інформації з попередніх тестів і тих, що будуть актуальні у цьому році. Що це має спільного із справжнім володінням рідною мовою та любов’ю до літератури?! Однак, я далека від того, щоб стверджувати, що тестова система безглузда і не повинна існувати під час вступу у ВУЗ. Тільки виникає “наївне” запитання: “А для чого застосовувати тестування саме у такому збоченому вигляді?” Чи не для того, щоб батьки учнів залишали солідні суми у руках викладачів, які ці тести складають і займаються репетиторством? Можна було б тестування з української мови для неспеціалізованих (спеціалізовані – філологічні) факультетів проводити за загальними тестами, складеними фахівцями Міністерства освіти.

Якщо б спробувати поставити експеримент і попрохати учня-одинадцятикласника написати твір на тему будь-якого прочитаного оповідання, роману, можна отримати несподіваний результат. Навіть найкращі учні з цим завданням впоралися б слабенько. На жаль, наші дорослі діти у своїх 16-17 років не вміють грамотно, послідовно, просто гарно викладати свої думки на папері. То чого ж їх вчила школа-ненька стільки часу? Учителі у нас погані? Ні, вони не повинні виходити за межі шкільної програми, зобов’язані її виконувати. Хоча є і такі сіячі вічного, доброго, що займаються репетиторством у своїх же учнів – а це ж завуальова форма хабарництва. Якщо вчитель не здатен дитину навчити у класі, то зможе це зробити вдома? Батьки в даному випадку платять за оцінки, а не за знання.

Проведіть невелике опитування серед школярів на тему читання творів українських письменників. Вас здивує їх ве-е-е-личезна нехіть до цього заняття, у кращому випадку вони читають уривки з хрестоматії. Що робиться з нашою читаючою нацією? У нас така жахлива література чи наші діти прикипіли до комп’ютерних забавок і телевізора з дурнуватими ток-шоу та підлітковими серіалами. А, може, у них і вибору нема, адже на уроках літератури вони пишуть здоровецькі таблиці з біографіями письменників, заучують, коли та що один майстер пера писав про іншого, мусять пам’ятати точну назву села другорядного героя якогось твору і таке інше. На цьому тлі фантастикою виглядають мої несміливі мрії про те, що старшокласники (10-11 клас) можуть читати за шкільною програмою найкращі твори сучасних українських письменників. Пані Забужко, пан Андрухович (вибачте, що ще багатьох гідних не називаю), відпочивайте, поки не станете класиками, нехай мине століття, чи два...

У якості ліричного відступу згадалося, що та сама письменниця Забужко поставила, здається, свій підпис під відкритим листом з проханням зайнятися українським правописом на державному рівні. І, ніби, цілком здорова ідея, враховуючи певний безлад у цьому, але вже боюся, згадуючи відому приказку. Пошли дурня Богу молитися, то він чоло розгаратає. Чого ж там ще здатні намудрувати українські великі вчені-філологи, щоб нашим дітям вчилося охочіше? А є ж простий і геніальний шлях, який колись пройшов автор української веселої “Енеїди”, не розуміючи сам спочатку мовотворчого ефекту. Взяв звичайну рідну розмовну мову і створив шедевр.

Щоб навчити своїх двох дітей на гідному для українця рівні писати рідною мовою, я просто змушена вдома їх вчити писати диктанти, перекази, добирати теми творів, пояснюючи основні правила написання. А що ще робити, якщо на державному рівні закріплене таке ненависницьке ставлення до української мови? Риторичне питання. Для пана Ніколаєнка, міністра освіти.

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1117009797.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua