Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 05-06-2005
Андрій Шуляк: Влада-підприємці: рахунок 1:1

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1117921054.html

Масові акції протесту учасників війни в Афганістані проти скасування пільг, які пройшли в останній день весни, можуть змінитися на акції протесту представників малого та середнього бізнесу, оскільки як для малого та середнього бізнесу на сьогодні владою не зроблено поки ще нічого. Про це заявила навіть сама прем’єр-міністр Юлія Тимошенко на своїй прес–конференції з нагоди ста днів уряду. Скоріше за все малося на увазі саме що уряд не зробив поки що нічого корисного для розвитку підприємництва. В скарбничку некорисних справ уряд може покласти поправки до бюджету-2005, в якому частина приватних підприємців лишилася права здійснювати свою діяльність за спрощеною системою оподаткування, та був запроваджений ПДВ для тих підприємців, оборот яких перевищить 300 тис. гривень. Вже 3 червня Верховна Рада проголосувала за скасування поправок, але слово ще за Президентом , який може накласти вето чи зі своїми поправками направити знову на розгляд парламенту.

Можна передбачити, що частина бізнесу після прийняття цих поправок буде робити все для того, щоб зменшити свій офіційний оборот, а це тягне за собою зменшення надходження податків до бюджету.

Можливо словосполучення “поки що” у фразі прем’єр-міністра дає надію на краще, але як зробити так, щоб перш за все не зашкодити підприємництву, адже, як відомо, благими намірами дорога вистелена відомо куди.

Дещо з історії виникнення спрощеної системи.

До прийняття указу про запровадження спрощеної системи оподаткування та введення в дію єдиного та фіксованого податку, малі підприємці мали зошити, в яких вони мали записувати обсяг виручки від реалізації товару за день, потім підбивалася сума за квартал, і з цієї суми сплачувався податок. Для того, щоб не платити багато податків, підприємці викручувалися, хто як міг, наприклад, дехто купував на одеському ринку “7-й кілометр” набір ручок з секретом, одною з яких зранку підприємець записував продаж товару, а ввечері вже другою ручкою все це стиралося, а на його місце вже третьою ручкою вписувався потрібний обсяг виручки, звісно ж менший за реальний. Знала про цей спосіб і податкова, але впіймати когось за це було важко, а, значить, кажучи російською, “не пойман – не вор”. Інші взагалі нічого протягом дня не записували, і якщо в цей день перевірок не було, вдома можна було записати що завгодно. Зрозуміло, що реально підприємцями сплачувалася приблизно половина, а то і чверть податку з доходів.

Такий стан речей не подобався не тільки державі, а й самим підприємцям, яким доводилося викручуватися, ризикувати, а про розвиток та розширення навіть й не думалося.

З запровадженням єдиного та фіксованого податку був роз рублений “гордієв вузол” проблем взаємовідносин між державою та малим і середнім бізнесом, і підприємці стрункими лавами почали виходити з тіні. Треба було заплатити фіксовану суму (хоча і значно більшу, ніж раніше), отримати свідоцтво про сплату єдиного чи фіксованого податку і працювати спокійно, роздумуючи над розширенням власного бізнесу. У малих підприємців, які до цього переважно працювали самі, почали з’являтися наймані працівники, переважно вчителі, медики та звільнені за скороченням робітники заводів, завдяки чому вирішувалася проблема безробіття. Зрозуміло, що влада постійно робила спроби скасувати спрощену систему, але підприємці ставали на її захист, відвойовуючи своє право на простий та зрозумілий спосіб сплати податків. Треба сказати, що, отримавши спрощену систему, підприємці перестали боятися всіляких перевірок, до того ж кількість перевірок значно знизилася. Крім того, тодішнім Президентом були видані декілька указів, які встановлювали чіткі правила гри у взаємовідносинах між контролюючими органами та підприємцями. Указ Президента України “Про деякі міри по дерегуляції підприємницької діяльності”, виданий в 1998 році, встановлював такі поняття як планова та позапланова перевірка, встановлював обмеження в термінах і підставах проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, крім того запроваджувався журнал відвідування підприємств та організацій всіх форм власності представниками контролюючих органів, але реального впливу на ситуацію з безпідставними перевірками підприємств та, прямо скажемо, рекету з боку контролюючих органів, цей указ не мав, оскільки при відсутності ефективної судової системи та повній бездіяльності прокуратури (ситуація не змінилася і до сьогодні, а в деяких випадках стала ще гіршою), зробити щось для захисту свого бізнесу простому підприємцю виявлялося дорожче.

Сьогодні малий та середній бізнес намагається звернути увагу нової влади, щоб вона пройнялася проблемами не тільки пенсіонерів, а і тих, за рахунок кого великою мірою залежить наповнення бюджету. Цікаво, але і сама податкова готова підключитися до проблем підприємців. Наприклад, заступник голови ДПАУ Микола Катеринчук на Форумі “Бізнес, Майдан, ДПАУ і Державна митна служба України - нова модель партнерства” підтримав звернення бізнес-громадськості до Президента України, де пропонується зробити 15 кроків назустріч бізнесу. Якщо проаналізувати деякі пункти цього звернення, стає зрозумілою така щира підтримка податковою адміністрацією “підприємницьких” ініціатив підприємців.

Взяти хоча б п’ятий крок звернення, яким пропонується встановити диференціацію ставок єдиного податку для фізичних та юридичних осіб в залежності від розміру валового доходу за рік:

для фізичних осіб при обороті за рік:

до 100тис.- ставка 200 грн.;

від 100 тис. до 500 тис. - ставка 500 грн.;

від 500 тис. до 1 млн. – ставка 1000 грн.

для юридичних осіб при обороті за рік :

до 500тис.- ставка 6%

від 500 тис. до 1 млн. - ставка 10%

від 1 млн. до 1.5 млн. - ставка 15%

від 1.5 млн. до 3 млн. - ставка18 %

Для порівняння, зараз ставки, які сплачують підприємці:

фізичні особи з оборотом до 500 тис. сплачують максимальну ставку в 200 гривень, а диференціація відбувається в залежності від місця здійснення діяльності та в залежності від типу товару, що є логічним, оскільки будь-кому зрозуміло, що місце на центральному ринку будь-якого міста в Україні це не теж саме, що ринок в якому-небудь спальному районі. Крім того, підприємець, торгова надбавка якого при обороті в 500 тис. гривень складає 10-15 %, має приблизно такий же прибуток як і той підприємець з оборотом в 100 тис. і з торговою надбавкою в 45-50 %.

Для юридичних осіб зараз існують прості та зрозумілі ставки:

платники ПДВ сплачують 6%, неплатники - 10% від обороту, порівняно з тим, що пропонує податкова, заручившись підтримкою незрозуміло ким уповноважених представників бізнесу, це значно менше і простіше.

Так виглядає “мінімізація” податків, підтримана паном Катеринчуком, яка стане для підприємництва ще більшим тягарем при сплаті податків, а, наприклад, підприємців-юридичних осіб з оборотом в 1 млн. гривень, наприклад оптовиків, які працюють на обороті 5-15%, ставить взагалі поза законом.

Виникає питання – навіщо скасовувати те, що і так є непоганим? Можливо пану Катеринчуку треба залишити в спокою нинішню систему оподаткування, а зайнятися вдосконаленням взаємовідносин між податковою та підприємцями, які й досі залишаються беззахисними перед всілякими перевірками та шоу з масками, яких, як заявив сам пан Микола в програмі “Іду на ви”, вже немає і не буде .Взагалі, програма виглядала як монолог другого податківця країни, якому журналісти не змогли (чи не схотіли) задати більше гострих запитань, крім того, була помітна відсутність деяких журналістів, спроможних задати ці гострі запитання, наприклад, Бойка чи Соболєва.

Головним податківцям країни треба подумати про скасування всіляких планів та показників, що існують для податкових міліціонерів, які й самі цього очікували, тобто системних змін в роботі податкової. Для працівників податкової існує план по конфіскації товару, наприклад, точно відомо, що районна податкова повинна конфіскувати товару на 26 тис. гривень. А що робити, якщо всі працюють чесно? Відомо що: за надуманих підстав конфісковувати у тих, у кого навіть всі документи в порядку. Ця система існує і зараз, тому хотілося би звернути увагу Миколи Катеринчука на такі речі, які заохочують платників податків працювати чесно на 50% та шукати собі надійну “кришу”.

Розширення прав підприємців, прийняття закону про спрощену систему оподаткування, чітко визначені повноваження контролюючих органів та затверджений і оприлюднений перелік документів, які потрібні для здійснення перевірки (основа - Указ Леоніда Кучми “Про деякі міри по дерегуляції підприємницької діяльності”), створення громадських рад підприємців при органах влади, в які б входили представники підприємців працюючих в різних сферах малого та середнього бізнесу, які не будуть контролюватися чиновниками, системне реформування міліції та податкової міліції, підтримка державою розвитку громадських організацій та профспілок, проста та прозора система оподаткування , збереження та вдосконалення нинішньої системи оподаткування (наприклад, для фізичних осіб, можливість залишатися на спрощеній системі оподаткування з оборотом до 1 млн. – зараз 500 тис.). Хоча б ці кроки, зроблені назустріч, нададуть можливість легше дихнути бізнесу в Україні, а вже час сам визначить подальші потреби підприємництва.

Андрій Шуляк,
Інститут “Республіка”, м. Дніпропетровськ

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1117921054.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua