Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 07-06-2005
ТРУТЕНЬ-ЛІТОПИСЕЦЬ: ХРОНІКИ ВУЛИКА
www.happy.in.ua

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1118149445.html

Це неправильні бджоли. У них неправильний мед.
- Вінні Пух.


День перший.

Сьогодні наш рій отримав домівку. Людина збудувала для нас вулик, стінки якого пахнуть зсередини свіжою смолою. Ззовні людина пофарбувала вулик темною жовтогарячою фарбою. Мені це не сподобалося. Краще б пофарбувати у білий колір, тоді під прямими променями сонця у вулику буде менш спекотно.

День другий.

Розвідники доповідають, що на сто метрів навколо - піщана пустеля, порослі запиленого чагарнику, суха трава. В цій бідній місцевості важко знайти їжу. Її Величність Бджолина Матка змушена була заспокоювати вчора Раду Міністрів такими словами: "Ми розраховуємо на щедрі інвестиції з боку наших стратегічних партнерів, людей".

День третій.

Продовольчі запаси швидко спливають. За весь день до вулика підійшла одна маленька людина. Ми вже сподівалися, що це інвестор, але людина прийшла явно з іншою метою. Спочатку вона намагалася заглянути у відсік вильоту, але їй нічого не вдалося побачити внаслідок малого діаметру і темряви всередині. Тоді людина спробувала проникнути у відсік вильоту своїм пальцем. При цьому якийсь патріотично налаштований трутень з дзижчанням "Вторгнення у внутрішні справи вулика!" ужалив людину в палець. Після цього людина втекла. Її Величність Бджолина Матка, явно перебільшуючи з політичних міркувань, вимагала від Ради Міністрів припинити утиски потенційних інвесторів і навести лад у вулику.

День четвертий.

Нарешті ми отримали перший кредит від людей. Народ у невимовній радості. Всі в'ються навколо стакану з сиропом. Разом з інвестором приходило багато маленьких людей, в тому числі недавній шпигун. Людина-інвестор багато розповідала про наше життя у вулику, про відносини бджіл з людьми. Під час цього виступу окремі патріотично налаштовані трутні почали гудіти, що люди розглядають бджіл як дешеву робочу силу для отримання меду. Її Величність Бджолина Матка особисто попрохала їх втихомиритись, і вони змушені були підкоритися. Але трутень Швендь оголосив себе лідером опозиції і полетів кусати маленьку людину, яка вчора намагалася шпигувати за вуликом. Насамкінець інвестор розповів: "Діти, цей вулик поставив ваш директор. Він зібрав з батьків гроші на облаштування пасіки. Новий президент України, казав, любить бджолярство. Потім про шкільну пасіку напишуть статтю, і районо дасть грошей на ремонт школи. Але у районо ніколи не буває зайвих грошей. Тому скажіть батькам, що краще збирати гроші на ремонт школи. А директор просто хоче бути депутатом після наступних виборів". Коли всі люди пішли, прилетів назад трутень Швендь і став хвалитися, що він двічі вкусив малу людину-шпигуна. Ніхто йому не повірив.

День п'ятий.

Приходив рій малих людей. Кидали ногами круглу кулю. Шуміли - нестерпно. Опозиція на чолі зі Швендем покусала багатьох. Її Величність Бджолина Матка тривожиться, чи не порушить це наших партнерських відносин з людьми.

День шостий.

Приходив інвестор. З ним не було інших людей, але він говорив, наче звертаючись до нас: "Ех, звільнили мене, не треба було перед дітьми язика розпускати. Прощавайте, бджоли. Але ж яка це дурість - ставити вулика посеред футбольного поля! Залишаю вас, трудівнички мої медові, на цього дурня - директора. Хоч би його швидше обрали в депутати і прислали в школу іншого!".

День тринадцятий.

Люди не приходять. Їжі нема. Патріотично налаштовані трутні вимагають відставки Ради Міністрів.

День п'ятнадцятий.

Нарешті розвідники рапортують: їм вдалося знайти джерело продовольства! Опозиція розпалася. Всі полетіли дивитися. Але вікно, за яким, як божилися розвідники, пашіє море чудового солодкого нектару, було зачинене. Трутень Швендь назвав розвідників ворогами народу і брехунами.

День шістнадцятий.

Сьогодні зранку вікно відкрилося. Джерело нектару, справді, там. Велике, кругле, липке, солодке. Коли перша партія збирачів доставила нектар у вулик, Її Величність Бджолина Матка сказала: мед буде відмінним, з цікавинкою.

День сімнадцятий.

Джерело нектару уникає нас. Вікно зачинене, але збирачі знайшли шпарину і пролітають через неї. Перші соти заповнені медом.

День вісімнадцятий.

Сьогодні в кімнаті з джерелом нектару - багато людей. Вікна розчинені навстіж. Весь рій активно збирає мед. Люди чомусь дуже сміються, намагаються прогнати нас. Але жодна людина в світі не зупинить наших трудівників, коли вони, набравшись солодкого вантажу, летять до вулика!

День двадцять дев'ятий.

Джерело нектару у супроводі рою людей з'явилося біля вулику. Воно заговорило: "Не розумію, чому бджоли в'ються навколо моєї лисини. І так спека, а ще їх ганяти. Перевірте, чи є там у вулику мед! Не дарма ж я тут поставив... пасіку, заборонив дітям грати в футбол?!". Одна людина несміливо наблизилася до вулика, але її сполохало гудіння трутнів-патріотів. "Хай це зробить двірник" - сказало тоді джерело нектару.

День тридцятий.

Зранку Швендь звернувся з промовою до патріотично налаштованих трутнів: "Брати мої! Не дамо вкрасти наш мед! Будемо боротися до останнього жала! Хай не кажуть, що у трутнів нема жала! Кожен захисник вулика отримає бойову пайку!". Її Величність Бджолина Матка заборонила розпечатувати соти, але на цей раз її не послухали навіть міністри. Спробувати готового меду захотів кожен. До речі, у мене з самого початку було якесь упередження до цього меду. Від кого нектар - такий і мед, а честолюбство директора школи могло, як я гадав, зробити мед гірким. Аж ніяк! Солодкий, терпкий, бісове зілля! Все почалося тільки через годину після частування. Здається, кожен трутень вирішив, що він у вулику найголовніший, всі колишні патріоти літали зигзагами, наче навіжені мухи в період спарювання, і горлали: "Геть матріархат! Бджолами повинен керувати трутень!". З десяток бджіл причепилися до мене, вимагаючи знайти в літописі записи про їх народження і начебто уготовану їм роль Бджолиної Матки. Кожна з них хотіла зібрати половину рою і летіти в новий, просторий вулик. Те, що у радіусі сотень кілометрів нема жодного вільного вулика, їх не цікавило. Всі розлетілися... От тільки ми з Її Величністю Бджолиною Маткою залишилися вести літопис. Їй кортить надиктувати для хроніки свої геніальні юнацькі вірші, а я шукаю способу вислужитися до Першого Міністра, хоч досі одна думка про бюрократичний пост примушувала мої крильця опускатися. Це все мед! Тільки-но приходив двірник і забрав його.

ЕПІЛОГ (з газет).

Дивний випадок стався у районному центрі К. напередодні виборів. До територіальної виборчої комісії звернулося близько сотні учнів місцевої школи, вимагаючи зареєструвати їх кандидатами на різні посади, від депутата районної ради до Президента Європи і Генерального Секретаря ООН. Психологи припускають, що гострі напади дитячої самовпевненості сталися внаслідок споживання невідомого сорту меда, зібраного на шкільній пасіці. Не чекаючи, поки їх зареєструють, учні почали поширювати компромат проти педагогів у численних ксерокопіях. Директор школи під тиском громадськості зняв свою кандидатуру з виборчих перегонів.


Переклав людською мовою Юрій ШЕЛЯЖЕНКО, www.happy.in.ua

Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1118149445.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua