Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 14-06-2005
Олександр Зирін: Територія прояву часу... - президентсво?!
Прес-служба УРОК

Версія до друку // Відповісти // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1118779390.html

...що втрачено і чого не зроблено? Як на мене за цими речами те, що для кожної мислячої людини чи не найвагоміше – стиль та методи.

Інформаційним приводом для написання цієї репліки стала поява на сторінках „Телекритики” практично водночас декількох матеріалів, які обертаються навколо проблем майбуття НТКУ. Хоча мова в тих матеріалах йде про абсолютно різні, але водночас абсолютно згуртовані довкола Національної телекомпанії, телевізійні канали „Культура” („Нічний культурницький шабаш на Першому Національному” Л.Максименко та „Гайка Фаберже та духовна сигналізація” М.Бриниха) „УТР” („Профспілка проти ТБ(„Тихого болота”)М.Свінцицького”) та, власне, Першого Національного („Таємна вечеря...у монокіні” М.Ангелової). І мова в тих матеріалах йде про фактичну гуманітарну катастрофу.

Чи могла ситуація бути рішуче змінена. Думаю, що так! Перераховані телевізійні канали уже починаючи з 1 квітня 2005 року могли стати органічними складовими потужного українського телевізійного холдінгу. Саме з 1 квітня цього року практично і доволі швидко в Україні можна було приступити до створення Системи державного і громадського телебачення. І це була не абстрактна ідея а доволі чітко вибудований і послідовний шлях. Але саме тому рішучі і прості, навіть з точки зору діючого вітчизняного законодавства, кроки і не були зроблені. Саме тому запропонована Система і не була допущена не тільки до широкого і професійного обговорення, а і до обговорення в стінах Верховної Ради. Вже не кажучи про її практичну реалізацію. Замість цього був запропонований і зреалізований уже перевірений роками шлях – на передвиборчий період Національна телекомпанія України перетворюється на слухняний і керований механізм. Перш за все керуванню має підлягати колектив новинно-публіцистичного блоку мовлення Першого Національного. Способи і методи великого значення не мають – важливий майбутній результат. І почалося...Можна по різному ставитися до написаного пані Ангеловою, але не віддати належне мужності цієї панянки (чи не єдиної з колективу НТКУ, хто написав не „про туалети та буфети”) було б не коректним.

Я належу до тих вітчизняних телевізійників, які прекрасно розуміють декілька фундаментальних речей:
- по-перше (і це найголовніше!): новинно-публіцистичне мовлення займає навіть в скаліченій програмі УТ-1 не більше (якщо не менше!) 15% ефірного часу і потенційного глядача цікавить в основному саме ці 85% ефірного часу;
- по-друге: НТКУ чи не єдина телекомпанія в країні, яка має в своєму розпорядження повний цикл власного телевізійного виробництва світового ґатунку(студії, приміщення, можливості);
- НТКУ може забезпечити власний ефірний час будь якими ТБ-програмами ВЛАСНОГО виробництва;
- НТКУ – одна з найпотужніших телекомпаній Європи.
- Будь які інші розмови навколо перерахованих питань – пусті розмови, принаймі для мене і багатьох моїх колег!

Тепер давайте спокійно і, практично холодно, переглянемо, що запропонувало громадськості нове керівництво НТКУ за останні місяці. Запропонувало і публічно і фахово. Давайте також проаналізуємо навколо чого і як пропонує нове керівництво НТКУ будувати роботу по-новому.

На початку – що втрачено і чого не зроблено? Як на мене за цими речами те, що для кожної мислячої людини чи не найвагоміше – стиль та методи.

Найголовніше – втрачено реальну нагоду здійснити технологічний прорив за рахунок проведення Євробачення. Дрібний пісенний конкурс і гіперболізоване ставлення до нього певних керівників в державі давали Національній телекомпанії багатомільйонний шанс – як результат декілька ТБ-камер і зроблене фантастичними руками наших технарів переобладнання „а ля цифра” однієї пересувної телевізійної станції плюс комунікаційні можливості. Ні професійного світла! Ні професійного звуку! Ні професійних декорацій! Ні - багато ще чого...Чому? А тому, що опікувалися проведенням всієї процедури навколо Євробачення дилетанти (напишу коректно!) та люди, які вже давно забули про свої тимчасові контракти на Євробачення з НТКУ чи не з НТКУ. Нещодавно проходив черговий ХІ Київський міжнародний телерадіоярмарок (31.05 -2.06.2005) – чим не нагода НТКУ представити власний грандіозний досвід роботи на Євробаченні і публічно презентувати і майбутнє стратегічне спрямування роботи УТ і страшенно новітні засади інформаційної політики і т.п. і т.д. ? Думка абсолютно логічна і зрозуміла. Для професіонала. Думаю, що саме тому і не відбулося цього на ярмарку - тому що і обговорювати ударну працю на Євробаченні і подальші кроки і реалії НТКУ потрібно було б в колі ПРОФЕСІОНАЛІВ. При чому з усієї країни. А професіонали мало схожі на дівчаток і хлоп’яток, які перелякано складають тести – вони сиві і жорсткі…Лишається ще певні сподівання на невикористані 10 млн. євровізійних гривень.

Ще одне принципово важливе чого не було зроблено під час, так званого, формування „команди нових менеджерів” – проведення, проголошеної вустами пана Томенка, відкритої і зрозумілої для громадськості процедури принципових призначень в ту команду та ще й з виголошенням зрозумілих, а головне професійних, засад їх майбутньої роботи. Саме тому 90% співробітників НТКУ НЕ ЗНАЮТЬ куди прямує їх телекомпанія. Не знають про це ні професіонали ні телеглядачі. Не знають тому, що жодного разу і в будь якій формі нове керівництво НТКУ (по одному чи в купі) не заявило про те, які стратегічні кроки будуть зроблені для досягнення мети і В ЯКИЙ СПОСІБ ця мета буде досягнута. Про таку дрібницю як точне, коректне і зрозуміле громадськості визначення цієї примарної МЕТИ керівництвом НТКУ я просто вже не кажу.

А я, здається, знаю куди впевнено крокує НТКУ. Ні : ми зараз обговоримо не це місце- спробуємо дослідити деякі, виколупані звідусіль, стратегічні вказівники напряму.

В Україні є декілька типів телекомпаній. Перший - найбільш чисельний. Телекомпанії такі створюються, як правило, з метою виграти ті або інші виборчі перегони. Орендоване приміщення. Одна студія, переобладнана з лабораторії занедбаного радянського НДІ і призначена для виходу в ефір новин і програм типу „два стільця і стіл”, плюс кіно показ та телесеріали. Орендований транспорт. Декілька камер і дві-три відеомантажних апаратних. Молоді завзяті „журналісти”. Деякі з таких телекомпаній поступово скуповуються багатими дядьками і стають мережевими і т.п.

Другий тип телекомпаній утворюється в результаті системного руйнування державних телемовників з чіткою комерційною метою. Спочатку при державній телекомпанії утворюється структура, яка береться „допомагати” озвучувати фільми. Потім, заробивши купу грошей на виході в ефір на державних телеканалах озвученої продукції, такого роду телекомпанії відокремлюються і отримують для кінопоказу і, звичайно ж новин, цілі телеканали. За борги описати майно практично не можливо – все орендовано від державних туалетів до державних студій.

Третій тип телеканалів створюється за солідні „чесно” зароблені напів або цілком олігархічні чи бандитські гроші. Програмне наповнення - кіно плюс новини Теж, іноді, розширюються до мережі. Мають у власності деяке майно.

Всі перераховані типи телекомпаній не здатні виробляти або купувати власний і вітчизняний телепродукт (дитячі, спортивні, музичні, мистецькі програми)в потрібних законодавчих межах (50%).У них вкрай обмежений штат, потрібний лише для виробництва новин і організації комерції. Що потрібно для „дотримання” закону? Правильно – вплинути на відповідний орган. І ось уже Національна рада з питань ТБ і радіомовлення 24 травня 2001 року визначає (абсолютно безкорисно звичайно ж!), що Шварценегер та Сталоне на 30% - вітчизняний телепродукт. А Дуня за столом + реклама + фільм зі Сталоне – це страшно вітчизняний телепродукт під назвою „Султанат фільму” хронометражем 3 години і т.д. Всі перераховані типи телекомпаній в будь якій цивілізованій країні будуть практично за місяць-другий закриті за систематичне порушення умов ліцензій і законів. Власники телекомпаній це прекрасно розуміють тому і не вкладають в них велетенські гроші, потрібні для розвитку цивілізованого(в творчому і технічному сенсі) телебачення. Фактично 90% таких телекомпанії живуть одним днем або від виборів до виборів.

Четвертий тип телекомпанії – це надпотужна державна телекомпанія, здатна спокійно заповнити ефір на 4 добових національних телеканалах. Найбагатший тип телекомпаній в Україні. Велетенський і найсмачніший шмат. Лежить. Просто. Поруч. А це означає, що систематично і системно будуть красти! Що? Стіни на вул. Мельникова та Хрещатику вкрасти важко! Єдине, що може принести реальні гроші це ефірний час. І його радісно і весело КРАДУТЬ.А після цього – забезпечується необмежений кіно показ і правильне рейтингоутворення.

Тепер давайте згадаємо хто формує кістяк так званої „нової команди молодих менеджерів”. Тут все просто: не враховуючи персонажів випадкових, люди, які ніколи в житті не працювали на потужній (найпотужнішій в країні!) загальнонаціональній телевізійній компанії. „Нові менеджери” мали справу з дрібненькими телевізійними каналами, на яких виробництво власного продукту зосереджувалося навколо однієї апаратної, однієї камери, стола та двох стільців. Весь інший час на такого роду каналах заповнений тупим показам кінофільмів та телесеріалів. Вони ніколи в житті не створювали видовищних складних постановочних телевізійних проектів – а саме такі проекти і складають основу будь якого програмного насичення національного мовника. Що це означає для НТКУ крім того, що на горбу співробітників компанії будуть сидіти керівники-першокласники? Правильно – вони будуть мислити і організовувати роботу так як уміють. Стратегічні показники організації цієї роботи (за публічними виловлюваннями керівництва НТКУ):
- здача в оренду приміщень на вул. Мельникова 42;
- знайомство з роботою НТКУ по телефонному довіднику;
- термінове придбання кінофільмів та телесеріалів;
- подальше позбавлення співробітників телекомпанії найголовнішого – можливості виходу в ефір програм власного виробництва;
- оголошення конкурсу на стороннє телевізійне виробництво публіцистики;
- персонал НТКУ автоматично стає нікому не потрібний – ефір забезпечують інші.

Перші публічні ластівки, що гулькнули в ефір УТ-1, уже заявлені і навіть вийшли в ефір. Ви здогадалися – вони з гніздечок сторонніх організацій. Мені просто смішно буде вислуховувати аргументи на доказ того, що НТКУ НЕ МОЖЕ виробити програмний продукт на кшталт „Прояву часу” (виробництво МГО „Інтерньюс Україна”, ефір на УТ-1 10.06.2005 року). Колись, ще за часів пана Совенка , в ефірі національного телевізійного каналу УТ-2 бавилися студенти одного з комерційних навчальних закладів Києва. Нормальні забавки для телевізійного каналу масштабу Троєщини (це один зі спальних районів Києва) – до чого тут загальнонаціональний ефір? Очевидно то був прояв часу. Тепер маємо подібний прояв. Їх часу...

Друге і вже більш веселіше. НТКУ може спокійно і впевнено не тільки захищати а і формувати стратегічні тенденції у вітчизняній масовій культурі. Давно і будь кому з фахівців є зрозумілим той факт, що робити це НТКУ має самостійно і з величезними фінансовими та іміджевими здобутками. Саме тому багато років НТКУ штучно НЕ ДАВАЛИ цим займатися! Не давали в різній спосіб, під різними лозунгами, під різним керівництвом. Аж ось - радість же яка: в ефірі НТКУ має подати голос ще одна ластівка! Національний державний телемовник забезпечує прайм-таймом активного суб’єкта вітчизняного шоу-бізнесу – комерційну структуру під назвою „Територія А”. Панове Томенко, Стецьків і інші „молоді менеджери” назвіть мені хоч один приклад виходу в ефір в прайм-тайм на будь якому загальнонаціональному ТБ-каналі Се-Не-Ге (та що там „Ге”- світу!) програми імені діючого комерційного підприємства шоу-бізнесу! Але це дрібниця в порівнянні з потужною „славою” у вітчизняному шоу-бізі керівників цієї структури. Декілька цитат річної давнини:

„Олександр Бригинець:
Я музичний продюсер телеканалу О –ТіВі. Говорити про 50 % це мрія тільки! Це ми поговоримо і так залишиться, як було. Але, якщо 5 хвилин кожної години буде звучати українська пісня на радіо і в телебаченні тільки одна пісня на годину, ситуація вже зміниться. І якщо ми знатимемо, шо без п’яти кожен початок години буде звучати на кожній станції ця ж одна пісня - ми всі побачимо, що щось зміниться. Дві - це краще! Три- ще краще... І ще, якщо несподівано наш уряд і президент зрозуміють, що вкрай необхідно, щоб у Москві з’явилося Українське радіо!!!

Валерій Малишев(популярний вітчизняний виконавець, продюсер): Саша! (звертаючись до Олександра Бригинця). Я вот по поводу тебя хочу сказать. Дружище, ты если откроешь радиостанцию украинскую в Москве - ты будешь драть с нас в 3 раза больше! Ты бы лучше б молчал бы уже, понимаешь!...”

Деталі тієї бурхливої, але публічної (перед десятками журналістів і телекамерами) розмови стосувалися хабарів, які деруть з українських музикантів за вихід їх відео кліпів в ефір, відсутності української музики в ефірі і т. і т.п. розміщено на сторінках мистецько-культурологічного сайту УРОК <<тут>>. Ну, звичайно ж, тепер пан Бригинець дає уже зовсім інші і численні інтерв’ю. Поки що розмови про суми хабарів за вихід в ефір в цій програмці – тусовочна інформація, але обіцяю: я і мої колеги докладемо зусиль для отримання реальних фактів.

І будемо чекати чергових стратегічних кроків чи то ластівок. Залишилася ж не тільки культура і наука, а і молодіжне та дитяче мовлення, мовлення для серйозних і інтелігентних людей і т.д.

Олександр Зирін
незалежний телевізійний оглядач

Версія до друку // Відповісти // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1118779390.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua