Майдан / Статті Карта Майдану

додано: 15-06-2005
М.Катко: Київ - заповідник привидів кучмізму?

Версія до друку // Відповісти // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1118829601.html

Минуло майже півроку після Помаранчевої революції, і нова влада відзвітувалась за свої перші сто днів. По всій Україні політичне життя кипить, змінюються кадри, впроваджуються реформи, робляться помилки... Всюди, крім столиці. У Києві все залишилось, як було - за весь цей час не замінено жодного керівника держадміністрації, призначеного з часів Кучми. Місто ніби завмерло в часі, і навіть самим киянам буремні часи Майдану вже видаються чи то сном, чи то маревом, що зникло в лабіринтах дуже давньої історії, не залишивши по собі жодного матеріального сліду.
Можна дуже довго обговорювати ситуацію навколо столичного "градоначальника" Олександра Омельченка. Чому він - єдиний зі всіх - залишився на посаді голови держадміністрації? Чи тому, що вчасно засвітився на майданівській трибуні, чи тому що Конституція зобов'язує призначати на цю посаду тільки обраного киянами мера? Суть не в тому. А в тому, що Омельченко, відчувши певний карт-бланш зараз і подих виборів через рік, фактично залишив всю свою стару команду на місцях, щоб хоч за цей рік довершити те, що не встиг за часів Кучми. І не просто залишив, а докладає неабияких зусиль, щоб ця команда втрималась на плаву - адже всім відомо, в який складний і водночас, єдиний організм була пов'язана вся місцева влада в останні роки. Мається на увазі голів районних держадміністрацій в місті Києві. Тому що вони теж єдині в Україні керівники, що, будучи призначені старою владою, і далі керують своїми "вотчинами". Незважаючи на те, що Президент Ющенко чітко і неодноразово обіцяв одразу після перемоги: жоден керівник, починаючи з районного рівня, на своїй посаді не залишиться.
Здавалось би, і що тут такого? Ну, не хоче Президент поки що ламати налагоджений механізм функціонування столиці - так всім спокійніше. Не спокійніше. І щоб не абстрагувати, просто погляньмо що зараз робиться тільки в одному з районів Києва - Шевченківському. Він нам найближчий, бо саме на його території розташована половина Майдану і саме в штабах цього району працювали всі наші активісти під час виборів.
Шевченківський район характерний тим, що він чи не єдиний, де в районній раді достатня кількість депутатів "нашоукраїнців", щоб хоч якось впливати на рішення місцевого самоврядування. І він, чи не єдиний, де керівництво райдержадміністрації під проводом голови М.Харитончука, фактично відкрито працювало на штаб Януковича під час виборів - аж до використання службових приміщень з цією метою. У перші дні Помаранчевої революції Шевченківська райрада однією з перших ухвалила рішення про підтримку Ющенка - з перевагою в пару голосів, під тиском мітингів і пікетів, голосуючи декілька разів. Райради інших районів зробили це без пікетів і без переголосувань. Правда, показово - наскільки призначене "зверху" керівництво району може вплинути навіть на обраних депутатів?
Депутати райради цього Харитончуку не пробачили, тим паче, що за ступенем корупції Шевченківський район - один з найбільших. Тут сконцентрована більшість історичних пам'яток, тут найпрестижніша земля, якої залишилось дуже мало вільної - через те і ставки хабарів за будь-які дозволи сягають захмарних висот. Про це всім відомо і всім зрозуміло, що якраз настав час все це змінювати.
Але даремне очікування відповідних указів Президента спочатку викликало подив, а потім обурення громадськості і депутатів. Тому що кожен день керівництво району "проштовхувало" нові і нові рішення з питань "дерибану" землі та комунальної власності. Громадяни міста кожен день протестували проти багатоповерхівок сумнівної законності в історичній частині міста. Парки вирубувались, дитячі майданчики нищились. Натомість, гуртожитки і дороги не ремонтувались, комунікації не відновлювались. Депутати з фракції НСНУ не раз організовували акції і пікети під райдержадміністрацією, писали протести, звернення з вимогою зняти Харитончука і припинити неподобство, яке відбувається. На це ніхто не реагував, а "жертва переслідувань" з кожним днем нахабніла дедалі більше.
Аж поки 7 червня не настав апогей невдоволення.
У цей день Харитончук виніс на порядок денний сесії райради питання про продаж (читайте прихватизацію) за один день 95 (дев'яносто п'яти) об'єктів комунальної власності - разом із дитячими клубами і санаторієм - усього на суму 80 млн. грн. Для порівняння, за останні кілька років таких об'єктів було продано у два рази менше. Цього громадськість стерпіти вже не змогла, і сесія розпочалась з масової акції протесту під будинком райради (у цьому ж будинку міститься і райдержадміністрація, а М.Харитончук суміщає дві посади - голови райради і голови РДА). І в порядок денний було запропоновано внести першим пунктом висловлення райрадою недовіри Харитончуку на сесії.
Отут і починається найцікавіше - прекрасна ілюстрація, до чого може призвести законсервований кучмізм.
Спочатку депутатів не пустили у приміщення райради. Зроблено це було банально просто - Харитончук найняв приватну охоронну структуру "Альфа-Спорт" (вона чомусь була зі зброєю!), яка заблокувала вхід. Обурені депутати буквально силою прорвались в сесійний зал, виламавши двері і викинувши цих "охоронців" надвір. Зокрема, це вдалось завдяки кільком депутатам Верховної Ради, які скористались своєю недоторканністю. Після цього, побачивши, що питання про недовіру уникнути не вдасться, Харитончук різко "захворів", а його підопічні депутати і заступники зробили все, щоб зірвати сесію. Депутати з НСНУ, зрозумівши, що "дерибан" все одно рано чи пізно відбудеться, оголосили голодування аж до відставки Харитончука. Сім голодуючих депутатів розмістились просто біля кабінетів голови та в сесійній залі і залишились там на ніч. Наступного дня голодуючих підтримали депутати з інших районів Києва. А ще їх попередили про провокації.
10 червня зранку, ще до початку робочого дня, у приміщення райради увірвалось кілька сотень(!) пенсіонерів(!), які буквально розгромили "містечко" голодуючих, повикидали на вулицю їхні речі і постіль, подерли на шматки плакати і прапори. Найцензурнішими висловами з їх боку в цей момент було "оранжевая сволочь" і "пострелять вас мало". Вчасно викликана міліція припинила мародерство, і вже потім стало відомо що цей напад організовано Харитончуком за допомогою відомої районної ветеранської організації. Однієї з тих, яких так намагався примирити з УПА Ющенко і члени якої при орденах і медалях пили з Президентом "сто грам" 9 травня.
А ще в цей день відбувся суд - голодуючих депутатів райради було перераховано поіменно і наказано залишити приміщення. Щоб виконати рішення суду, після закінчення робочого дня до райдержадміністрації прибуло вісім судових виконавців і кілька десятків працівників іншої охоронної структури "Атлант", які приєднались до своїх попередників з "Альфи". І це все на сімох депутатів, які не їли четвертий день! Викинути депутатів з сесійної зали, де вони були, завадило дві речі. Спершу судові виконавці розгубились, бо в рішенні суду чітко було зазначено: "покинути приміщення райдержадміністрації", а сесійний зал, як виявилось, належить до районної ради. Поки судові виконавці радились з "кимось зверху", незважаючи на заблоковані охороною двері, в зал прорвалось кілька журналістів. Тому, коли на їх очах почали скручувати і виносити одного з голодуючих - вже було кому піднімати шум, знімати на камери і записувати прізвища. Може, тільки завдяки журналістам, депутату Сиваку охоронці з "Атланту" зламали тільки руку, а не, наприклад, хребет? У результаті, судове рішення таки виконано не було. Голодування далі триває, сьогодні до нього приєднались депутати з інших районів. Президенту направлено звернення з вимогою втрутитись у ситуацію. У всякому разі, ніхто здаватись не збирається.
Але є питання до самого Президента. Отут, у Вас під вікнами, ходить такий собі районний "божок", який дозволяє собі те, чого не робили раніше навіть "янучари" і "кучмісти" - з допомогою легалізованих бойовиків відбирає силою в громадян конституційне право на вільне волевиявлення та мирний протест. А Ви мало того, що не реагуєте, Ви ще й стимулюєте його - він є кандидатом у Вашу партію, як і його шеф Омельченко. Може, Києву справді пора вже забути про революції і повертатись до керованої зверху демократії?

Версія до друку // Відповісти // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1118829601.html




Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2016. Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail news@maidan.org.ua