Оленка Певна, доктор філософії: Загроза над Кирилівською церквою!

додано: 12-01-2007 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1168622508.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

сайт Брама: http://www.brama.com/news/press/2007/01/070111pevny_

• Україна • Суспільство •

http://www.brama.com/news/press/2007/01/070111pevny_stcyril.html

Брама, 11 січня 2007 р., 13.00 Східньоамериканського часу

Від колег з Києва надійшла тривожна новина щодо збереження найважливішої української пам"ятки 12 ст, церкви святого Кирила Олександрійського (Кирилівської церкви). Шляхом витонченої серії непомітних кроків церкву св. Кирила, яка становила частину культурної спадщини собору св. Софії, що охороняється ЮНЕСКО, було виведено з-під захисту. Це розв"язало руки УПЦ МП розпочати роботи по переробці пам"ятки, яка включає не лише перемальовування стінних розписів зроблених видатними художниками 19 століття М.Врубелем та М.Мурашком, але (що більш важливо) й осквернення унікальних фресок 12го століття.

Істино неповторною є композиція, яка зображує життєвий цикл Олександрійського Патріарха 5го століття св. Кирила. Картини з його життя повністю займають східний апс київської церкви та являють собою єдине у світі зображення життя цього святого. Без перебільшень, церква святого Кирила є найважливішою на Україні пам"яткою 12 століття. Середньовічні фрески собору не мають аналогів не лише у термінах мистецтва Київської русі, але й у контексті Середньовізантійського мистецтва.

Монументальну споруду церкви св. Кирила Олександрійського було збудовано чи то княжною Марією Мстиславівною, чи її чоловіком, князем Всеволодом Ольговичем (1139-1147 рр.). Вона була місцем погребіння княжни Марії та її нащадків. Середньовічні фрески церкви св. Кирила є єдиними екземплярами монументальної православної іконографії 12го століття часів Київської русі та нинішньої української столиці, міста Києва. Вкупі з церквою Спасителя у Мірозькому монастирі у Пскові (Росія) вони становлять найважливіший приклад Середньовічного монументального живопису, виконаного у візантійській традиції, що зберігся на східно-слов"янських теренах.

Незважаючи на декілька недавніх публікацій щодо Кирилівської церкви, пам"ятка лишається по суті невивченою. Жодного разу її не було досконально чи професійно сфотографовано, написи не було проаналізовано палєографами, а посвяту та середньовічні зображення ніколи не було розглянуто у ширшому контексті розвитку Візантії та Київської русі. Нині на Україні лишилися так мало середньовічних пам"яток, а ще менше з іконографічними свідченнями періоду Київської русі, що збереження Кирилівської церкви мало би бути справою державної ваги.

За твердженнями київських колег, нинішніня криза розгорталася таким чином. Декілька років тому ( у 2004 р.? ) церкву святого Кирила було тихо викреслено з високозахищеного списку культурного заповідника Софії київської, що розчистило шлях перед її остаточною передачею у відання УПЦ МП. У недавній церковній газеті чиновник УПЦ МП скаржився, що фрески Врубеля не є достатньо "іконними", та що музейні обмеження забороняють паління свічок, необхідних для православної служби.

Ієрархи УПЦ МП також виражають невдоволення щодо того, що фрески нібито не є достатньо надихаючими та не відповідають догмам УПЦ МП. Озвучуючи такі скарги, церковники заявляли про своє бажання перемалювати інтер"єра церкви. Виходить так, що українськими законами, якими регулюється історчна спадщина, можна зманіпулювати аж до того, щоб викреслити церковну споруду зі списку історичних пам"яток, та влаштувати їй офіційну оцінку та опис майна. Наразі це вже сталося, і сума у 998 гривень називається як така, що її УПЦ МП має сплатити українському урядові за споруду. Як тільки її буде сплачено, УПЦ МП отримає право на перероблення інтер"єру пам"ятки.

Висловлення занепокоєння з поза меж України, та з боку церковних, культурних, академічних і наукових кіл могло би допомогти тим, хто на Україні бореться за збереження цієї пам"ятки.

Доктор Оленка Певна є співробітником Відділення мистецтва та мистецької історії Річмондського університету. Вона спеціалізується на історії пізньоантичного, візантійського та середньовічного мистецства.

Переклав Хвізик

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 12-01-2007 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1168622508.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.