Андрій Сидор: Обличчя Російської імперії

додано: 06-07-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1215351134.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Для Майдану

• Польща • Політика •

Щоб краще збагнути суть російської політики щодо України та Євросоюзу прочитав днями книжку ,,Імперія” видатного польського публіциста, репортера та фотографа Ришарда Капусцінського(1932 –2007). Автор починає свою книжку з 1939 р., тобто від моменту приходу до його рідного Пінська радянських військ. Капусцінський описує політику більшовиків – терор, залякування, примусове виселення ,,класових ворогів”, руйнування святинь.
Друга частина зображує його численні подорожі, які здійснив у 50 – 60 роках по Сибіру, Середній Азії, Закавказзі – екзотичних регіонах повних конфліктів і емоцій. Самі кордони радянсько-російської імперії викликають в автора почуття страху. ,,Кордон, це стрес, навіть переляк. Поняття кордону може означати щось остаточного, двері можуть зачинитися за нами раз і на завжди, межа між життям та смертю”. І другий опис: ,,Засіки. Засіки, те що вражає. Вистають зі снігу, цілі конструкції і фігури засіків, які прикріплюють небо і землю [...] вони говорять: обережно, переходиш кордон іншого світу, звідти не втечеш. Це світ смертельної поваги, наказу і послуху. Пізніше є пси. Пси вівчарки, люті, агресивні, коли поїзд зупиниться, кидаються під вагони, гавкають”. Під час подорожей автора ,,Імперії” вражає саме ставлення громадян Радянського Союзу до іноземців: ,,Іноземець викликає різні почуття – цікавість, заздрість але передусім вселяє почуття переляку”. Не дивно, так реагують люди ізольовані, виховані в терорі, залякуванні. Тим більше, що Сталін за зв’язки з іноземцями засилав громадян на 5, 10 років концтаборів а навіть наказував розтрілювати.
Третя частина книжки, це збірка думок, роздумів, рефлексії Капусцінського, які виникнули в результаті його подорожей здійснених у 1989-1991 роках. Репортер проїхав близько 60 тис. кілометрів. Відвідав Москву, Єреван, Тбілісі, Баку, Воркуту, Уфу, Магадан, Донецьк, Київ. З його спостережень виринає сумна та трагічна картина, яку залишив по собі комуністичний режим в російському варіанті: голод, виселення, концтабори, каторга, страх, моральний розклад, знищення культурних традицій і русифікація. Ось як характеризує публіцист радянський концтабір під час перебування на Колимі ,,сталінський концтабір був садистично і заразом прецизійно продуманою структурою, яка мала на меті цілковите знищення людини в такий спосіб, аби перед смертю відчула вона якнайбільше приниження і терпіння”.
Автор присвячує багато місця голодоморові в Україні 1932–1933 рр., запровадженим сталінським тоталітарним режимом, який заподіяв смерть мільйонам хліборобів. З метою збереження Російської імперії, яка не може існувати без України, московські посіпаки винищують українських селян - виразників національної ідентичності. Наводить спогади очевидців цих трагічних подій. Фрагмент про геноцид українського народу закінчує такими словами: ,,Українське село конало в мовчанні, в ізоляції від світу, гризучи кору і лико своїх ляпанців, оточені зневагою та ненавистю мешканців міст, стоячих в довгих чергах по хліб”.
Щоб підкреслити великий розмір злочинів, скоєних московсько-комуністичним режимом польський публіцист цитує російського письменника Володимира Солоухіна: ,,З вини Леніна у Радянському Союзі попливла ріка крові, вилився океан крові. Загинуло 66 мільйонів людей, не рахуючи жертв ІІ Світової війни. То все робилося в ім’я раю на землі”.
Капусцінський намагається зрозуміти суть Російської імперії, внутрішні правила, принципи цього монстра який віками винищував народи. Пробує збагнути російський менталітет. Але самим росіянам, Росія являється чимось загадковим і незрозумілим. Мико́ла Бердя́єв російський релігійний філософ вважав, що велич, ця безмежність Росії мають негативний вплив на спосіб думання її мешканців. Не вимагає вона від них зосередження, концентрації енергії, ні творення динамічної, інтенсивної культури. Все розходиться, тоне в цій безмежній безформі.
Автор цитує також фрагмент листу російського письменника Антона Чехова, якого цікавила проблема довічного ув’язнення в царській Росії. Але сміло можна ці слова віднести до характеристики функціонування Російської імперії в цілому: „...Із книг, що я прочитав і читаю, видно, що ми згноїли у в'язницях мільйони людей, згноїли даремно, без роздумів, по-варварськи; ми ганяли людей по холоду в кайданах десятки тисяч верст, заражали сифілісом, розбещували, розмножували злочинців і все це звалювали на тюремних червононосих доглядачів... винуваті не доглядачі, а всі ми ...”.



Андрій Сидор

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 06-07-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1215351134.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.