Празька конференція: Європейська свідомість та комунізм

додано: 09-07-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1215603492.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

• Європа • Суспільство •

Празька декларація про європейську свідомість та комунізм

3 червня 2008 року, Прага, Сенат Чеської Республіки

• Пам'ятаючи про достойне та демократичне майбутнє нашого європейського дому,  

• беручи до уваги, що суспільства, які ігнорують минуле, не мають майбутнього,  

• беручи до уваги, що Європа не буде об’єднаною, поки не стане можливим об’єднати її історію, визнати комунізм і нацизм спільною спадщиною та провести чесне і ґрунтовне обговорення всіх тоталітарних злочинів минулого століття, 

• беручи до уваги, що комуністична ідеологія несе пряму відповідальність за злочини проти людства,

• беручи до уваги, що шкідливі паростки свідомості, які беруть початок у комуністичному минулому, є важким тягарем для майбутнього Європи та наших дітей,  

• беручи до уваги, що різна оцінка комуністичного минулого все ще може поділяти Європу на захід та схід, 

• беручи до уваги, що європейська інтеграція була прямою відповіддю на війни та насильство на континенті, спровоковані тоталітарними системами,  

• беручи до уваги, що розуміння злочинів проти людства, скоєних комуністичними режимами по всьому континенту, повинно оживити європейську думку так само, як це зробили злочини нацистських режимів, 

• беручи до уваги, що у нацизма та комунізма є суттєві подібності в їхній жахливості та злочинах проти людства,   

• беручи до уваги, що комуністичним злочинам слід дати оцінку та засудити з юридичної, моральної, політичної та історичної точок зору, 

• беручи до уваги, що ці злочини скоювались під захистом теорії класової боротьби та принципу диктатури пролетаріату з використанням терору як методу збереження диктатури,

• беручи до уваги, що комуністична ідеологія використовувалась як інструмент в руках будівників імперій в Європі та Азії для досягнення їхніх експансіоністських цілей,

• беручи до уваги, що багато злочинців, які діяли від імені комунізму, до сих пір не віддані в руки правосуддя, а їхні жертви не отримали компенсацію,

• беручи до уваги, що надання об’єктивної охоплюючої інформації про те, що глибоке розуміння та обговорення комуністичного тоталітарного минулого є необхідною умовою міцної майбутньої інтеграції всіх європейських націй,     

• беручи до уваги, що остаточне примирення всіх європейців неможливе без спільних та всебічних зусиль, направлених на встановлення правди та відновлення пам’яті,   

• беручи до уваги, що комуністичне минуле Європи повинно ґрунтовно розглядатись як науковцями, так і громадськістю, і майбутні покоління повинні мати вільний доступ до інформації про комунізм,  

• беручи до уваги, що в різних частинах світу вижили лише декілька тоталітарних комуністичних режимів, однак вони контролюють близько однієї п’ятої частини населення Землі та, все ще тримаючись при владі, коять злочини і змушують людей нести великі витрати на свій добробут,  

• беручи до уваги, що в багатьох країнах, де комуністичні партії хоча і не знаходяться при владі, але вони й не дистанціювали себе публічно від злочинів комуністичних режимів та не засудили їх,

• беручи до уваги, що Прага є одним з місць, які пережили панування як нацизму, так і комунізму,   

• вважаючи, що мільйони жертв комунізму та їхні сім’ї мають право на справедливість, співчуття, розуміння та визнання їхніх страждать так само, як жертви нацизму були визнані морально та політично,

ми, учасники Празької конференції «Європейська свідомість та комунізм», 

• враховуючи рішення Європарламенту від 12 травня 2005 року про шістдесяту річницю закінчення другої світової війни в Європі 8 травня 1945 року,  

• враховуючи Резолюцію 1481 Парламентської Асамблеї Ради Європи від 26 січня 2006 року,   

• враховуючи рішення XVI конгресу EPP від 5 лютого 2004 року, яке вимагає створення незалежного експертного органу для збирання та оцінки інформації про порушення прав людини за тоталітарного комунізму та наполягає на створенні меморіального музею жертв комунізму,

• враховуючи рішення щодо комуністичних злочинів, прийняті певними національними парламентами,

• враховуючи досвід роботи Комітету правди та примирення у Південній Африці, 

• враховуючи досвід Інститутів пам’яті та пам’ятників у Польщі, Німеччині, Словаччині, Чеській Республіці та Сполучених Штатах та музеїв окупації у Литві, Латвії та Естонії,

• враховуючи теперішнє та наступне головування у Євросоюзі та Раді Європи,

• враховуючи той факт, що у 2009 році буде 20-та річниця занепаду комунізму в Східній Європі та масових вбивств на площі Тінанмен у Бейджінгу Tiananmen Square in Beijing,

вимагаємо:   

1. досягнення загальноєвропейського розуміння того, що як нацистський, так і комуністичний тоталітарні режими, повинні бути засуджені кожен за свою жахливу суть, руйнівну політику систематичного застосування екстремальних форм терору, придушення всіх цивільних та людських свобод, розпалювання загарбницьких війн та винищення і висилання цілих націй та груп населення, як невід’ємну чатину їх ідеології, за що їх слід вважати основним лихом ХХ століття,

2. визнання того, що багато злочинів, скоєних від імені комунізму, повинні оцінюватись як злочини проти людства, так само, як були оцінені Нюрнберзьким трибуналом нацистські злочини, та бути застереженням для майбутніх поколінь,

3. формулювання загального підходу до злочинів тоталітарних режимів, зокрема комуністичних режимів, та підвищення рівня загальноєвропейського усвідомлення комуністичних злочинів з метою чіткого визначення загального ставлення до злочинів комуністичних режимів,

4. представлення законів, які нададуть право судам, що діють за нормами статутного та загального права, розглядати справи та присуджувати осіб, які скоїли комуністичні злочини, і винагороджувати жертв комунізму,

5. забезпечення принципу однакового ставлення та нерозмежування жертв всіх тоталітарних режимів,

6. європейського та міжнародного впливу для дієвого засудження минулих комуністичних злочинів та ефективної боротьби з комуністичними злочинами, які кояться зараз,

7. визнання комунізму як невід’ємної та жахливої частини загальноєвропейської історії, 

8. визнання загальноєвропейської відповідальності за злочини, скоєні комунізмом,   

9. оголошення 23 серпня, дня підписання пакту Гітлера-Сталіна, відомого як пакт Молотова-Ріббентропа, днем пам’яті жертв нацистських та комуністичних тоталітарних режимів, як 27 січня в Європі є днем пам’яті жертв Холокосту,  

10. відповідального відношення національних парламентів до визнання комуністичних злочинів злочинами проти людства, що приведе до появи відповідних законів та парламентського контролю над виконанням цих законів,

11. ефективного публічного обговорення комерційного та політичного зловживання комуністичними символами,   

12. продовження слухань Єврокомісії про жертви тоталітарних режимів з метою збирання комісією інформації,

13. створення у європейських країнах, де панували тоталітарні комуністичні режими, комітетів, що складатимуться із незалежних експертів, які будуть збирати та оцінювати інформацію про порушення прав людини за тоталітарного комуністичного режиму на національному рівні та будуть тісно співпрацювати з комітетами експертів Ради Європи,

14. забезпечення прозорої міжнародної правової структури стосовно вільного та необмеженого доступу до архівів, що містять інформацію про комуністичні злочини,

15. заснування Інституту європейської пам’яті та свідомості, який буде одночасно A) європейським дослідницьким інститутом вивчення тоталітаризму, який створюватиме наукові та навчальні проекти та надаватиме підтримку у налагодженні контактів між національними дослідницькими інститутами, що спеціалізуються на подіях тоталітаризму, B) панєвропейським музеєм-меморіалом жертв всіх тоталітарних режимів, метою якого буде увічнити пам’ять жертв цих режимів та підняти рівень усвідомлення скоєних ними злочинів,

16. організації міжнародної конференції зі злочинів, скоєних тоталітарними комуністичними режимами, за участю представників урядів, парламентарів, вчених, експертів та неурядових організацій та широкого оголошення результатів цієї конференції у всьому світі,

17. виправлення та перегляд усіх підручників з історії Європи, щоб діти могли дізнатись та були застережені про комунізм та його злочини, так само, як їх вчать давати оцінку злочинам нацизму,

18. широкого та ґрунтовного всеєвропейського обговорення комуністичної історії та спадщини, 

19. спільного святкування наступного року 20-ї річниці падіння Берлінської стіни та масових вбивств на площі Тінанмен,

ми, учасники Празької конференції «Європейська свідомість та комунізм», звертаємось до всіх жителів Європи, до європейських політичних інститутів, у тому числі національних урядів, парламентів, Європарламенту, Єврокомісії, Ради Європи та інших відповідних міжнародних органів та закликаємо їх прийняти ідеї та звернення, викладені у цій Празькій декларації, і реалізувати їх через практичні кроки та політику.

Вацлав Гавел, колишній дисидент та президент Чехословаччини / Чеської Республіки

Joachim Gauck Йохім Гок, колишній федеральний уповноважений / комісар архіву секретної поліції Stasi, Німеччина

Лі Едвардс, голова, Фонд пам’яті жертв комунізму, США

Göran Lindblad Гьоран Ліндблад, віце-президент парламентської асамблеї Ради Європи, член парламенту, Швеція

Вітаутас Ландсбергіс, член Європарламенту, колишній дисидент та президент Литви

Jana Hybášková Яна Гибашкова, член Європарламенту, Чеська Республіка

Крістофер Бізлі, член Європарламенту, Великобританія

Tunne Kelam Тунне Келам, член Європарламенту, колишній дисидент, Естонія

Jiří Liška Їржі Лішка, сенатор, заступник голови Сенату, Парламент Чеської Республіки

Мартін Мейстрік Mejstřík, сенатор, Парламент Чеської Республіки

Яромір Штетіна Štětina, сенатор, Парламент Чеської Республіки

Емануеліс Зінгеріс, член парламенту, Литва, голова Міжнародної комісії з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційного режимів у Литві

Tseten Samdup Chhoekyapa Цетен Самдуп Кхоек’япа, представник Його Святійшості Далай Лами, Женева, Тібет

Івонка Сурвілла Survilla, висланий президент Білорусії, Канада

Зіанон Пазняк, голова Народного національного фронту Білорусії, голова Білоруської консервативної християнської партії, США

Ружена Красна, колишній політв’язень, політик, Чеська Республіка

Jiří Stránský Їржі Странскі, колишній політв’язень, письменник, колишній голова клубу PEN, Чеська Республіка

Вацлав Вашко, колишній політв’язень, дипломат, католицький активіст, Чеська Республіка

Алєксандр Подрабінек, колишній дисидент та політв’язень, журналіст, Росія

Павел Жачек Žáček, директор Інституту вивчення тоталітарних режимів, Чеська Республіка

Мірослав Легки Lehký, віце-директор Інституту вивчення тоталітарних режимів, Чеська Республіка

Łukasz Kamiński Лукаш Камінскі, віце-директор Інституту національної пам’яті, Польща

Michael Kißener Міхаель Кіссенер, професор історії, Університет Йоханна Гутенберга, Мейнц, Johann Gutenberg University, Mainz, Німеччина

Едуард Стехлік Stehlík, історик, віце-директор Інституту військової історії, Чеська Республіка

Карел Страка, історик, Інститут військової історії, Чеська Республіка

Ян Урбан, журналіст, Чеська Республіка

Ярослав Гутка Hutka, колишній дисидент, автор пісень, Чеська Республіка

Лукаш Пахта Pachta, політичний науковець та письменник, Чеська Республіка

У цій преамбулі Празька декларація констатує нагальну потребу прийти до згоди щодо комуністичної ідеології і минулих та теперішніх комуністичних режимів європейського та міжнародного масштабу. Вона наполягає на тому, що комуністична ідеологія несе пряму відповідальність за злочини проти людства, що є значні подібності між нацизмом та комунізмом, що багато комуністичних злочинців ще не віддано в руки правосуддя, що багато комуністичних партій не вибачилось за комуністичні злочини та що мільйони жертв комунізму мають право на таке ж визнання, як і жертви нацизму. Вона також наголошує, що одна п’ята частина людства до сих пір страждає у важких умовах проживання, нав’язаних різними комуністичними диктатурами.

Празька декларація, яка звертається до всіх європейських націй, всіх європейських політичних інститутів, у тому числі урядів, парламентів, Європарламенту, Єврокомісії, Ради Європи та інших відповідних міжнародних органів, формулює дев’ятнадцять вимог.

Найбільш важливими з них є:

  - вимога прийняття загальноєвропейської відповідальності за злочини, скоєні комунізмом,

  - вимога законодавчого визнання комуністичних злочинів проти людства, на національному та європейському рівнях,

  - вимога оголошення 23 серпня, дня підписання пакту Гітлера-Сталіна, відомого як пакт Молотова-Ріббентропа, днем пам’яті жертв нацистських та комуністичних тоталітарних режимів, як 27 січня в Європі є днем пам’яті жертв Холокосту,

  - вимога ефективного публічного обговорення комерційного та політичного зловживання комуністичними символами,

  - вимога продовження слухань Єврокомісії про жертви тоталітарних режимів,

 - вимога організації міжнародної конференції зі злочинів, скоєних тоталітарними комуністичними режимами, за участю представників урядів та інших важливих зацікавлених кіл,

  - вимога заснування Інституту європейської пам’яті та свідомості як панєвропейського музею-меморіалу жертв всіх тоталітарних режимів,

  - вимога перегляду підручників з історії Європи, щоб діти могли дізнатись про комунізм та його злочини, так само, як про злочини нацизму,

  - вимога спільного святкування наступного року 20-ї річниці падіння Берлінської стіни та масових вбивств на площі Тінанмен.

ПРАЗЬКУ ДЕКЛАРАЦІЮ підписали:

Вацлав Гавел, Joachim Gauck Йохім Гок, Лі Едвардс, Вітаутас Ландсбергіс, Göran Lindblad Гьоран Ліндблад, Tunne Kelam Тунне Келам, Крістофер Бізлі, Емануеліс Зінгеріс, Івонка Сурвілла Survilla, Tseten Samdup Chhoekyapa Цетен Самдуп Кхоек’япа, Jana Hybášková Яна Гибашкова, Jiří Liška Їржі Лішка, Мартін Мейстрік Mejstřík, Яромір Штетіна Štětina, Павел Жачек Žáček, Едуард Стехлік Stehlík та інші.

додано: 09-07-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1215603492.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.