Святослав Караванський: Кілька слів про Степана Бандеру

додано: 02-02-2010 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1265145448.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

• Україна • Події •

Президент України присвоїв звання героя Степанові Бандері.

Краще пізно, ніж ніколи.

Визнати Бандеру героєм України належало ще 1991 року, а вже після Помаранчової революції то й поготів. Не визнали й не згадували. Ганялися за посадами, титулами, нагородами. Наслідок - перед очима.

Коли говорити про проголошення незалежности України 1917-1918 рр., то можна сказати, що без Богдана Хмельницького, без Івана Мазепи, без гайдамаків, без Київо-Могилянської Академії, без Тараса Шевченка це проголошення навряд чи й сталося б. І це буде істина, коли хочете, в останній інстанції.

Називаючи прізвища видатних осіб, що причинилися до народніх здвигів, не треба забувати, що за кожним таким іменем стоять когорти людей, які - часом зброєю, а часом своїм духом – підтримували цих героїв, ішли за ними, молилися, коли хочете, на них, клали душу й тіло за цілі, що їх прагли досягти невмирущі генії.

Хто ці когорти людей? Звідки вони взялися? Якого роду-племени?

Люди ці – українці, покоління українців, обійдені історією та окрадені добрими сусідами – братами-слов’янами.

Чи ж можна назвати поіменно всіх, хто докладав сил та хисту і клав олову, щоб творилася історія - наша українська історія?. Під іменами Хмельницького, Мазепи, Шевченка, під назвою Київо-Могилянської Академії - єдиного вищого навчального закладу на землях східніх слов’ян до ХУІІІ ст. - зашифровано імена наших предків, наших дідів, прадідів та прапрапрадідів

Без цих імен-смолоскипів, за якими стояли покоління українців, не сталося б національного здвигу 1917-1920 років. Ці імена проклали шлях, який на початку ХХ-го століття обернувся роками, що трусонули світом.

Упала одна з найжорстокіших і найнелюдяніших імперій у світі. І це була заслуга згаданих вище імен, зокрема Тараса Шевченка. Згадаймо і задумаємось на тим, чому большевицький узурпатор Ленін підписує 1918 року указ про побудову в Москві пам’ятника нашому поету-мученику, розіп’ятому на імперській Ґолґофі? Згадаймо і задумаємось над тим, чому совєтська пропагандивна машина до 1934 року визнавала Івана Мазепу борцем за свободу і справедливсть?

Згадаймо і вернімось до історії ХХ-го століття.

Хто дбав у поневоленій Україні про ідеї та мрії Хмельницького, Мазепи, Шевченка – про ідеї та мрії українського народу?

Щербицький?, Шелест?, Хрущов?, Брежнев?, Черненко?, Підгорний?

Чи проголосив хто з них самостійність України?

Вони, як чуми, боялися не лише слова самостійність, але й слова Україна.

Чи ж можуть вони – душителі свободи – претендувати на звання героїв України?

Чи ж не має права зватися героєм України той, хто проголошошував і проголосив нашу незалежність?

П’ята колона цих імен не згадує, вона їх боїться. Її тягне до Денікіна і сучасних денікінців.

А були люди, які думали й діяли, як і весь український нарід, який 1991 року виявив свою волю. Згадаймо про їх.

1939 р. Карпатську Україну проголосили закарпатці в особі Августина Волошина.

За два роки після них – 1941 року у Львові Незалежну Українську Державу проголосила ОУН(б). На чолі цього героїчного братства стояв Степан Бандера.

Чи ж не заслуговує і він і Августин Волошин звання героїв України?

За саме тільки проголошення незалежности?

Степанові Бандері звання героя належить крім цього ще за цілу низку звершень. Та спинімось лише на одному. На проголошенні незалежности України в умовах ІІ Світової війни, в умовах боротьби двох світових хижаків за право володіти Україною.

Чи не був це промінь світла у хмарах беззаконня й неправди, що нависли над світом? Чи не був це голос українського народу, вияв волі українського народу, мрія українського народу, крик душі, коли хочете, поневоленого українського народу?

Проімперські клани не хочуть ні України, ні її самостійности. Їх ваблять інші кумири. Але вони підступно вдають із себе патріотів України, щоб захопити владу і віддати наш край на поталу ворогам.

Чи ж може патріот незалежної України бути проти піонерів нашої незалежности, проти Шевченка. Мазепи, Хмельницького, проти Степана Бандери?

Перефразую евангельський вислів:
той, хто каже, що любить Україну, а ненавидить її героїв – лож єсть.

І такі ненависники є і в уряді, і у Верховній Раді України. Вони вдають із себе наших оборонців, але ненавидять наших героїв.

Про них, про цих хамелеонів та про їхні діла поговоримо пізніше.

додано: 02-02-2010 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1265145448.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.