першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: Відмінності між соціально-економічними устроями України і розвин

додано: 27-03-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/985709871.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

<font size=+1><b>Відмінності між соціально-економічними устроями України і розвинутих країн. </b></font>

<i>Володимир МАРТИНЮК </i>

Одним із основних міфів, які теперішня правляча верхівка посилено насаджує в середовищі громадян України, є міф про ніби то завершення в Україні основних демократичних перетворень і впровадження ринкової системи господарювання.

Однак насправді масова корупція, систематичні порушення майнових та демократичних прав громадян, використання держави та її інституцій для збагачення невеликого кола еліти, переважно номенклатурно -компартійного походження, свідчить що соціально - економічний устрій України зовсім не відповідає стандартам розвинутого демократичного суспільства і сучасної ринкової економіки. На сьогодні соціально-економічний устрій України більше нагадує устрій слаборозвинутих країн третього світу. При цьому з боку правлячої верхівки спостерігається тенденція до подальшого обмеження і профанації основних демократичних та ринкових прав і засад.

Пропоную у порядку важливості основні відмінності соціально-економічних систем України і передових країн Заходу .

<font size=+1><b>Судова система</b></font>

Фактично в Україні зараз діє архаїчна судова система , яка мала аналоги лише в феодальному чи навіть у рабовласницькому суспільстві. В процесі “реформ” ліквідовані навіть ті нікчемні ознаки демократичності, які імітувалися при колишній радянській системі - <b>повністю ліквідовані всі елементи виборності суддів народом</b> та <b>скасована практика участі в судовому процесі представників громадськості - так званих присяжних</b> . До речі інститут присяжних існував навіть в часи Древньої Русі. Теперішня влада лише закріпила “досягнення” монголів, які у свій час повністю зруйнували існуючий соціальний устрій Русі, і в числі перших його основу - судову систему.

Наслідком відсутності виборності і “чиновницького” статусу суддів є їх нікчемне матеріальне забезпечення і відповідний нікчемний авторитет. Об суддю і відповідно об судову систему може безкарно витирати ноги будь який вищий чиновник, бізнесовий чи кримінальний авторитет.

Таким чином надзвичайно важливий елемент правової демократичного устрою - судова система в Україні не працює. Це є основною причиною того що Закони прийняті Верховною Радою не виконуються і не застосовуються . Суд , який в демократичному суспільстві є головним інститутом застосування закону і перевірки відповідності цього закону суспільним інтересам перетворений у жалюгідний придаток до виконавчої гілки державної влади.

Питання невиплати зарплати, спірні питання приватизації, врешті решт питання мови та культури давно могли б, і повинні були бути вирішені в судовому порядку. Внаслідок бездіяльності і неефективності судової системи в українському суспільстві накопичуються цілі пласти невирішених проблем, гнітюче відчуття торжествуючої несправедливості викликає в багатьох людей відчуття неприязні до української держави. Все це активно і результативно використовується ворогами незалежності для антиукраїнської пропаганди.

<b>Тому першочерговим завданням українських демократів і патріотів є роз’яснення необхідності радикальної демократичної судової реформи мобілізація всього суспільства на якнайскоріше здійснення цієї реформи.</b>

В нижченаведеній таблиці подані основні відмінності української судової системи і судових систем цивілізованих країн.

<table border=1 cellspacing=0 cellpadding=2>
<tr> <th> <b>Галузь</b></th><th> <b>Країни Заходу</b></th><th> <b>Україна</b></th></tr><tr valign="top"> <td>Призначення суддів</td><td>Виборність суддів і судочинців</td><td>Призначення суддів вищими державними органами</td></tr><tr valign="top"> <td>Призначення правоохоронців</td><td>Демократична процедура призначення керівників правоохоронних органів, на місцевому рівні - прямі вибори (напр. шериф в США)</td><td>Призначення вищими державними органами.</td></tr><tr valign="top"> <td> Соціальний статус суддів.</td><td> Високий, по рівню зарплати судді входять до привілейованих верств населення.</td><td> Низький, по рівню зарплати судді відносяться до верств населення з низькими доходами</td></tr><tr valign="top">
<td>Процедура судового засідання</td><td>Суд присяжних - судове рішення приймається на засіданні ради присяжних, які набираються з громадян
</td><td> Суддя веде судове засідання і приймає судове рішення. без участі присяжних.</td></tr><tr valign="top"> <td> Участь адвокатів</td><td> Як правило обов’язкова, для малоімущих держава гарантує безплатного адвоката (США)</td><td> Адвокат необов’язковий,
</td></tr><tr valign="top"> <td>Застосування норм закону</td><td> Закон застосовується у всіх випадках і до всіх осіб.</td><td>Необов’язкове - до одних закон застосовується , до інших не застосовується
</td></tr><tr valign="top"> <td>Застосування прямих конституційних норм у судових справах</td><td>Дуже поширена практика . Доведення факту порушення норми конституції гарантує успіх позову.</td><td> Рідко засовується. Звернення громадян з позовами про порушення їхніх конституційних прав як правило завершуються програшем справи. Адвокати вважають за найкраще апелювати до відомчих норм і підзаконних актів.
</td></tr><tr valign="top"> <td>Значення судових рішень, які вже прийняті раніше.</td><td>Як правило такі рішення в якості <b>прецендента</b> прямо або не прямо стають складовою законодавства<b>. </b>Судді зобов’язані орієнтуватися на судові рішення прийняті раніше<b> </b>по аналогічних справах. Це прискорює судовий процес і зменшує можливість судової помилки в зловживання.
</td><td>Практика <b>прецендентності</b> відсутня. Практично суддя кожен раз<b>з нуля</b> повинен вирішувати ту чи іншу юридичну проблему.</td></tr><tr valign="top"> <td>Діяльність правоохоронних органів</td><td>Чітко регламентована і суворо обмежена видами діяльності.</td><td> Невизначена, правоохоронні органи займаються всім і вся, різні правоохоронні інституції МВС,СБУ, податкова міліція часто займаються одними і тими ж справами.</td></tr><tr valign="top"> <td> Правоохоронні органи і політика
</td><td> Здійснюється суворий контроль щодо недопущення втручання правоохоронних структур у внутрішньо-політичне життя країни.</td><td> Можливості правоохоронних органи інтенсивно використовуються для знищення, ослаблення і контролювання опозиції .</td></tr></table>

<font size=+1><b>Власність в Україні.</b></font>

Фактично це поняття в Україні є відсутнім. Колишня загальнодержавна власність на все мислиме і немислиме майно перетворилася у анонімно-колективну власність груп, які мають контроль над владою. Будь-яка власність будь якої фізичної чи юридичної особи, в будь який момент може бути швидко і легко забрана у її “власника“ за допомогою використання можливостей влади.

Це здійснюється через імітацію слідчих, судових, податкових та інших дій державних органів. Через відсутність законних механізмів перерозподілу власності, у більшості випадків це відбувається не як присвоєння чи передача цієї власності а як її <b>руйнування</b>.

Одною із причин цього стану є постульоване в якості офіційної ідеології заперечення законності та доцільності державної форми власності . Проголошений у свій час принцип доцільності застосування будь яких, в тому числі і некоректних з морального та правового боку, способів роздержавлення власності, привів до створення потужних та стійких механізмів руйнівного переприсвоєння <b>будь якої власності</b>. Суспільні відношення які виникають внаслідок цього виявилися руйнівними для будь якої форми власності, в тому числі приватної та корпоративної .Внаслідок цього в Україні стало майже неможливим нагромадження та збереження індивідуальної <b>приватної</b> власності .

Можна стверджувати що вищий прошарок держчиновників, починаючи з кінця 1992 року ( з часу призначення Л.Кучми прем’єр-міністром України) оголосив і веде до цього часу безжальну війну з будь-якою власністю в Україні. Це стосується як приватних доходів громадян, котрі з цього часу підпадають під все нові і нові законодавчі акти, які явно чи неявно обмежують ці доходи. Це також стосується будь якої форми бізнесу, який негайно підпадає під нищівну дію держави і “законів”, як тільки стає помітною його прибутковість.

Держава планомірно і жорстко протистоїть поширенню корпоративної, зокрема акціонерної форми власності, саботує створення фондового ринку в Україні, блокує впровадження відповідного законодавства. За сприяння влади у свій час були без розбору розгромлені трастові товариства, які накопичували приватизаційні сертифікати, що перекреслило останню можливість надати українській приватизації хоча б видимість законності.

Відсутність будь яких гарантій для власності в Україні є основною причиною відтоку капіталів за межі країни. <i>Єдиний спосіб збереження статусу власника в Україні полягає в тому, щоб перемістити цю власність під юрисдикцію іншої країни , де право власника гарантується законами, моральними нормами і традиціями цієї країни</i>.

Основна причина хаосу із власністю Україні полягає у невизнанні на суспільному і державному рівні того факту, що стійка і суспільно корисна власність може грунтуватися лише на бездоганних моральних і правових підставах свого накопичення і походження.

Священною може бути лише власність, яка є чесно створеною, заробленою, дарованою, переданою згідно законного рішення суду, або законним чином отриманою у спадок. Власність яка не є “священною” є джерелом суспільного зла і нещасть.

<table border=1 cellspacing=0 cellpadding=2>
<tr> <th> <b>Галузь</b></th><th> <b>Країни Заходу </b></th><th> <b>Україна</b></th></tr><tr> <td>Співвідношення грошей і влади.</td><td>Гроші і власність породжують владу.</td><td>Влада породжує гроші і дає право розпоряджатися власністю.</td></tr><tr> <td>Прибуток з державної власності.
</td><td>Включаються в перелік доходів держбюджету.</td><td>До держбюджету не зараховується, факт існування такого прибутку замовчується</td></tr></table>

<font size=+1><b>Демократичні процедури</b></font>

Теперішня влада також активно поширює ілюзію про нібито створення в Україні сучасного демократичного механізму зміни влади і впливу народу на діяльність цієї влади.

Насправді це також не відповідає дійсності. Фактична відсутність свободи слова , монопольний контроль навколо владних середовищ за засобами масової інформації, необов’язковість виконання закону та параліч судової системи використовується для імітації процесу демократичного волевиявлення.

В нижченаведеній таблиці подані основні відмінності української виборчої системи і виборчих систем цивілізованих країн.

<table border=1 cellspacing=0 cellpadding=2><tr> <th> <b>Галузь</b></th><th> <b>Країни Заходу </b></th><th> <b>Україна</b></th></tr><tr valign="top"> <td>Проведення виборів</td><td>Вибори депутатів здійснюються частинами - раз в один-два роки переобирається частина виборних осіб ( як правило не більше третини-четвертини). Таким чином правляча верхівка змушена постійно ( а не раз у 4 роки) враховувати стан громадської думки.</td><td>Вибори до різних органів державної влади як правило суміщаються .Всіх депутатів та посадових осіб обирають за один захід. Ротація депутатського складу в проміжках відсутня.
</td></tr><tr valign="top"> <td>Тенденція розвитку демократичного механізму.</td><td>Розширення ролі мажоритарних систем голосування, використання сучасних технічних досягнень для проведення прямого голосування і опитування громадської думки</td><td> Витіснення мажоритарної системи і заміна її голосуванням за списками, голосуванням “оптом” - напр. прийняття конституції референдумом.</td></tr></table>

Подібно до того як суспільно-правовий устрій України не відповідає нормам демократії і верховенства права, економічно господарський устрій не відповідає нормам вільно-ринкової економіки, а нагадує скоріше економічні уклади часів феодалізму де хаотично змішувалися елементи ринкового господарства і примусово-наказові методи господарювання. Все це на жаль досить успішно видається українськими владоможцями за вільно-ринкову економіку.

<font size=+1><b>Роль державного регулювання</b></font>

<table border=1 cellspacing=0 cellpadding=2><tr> <th valign=top> <b>Галузь</b></th><th valign=top> <b>Країни Заходу</b></th><th valign=top> <b>Україна</b>.</th></tr><tr valign="top"> <td>Державне регулювання економіки
</td>
<td>Податкові пільги, пільгові кредитні ставки, перерозподіл надходжень від податків у суспільно перспективні галузі</td><td>Адміністративна заборона будь якої неузгодженої діяльності</td></tr><tr valign="top"> <td>Заснування суб’єктів господарської діяльності.
</td><td> Автоматична реєстрація за фактом повідомлення новоствореного суб’єкта господарювання про початок своєї діяльності.</td><td> Реєстрація і отримання дозволів на виконання майже всіх видів діяльності
</td></tr><tr valign="top"><td>Іноземні підприємці</td>
<td>Держава в першу чергу обстоює інтереси власних підприємців</td><td> Держава відкрито декларує захист іноземного підприємництва та іноземних інвестицій.
</td></tr></table>

<font size=+1><b>Податкова система.</b></font>

<table border=1 cellspacing=0 cellpadding=2><tr> <th valign=top> <b>Галузь</b></th><th valign=top> <b>Країни Заходу</b></th><th valign=top> <b>Україна</b></th></tr><tr> <td>Оподаткування фізичних осіб
</td><td>Як правило податок нараховується з сім’ї.</td><td>Податок нараховується з кожного працюючого члена сім’ї</td></tr><tr valign="top"><td>Основа надходжень до бюджету</td><td>Надходження з прибуткових податкі
</td><td>Надходження з ПДВ</td></tr><tr valign="top"><td> Прибуток з державної власності.</td><td>Включаються в перелік доходів держбюджету.
</td><td> До держбюджету не зараховується, факт існування такого прибутку замовчується</td></tr><tr valign="top"> <td> Технологічні інвестиції
</td><td> Звільняються від оподаткування.</td><td> Оподатковуються всіма видами податків</td></tr><tr valign="top"><td>Заробітна плата
</td><td> На державному рівні стимулюється створення робочих місць і виплата зарплати</td><td> Оподатковується трьома видами податків. Періодично застосовуються інші адміністративні і непрямі методи обмеження розміру зарплати.</td></tr><tr valign="top"> <td>Визначення бази оподаткування.
</td><td> Непрямі методи, звітність раз у рік, для великих корпорацій -квартальна</td><td> Прямі методи (прямий адміністративний контроль діяльності суб’єкта господарювання, використання персоналу та ресурсів цього суб’єкта для збирання і обробки інформації про самого себе).Щомісячна і потижнева звітність.</td></tr></table>

<font size=+1><b>Фінансова система.</b></font>

<table border=1 cellspacing=0 cellpadding=2><tr> <th> <b>Галузь</b></th><th> <b>Країни Заходу</b></th><th> <b>Україна</b></th></tr><tr valign="top"> <td> Використання іноземної валюти</td><td> Використання іноземної готівки суворо заборонене, операції з іноземною валютою дозволені лише для експортно-імпортних операцій.</td><td> Де-факто дозволене і заохочується
</td></tr><tr valign="top"> <td> Емісійна політика</td><td> Емісія здійснюється з огляду на наявність відповідних товарно-матеріальних та бізнесових ресурсів країни</td><td> Емісія здійснюється з огляду на наявність запасів іноземної валюти</td></tr><tr valign="top"><td> Роль держави
</td><td>Держава забезпечує стабільність національної валюти.</td><td> Держава забезпечує стабільну інфляцію національної валюти по відношенню до долара і євро.</td></tr><tr valign="top"> <td> Основне джерело поповнення банківського капіталу.</td><td> Вклади населення, кошти підприємців та торгівлі</td><td> Емісія Нацбанку та іноземні кредити
</td></tr><tr valign="top"> <td> Зовнішні запозичення.</td><td> Заохочення іноземних інвестицій виключно у приватній формі і лише не обумовлених ніяким політичними застереженнями.
</td><td> Позики в зарубіжних держав та міжнародних інституцій що супроводжуються політичними умовами використання цих коштів.</td></tr></table>

<font size=+1>Володимир Мартинюк</font>
Магістр державного управління

тел. 476-9539
E-mail: martyniuk@ukr.net

додано: 27-03-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/985709871.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua