першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: Викривлення суспільної свідомості.

додано: 05-04-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/986467478.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Викривлення суспільної свідомості.

В Україні втрачена динаміка розвитку соціальної структури

Віктор Каспрук, політолог



Вже котрий рік триває в Україні спровокована можновладцями , млява, розтягнута в часі соціально-економічна катастрофа. Народ, який від початку входив в цю катастрофу, кардинально змінився за своїми соціально-структурними показниками. У нього повністю дезорганізовані та змінені і лінія поведінки, і шкала цінностей і критерії поцінування оточуючого світу, і самооцінка власних можливостей.

Заміна політико-економічної трансформації суспільства на невправне імітування реформ призвело до деградації суспільної свідомості . Такий народ вже можна брати голими руками, зомбуючи його в наперед запрограмованому напрямку, використовуючи для цього відомі методи психологічної обробки населення. Зокрема масової політичної пропаганди через контрольовані інформаційні канали (радіо, телебачення), що робить людину віртуально і опосередковано керованою істотою, у якої немає ні можливості, ні засобів протидіяти цьому. Подібні методи цілком можуть бути придатними і для використання свідомого провокування соціально-політичних збурень прицільним результатом, що дезорганізує або ж повністю змінює політичне і соціальне середовище народу.

Народ має бути повністю керованим. Цього прагне і до цього йде " команда влади ". Тому масово провокуються екстремальні умови існування українського народу. Такі умови, за яких людина або просто не може вижити, або ж у неї мусить різко змінитися психофізіологічний стан. Для того, щоб така людина стала повністю підконтрольною і не опиралася насильницькій зміні свого соціально-психологічного статусу, необхідне перепрограмування і зміна її стереотипу поведінки. Все це відбувається на рівні підсвідомості і викликає хаос як у свідомості зомбованої людини, так і перепрограмування суспільства загалом.

Хаос у свідомості переростає в загальний соціальний суспільний хаос, який далі поширюється на політичні і соціальні сфери. Спроектоване " командою влади " суспільство тотальної нестабільності ( коли майже щоденно директивно вводяться нові правила гри та запроваджено закон зворотної дії, щодо прийнятих попередньо правил) призводить лише до того, що нестабільність поступово стає нормою життя і починає домінувати у всіх суспільних інституціях.

Роль нестабільності на перебіг протікання трансформаційних процесів в Україні є значно вагомішою аніж це могло б здаватися на перший погляд. Соціальна нестабільність проникла у всі сфери суспільного середовища замінивши собою поступ економічних і політичних змін на їх сурогатні замінники.

Насильницька зміна соціального статусу для переважної більшості громадян України стала однією із складових реальних негативних соціальних мутацій, котрі нині носять масовий характер. При цьому повністю ігноруються процеси розмивання соціального базису суспільства та соціальної розбалансованості держави. А процеси зміщення соціальних суспільних відносин спрощено сприймаються і потрактовуються як лише похідні переходу загальної трансформації політичної і економічної систем.

За такої ситуації, держава стала утворенням, що домінує над суспільством і яке є повністю залежним від неї. Схоже, що утворився новий тип антисоціального суспільства, у якому юридично розрегульована соціальна сфера, та відповідно і соціально зміщена поведінка індивідуумів, котрі є складовими цього суспільства. Збереглася примусова регуляція соціальної поведінки громадян. але за загально нестабільної ситуації, нормативні правила, котрі увесь час піддаються не прогнозованій корекції, зводять нанівець всі потуги до застабілізованності соціальної колективної поведінки. Вся парадоксальність подібної ситуації полягає в тому, що неможливо застабілізувати вибіркові соціальні сфери не бажаючи відмовлятись від усунення самих причин загальної дерегуляції і дестабілізації суспільства. Розмиті і нестабільні соціальні норми та відсутність юридичного порядку, часто провокують тих, хто тримає владу, до монопольного використання примусу, замість вибудовування загальної системи соціальної саморегуляції суспільства.

Таким чином, держава, котра функціонально покликана виступати у ролі своєрідного арбітра-посередника, який має регулювати і ураховувати інтереси всіх без винятку політично-соціальних прошарків та груп, утримувати їх від конфліктів, тримати суспільство в межах порядку і забезпечувати його стабільність, потрапила під контроль і економічну владу найбільш могутніх соціальних стратів, і втратила свою соціальну самостійність, перетворившись на озвучувача волевих рішень кланово-корпоративної номенклатури.

Соціальна розбалансованість нашої держави є одним з основних чинників розбалансованості її політичної системи. Номенклатура, намагаючись підсилити свій контроль над суспільством, пішла на неконтрольоване зростання чиновницького бюрократичного апарату, який, з часом, став перетворюватись на самостійну. обособлену не тільки від суспільства, а й від тих соціальних класів інтереси яких він переважно представляє. Тут починає спрацьовувати закон зворотного зв'язку і для контролю вже самого чиновницького апарату необхідні все нові і нові контролюючі структури. В результаті істотно ускладнюється сам процес контролю за державою з боку номенклатури, а соціальна розбалансованість набуває лише нових, модерних форм.

Нині в Україні заблоковано саму можливість соціального вирівнювання. Якщо втрата соціального статусу несе за собою негативи втрати компонентів економічної самостійності, то сам процес можливого повернення у попередню соціальну нішу, часто унеможливлюється високими бар'єрами штучних перепон. Але насильницька соціальна диференціація окрім суто соціальних негативів ще може мати дуже серйозні політичні наслідки. Суспільство, в якому його громадяни втратили шанс шляхом власних професійних чи інтелектуальних зусиль підвищити свій соціальний статус, починає втрачати і свій шанс до соціальної мобільності і разом з цим до соціальної рівноваги.

Ми можемо спостерігати стійку тенденцію соціальної люмпенізації суспільства. І якщо в індустріально розвинених країнах позитивні зміни в соціальних структурах та в соціальному статусі її громадян відбуваються насамперед під впливом нових виробничих і інформаційних технологій , зростання матеріального добробуту населення, то в нашій країні пониження соціального статусу провокує різку зміну матеріального рівня і супроводжується виникненням стресів та масових індивідуальних розчарувань. Ці розчарування часто можуть слугувати причиною, котра провокує негативні зміни в політичній атмосфері суспільства.

Політика, економіка і соціальна сфера суспільства мають між собою дуже тісний взаємозв'язок. Динаміка розвитку соціальної структури суспільства невіддільна від економічних і політичних процесів , а соціальні протиріччя, котрі викликані перебудовою економічних стосунків, безробіттям, соціальним нігілізмом сприяють виникненню іноді досить гострих політичних протиріч. Такі протиріччя між клановою номенклатурою та власне більшістю українського народу виникли ще з того часу , коли номенклатура тільки розпочала " розбудовувати " державу під себе . Одноосібно розділивши між собою колишнє громадське добро вона і далі користуючись зі слабкості та неструктурованості суспільства продовжує грабувати народ, утримуючи владу силою захопленого раніше капіталу.

Соціальні мутації , котрі виникають нині в суспільному просторі в пострадянський період розвитку держави, потребують детального дослідження . Так як соціальна структурація суспільства набуває непрогнозованих форм, при яких більшість стратів потрапляють в зону соціального відчуження від розвитку процесів становлення державних інституцій, і перебувають ніби у соціальних резерваціях, де встановлюються внутрішні закони, що відповідні саме конкретній формі соціальних взаємин , які прийняті в даному соціальному прошарку. Таким чином соціальна відчуженість одного страта від іншого починає визначати і загальну відчуженість частини соціуму від інтересів держави.

Отже, якщо держава перестає цікавитись становищем своїх громадян, а громадяни, в свою чергу, не ідентифікують саму державу, як виразника і захисника їхніх інтересів, то відокремлення держави від власного народу неминуче набуває форм взаємної загальної відчуженості. І в такому випадку починають пробуксовувати вже не тільки механізми соціальної регуляції соціуму, а й і відбувається політичне відчуження основної маси громадян від проходження внутрішньополітичних процесів в самій державі, ( що ми власне і можемо спостерігати останнім часом на теренах України ).

Викривлення суспільної свідомості поширюється на всі без винятку соціальні прошарки. Верхні страти, захопившись вирішенням своїх вузькокланових інтересів, перестають повноцінно виконувати свої соціальні функції. Нижні страти, котрі весь час піддаються масованому визиску і соціальній вівісекції , настільки деморалізовані та дезорганізовані, що починають поступово втрачати попередні соціальні орієнтири і перетворюються на соціально аморфну масу, яка під тиском зовнішніх обставин опинилася поза колом суспільних зрушень. А замість зближення статусних позицій широких прошарків населення, формування середнього класу ( що має не лише велике соціальне, а й політичне і економічне значення для майбутнього держави ) лише повсякчасно розширюється соціальна прірва між нижніми і верхніми стратами, і цим унеможливлюється процес нівеляції соціальної нерівності та досягнення у майбутньому високого рівня соціальної однорідності.

Фактично в Україні втрачена динаміка розвитку соціальної структури. А протиріччя між соціальними прошарками провокують гострі процеси політичного протистояння. Те, що й досі нічого не зроблено, щоб створити соціальний базис Української держави, лише підкреслює неготовність правлячої верхівки до правового регулювання процесів суспільних відносин. Саме існування фактичного беззаконня і є головною причиною відсутності, будь-якого прогресу в державі за останні роки. За умов правління беззаконня неможливо ані здійснити які-небудь дієві соціальні програми, ані зрушити з місця економічні перетворення, без яких, в свою чергу, соціальні програми не наповнені фінансово і тому не мають реального змісту.

Єдиний на сьогодні можливий вихід - це забезпечення примату прав особи і захист прав особи на найвищому законодавчому рівні, правничим актом прямої дії, без права найменшого ущемлення положень цього правничого акту або суперечності з ним будь-якими іншими документами чи діями осіб. Після цього автоматично втратять силу нескінченні підзаконні акти і, разом з ними не менш небезпечна для особи, держави і законності, законодавча круговерть. Зникнуть постійні неконтрольовані зміни фактично діючого в країні законодавства тлумачень. Відкриваються перспективи для запровадження в подальшому цивілізованого законодавства, починаючи з нового Цивільного кодексу , для роботи підприємців та самодіяльності громадян у всіх сферах суспільного життя. Задля встановлення примату основних прав особи мають бути проголошені пріоритетними такі права як: право на життя, право на свободу, право на власність , право на самодіяльність в економічній, політичній та інших сферах. право на соціальну підтримку та страхування.

Сьогоднішній стан українського суспільства визначається різноплановою деградацією суспільних стосунків, структур, інституцій та особистостей. Що, в свою чергу, призводить до утворення замкнутого кола деградації: структурна деградація через недостатність енергетики ( біологічної, соціальної, інтелектуальної, культурної тощо ) - недостатність вироблення та засвоєння необхідної енергетики - подальша структурна деградація. До чого це може призвести і вже призводить можна простежити на прикладі статистики масового зубожіння населення.

Викрививши суспільну свідомість можновладці направили розвиток самого суспільства по антисоціальному, деградаційному шляху. Побудову ж повноцінного громадянського суспільства можна розпочати лише створивши міцну соціальну основу держави. В базис громадянського суспільства в Україні необхідно закласти чітку правову основу. А пріоритет права має стати основною домінантою майбутнього правового суспільства в Україні.

додано: 05-04-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/986467478.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua