першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: Анатолій Матвієнко: "АНАЛІЗ РОЗВИТКУ УРЯДОВОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ"

додано: 24-04-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/988097656.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

На сьогодні є помилкою розглядати ситуацію в Україні окремо від політичних процесів, які відбуваються в світі. Загальновідомо: сильна держава впливає на світові події, слабка - сама перебуває під впливом.

На жаль, Україна належить до другої категорії держав. Тому нинішня ситуація навколо Кабінету Міністрів та прем'єра В.Ющенка може бути проаналізована лише в контексті аналізу ситуації навколо України.

Під час президентських виборів в Україні Росія була надто заклопотана власними проблемами і порівняно мало втручалася в українські справи. Другий термін президентства Л.Кучми забезпечило ліберальне ставлення адміністрації Б.Клінтона, під гарантії дальшого західного вектору розвитку України.

Однією з умов такої домовленості стало призначення прозахідно орієнтованого прем'єра В.Ющенка. Однак уже перші кроки В.Ющенка, скеровані на те, щоб наблизити Україну до європейських стандартів у економіці й політиці, серйозно зачепили інтереси олігархів і налякали Л.Кучму. Вже з березня 2000 року почалося цькування уряду в державних та контрольованих кланами ЗМІ. Така реакція серйозно схвилювала Захід. А так званий "референдум за народною ініціативою" остаточно розвіяв ілюзії Заходу щодо намірів Л.Кучми дотримуватися західної орієнтації та демократичних норм.

Тому вже влітку 2000 року за інформацією Інституту Відкритої Політики Л.Кучмі було запропоновано погодитися на російський варіант контрольованої передачі влади під політичні гарантії особистого майбутнього. Л.Кучма попросив тайм-аут до завершення президентських виборів у США. Цей тайм-аут було використано ним для зближення з Росією в намаганні отримати таким чином аргумент тиску на позицію США.

Внаслідок цих політичних коливань Л.Кучма виявився у вразливій позиції як щодо Заходу, так і щодо Росії. Це спонукало останніх ухвалити спільне рішення - Л.Кучма повинен піти достроково.

Але Росія вирішила повною мірою скористатися зі слабкості Л.Кучми. Вона вдало використала обставини вбивства Г.Гонгадзе та "касетний скандал" з метою підпорядкування української політики інтересам Росії. Достеменно невідомо, хто саме стоїть за вбивством Г.Гонгадзе й записами М.Мельниченка. Проте вже відомо, хто найбільшою мірою зумів скористатися з їхніх наслідків. Це - Росія.

Сьогодні В.Ющенко є бажаною людиною для більшості громадян України і для Заходу. Водночас він є серйозною перешкодою для реалізації планів олігархічних кланів і Росії. Позбутися В.Ющенка можна двома способами - усунення його з посади, або ж компроментації.

Перша спроба полягала в підпорядкуванні В.Ющенка олігархам шляхом формування так званого "коаліційного уряду". Висувалися вимоги надати "пропрезидентським" фракціям 10-12 міністерських портфелів навіть без деталізації переліку конкретних портфелів та претензій до осіб, які їх сьогодні посідають. Після цього самими ж олігархічними фракціями було зруйновано неліву більшість. Провину за це було покладено на В.Ющенка. Водночас Росія посилила свій вплив на українських комуністів з метою утвердження через них свого політичного контролю.

Сьогодні необхідність відходу Л.Кучми сприймають як доконаний факт Захід, Росія та більшість українських політичних еліт. Але можливі два сценарії такого відходу.

І. Ще до парламентських виборів. До цього готовий Захід, але цього страшенно бояться Росія й олігархи. Не готове до цього повною мірою й хворе українське суспільство, яке не має повної і правдивої інформації про те, що ж відбувається в країні і навколо неї.

ІІ. Після парламентських виборів. До цього готові і цього прагнуть усі, але кожен має власні сценарії зміни влади.

Олігархи, комуністи й Росія прагнуть контролю над адміністративним і фінансовим ресурсом України.

Вони прагнуть зробити комуно-олігархічну коаліцію правлячою й вирішити на такий спосіб усі свої проблеми. Л.Кучмі взамін обіцяно гарантії безпеки.

Натомість Захід зацікавлений у зміцненні демократичної опозиції, у недопущенні фальсифікації виборів та використання адміністративного ресурсу при їхній підготовці й проведенні. Для цього потрібне збереження В.Ющенка на посаді прем'єра. Л.Кучмі так само пропонуються гарантії безпеки.

На сьогодні Л.Кучма, як свідчить його поведінка, більше довіряє Росії, аніж Заходові. В цьому полягає його велика помилка як з погляду національних інтересів України, так і з погляду гарантування його власного майбутнього.

Висновок. Ми стоїмо напередодні вибору того, яким шляхом піде Україна, - європейським чи азійським, з утратою національної незалежності. Саме в цій площині потрібно проводити консультації і шукати відповідних конфігурацій нової більшості. Ми повинні усвідомити, що європейський вибір потрібен насамперед Україні, а не Європі чи США. Якщо ми цього не зробимо, то можемо дочекатися нової версії пакту Молотова-Ріббентропа щодо України. Якщо вже не дочекалися закулісного таємного поділу нашої держави на різні сфери впливу.
Виходячи з цього, Інститут Відкритої Політики може рекомендувати таку лінію поведінки для прем'єра В.Ющенка.

1. В.Ющенко повинен поводити себе принципово, уникаючи принизливих і безперспективних сепаратних домовленостей з олігархічними кланами.

2. В.Ющенкові доцільно напряму перекласти відповідальність за ухвалення остаточного рішення про долю уряду на Л.Кучму (для останнього відставка уряду означає перспективу дострокових президентських виборів ще до парламентських).

3. В.Ющенко може залишитися сьогодні сильним і незалежним політиком, лише подавши президентові Л.Кучмі заяву про власну відставку. Тільки так він може спонукати Л.Кучму до дієвих кроків заради збереження уряду. В разі, якщо відставку таки буде прийнято президентом, екс-прем'єр залишається фігурою загальнонаціонального масштабу й потенційним лідером об'єднаної опозиції.

4. В.Ющенко, якого Л.Кучма "спасе" за результатами сепаратних домовленостей з олігархічними фракціями, стає ослабленим політиком.

5. В.Ющенко, який орієнтуватиметься лише на домовленості з олігархічними фракціями, знищує власну політичну перспективу.

Українська Народна Партія "СОБОР" хоче й буде підтримувати сильного патріотичного політика В.Ющенка.

Президент Інституту Відкритої Політики,
Голова УНП "СОБОР",
народний депутат України А.Матвієнко

додано: 24-04-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/988097656.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua