першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: Олександр НАКАЗНЕНКО: "Інтерв"ю з солістом групи "ВВ" Олегом СКР

додано: 08-05-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/989347040.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Зірка

Олег Скрипка: Талант — це творчість без натуги.

З’явившись наприкінці вісімдесятих, музична рок-група «В.В.» («Воплі Відоплясова») одразу здобула велику слухацьку аудиторію. Цей колектив став наче прапором для українських меломанів. Вони, а також інших співочий світ, побачили, що в Україні є рок-гурт світового рівня. І це при тому, що більшість пісень «В.В» україномовні, серед яких чимало народних, «сільських».

Як в нас часто трапляється: що більші авторитет та популярність в людей, то дужче вони комусь заважають. Кілька років «В.В.» змушене було жити й працювати у Франції. Повернувшись в Україну, флагман українського року зіткнувся з різними перешкодами й змушений заробляти московськими гастролями. При цьому «В.В.», як і з десяток років тому, залишається еталоном музики й мистецтва взагалі. А лідер гурту Олег Скрипка таким же безпосереднім, цікавим й неохочим до розповідей про особисте життя.


Артист має сказати про себе творчістю

Олег Скрипка: Про своє власне життя я не розповідаю в інтерв’ю. Бо вважаю, що це неправильно. Якщо людей цікавить приватне життя артиста, це значить, що їх не цікавить його творчість. Артист має сказати про себе своєю творчістю, а те, що він робить вдома — не має значення.

Майдан-Інформ: Але ж приватне життя впливає на творчість…

Олег Скрипка: Думаю, що не впливає. Тому, що творчість — це річ внутрішня і, грубо кажучи, духовна. Вона не залежить, точніше, слабко залежить від матеріального життя. Треба якісь гроші, щоб купити інструменти та прилади, на яких робити музику.

Мені особисто ніколи не було цікаво читати, яке приватне життя було у Льва Толстого, чи в Рембо, чи в когось іще.


Якщо б мені не пофартило, то став би інженером

Майдан-Інформ: Якщо уявити, що Олег Скрипка не співаком, то ким би він став?

Олег Скрипка: Зрозуміло, я шукав можливості зібрати команду і грати в рок-групі. Якщо б мені не пофартило, то просто став би звичайним інженером. Я закінчив інститут, працював. Потім гадаю, пішов би з підприємства, де працював. І зараз, певно, в якомусь приватному підприємстві робив би якісь телевізори чи антени.

Майдан-Інформ: Наше покоління і, зокрема, гурт «В.В.» потрапило на злам суспільних формацій. Радянський Союз, перебудова, згодом незалежна Україна. Це сприяло якось кар’єрі?

Олег Скрипка: Абсолютно, на сто відсотків! Багато разів ми попадали на таку позитивну фазу хвилі. І нас просто саме життя підштовхувало, надавало певний імпульс.
Я розумію, що ми робимо нормальну музику, і що вона цікавить людей. Але, якщо б нам не повезло разів десять в нашому творчому житті, то нас би ніхто не знав і ніхто не чув.

Уперше пощастило, саме коли ми почали грати. Тоді була мода на рок-клуби, рок-фестивалі в Радянському Союзі. Після Пітера, Москви, Свердловська в Києві теж організувався рок-клуб, відбувся перший рок-фестиваль. Ми якраз зібралися за два тижні до цього фестивалю. Так випало. У нас була програма, яку ми прорепетирували і зіграли. Це стало нашим першим виступом у 1987 році. Нас відразу помітили.

Якось так легко все склалося… У нас, до речі, все було дуже легко в житті, тобто природно. Самі ми за натурою ніякі не бізнесмени. Не здатні нічого організувати чи якісь зв’язки необхідні знайти. Але тоді виходило. Не скажу, що до нас люди з пропозиціями підходили, принаймні, ніяких сильних пропозицій не було. Просто навколо нас складалася якась ситуація, що щось виходило. Воно так і до цього часу.

Не можу сказати, що навкруг нас є осередок, який нам допомагає чи оберігає від чогось. Навпаки. Ми до цих пір перебуваємо в стадії суду. І люди, які хотіли знищити нас як групу, слабко, але продовжують цю боротьбу. Хоча вже ніякого сенсу це не має.

У нас ніякої допомоги. Ми більше виступаємо у Москві ніж у Києві. Це промовисто свідчить про відсутність належної підтримки. Хоча нас запрошують на День Києва, думаю, запросять на «Таврійські ігри».


Політики схильні до попси

Олег Скрипка: Скажімо так, відчувається, що в нашій державі не вистачає розуміння, що рок-музика є справжньою національною культурою. І підтримувати українську рок-музику — це підтримувати наше культурне майбутнє. Впевнений, що цього не розуміють наші політики. Навіть консервативні одиниці. Вони по-старому вважають нас ворогами.

Майдан-Інформ: Якими колись комуністи за часів Союзу вважали?

Олег Скрипка: Так, таке ставлення в політиків і залишилось. Такий собі консерватизм. Вони із задоволенням йдуть назустріч естраді. На жаль, але так і буде воно в майбутньому — більшість естради ніхто не пам’ятатиме. Тому що естрада — це піар. Хоча, власне, завжди був такий розклад сил в природі і в усіх суспільствах. Є, грубо кажучи, якась попса при будь-якому мистецтві, яка завжди краще себе почуває. Вона дуже яскрава, на перший погляд, рекламиста така. Внаслідок чого політики до попси нормально ставляться. Вони люблять запросити попсовиків до себе на день народження, на якісь свої свята.

Інша проблема. Я розумію, ведеться якась боротьба, хочуть захисти телевізійний і радіоефір від російської попси. Але це робиться, по-перше, грубо, а, по друге, не планомірно. Все одно дев’яносто відсотків, що ми чуємо — це російський ефір. І якщо хтось щось забороняє, то цим робить тільки рекламу. З Росії ми тільки й чуємо, що в Україні забороняють російську мову. Хоча насправді, якщо глянути на афіші, то дев’яносто відсотків маємо російських виконавців і там Стінг чи інші західні зірки. Українські виконавці все менше й менше їздять з концертами. І це є серйозна проблема в Україні.


Рок на дев’яносто відсотків теж попса

Майдан-Інформ: Тобто, від російської попси здатен захистити нас тільки український рок?

Олег Скрипка: Нехай буде й українська попса. Краще вітчизняна ніж не наша. Нехай наші шахраї заробляють гроші, нехай наші попсовики заробляють гроші. Це тільки для держави краще, коли гроші залишаються в державі.

Майдан-Інформ: Російський рок не тисне так на Україну, як попса?

Олег Скрипка: Насправді саме слово «рок» можна навіть вже й не вживати в прямому розумінні. Те, що називається «рок», сьогодні на дев’яносто відсотків теж попса. Рок-рух вже дуже важко якось вирізнити. Є нормальні російські рок-групи, але це не ті групи, які часто заїжджають до Києва. Наприклад, «АукцЫон», «КС», «Ленинград». Такі альтернативні незалежні групи, які грають нормальну цікаву музику. І коли ти натискаєш кнопки радіо і через одну чуєш «БИ-2» чи ще щось таке, то це з натяжкою для середнього слухача можна назвати роком, а насправді це ж не є рок.

У Росії, точніше сказати, в Москві, дуже великий ринок. Там є соціальна ніша для рок-музики. Є дуже багато клубів, де може грати жива рок-група. У Києві майже немає таких місць, існують як винятки.


Попса дешевше коштує

Майдан-Інформ: Які саме? Де може в Києві виступати «В.В.»?

Олег Скрипка: Ми лише декілька разів грали в «Дежа вю». Тобто це місце, яке дозволяє грати «живцем». У «Бінго» кілька виступів, у «Нью-Йорку» пару разів. Але це винятки … В основному там іде «фанерна» музика. Що й говорити, якщо у нас до цих пір на концертах під «фанеру» співають. Це старомодно, як мінімум.

Майдан-Інформ: Тобто ринок може виручити рок?

Олег Скрипка: Ринок не може виручити рок тому, що така ситуація: в основному рок люблять люди бідні й частково середнього достатку. Багаті люблять попсу. Тобто йде попсі більше грошей. І ще попса дешевше коштує. Вони не шукають зайвої мороки. Грати з міні-диском дешевше ніж грати з музикантами. Нам потрібна більш-менш якісна апаратура, щоб наші виступи не сприймалися як шум. Рок-проекти — це дорогі проекти. Хоча зовні рок може виглядати як якась недоладна музика. Насправді це дорого, і ринок до цих пір не може витягнути наш рок. Обладнання, барабани, гітарні підсилювачі і музиканти теж «живцем». Хоча рок-музиканти дуже мало отримують. Все одно простіше й дешевше прийти з міні-диском ніж з музикантом. От така ситуація.

Майдан-Інформ: Зараз набуло поширення комп’ютерне моделювання звуків…

Олег Скрипка: Є сучасні групи, навіть вітчизняні, які це використовують. Це робота з ді-джеєм. Стоїть на сцені, умовно кажучи, технік. Він запускає якісь звуки з комп’ютера та різних приладів. У загальному сказано комп’ютер. Це сенплер та різні штуки. Тут якраз стирається грань між виступом під «фанеру» та виступом «живцем». Але насправді західний ді-джей, я вважаю, що це справжній музикант. Я чув роботу класних ді-джеїв. І в Москві починають з’являтися класні ді-джеї. Вони «живцем» працюють з публікою. Можуть щось підіграти на клавішах, підспівувати, іноді створити дуже несподівані звуки, дуже цікаво міксувати. Коли з ді-джеєм грають «живі» музиканти — дуже цікаво.


«В.В.» традицій не порушуватиме

Майдан-Інформ: «В.В.» використовує комп’ютерне моделювання звуків?

Олег Скрипка: Ми стара формація. Не будемо порушувати традиції. Думаю немає сенсу це робити. Триматимемося на старих позиціях.

Все ж таки є комбек до повернення моди на рок. Друга хвиля, може вже третя хвиля на рок-формацію. Гадаю, що вона протримається може десь два-три, а той п’ять років. Рок буде дуже модним.

Насьогодні естрадні групи вже не влаштовують. Гітари, барабани живі… Це буде модно декілька років. Потім, я думаю, все ж таки жива музика віддасть позиції комп’ютерній. Розвиток музики йтиме хвилями. Гадаю, буде майбутнє і в джазу. У широкому розумінні. Асі-джаз у вузьких колах це модно. Але думаю асі-джаз дійде й до України і буде у нас в моді.

Майдан-Інформ: Як я розумію, «В.В.» не плаватиме за цими хвилями, а буде чекати своєї хвилі, щоб грати свою музику.

Олег Скрипка: Так. Але ми не можемо прогнозувати, скільки ми ще протримаємося. Зараз у нас така позитивна фаза, нормальна. У нас багато концертів, запрошень. В основному в Москві. Зараз у нас буде декілька концертів на День Києва. Пропонують нам зробити тур по Україні, але щось воно не складається.

Майдан-Інформ: Чому у «В.В.» зараз мало нових текстів?

Олег Скрипка: «День народження», «Були на селі» — нові пісні. Загалом, який сенс нам писати нові пісні, якщо старих ніхто не знає?! У «Ліриці «В.В.»» понад півсотні пісень. Цього поки що достатньо. Випущено вже дві третини цих пісень. Їх ще вистачить на два альбоми. Якщо треба, спокійно можна написати іще. Але писати нові пісні — означає забувати старі. Це просто зайва робота. У ній точно немає ніякого сенсу.

У кожному альбому «В.В.» половина старих пісень, половина нових. І одна-дві пісні це обробка відомих пісень.


«В.В.» співає Цоя

Майдан-Інформ: Чи чекають на шанувальників «В.В.» якісь новинки?

Олег Скрипка: Хочемо випустити сінгл з піснями Віктора Цоя. На замовлення проекту «Кінопроба» московською фірмою «Рео Рекордс» ми зробили обробки цих пісень. Як завжди залишилися в хвості цього російського паровозу. Тобто за Земфірами, «БИ-2» і т. ін. Тому наші пісні майже ніхто не чув. Вони вийшли збірками «Кінопроба-1» і «Кінопроба-2», але насправді їх ні на радіо, ніде не крутили. Ми хочемо випустити їх самі. Я збираюся сам попрацювати як ді-джей. Хочу випустити маленький сінгл, де буде ремікс двох пісень «В.В.» східного напрямку. Це «Розмова з Махатмою» і «День народження». І ще туди увійдуть «Не думай о секундах свысока» і «Мы - дети галактики» (це Лев Лещенко співає). Все майже готове. Я потроху так працюю на комп’ютері. Спілкуюсь з фірмами-виробниками. Але в Україні вони в нас слабкі. До реміксів (це оброблені з використанням комп’ютерної техніки музичні фрагменти з раніше випущених композицій) фірми обережно ставляться. Не знаю, чи вийде. Можна просто так випустити, наштампувати диски — це не дуже дорого. Можливо випустимо за свій рахунок.

Майдан-Інформ: Пісню «Горіла сосна» записано разом з хором французьких танцюристок. Нещодавно вийшов новий альбом —концертний сольник в Києві «Інколи», де «В.В.» акомпанує оркестр Збройних Сил. Є наступні проекти подібного партнерства?

Олег Скрипка: Хотілося б дуже знайти цікавий народний хор не офіційного плану, а з якогось сільського клубу. Зробити з ним якийсь проект.

Пошукати українських пісень, не розкручених, як «Ти ж мене підманула», а гарних народних пісень, які ще співають люди у селах. Щось зробити з цього було б дуже цікаво. Є така ідея. Робота поки що не ведеться. Але це можливо. Для цього потрібен, час, гроші та зацікавлені сторони.


У Франції нам нічого не треба було змінювати

Майдан-Інформ: Хотів би повернутися до епохальних віх для «В.В.». Перша — початок виступів 1987 році. Які наступні?

Олег Скрипка: В Україні і в цілому в Радянському Союзі був матеріальний і моральний занепад і для такої групи як наша не було роботи взагалі. Якраз так вийшло, що нас вчасно запросили до Франції працювати. Ми поїхали до Франції, жили і працювали, співали ту ж «вевешну» музику українською мовою. Нічого не треба було змінювати. Нас там приймали, слухали, робили нам концерти і т. ін. І якраз в цьому плані гурт «В.В.» здобув великий шанс тому, що багато груп у той час просто розпалися. Ми мало не єдина група, що вижила. Потім якось вчасно повернулися. Якби трохи пізніше — то нас би остаточно забули в Україні. І все. Не залишилося б ні слуху, ні духу.

Майдан-Інформ: Саме цим було викликане повернення?

Олег Скрипка: Хотілося все ж таки грати в Україні і відчувалося, що можливості для цього з’являються. На щастя, зацікавилася одна фірма — московська «Гала Рекордс». Ми з нею уклали контракт, працювали. Вийшли пару альбомів, кліпи і тому подібне.

Сучасна віха, я вважаю, зацікавленість Росії до України загалом. До української музики. Зокрема, до моєї групи. Це просто склалися обставини.

Й зараз виручає зацікавленість до «В.В.» з боку Москви. Якби її не було, ясно, що ми б в Україні не вижили. Я просто спостерігаю, як виживають українські рок-групи. Вони, відверто кажучи, ледве животіють. Якщо артист не відомий в Москві, йому важко бути відомим в Україні. Якби я не працював у Москві, ми б не могли робити ні кліпів, ні альбомів. Як мінімум в такому вигляді, як зараз це відбувається.


Майте гарний смак і власне розуміння

Майдан-Інформ: Як би Ви охарактеризували нинішню ситуацію у «В.В»?

Олег Скрипка: Нормальна, робоча, є якась стабільність. Я спокійна, твереза людина. Тобто, розумію, що всяке може бути. Сьогодні ми працюємо, маємо концерти, нормальні стосунки в групі. Тобто, ми вже дорослі люди. Вже позаду ті тертя, що відбуваються між молодими артистами.

Майдан-Інформ: Тобто, психологічний клімат в колективі…

Олег Скрипка: Психологічний штиль в позитивному розумінні.

Майдан-Інформ: Це можна порівняти з ситуацією, коли налагоджений млин крутиться, а мельник сидить?

Олег Скрипка: Саме так.

Майдан-Інформ: Щоб Ви, Олеже, хотіли побажати слухачам «В.В.»?

Олег Скрипка: Менше потрапляти під вплив реклами й пропаганди. Як культурної, так і всякої іншої. Мати приватний гарний смак і своє розуміння всього, що відбувається навколо себе. Дуже критично ставитися до того, що тобі намагаються продати. Це просто я сам так ставлюся до всього. Коли мені кажуть «це класно», а я всередині не дуже згідний з цим, я вдумуюсь. За людьми спостерігаєш і розумієш, що не завжди люди відверті в своїх виявах.

З іншого боку, уникати категоричного критиканства. Сам теж кажу «естрада» чи «попса». Але не вся естрада і попса погана. Є нормальна естрадна пісня — вона приємна. Деяких виконавців я дуже поважаю. Наприклад, я вважаю, що Меладзе нормальний співак. У нього є голос, нормальні були пісні у перших альбомах. Нормальні попсові тексти. Можна ще когось назвати. Коротше, треба розрізняти людей і розуміти, хто й що робить.

Майдан-Інформ: Яка риса характеру чи щось інше допомагає Вам не піддаватися тиску реклами, цьому зомбуванню, а мати свою думку?

Олег Скрипка: Я, як і всі люди мого віку, вискочив з-під пресу радянської пропаганди. От і ми всі тепер критично ставимося до радіо, телебачення і того всього. З іншого боку, я перебуваю в просторі шоу-бізнесу і бачу, як багато робиться речей. Я бачу, як робляться зірки, я бачу і знаю, як ховаються в життя різні ідеї — і культурні, і естетичні, і політичні. Тобто, я знаю механізм цього. І якщо щось з’являється нове, я, як хірург, роблю дуже швидку трепанацію цьому. Розумію, що люди тримають за цим, що вони хочуть сказати. Коли відбувається аналіз — це допомагає.

Ті методи, які використовувалися для впровадження комуністичної ідеї, використовуються зараз у рекламі, пропаганді, політиці, але вже дрібними уривками. Є люди, які нормально не вміють аналізувати все, що відбувається.


Тексти — доповнення до музики.

Майдан-Інформ: Люди якого віку переважають в слухацькій аудиторії «В.В.»?

Олег Скрипка: Я б сказав наш слухач — це людина, яка може вловити для себе якийсь емоційний резонанс в нашій музиці. Тобто ця людина може бути будь-якого соціального плану чи віку, будь-якої професії. Я бачу, що приходять абсолютно різні люди на наші концерти. Приходять не тільки батько із сином. Приходять дід чи бабуся з онуком. І вони вдвох просто «вставляються» нашою музикою. Це емоційні люди, в яких відбивається наша музика.

Слухайте музику. Те, що ми хочемо сказати — це в музиці, а слова це є тільки слова. Ми не майстри слова, а майстри звуку. Тексти — доповнення до музики. Я хочу випустити нову «Лірику «В.В.»». Але це тільки для фанів. Хто щось не дочув, коли ми співали, зможе почитати.

Майдан-Інформ: Помітно, що у різних варіантах виконання пісень деякі слова й фрази змінені.

Олег Скрипка: Спочатку пишеться музика. Потім до неї текст. Бувають якісь доповнення. Щось я там змінюю. Коли довгу пісню співаєш, іноді з’являються нові слова, й ти розумієш, що вони кращі. Хоча вони вже записані в альбомі, але ти розумієш, що так краще сказати.

Це може бути на сцені. Співаєш — якось слово там раз вискочило. Чи на репетиції. Чи може просто йдеш вулицею і воно само виникає.


Талант як молоко в корови — воно просто тисне

Майдан-Інформ: Як виникає музика?

Олег Скрипка: Просто раз — і є якась мелодія. Схопити момент появи її - це неможливо. Завдяки чому — не знаю. Це природна данність, яка від людини не залежить. Скільки я знаю різних людей. Талановитий актор чи талановитий письменник. Ти бачиш, що людина за свій талант не відповідає, це просто дано їй «на шару», безкоштовно. Людина потім з цим працює. Дехто працює нормально. Тобто, вміє його вірно використати. В іншого так не виходить.

Майдан-Інформ: Як Ви ставитеся до поширеної формули, що талант - це всього на 5 відсотків природа, 95 відсотків — праця?

Олег Скрипка: Складно якісь відсотки знайти. Ясна річ, що без таланту нічого не буде. Однією працею не доб’єшся. Але є багато проектів, які здійснюються тільки однією працею, без таланту. Це можливо, але не дуже цікаво. З іншого боку, талант без роботи нічого не вартий. Тут точно нічого не буде. Тобто, є якась частина, грубо кажучи, дана нам Богом. А далі треба працювати. У кожному акті творчості є частина, яка від тебе не залежить, тобто є якесь відчуття, якась незакінчена музична, поетична чи якась інша форма… Потім треба працювати, щоб довести її до тієї форми, яку можуть зрозуміти слухачі.

Майдан-Інформ: Наприкінці минулого тисячоліття Олег Скрипка та Лесь Подерев’янський взяли участь у спільній акції, організованій Українською Динамічною Культурою під назвою «Гуманісти». Як би Ви оцінили талант цього творчого партнера?

Олег Скрипка: Ясно, що в Леся більшість відсотків таланту. Він дуже талановита й ерудована людина. У нього гарний смак і вміння підмічати. Просто, це як молоко в корови — воно просто тисне, його треба видати. А для цього треба попрацювати, щоб надати таланту певної форми. Лесь - художник. Для того, щоб малювати, треба багато працювати — це і є робота над формою. Тобто, для нього це - проблема попрацювати. Він надає своїм спостереженням форми п’єс. Випустив книгу. Тобто, він не сильно напружується. До речі, теж гарно — не сильно напружуватися. Як я розумію, Тарас Шевченко теж не сильно напружувався, щоб написати свої вірші.

Є різні люди: з одних це йде таким сильним потоком, з інших маленьким струменем. Можна назвати талант, можна назвати інтелект, відчуття смаку чи гумору — по-різному. І треба працювати по-різному. Чим менше таланту, тим менш цікава робота — і все. Буває видно, що багато роботи, але відчуваєш, що більше й нічого.

додано: 08-05-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/989347040.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua