першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: Валерій КОЧЕТОВ: Відкритий лист

додано: 04-06-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/991673010.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Версія до друку у оригінальному макеті автора тут
<A Href="http://maidan.org.ua/lib/message.html">http://maidan.org.ua/lib/message.html</A>

-------------
Відкритий лист

Люба моя Україно!

Знов прийшла глибока осінь твоєї свободи. З дерева державної незалежності облітає останнє листя конституційних й громадських прав та свобод. Ми все ближче і ближче до нової холопської зими. Нашою власністю, нашими думками та самим нашим життям цілковито оволоділо плюгаве створіння, яке спроможне усвідомити і вимовити лише декілька слів, серед яких найбільш змістовним є "БЛЯ..." Але ця зловісна істота, із смішним прізвищем, повністю виправдала тлумачення слова - Кучма, і спромоглася задати тобі, шановна моя Україно, таку прочуханку, що схудла ти за сім років на три з половиною мільйона індивідуумів. А якщо справи таким чином підуть далі, поспіль ще декілька років, то відспівають жалобу на цвинтарях ще по багатьох мільйонах твоїх синів та дочок, рідна моя Ненько.

І нема винних у тому, що відбувається, нікого, окрім нас самих. Це ми дозволили немов безсловесна худоба завести себе у стійло, і мовчки терпляче миримося із знущаннями та катуванням оскаженілого, недоумкуватого чередника. Винна в тому не наша злиденна доля, а наша холопська лякливість та ментальна совкова догідливість владі. Головний резон нашого покори недолюдку із батогом у руках - наша байдужість до чужого лиха.

Плачу я по тобі, моя Україно...

Плачу за тими співвітчизниками, які передчасно замовкли навіки під цвинтарними пагорбами, щасливі тим, що позбавлені страхіття останніх років свого животіння.

Плачу за тими, кого чекає у найближчі часи така ж доля, піти з життя, тікаючи від голоду, відчаю, безсилля, дивитись у голодні дитячі очі і животіти, спостерігаючи за тим, як купка владних грабіжників розкрадає залишки державного майна, безкарно перетворюючись із кримінальної гусені в заможних метеликів.

Плачу за тими, хто знаходиться сьогодні за гратами, тому що спробував розпочати боротьбу із режимом за покращення долі суспільства і стати на захист сплюндрованих конституційних та громадських свобод.

Плачу за журналістами, вбитими за чесне слово. Які насмілились сказати правду про злочини влади, та злодіїв, що опікаються владою.

Плачу за Гією Гонгадзе, який загинув страшною смертю, за те, що спробував вдарити у дзвін совісті нашої. Він, грузин за походженням, набагато більший українець, ніж мільйони мовчазних і лякливих співвітчизників, за щастя і майбутнє яких він і загинув.

Я плачу за ними, моя Україно, але не можу побажати їм землі пухнастої та спокою у вічному сні. Тому що не знайдуть спокою душі загиблих доти, доки не будуть знайдені та покарані їх вбивці. Доти, доки знаходиться при владі і не засуджений людством той, хто є головним замовником або винуватцем їх смерті.



Пам'яті Георгія Гонгадзе присвячується

Плач по Україні...

Бандуру, Кобзарю. візьми ти,

щоб ії плач й тяжкі стони

Правду повідали світу

Про те, як кати у погонах

У Києві викрали Гію.

І як промовчав гордий Київ.

Про те, як вони катували

Безжально і потім вбивали...

Про те, як голівоньку буйну

сокирою відрубали,

А тіло мерця безголове

В землі Таращанській сховали.

Щоб усі дізнались про те,

Як довірені посіпаки

Небіжчика кров відмивали

З Кучми, та лайно відшкрібали,

Як Кравченкі та Потебенькі

злочинів слід замітали.

Й про те, як за цим українці

Тихесенько спостерігали,

А потім лайно то Кучмівське

Догідливо, мовчки зжували!!!

Дізнаються хай від бандури

Усі, що не є то наш припис.

Про те, що не наша то доля...

Що то є наш вибір свідомий!!!

Та наша холопська є воля

Під панський батіг підставлятися,

На хазяйський матюк шануватися,

І злиднями та юродством

своїм

на весь світ хизуватися!!!

Немає там щастя і волі,

Достатку і доброї долі,

Держави нема і народу,

Де гідність людська та свобода

не стали суспільним надбанням!

Де байдужість і потурання

Витівкам державного панства,
Зраду, лякливість, та чванство,
та інші холопські засади -

Сповідує совість громади.



01 червня 2001 року

Один із твоїх, поки що живих, синів Україно

Валерій Кочетов

додано: 04-06-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/991673010.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua