першановинистаттізахідцентрвостокпівденькримфорум пошукконтакти  

: Мартинюк: "ГРА В "НАПЕРСТОК" З РАДОЮ ЄВРОПИ".

додано: 07-06-2001 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/991922499.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

<H2>28 червня закінчуються особливі повноваження президента, прокуратури та силових (репресивних) органів.</H2>

<b>Українська держава сама без революцій і потрясіннь перетворюється , принаймі юридично,із фактично президенської у парламентсько-президентську державу.</b>

Однак аби це сталося необхідні деякі закони, зокрема закони про судоустрій , закон який визначає процесуальні судові процедури і декілька інших. Прийняття цих законів окрім мене (Мартинюка) вимагає також і Рада Європи.

Влада свідомо саботує прийняття цих законів. Існуючий проект закону є типовою для постсовківського менталітету хаотичною сумішшю різних "різновекторних" і малосумісних понятть. До певної міри це зумовлення введенням у свій час у Конституцію окрім присяжних засідателів ще і категорії засідателів народних . Це, придумана у 20 роках, більшовицька пародія на присяжних - народний засідатель , суттєво не впливаючи на на винесення вироку, може лише з "розумним" виглядом сидіти у суді.

Існуючі на даний час законопроекти тільки вносять додатковий хаос у проблему судоустрою. В найновішому законопроекті, який чекає свого розгляду у Верховній Раді взагалі пропонується аби присяжні та народні засідателі і суддя приймали рішення разом. Для повної "різновекторності" не вистарчає хіба що представника шаріатського суду, православного попа та якого-небуть держсекретаря від президента.

З текстом останньої версії цього законопроекту можна ознайомитися за такою адресою в Інтернеті : http://zakon.gov.ua/data/ZP/html/5185-2_2001-02-22_1.html

При цьому будь які уточнення чи розмежування функцій присяжних і народних засідателів виносяться в на разі неіснуючий процесуальний кодекс. У цьому ж неіснуючому кодексі також ніби-то повинні визначатися правила, згідно з якими має визначатися сама участь чи неучасть різношерстних "засідателів" у судовому засіданні та прийнятті рішення.

Важливо і те, що з проектами також чітко не визначаєтьсяч процедура призначення та звільнення суддів, не визначаються матеріальні та організаційні підстави для їхньої незалежності від влади, повністю відсутні найменші згадування про вибори хоча б когось із суддів чи судочинців.

Очевидно що номенклатурна верхівка українського суспільства , як та її частина, що гуртується навколо президента, так і та що становить ріношерстну ( в тому числі і квазідемократичну та комуністичну) більшість у парламенті абсолютно не зацікавлена у впровадженні в Україні цивілізованої системи судочинства.

Мовчанка опозиції з цього питання демонструє або ж її політичну наївність , або ж її нефаховість, або знову ж таки не зацікавленість у запровадженні справедливої судової системи .

А тим часом у Верховної Ради вимагають всього чого завгодно, окрім того що повинно бути прийняте до 28 червня - Закону "Про судоустрій" та процесуального кодексу. Напевно земельний кодекс також дуже потрібний - але що з нього вийде у поєднанні з корумпованим і залежним від влади судочинством, ми можемо уявити без великих зусилль.
Тому артистичні протести фермерів ( у багатьох випадках на жаль також переважно аграрно-номенклатурних - колишні голови колгоспів, чиновники агропрому і т.п.)) сприймаються зараз дещо неоднозначно - чи не чергова спроба відвернути увагу від прийняття того ж закону "Про судоустрій".

<i>Те що зараз діється навколо судової реформи нагадує сеанс гри в "наперсток" - українська номенклатурна злодійократія відчайдушно імітує перед власним народом та Радою Європи "відкриту і чесну гру", "вірність принципам демократії та правової держави " і все таке інше. Різноманітні "праві" і "ліві" псевдоопозиції вправно відвертають увагу потенційних "лохів" від суті справи. Раду Європи звичайно обдурити не вдастся, а ось черговий раз пошити в "лохи" весь український народ для наших досвідчених "наперсточників" не так уже й важко.. </i>


<H3>А ось текст розділу Р о з д і л XV КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, яким визначається порядок введення в дію самої Конституції і зокрема порядок завершення дії так званих перехідних ( тимчасових) положеннь цієї Конституції.</H3>
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
2. Верховна Рада України після прийняття Конституції України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією.
Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться у березні 1998 року.
3. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня 1999 року.
4. <b>Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази <i>(давно втратив таке право , однак продовжує видавати антиконституційні акти на зразок постанови про введення держсекретарів)</i>з економічних питань, не врегульованих законами, з
одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції. </b>
Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом,
прийнятим Верховною Радою України з цих питань.
5. Кабінет Міністрів України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності.
6. Конституційний Суд України формується відповідно до цієї Конституції протягом трьох місяців після набуття нею чинності. До створення Конституційного Суду України тлумачення законів здійснює Верховна Рада України.
7. Голови місцевих державних адміністрацій після набуття чинності цією Конституцією набувають статусу голів місцевих державних адміністрацій згідно зі статтею 118 цієї Конституції, а після обрання голів відповідних рад складають повноваження голів цих рад.
8. Сільські, селищні, міські ради та голови цих рад після набуття чинності Конституцією України здійснюють визначені нею повноваження до обрання нового складу цих рад у березні 1998 року.
Районні та обласні ради, обрані до набуття чинності цією Конституцією, здійснюють визначені нею повноваження до сформування нового складу цих рад відповідно до Конституції України.
Районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону.
9. Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
10. До прийняття законів, що визначають особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі відповідно до статті 118 цієї Конституції, виконавчу владу в цих містах здійснюють відповідні державні адміністрації.
11. Частина перша статті 99 цієї Конституції вводиться в дію після введення національної грошової одиниці - гривні.
12.<b> Верховний Суд України і Вищий арбітражний суд України здійснюють свої повноваження відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів загальної юрисдикції в Україні відповідно до статті 125 цієї Конституції, але не довше аніж п'ять років</b>.
Судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені.
Судді, повноваження яких закінчилися в день набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження протягом одного року.
13.<b> Протягом п'яти років <i>(до 29 червня 2001 року - прим. автора)</i> після набуття чинності цією Конституцією зберігається існуючий <i>( неконституцій - прим. автора)</i> порядок арешту, тримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, а також порядок проведення огляду та обшуку житла або іншого володіння особи.</b>
14. Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.

додано: 07-06-2001 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/991922499.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2017. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua